16 лютий, 16:44

Чому бреше заступник голови ради?

14 січня Волинська ДТРК о 19-30 годин провела прямий ефір у передачі «На тему дня». А тему вибрали дуже актуальну: «Чому Волинський краєзнавчий музей без керівника?».

На останній позачерговій сесії Волинської обласної ради депутати не проголосували за продовження контракту Анатолію Силюку. Трудовий колектив і краєзнавці музею стали на захист свого керівника, який 25 років очолює Волинський краєзнавчий музей. Чому так сталося? Вичерпні відповіді давали старший науковий співробітник новітньої історії ВКМ Оксана Важатко і заступник голови Волинської обласної ради з гуманітарних питань Роман Карпюк.

Передача йшла в прямому ефірі і до неї могли долучитися телеглядачі.

Як ветеран не тільки праці, а й музейної справи (40років), я також зацікавився цією темою. Мене вразив аргумент заступника голови обласної ради з гуманітарних питань, що, мовляв, Анатолій Силюк не має перспектив бачення розвитку музею. Перебираючи в руках папір, він звинувачував директора музею в тому, що там було розписано лише про звіт музею, структуру музею, а «не має абсолютного бачення розвитку музею».

Знаючи Анатолія Силюка понад 30 років, будучи учасником багатьох науково-практичних конференцій, які він організовував і проводив, без метушні, по діловому і фахово, у мене відразу закралась думка, що це неправда, або просто брехня. Тому вирішив скористатись прямим ефіром і задати питання:

- Основна причина за що «прокатали» Анатолія Силюка це те,- сказав я,- що він не подав перспективний план розвитку музею. Ми, музей-скансен, подаємо, щороку на п’яти листках дрібним почерком перспективний план розвитку музею, але обласна рада уже другий рік нам відхиляє і навіть на захищені статті не дає. Як це розуміти? Якась подвійна мораль?

І тут Роман Петрович почав видавати свої «перла», фахівця з гуманітарних питань. Перед цим він емоційно відповідав на питання попереднього телеглядача:

- Я відповідаю за свої слова і ніколи не зганьбив своєї політичної сили. Я завжди за підтримку культури і спорту…, але кожна людина повинна бути на своєму місці.

Ми пам’ятаємо, як Роман Петрович став членом партії ВО «Батьківщина» і як «дед» його ввів у прохідний список цієї політсили.

Ми пам’ятаємо також, що повідомив кореспонденту «Вголос» 13 вересня 2016 року на прес-конференції голова Волинської обласної парторганізації ВО «Батьківщина» Олег Кіндер, про те, що Романа Карпюка виключено з партії за грубі порушення Статуту партії, Положення про депутатську фракцію.

Отже, знову – брехня. Чому? Далі самі побачите. Пряма мова:

- Є люди і якраз директор Рокині музею, який піариться у засобах масової інформації і не виконує елементарних понять. Він оформив у приватну власність майже всі засоби музею свої і вимагає від обласної ради, щоб фінансували його приватний бізнес. Чітко сказали, де є яка власність, де шо і шо буде фінансуватись гроші волинської громади. Депутатів обирали виборці і депутати відповідають за розподіл коштів волинської громади. І на сьогоднішній день на приватний бізнес віддавати кошти, ну, ніхто не збирається.

Кінець цитати.

Це висловився не простий депутат. Це говорить доктор наук, професор, ректор університету, заступник голови Волинської обласної ради з гуманітарних питань.

По-перше, директор музею не «піариться у ЗМІ», як заявляє Р. Карпюк, а як історик і етнограф, письменник і публіцист друкується не тільки у ЗМІ, а й у наукових збірниках, видає книжки, які виходять уже двома тиражами в м. Києві.

Але давайте проведемо невеликий всеобуч для заступника голови обласної ради з гуманітарних питань. Так як він не те що не користується, а й не читає законодавчі акти по своїй безпосередній діяльності, по гуманітарній сфері, куди відносяться і музеї.

Отже:

1.Музей історії сільського господарства Волині-скансен, який я створив з «нуля, з чистого паперу» і очолюю його уже 40 років, є науково-освітня, культурно-пропагандистська установа без мети отримання прибутку. Тобто, це неприбуткова організація. А раз неприбуткова організація, то тут не має ніякого бізнесу! Що таке бізнес? Бізнес (англ. business — справа, діло) — підприємницька, комерційна чи будь-яка інша діяльність, що не може суперечити закону і спрямована на отримання прибутку.

У музеї, як і в драмтеатрі, філармонії, бібліотеці, книгарні та інших культурних закладах не має прибутку. А ті кошти, які музей отримує за надання екскурсійних послуг, ідуть виключно для його утримання, реставрації музейних предметів тощо. (Наш музей входить у Першу десятку музеїв України по наданню екскурсійних послуг).

Отже, знову – брехня на всю Волинь.

2. «Оформив у приватну власність майже всі засоби музею…». Пояснюю для тих, хто не розуміє, слухає і не чує, дивиться і не бачить. В мене не має тут приватної власності, так як вся земля належить ДЕРЖАВІ. А музей має тільки Державний акт на постійне користування. Земля належить до ПЗФ, як парк-памятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Решта – землі історико-культурного призначення та 1,5 га взято в оренду терміном на 49 років, де споруджується «Волинська Січ». Мені належить лише колекція експонатів, що являють собою пам’ятки дерев’яної архітектури (крім вітряка). Їх я особисто відшукав, купив, перевіз і установив тут в Рокинях, на березі ставка згідно затвердженого Генерального плану.

Скільки разів я вам пояснював, показував документи в оригіналі, а ви мов «зомбі» торочите нісенітниці. За Ігора Палицю прикро, що має такого заступника з гуманітарних питань. Ви краще поділіться досвідом, як приватизувати залишки меланжевого комбінату…

3. Далі, про доцільність фінансової підтримки музею, в тому числі і музею-скансена.

В Україні її культурно-історична пам'ять невідривно пов’язана з об’єктами нерухомої спадщини, що несуть в собі етнічні коди нації, втілюють її ідентичність, ідеали та надбання. Вся новітня історія України свідчить, що періоди окупації, тоталітаризму та насильницьких змін нашої історії пов’язані в першу чергу із руйнуванням та фальсифікацією історичної пам'яті народу, знесенням аутентичних об’єктів культурної спадщини, що призводить до асиміляції, моральної деградації, аж до повного знищення нації. Невипадково культурні, інтелектуальні та історичні цінності суспільства є об’єктами національної безпеки (Закон «Про основи національної безпеки України»).

2. Згідно закону України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 24, ст.168), чітко передбачено, про захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турботу про розвиток культури; гарантування прав громадян у сфері культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва, задоволення культурних потреб Українського народу, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел;

4. Держава у пріоритетному порядку створює умови для: розвитку культури української нації, корінних народів та національних меншин України; збереження, відтворення та охорони історичного середовища; естетичного виховання громадян, передусім дітей та юнацтва; розширення культурної інфраструктури села.

Стаття 16. Збереження культурної спадщини, культурних цінностей та культурних благ. 1.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують: збереження культурних цінностей на території України, охорону культурної спадщини, захист історичного середовища; функціонування і розвиток мережі музеїв, архівів, бібліотек, мистецьких шкіл, студій, клубів, кінотеатрів, кіно-, відеопрокатних підприємств, об'єднань, заповідників, реставраційних закладів державної та комунальної власності;

Стаття 19. 2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності неприбуткових закладів культури.

Охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що закріплено в Законі України "Про охорону культурної спадщини", де визначаються основні положення національної політики в цій сфері.

Проте насправді збереження спадщини не тільки не гарантовано державою, але знаходиться під ризиком постійного руйнування, і ця тенденція набула за останні 5-10 років масового розповсюдження.

5. ЗАКОН «Про музеї та музейну справу» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 25,) ( Із змінами, внесеними згідно 1999, ВВР, 1999, N 28, ст.231 ).

Стаття 1. Музеї, їх основні завдання та напрями діяльності

Музеї - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.

Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах. Стаття 13. Фінансування музеїв залежно від форм власності здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та коштів підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян.

5.Закон про місцеве самоврядування:

7). створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

Проте насправді, збереження спадщини не тільки не гарантовано державою, але знаходиться під ризиком постійного руйнування, і ця тенденція набула за останні 5-10 років масового розповсюдження, коли такі заступники, як Карпюк очолюють цю ділянку роботи.

Таким чином, обласна рада, яка є співвласником музею, яка його не створювала, не будувала, не купувала жодного експоната, не споряджала жодної етнографічної експедиції, не давала коштів ні на розвиток музею, ні на реставрацію, а лише на захищені статті, що становило лише 25-30% від необхідних потреб, забула через таких депутатів-заступників, що експозиція Музею історії сільського господарства Волині-скансен, є тим культурно-освітнім закладом, яким рада повинна гордитися і всіляко сприяти та підтримувати його діяльність, а не відгороджуватись від нього як від чужої «дитини» і клеїти ярлики «приватний бізнес». Нагадую вам ще раз, що у сусідній Польщі функціонує 27 музеїв-скансенів, а в Україні лише – СІМ, в тому числі на Волині, у Рокинях, що за 12 кілометрів від обласного центру, який ви намагаєтесь знищити.

Отже, приватного бізнесу ні у мене, ні в кого іншого у музеї не має і бути не може. Якщо не знаєте, то не брешіть. Не використовуйте своє службове становище для брехні. Ви брехали і у 2016 році, коли розповідали, що музей не здає звіти. Така інформація щодо мене та Музею була поширена шляхом подання в прямому ефірі Волинської ТРК 13.07.2016 року, де було викладено наступне:

«На сьогодні Волинська обласна рада всі підприємства, які є засновником, повністю належать Волинській обласній раді, контролюють, створена Тимчасова комісія і перевіряється фінансовий стан доцільності використання коштів»…

«Коли буде звітність, буде розглянуто всі ті питання, депутати розглянуть на сесії доцільності фінансування цього музею, доцільності перебування Волинської обласної ради в засновниках цього музею і розглянуть питання, як буде дальше фінансуватися.

На теперішній час не має поки що звітності і ми відповідаємо, депутатський склад Волинської обласної ради він відповідає за ті кошти, які за громадські кошти, які належать всім жителям Волинської області».

Заговори, щоб я тебе побачив…

Зазначена інформація викладена на камеру ВТРК п.Карп’юком Р.П. є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності, так як Музей регулярно подає звіти, що підтверджується листами-довідками, які ми отримали від організацій перед якими звітуємось.

Згідно з абз. 5,6 п.15 Постанови №1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності, або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (не повні, або перекручені).

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій і яка порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Статею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України, що фізична особа, зокрема, має право на повагу до честі і гідності.

Відповідно до п.1 Постанови Верховного Суду України від 27 лютого 2007 року №1 «Про судову практику у справах по захисту честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» (далі Постанова №1), відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції і законів України, не посягати на права, свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу неправдиву інформацію, та таку, що ганьбить її честь та гідність і ділову репутацію.

Лише з поваги до голови обласної ради Ігора Палиці, який є новітнім Терещенком, ми не будемо подавати до суду на його заступника за наклепи і брехню. Думаю, що голова сам зробить належні висновки і знайде йому гідну заміну на цій важливій та інтелектуальній посаді.

Хочеться із зацікавленості лише знати: які лекції ви, пане Романе, читаєте студентам, чому ви їх навчаєте?

Таким чином, не мордуйте культуру, не знущайтесь над музейниками, не доводьте ще одного ветерана музейної справи до лікарняного ліжка і не ганьбіть голову Волинської обласної ради та політсилу, якою ви прикриваєтесь. Єдине, що ви правильно сказали в телеефірі ВТРК 14 лютого цього року це те, що «кожна людина повинна бути на своєму місці». Ви, Романе, не на своєму місці! Вас на хвилях Майданів занесло у раду, посадили у м’яке і тепле крісло, але ви не витримали таке випробування високими посадами, відповідальністю за доручену справу.

І виступаючи перед камерою, на урочистостях і фуршетах, готуйтеся. Адже вам голова обласної ради у минулому році добавив чимало до зарплати, у вас когорта помічників і консультантів, тож не кажіть те, чого не знаєте, як наприклад, 14 лютого ц.р. на ТРК: «Сьогодні…поставилося питання. Зробити один квиток, якщо можуть купити, щоб всі музеї області ходили по єдиному квитку. Питання не зроблене.».

І слава Богу!

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
О Боже! Звідки ж беруться такі недолугі заступники Волинської облради?
Відповісти
Роман вчився в луцькому учітєльському інституті на дурфаці (фізкультурний). Що з нього візьмеш? В морду дати, штангу підняти... Там мислення котяче. Чи куряче.
Відповісти
Це правда, що Роман за розумовим походженням є фізкультурником. Нинішній ректор СНУ – тієї ж породи. Але залишається запитання і до Середюка, і до Силюка. Невже ви досі думаєте, що культуру творять чиновники? Якщо ваші музеї перебувають в сірій зоні, якщо вони не стали об’єктами масової уваги, через вашу інформаційну бездіяльність, то неодмінно з’явиться чиновник, який вважатиме, що він розумніший за вас. Так і сталось. Ввірені вам музеї не є інститутами біології чи фізики. Музеї є публічними установами. А скільки волинян знають про «ваші» музеї. Музей в Рокинях - це відоме бухалово влітку. Краєзнавчий – це десь біля будинку учнівської молоді. А скільки в Україні і закордоном знають про унікальну колекцію музею Волинської ікони? А хто знає про колекцію картинної галереї. Роман – це погано, але ви, то ще гірше.
Відповісти
Гірше там, де нічого не знають і знати не хочуть. Бо дурний не той, хто не знає, а той, хто знати не хоче,-сказав Сковорода.
Відповісти
А я не їду в музей у Рокині. Там хоч цікаво і гарно, але мені більше пасує посидіти з друзями, випити чарку, пограти у футбол, волейбол, в той час коли діти під наглядом і йдуть у музей. Я хочу розслабитись після трудового тижня і з дітьми бути поруч. Там класно і затишно. А головне, що не дорого. Бо як захоплять бариги, то буде так як у турків.
Відповісти
яке загальне божевілля рокині справжнє сміттєзвалище антисанітарія
директор з фінансами в двох соснах блудить
Відповісти
не треба так відверто хамити обласній раді
Відповісти
Говорити правду - це не є хамство. Правда якраз і карає хамівю
Відповісти
1.Мені наплювати що думають про мене ті про кого я мало думаю або зовсім не думаю
2.Як вам 1?
Відповісти
Платон стверджував, що мистецтво, культура мають величезну магічну силу, і тому мудрий державний діяч повинен використовувати цю магічну силу для виховання людини і громадянина. І це безпосередньо стосується музеїв. Тому, пан Карпюк, як людина освічена (від слова освіта, а не від слова - освідчуватися) зобов’язаний знати наступні речі: Музей - не бізнес, а багатофункціональний заклад соціальної інформації, призначений для збереження культурно-історичних і природничо-наукових цінностей, накопичення та поширення знань через вивчення і демонстрацію унікальних пам’яток матеріальної культури. У випадку з музеєм-скансеном, що в Рокинях виходить парадокс: чиновники називають себе патріотами, б’ючи себе в груди, і в той же час ... нищать духовну культуру. Якась подвійна мораль. ПАРАДОКС.














Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».