«Я – не художник, а лише жалюгідний копіїст», – волинська мисткиня

Волинська художниця Людмила Оївчик не має вищої художньої освіти, однак на початку червня вона відкрила виставку власних катин.

Жінка часто зображує храми, деякий час сама займалась монументальним живописом і розписувала церкви, пише "Слово правди".

– Розкажіть, як ви почали малювати?

– Не пам’ятаю конкретного моменту, тому що це було давно. Певно, як усі діти, – брала олівці, малювала.

– Що надихає і звідки ви черпаєте натхнення?

– Якби знала де береться, то і справді пішла би черпати. Один великий художник сказав – не чекай натхнення, йди сам назустріч йому. Світ прекрасний, він створений самим Богом. Я не художник, я лише жалюгідний копіїст, коли порівнюю велич творіння Великого Художника зі своїми витворами.



– В якій техніці ви працюєте найбільше?

– В тій, яка найлегше і найкраще мені вдається. Малюю олівцем, фломастером, кульковою ручкою, олійними фарбами.

– Що подобається зображувати найбільше?

– Те, що є найгарнішим, бо створене в останній день Творіння. Це люди і тварини.

– Створення картин є спонтанним процесом чи розраховуєте кожну деталь?

– Дуже по-різному. Коли швидко,як пташка, – значить, рукою водив Господь. А на щось і десятиліття піде. Бувають химери, яких і зображувати не варто. А взагалі справжні картини народжуються від болю, від несказаних нікому страждань… Принаймні, мені так здається.



– Як ви вважаєте, талант до малювання має бути "в крові" чи цьому можна навчитись?

– Про те, що таланти є в усіх, говорить Біблія. Бог щедрий і багатомилостивий. Про те що, кожен має хист до малювання у всіх є, свідчить сам факт , що усі діти малюють. Просто, як оповідається у притчі про таланти, хто працює, тому примножиться, а хто лінується, відбереться як річ йому не потрібна, яку не використовують. Хоча у ній закладено значно глибший і ширший сенс. Мистецтво – це лише один із аспектів. І талант до малювання не вважаю надто особливим, у людей є і набагато цінніші.

-Які поради могли б дати молодим художникам?

- Вміти прощати, дорожити дружбою, радіти кожному дню, кожній годині, кожній людині. І це до нескінченності. Бути щирим, доброзичливим, старанним і працьовитим, а все інше «прийде».

Іванна ЯКИМЧУК