Психолог Христина Назар про «СВІДОМИХ», Луцьк та особисте. ІНТЕРВ'Ю

0
0
Психолог Христина Назар про «СВІДОМИХ», Луцьк та особисте. ІНТЕРВ'Ю
Христина Назар – на перший погляд тиха та спокійна дівчина, проте вона вже встигла внести свою лепту в соціальний розвиток міста. Студентка-психологиня одного із львівських університетів, яка вже п’ять з половиною років живе у Луцьку та трудиться на благо нашого міста.

У кафе «Бенедикт» Христина розповіла, як знайомилася з містом та якими дивними їй спочатку були його тиша й спокій, але з часом вона зрозуміла, наскільки Луцьк комфортний та стабільний для своїх мешканців, – пише Район.Луцьк

Два роки тому дівчина потрапила до Громадянського Руху «СВІДОМІ», який дав їй можливість розвиватися у своїй спеціальності.

— Як ти потрапила до «СВІДОМИХ»?

— Чесно кажучи, до «СВІДОМИХ» я потрапила досить випадково. Тоді ще й Громадянського Руху не було, а була лише соціальна програма «МИ СВІДОМІ». Вона була орієнтована на десятикласників, яких інформували про шкоду наркотиків, популяризували здоровий спосіб життя та допомагали знайти альтернативні варіанти корисного проведення дозвілля. Знайомлячись з особливостями роботи цього напрямку, я думала, що це буде тимчасовою діяльністю. Так, наприклад, у мене було в студентській раді університету чи Студентській раді Волині. Там активність була насиченою, яскравою. Однак хотілося чогось більшого, важливішого, кориснішого... Так моя студентська діяльність перейшла в професійну: я брала участь у першому наборі патрульних поліцейських, організовувала та проводили різноманітні психологічні та соціальні дослідження, опитування.

Відчувши нестачу громадської активності у своєму житті, розпочала пошук і врешті познайомилася з Тарасом Шкітером (один з засновників руху, — ред.). Він розповів про Соціальну програму Андрія Покровського і я вирішила, чому б не спробувати. Канікул у мене на той час було аж 2 місяці й треба чимось зайнятись... Так я вже другий рік тут.

— Як виникла ідея проведення заходів для дітей у новорічно-різдвяний період?

— Оскільки я почала працювати над Соціальною програмою, то дізналася, що першочерговим в діяльності Андрія Покровського є саме організація новорічних свят. Це почалося ще задовго до мене, десь з 2011-2012 року. В міру можливостей масштаби цих заходів збільшувалися. Я людина, якій ніколи не сидиться, тому по-своєму бачила ці святкування й запропонувала нове бачення, завдяки якому можна було залучити побільше дітей. Ось так воно й вилилося в два гарних великих свята: одне відбувається на Миколая, інше – на Новий рік.

Вся наша діяльність дуже гармонійно розвивалася, адже спочатку це були маленькі одноразові заходи для діток, потім почали залучати підлітків, молодь. Також і дітей, які перебувають у складному життєвому періоді – це підлітковий вік, коли хочеться все спробувати. А коли стало ще більше ідей та проектів врешті виник Громадянський Рух «СВІДОМІ».

— Яке з організованих свят найбільше запам’яталося і чому?

— Ми організовували багато різних заходів: розважальні, спортивні, навчальні семінари. Та найбільшим викликом для мене було організувати новорічне свято для діток, бо з дорослими зрозуміло, як треба працювати, а от для малечі потрібно ретельно усе продумати, адже вони чекають на казку. Їм хочеться подарувати щастя, вир позитивних емоцій, який закарбується на все життя.

Коли приходить близько 50 дітей, то це нескладно, а коли 400-500, то стає страшно, як все облаштувати, аби їм всім було максимально комфортно.

Новорічні свята мені найбільше запам’ятовуються, бо це такий період, коли ти мрієш, і мрії здійснюються.

— Організаторам таких заходів часто «закидають», що це політичний піар, а не благодійність. Щоб ти їм на це відповіла?

— Завжди стараюся утриматися від відповіді на такі питання. Мені байдуже, хто що думає і як називає.. Адже я знаю свою роботу, знаю, скільки зусиль докладаю, скільки ночей не сплю і як дається той кінцевий результат. Найголовніше для мене - це бачити очі, які світяться радістю, які дивляться на це все з захватом. Тоді сама переймаєш ту енергетику і хочеш рухатися далі, робити все більше корисних речей. Адже, чим більше ти віддаєш, тим більше отримуєш. Не важливо, як це сприймається, називається. Головне – зробити щасливими наших дітей.

Ми постаріємо, зробимо щось чи ні – це наша справа, але їм жити у цьому світі. Якщо ми не докладемо зусиль для того, щоб вони повноцінно розвивались, то гріш – ціна нам.

— Чи береш участь або, можливо, плануєш долучитися до інших проектів «СВІДОМИХ»?

— Рада, що ми активно розвиваємося, що наші напрямки стають все більш масштабними. Один з таких проектів – «Школа свідомого громадянина», який ми організовуємо спільно з Галиною Падалко. Він є унікальним і важливим, адже якісна освіта та досвід передбачає спілкування та обмін думками, успіхами, фейлами. Це дуже цінно, коли люди мають можливість вчитися на чужих помилках і не набивати власних ґуль.

У мене теж були такі ситуації, коли те, що я зробила, мене не задовільняло. Коли стояла в паніці й думала, що буде далі? В таких ситуація розумієш, наскільки добре, коли є наставники, які допоможуть і підтримають.

Крім цього, маю ще один проект в рамках нашої організації – це «День професії». Знаючи ситуацію з вищою освітою, як абітурієнти обирають собі професію та вступають, ми хочемо це хоча б трішки змінити. Важливим є усвідомлений вибір самої людини, а не батьків, дідусів, бабусь чи інших родичів. Тому я залучаю активних учнів, які мають бажання спробувати себе у бажаній професії. Діти мають можливість відвідати організації, спробувати себе у ролі спеціаліста хоча б на деякий час, щоб відчути особливість цієї професії, зрозуміти всі її нюанси. Потрібно спілкуватися з людьми, які вже досягли чогось у тій сфері.

Ось ми відвідували управління патрульної поліції у Волинській області, підприємство «Кромберг&Шуберт» та Modern-Expo Group, де з нами спілкувалися люди безпосередньо тих напрямків, в яких в майбутньому себе розглядали діти. Надіюся, що для цих десятикласників та одинадцятикласників – це буде чималим важелем при обранні професії. Часто у нас під час навчання в університеті студенти виїжджають за кордон на заробітки й не повертаються, або закінчують і теж виїжджають. Але для чого ти тоді тут вступав? Для чого ти займав чиєсь місце, якщо не плануєш реалізовувати себе в цьому напрямку?

До прикладу, я закінчую університет і розумію, що зараз основним моїм завданням є поділитися своїми знаннями, адже в мене вкладали, і я маю це віддавати.

— «СВІДОМІ» почали реалізовувати в Луцьку класну ідею з встановленням мульбордів у школах. Чи реально забезпечити ними всі міські навчальні заклади?

— Наразі щасливі три школи, які отримали мультиборди. Спочатку ми закупили його в першу школу.

Взагалі їх ми даруємо тому, що після знайомства з цим приладом, зрозуміли, що дітям у ХХІ столітті він вкрай необхідний. Зараз інформації дуже багато і подавати її стає все складніше, дітям набагато важче зосередитися, бо є багато чинників, які відволікають.

Мультиборд задіює кілька видів пам’яті: візуальну, аудіальну, тактильну – що збільшує ймовірність того, що інформація засвоїться краще.

Ще одна його особливість – розмір. Ця дошка є досить великою, і на ній можуть працювати декілька людей, тобто це групова робота, завдяки якій діти вчаться працювати в команді.

Сам мультиборд оснащений крутою угорською програмою «Мozaik», яка адаптована під наші українські предмети. Також дошка включає в себе 3D графіку.

Андрій Покровський виніс на сесію Луцькради проект рішення про внесення змін до програми розвитку освіти міста на 2018-2020 роки. У ньому було передбачено, що за кілька років кожна школа буде оснащена хоча б одним мультибордом. Але, на жаль, це рішення не підтримали. Тому він вирішив власними зусиллями робити такий внесок в освіту, адже вважає, що в дітей потрібно вкладати.

Восени ми презентували новий конкурс, який передбачав подарунок за успіхи в олімпіадах - таку дошку. Наразі вже маємо двох переможців – це 14 й 18 гімназії. Після Нового року ми провели для педагогів навчання, як працювати з приладом, бо вони були дуже збентежені новинкою. У мультиборда є одна особливість – він протиударний. Коли я проводила ознайомчу лекцію, то продемонструвала це – всі аж здригнулися.

Вважаю, що закупівля мультибордів – не проблема, якщо до цієї ідеї ще хтось долучиться. Зараз є різні варіанти купівлі: виробники готові давати мультиборди в лізинг, дозволяють поетапну оплату тощо.

Місту обласного значення цілком реально за 3-4 роки повністю забезпечити школи такими приладами. Головне бажання і розуміння, заради чого чи кого ти це робиш.

— Чому депутати не дослухалися до ініціативи Андрія Покровського щодо фінансування закупівлі мультибордів у кожну школу?

— Не дуже хочеться говорити про те, чому так сталося. Зрозуміло, що в кожного свої погляди, цілі, тому можливо, це просто різна пріоритетність речей.

Перш, ніж ми вирішили закупити перший мультиборд, довго його вивчали, ознайомлювалися з програмами, звідки це все пішло, яка його цінність, недоліки.

Перед поданням проекту рішення, була організована зустріч із батьками та головами піклувальних рад. І деякі з них, розуміючи цінність цього мультиборда, були навіть готові частково допомагати, шукати спонсорів. Але відбулося так, як відбулося.

— Луцьк продовжує розватися. Як би ти оцінила рівень його розвитку? Ми вже стали європейським містом?

— Я в Луцьку живу більше 5 років і за цей час яскраво видно зміни. Є тенденції до розвитку, але немає меж для досконалості. Звісно, у нас є гарні місця, дуже люблю піші прогулянки, тому найбільше подобається ходити по дамбі, в «Сіті Парку», сходити до пам’ятника Скрябіну, люблю оті вуличні тренажери. Також мені дуже подобається бувати в парку 900-річчя через його нерівні природні стежечки.

— Чого бракує Луцьку, аби вийти на новий рівень?

— Мені здається, лучанам бракує згуртованості. Сила ж в єдності. Було б дуже класно, якби проводили спільні обговорення активних людей, які уже зараз щось змінюють на локальному рівні. Аби формувалося якесь системне бачення, в якому місто було однією картинкою, а не там зробили одне, а десь інше. Буває, що окремо воно гарно виглядає, а коли дивишся загалом, то не видно цілісної картинки.

Чому не можна зробити туристичну карту Луцька, де будуть варіанти велосипедної прогулянки, пішої, автомобільної? Потрібно враховувати всі категорії людей і робити місто максимально комфортним для всіх.

Луцьк і так стабільний, затишний, розташований географічно вигідно, нам навіть не треба закордонних інвесторів, просто підтримувати те, що маємо.

— Які завдання ставиш перед собою на найближчі роки?

— Оскільки з лютого я офіційно не відволікаюся на навчання, можу повністю зосередити свою увагу на діяльності Громадянського Руху «СВІДОМІ», на наші проекти, громадську діяльність. Однозначно планів багато, не можу їх всіх зараз розкрити, хай це буде інтригою, але точно в планах є розширювати існуючі проекти, збільшувати напрямки, розвиватися.

Хочеться, щоб кількість наших однодумців росла, щоб активні люди, які хочуть щось змінювати, приходили до нас зі своїми ідеями, ми будемо раді допомогти їх реалізувати. Думаю, що завдяки цим ідеям ми змінимо Луцьк та прийдемо до спільного бачення й вирішення проблем, робитимемо наше місто яскравим, класним і потужним.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0
загрузка...

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».