26 вересень, 18:20

Хіба у нас є шанс зайняти своє законне професійне місце завдяки таланту і працелюбності?

Коли мова йде про вокальне мистецтво – вважаю, що маю повне право висловлювати свою думку, бо співачка я (раптом хтось забув чи не знає) й музикант за освітою та покликанням. Щодо танців, то оцінюю їх винятково як глядач, з позиції «подобається – не подобається».

Так склалися зірки: вчора (23 вересня) споглядала виступи на паркеті українських (і не тільки) старс у проекті «Танці з зірками» і по завершенні ефіру лишилася з двоякими відчуттями. З одного боку, і знаю, що шоу, і знаю, що режисура, і знаю, що не варто сприймати усе побачене за чисту монету, з іншого ж – спрацював рефлекс, що справжній талант і неймовірну працьовитість таки варто демонструвати, хіба не так?

Для тих, хто бачив фінал п'ятого ефіру, буде легше зрозуміти, про що я. Власне, шоу (і це все ж найголовніше слово-меседж у цьому дописі) залишила Маша Єфросініна. Сказати, що я її палка фанатка й завзято відстежую творче повсякдення – радше ні, аніж так. Та треба бути зовсім сліпим, аби не помітити її колосальну роботу над собою. Що б хто не казав, Маша – професіонал, перфекціоніст у всьому. Мені близька така життєва позиція, і я захоплююсь особистостями, котрі не пасують перед новими викликами!

А ось тепер моє коронне «ватафак»: яким боком у проекті лишилася найбездарніша «танцівниця», за сумісництвом «дружина олігарха»? Тому, що дружина олігарха чи тому, що... дружина олігарха? Риторично, але вкотре ображає. За принципом «у кого бабки, той і «танцює» («співає», «веде» і т. д.), у нас побудований увесь шоу-бізнес і медійний світ?
Думаєте, заздрю? Як би не так – ночами не сплю! Куди мені до них – безіменних, по суті, осіб, натренованих мавп, котрих нам ледве не щодень нав'язують як «професіоналів»! Хіба у мене (нас) є шанс зайняти своє законне професійне місце завдяки таланту і працелюбності, а не впливу сумнівно зароблених статків, безапеляційних зв'язків і «рішалівства» на усіх рівнях сьогоднішнього суспільства? (Не напружуйтеся, це теж риторичне.)

Пригнічує той факт, що дійсно класні, без перебільшення, люди (на прикладі навіть згаданого шоу) лишилися у позакадровій пітьмі:
LAUD – Вокаліст з великої літери,
Віра Кекелія, Марта Адамчак – дівчата неймовірного таланту, співаючі кожною фіброю своїх душ,
оркестр проекту – взірцеві музиканти,
постановники номерів, декоратор, стилісти, а ведучий так званого «балкона» Володимир Остапчук? За своїм професіоналізмом на голів з десять вище за Юрія Горбунова (останній, ніби знущаючись, з ефіру в ефір мантрично повторює слово «рЄпЄтІцИя» – створюється враження, що навмисне).

Самодурство – бич сьогоднішнього шоу-бізу. Ті, хто дійсно прагне творити, змушені обирати між «грати за правилами» або «АтАйдІтЄ в стАронку».

А ось тепер мені дійсно цікава ваша думка: змиритися й відпустити, аби зберегти клітини, котрі, як відомо, не відновлюються? Чи далі продовжувати бити головою об бетону стіну підмінених стандартів?

Що скажете?

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».