Як на Волині журналістів із професійним святом вітали. ФОТОРЕПОРТАЖ
07 червня, 2019, 17:15
В овальній залі Волинської обласної ради відбулися урочистості з нагоди Дня журналіста. Участь у них взяли представники влади, члени Національної спілки журналістів України (НСЖУ), редактори друкованих видань Волині, працівники газет, радіо й телебачення, власні кореспонденти всеукраїнських видань, ветерани журналістики Волині.
Святкове зібрання відбулося в День журналіста, 6 червня.
Ще до початку зустрічі була певна напруга серед тих, хто прийшов. «Як будемо сідати, по фракціях?» – запитав хтось напівжартома.
«І тут будете ділитися? – парирував головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк і процитував Шевченка: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю…»
Обнімалися не всі.
До зали зайшов власкор інтернет-видання «ЗІК» Мирослав Ватащук. Побачив направлений на нього мій об'єктив і вийшов. Більше його не бачили. До слова, окрім автора цих рядків, з інтернет-видань на зустрічі не було нікого. Нецікаво? Бо їх не вітають?
Заступник голови Волинської обласної ради, член НСЖУ, в минулому журналіст Олександр Пирожик особисто привітався з кожним учасником зібрання. З ким за руку, кого обняв, а кого й поцілував у руку чи в щічку. Либонь, пам’ятає, як свого часу так робив нині покійний очільник Волинської ОДА Борис Клімчук.
На зустріч завітав секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт. Певним сюрпризом для присутніх була поява в залі голови ОДА Олександра Савченка. Напередодні у ЗМІ промайнуло повідомлення, що Кабмін подав його кандидатуру на звільнення. Але Олександр Ілліч своєю присутністю засвідчив: ще тут, на роботі, з Волині наразі тікати не збираюся.
Тож першому заступник голови Волинської обласної організації НСЖУ Володимир Данилюк, який вів урочистості, надав слово саме йому.
Олександр Савченко вийшов до трибуни і довго говорив про довіру суспільства до журналістів, яка сьогодні вища, ніж до влади.
«В будь-якому випадку ви сьогодні до влади прийшли точно як друзі», – запевнив голова ОДА. Він розповів, що хоч приміщення, в якому всі зібралися, належить обласній раді, він був не проти, щоб сьогодні віддати овальну залу для журналістів. «І сьогодні ви тут головні, а ми у вас в гостях. На святковій нараді», – мовив Савченко.
«Влада може змінюватись. Чиновники йдуть на пенсію, а вам ще працювати й працювати. До останнього дня. Бо ви – професіонали», – сипав компліментами голова ОДА. І запевняв: «Я сказав те, що думаю. Щиро кажу».
Олександр Савченко побажав журналістам бути сильними. Сила журналістів у його розумінні – в нейтральності й незаангажованості.
Він єдиний згадав про інтернет-журналістику, яка набирає дедалі більшої популярності. Розповів, що кожен онлайн-журналіст хоче, аби його матеріали набирали побільше лайків. «Не так те все важливо, – сказав Савченко. – Головне – щоб вас хоч хтось прочитав».
«Слава вам і слава Україні!» – закінчив виступ голова ОДА і перейшов до нагородження. Почесну грамоту облдержадміністрації він вручив головному редактору «Волинської газети» Володимиру Данилюку.
«Це перший журналіст, який мене почав критикувати, щойно я прибув на Волинь», – згадував Савченко, ніби демонструючи свою демократичність. Мовляв, не образився, нормально сприймає критику. Ось і грамоту дає.
Таку ж грамоту Олександр Савченко підписав шеф-редактору газети «Вісник+К» Євгену Хотимчуку. За Євгена Яковича її отримав син Тарас, засновник видання «Твій вибір». Він, до речі, цього дня збирав нагороди для всієї журналістської династії Хотимчуків.
Не четвертою, а першою суспільною владою назвав журналістику у виступі перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, який не захотів йти до трибуни, а говорив з місця, лише вставши з крісла.
«Наша волинська журналістика – одна з найсильніших в Україні», – сказав Пирожик. Він вважає, що це особливо помітно в плані аналітичної, прогностичної журналістики.
А те, що журналісти Волині зібралися в день професійного свята в стінах облради, Олександр Пирожик вважає своєю заслугою. «Я, зокрема, сказав, наполіг: тільки тут». Мовляв, це вияв поваги влади до представників ЗМІ.
Перший заступник голови Волиньради віддав належне різним видам ЗМІ Волині: газетам і телевізії. В газетах відзначив, яку велику роль має і зміст, і форма подачі матеріалів. А телевізійникам подякував за те, що «знайшли можливість і створили таку потужну базу і таку телевізію». Відзначив і роботу власкорів, які «Здебільшого пишуть добре про Волинь». А коли критикують, дають привід для обговорення і роздумів.
Особливо подякував Олександр Веніамінович тим волинським журналістам, які побували там, де «наші бійці тримають небо»: на «передку», «нульовці». Згадав, що сам не раз їздив у зону проведення ООС.
«Грамот і відзнак могло би бути більше, – перейшовши до нагородження сказав Пирожик. – Але хтось вважає, що не варто». Він розповів, що в облраді вирішили окремо нагороджувати грамотами журналістів, які ще святкуватимуть особистий ювілей. Із врученням цінних подарунків. А з нагоди Дня журналіста почесних грамот Волинської обласної ради удостоєні журналістка й письменниця Надія Гуменюк і головний редактор газети «Вісник+К» Володимир Хотимчук. Надії Гуменюк вирішили доставити нагороду додому. А за Володимира Хотимчука грамоту забрав брат Тарас.
Подяки голови Волиньради Олександр Пирожик вручив журналістам телерадіокомпанії «Аверс» Владиславу Корнелюку, Ірині Кудрі й Дмитру Ураєву, а також видавцям альманаху «Яровиця» Володмиру Камінському й Віктору Зубовичу.
«Сьогодні світ змінюється. І журналістами стали всі», – почав виступ з трибуни секретар Луцької міської ради, виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт. Він, свого часу активний блогер, завів мову про соціальні мережі, де кожен може написати все, що захоче.
«Але завжди відчувається професіонал, який хоче написати щось важливе», – перейшов Пустовіт до реверансів у бік журналістів. «Професіонал формує думку», – вважає секретар Луцькради.
Він розповів, що коли був в опозиції, то бачив усіх журналістів Волині об'єктивними. «Тепер, коли у владі, не з усім, написаним вами погоджуюся», – зізнався. І далі сипав компліментами: «Ви не даєте владі розслабитися. І слава Богу… Дякую за об'єктивність, принциповість, за критику».
Григорій Пустовіт пожартував, що він не такий сміливий, щоб сказати, як Пирожик: «Краще журналісти хай будуть тут, в овальній залі, ніж у сесійній». Тим самим натякнув, що журналісти, особливо ті, які вбачають в його діях недоліки, не оминають гострих кутів у репортажах із сесійної зали, чи то обласної ради, чи то Луцької міської.
Секретар Луцькради вручив вітальний адрес колективу ВОО НСЖУ. Нагороду отримав голова Волинської спілки журналістів Михайло Савчак.
Почесними грамотами Луцького міського голови (якого немає) нагороджені головний редактор видання «Твій вибір» Тарас Хотимчук (нарешті він отримав свою нагороду) і головний редактор «Волинської газети» Володмир Данилюк.
Подяки Луцького міського голови отримали журналісти Волинської філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» («UA: Волинь») Оксана Євпак, Олена Чорнуха, Оксана Кривцун і відповідальний секретар газети «Волинь» Тамара Трофимчук.
Посередниками між владою і народом назвала у виступі секретар Національної спілки журналістів України Ольга Куліш. Вона розповіла, що наприкінці травня Інститут масової інформації оприлюднив підсумки моніторингу, щоправда, лише онлайн-ЗМІ щодо дотримання журналістських стандартів. На жаль, жодне з інтернет-видань Волині, як і сусідньої Львівщини, не визнано таким, яке найбільше відповідає професійним журналістським стандартам, має найменше маніпулятивних матеріалів, джинси і чорного піару. Тож медійникам Волині є ще над чим працювати.
Від імені НСЖУ Ольга Куліш вручила спеціальну відзнаку з нагоди 60-річчя спілки ветерану преси, багаторічному члену керівних органів НСЖУ різних рівнів Святославові Пирожку. Це почесна грамота і статуетка журналіста. «Шістдесят дев’ять років у журналістиці. Дехто стільки не живе», – радіючи нагороді, з усмішкою нагадав про свій творчий шлях Святослав Костянтинович.
Почесні грамоти секретаріату НСЖУ отримали журналісти «UA: Волинь» Оксана Кривцун, Олена Чернуха і Оксана Євпак.
Помічник народного депутат України Ігоря Лапіна Петро Луцик вручив почесні грамоти Верховної Ради України журналістам Сергію Цюрицю і Ярославу Андрусяку.
Отримуючи нагороду, Ярослав Андрусяк зауважив, що сприймає її як визнання розслідувальної журналістики, якою він займається. «Будуть і нові розслідування, і кримінальні провадження, відкриті за їх наслідками», – пообіцяв Андрусяк.
Тим самим він ще раз висловив свою позицію: журналістські розслідування тільки тоді чогось варті, коли наслідком їх є притягнення до відповідальності посадовців, які порушили закон. А позаяк відповідні правоохоронні органи неохоче це роблять, він сам після проведення й оприлюднення розслідувань подає в прокуратуру заяви про злочин, на підставі яких і відкривають кримінальні провадження. Щоправда, компетентні органи не поспішають розслідувати їх і передати до суду.
Нещодавно Волинська обласна організація НСЖУ спільно з громадською організацією «Форум українських журналістів» і громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка) встановила нову нагороду – премію імені Бориса Клімчука за розбудову Волині в інформаційній сфері. Нею вирішили вшановувати журналістів і чиновників, які особливо відзначилися у промоції Волині в Україні й за її межами. Цьогоріч розмір премії – 2019 гривень (бо 2019-й рік). Наступного року буде 2020 грн. І так далі.
Першим лауреатом премії став продюсер Волинської філії ПАТ НСТУ Костянтин Лоцман. За організацію міжнародного турніру пам'яті Бориса Клімчука з міні-футболу між командами журналістів із України, Польщі, Білорусі, Литви. Премію за дорученням виконавчого директора громадської спілки «СПАС» вручив Микола Борисюк.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: До Дня журналіста. А за штурвалом – Лоцман
Головний редактор газети «Волинь» Олександр Згоранець вручив одразу три іменні премії, встановлені цим виданням.
Премію імені багаторічного головного редактора «Волині» (раніше – «Радянської Волині») Полікарпа Шафети цьогоріч отримала відповідальний секретар газети Тамара Трофимчук. Вручаючи нагороду, Олександр Згоранець зазначив, що це – журналістський «Оскар» Волині. Він розповів, що Тамара Трофимчук не тільки висококласний журналіст, але й людина з добрим серцем. На сторінках газети вона започаткувала журналістську акцію «Хочу бути маминим сонцем». Пишучи про дітей-сиріт, вона закликала небайдужих людей ставати прийомними батьками цих дітей. Завдяки їй чотири дитини-сироти тепер мають батьків. А саму Тамару Трофимчук Олександр Згоранець назвав хресною мамою цих дітей.
«Чотири тисячі гривень. Чистими. Податки сплачено», – відрапортував Олександр Згоранець про розмір премії, натякаючи на те, що окремі редакції у фінансовій діяльності використовують готівку поза банком, намагаючись мінімізувати податки. А редакція «Волині», мовляв, веде тільки «білу» бухгалтерію.
Тамара Трофимчук, дякуючи за нагороду, зауважила, що не знала особисто Полікарпа Шафету. Але про те, яким майстром слова він був, розповіла такий випадок. До редакції «Волині», за її словами, заходив російськомовний чоловік, який весь час брав у редакційній бібліотеці щось почитати. Одного разу, взявши книгу Шафети «Обком очима редактора» і прочитавши її, попросив не віддавати – настільки вона йому сподобалась. «Харашо пішет етот ваш ШафетА», – сказав чоловік.
Премію імені Феодосія Мандзюка за краще висвітлення краєзнавчої тематики отримав журналіст газети «Волинь» Костянтин Гарбарчук. Костянтин розповів, що йому пощастило працювати з Феодосієм Григоровичем в одному кабінеті. Згадав, як цей великий патріот Волині умів радіти успіхам колег (не те що нині, все більше заздрять одне одному – С.Л.). Коли Феодосій Мандзюк дізнався, що Юрко Винничук написав легенди Львова, загорівся написати легенди Луцька. І зробив це!
А Олександр Згоранець розповів, як багато матеріалів про героїв УПА написав останнім часом Костянтин Гарбарчук, відкриваючи читачам невідомі сторінки історії Волині. «26 тисяч особових справ репресованих волинян є в архівах. Тож роботи журналістам, історикам, краєзнавцям вистачить на багато років. Ми мусимо знати наших героїв», – переконаний Костянтин Гарбарчук.
Премію імені багаторічного головного редактора газети «Волинь» Степана Сачука Олександр Згоранець вручив колишньому репресованому, активному учаснику боротьби за Незалежність України, засновнику і першому художньому керівникові хору політв'язнів і репресованих «Посвіт» 89-річному Ростиславу Кушніруку.
«Доки ноги носять, треба щось робити», – отримуючи нагороду, процитував іншого політв'язня радянського режиму, збирача «Кобзарів» Тараса Шевченка нині покійного Миколу Куделю цьогорічний лауреат премії Ростислав Кушнірук.
Ніби у відгук на слова Згоранця про журналістський «Оскар» продюсер «UA: Волинь» Костянтин Лоцман назвав репортерським «Оскаром» премію імені Олексія Левкова, якою щорічно нагороджує Волинська філія ПАТ НСТУ (раніше – Волинська держтелерадіокомпанія), кращого репортера. Цього року премії удостоєна журналіст новинної служби «UA: Волинь» Олена Собець, за плечима якої 20-річна успішна робота на Волинському телебаченні.
Щемним моментом урочистостей стало вручення іменної премії ветерана журналістики Святослава Пирожка «Професіоналізм і порядність», яку він встановив дев’ять років тому і якою нагороджує кращих і чесних, на його думку, майстрів слова Волині. Вперше нагороду вручено посмертно. Її отримала дружина трагічно загиблого заслуженого журналіста України Юрія Яцюка – Ольга.
Вручаючи премію, Святослав Костянтинович так розхвилювався, що в певний момент йому перехопило подих. Він закликав присутніх встати й вшанувати передчасно втраченого колегу. Так стоячи всі слухали спогади про талановитого журналіста Юрія Антоновича Яцюка і згадували свої зустрічі з ним.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: До Дня журналіста. Люди, яких ми пам’ятаємо
Крім пам’ятного диплома і премії, Святослав Пирожко подарував синові Юрія Яцюка Максимові ранець Української служби «Голосу Америки», в який поклав свої книги, а також бейсболку з емблемою Волинської держтелерадіокомпанії. Він розповів, що заступник голови Волинської організації НСЖУ Володмир Данилюк поклопотався, аби Максимко Яцюк відпочив цьогоріч за кошти спонсорів в оздоровчому таборі.
Від Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта» журналістів вітала начальник відділу поштових послуг Людмила Музичук. Вона вручила Волинській організації НСЖУ ексклюзивну поштову марку, виготовлену в єдиному екземплярі волинськими поштовиками. Нагороду приймав голова Волинської спілки Михайло Савчак.
Подяками Національної спілки журналістів України з нагоди 60-річчя Спілки нагородили волинських ветеранів журналістики Андрія Бондарчука (йому нагороду вручать пізніше), Степана Родича, Василя Федчука, Анатолія Якубюка, Миколу Якименка, декана факультету філології і журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Юрія Громика (за нього нагороду отримала викладач факультету, член НСЖУ Оксана Теребус), мужня жінка, незаконно звільнена редактор Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» Марія Хітько (пані Марія в суді довела, що її позбавили права на професію незаконно, але засновники видання – Ківерцівська райрада – вирішили газету закрити).
Василь Федчук, отримуючи подяку, сказав, що не все так погано у Луцьку, як пишуть окремі видання, водночас зауважив представниці «Укрпошти», що позакривали всі кіоски з пресою. «В нас є 17 відділень у місті, в них продають періодичні видання», – парирувала Людмила Музичук.
Диплом переможця творчого конкурсу професійної майстерності в номінації «Журналістська акція року» отримала газета «Волинь» – за документальний фільм «Я знаю, що закінчиться війна». Головний редактор газети Олександр Згоранець пообіцяв нагородити авторів фільму Олега Криштофа і Олександра Пілюка преміями (по 1 тисячі гривень «чистими» кожному).
У номінації «Журналістська надія» переможцем конкурсу визнано кореспондента «Волинської газети» Ольгу Коночук, у номінації «Журналістська активність» – Сергія Цюриця, у номінації «Краща первинна організація НСЖУ» – колектив газети «Вісник+К» (голова первинки – Наталія Слюсар).
Дипломами Волинської облорганізації НСЖУ нагородили також кількох активних членів Спілки.
Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)
Фото автора
Святкове зібрання відбулося в День журналіста, 6 червня.
Ще до початку зустрічі була певна напруга серед тих, хто прийшов. «Як будемо сідати, по фракціях?» – запитав хтось напівжартома.
«І тут будете ділитися? – парирував головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк і процитував Шевченка: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю…»
Обнімалися не всі.
До зали зайшов власкор інтернет-видання «ЗІК» Мирослав Ватащук. Побачив направлений на нього мій об'єктив і вийшов. Більше його не бачили. До слова, окрім автора цих рядків, з інтернет-видань на зустрічі не було нікого. Нецікаво? Бо їх не вітають?
Заступник голови Волинської обласної ради, член НСЖУ, в минулому журналіст Олександр Пирожик особисто привітався з кожним учасником зібрання. З ким за руку, кого обняв, а кого й поцілував у руку чи в щічку. Либонь, пам’ятає, як свого часу так робив нині покійний очільник Волинської ОДА Борис Клімчук.
На зустріч завітав секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт. Певним сюрпризом для присутніх була поява в залі голови ОДА Олександра Савченка. Напередодні у ЗМІ промайнуло повідомлення, що Кабмін подав його кандидатуру на звільнення. Але Олександр Ілліч своєю присутністю засвідчив: ще тут, на роботі, з Волині наразі тікати не збираюся.
Тож першому заступник голови Волинської обласної організації НСЖУ Володимир Данилюк, який вів урочистості, надав слово саме йому.
Олександр Савченко вийшов до трибуни і довго говорив про довіру суспільства до журналістів, яка сьогодні вища, ніж до влади.
«В будь-якому випадку ви сьогодні до влади прийшли точно як друзі», – запевнив голова ОДА. Він розповів, що хоч приміщення, в якому всі зібралися, належить обласній раді, він був не проти, щоб сьогодні віддати овальну залу для журналістів. «І сьогодні ви тут головні, а ми у вас в гостях. На святковій нараді», – мовив Савченко.
«Влада може змінюватись. Чиновники йдуть на пенсію, а вам ще працювати й працювати. До останнього дня. Бо ви – професіонали», – сипав компліментами голова ОДА. І запевняв: «Я сказав те, що думаю. Щиро кажу».
Олександр Савченко побажав журналістам бути сильними. Сила журналістів у його розумінні – в нейтральності й незаангажованості.
Він єдиний згадав про інтернет-журналістику, яка набирає дедалі більшої популярності. Розповів, що кожен онлайн-журналіст хоче, аби його матеріали набирали побільше лайків. «Не так те все важливо, – сказав Савченко. – Головне – щоб вас хоч хтось прочитав».
«Слава вам і слава Україні!» – закінчив виступ голова ОДА і перейшов до нагородження. Почесну грамоту облдержадміністрації він вручив головному редактору «Волинської газети» Володимиру Данилюку.
«Це перший журналіст, який мене почав критикувати, щойно я прибув на Волинь», – згадував Савченко, ніби демонструючи свою демократичність. Мовляв, не образився, нормально сприймає критику. Ось і грамоту дає.
Таку ж грамоту Олександр Савченко підписав шеф-редактору газети «Вісник+К» Євгену Хотимчуку. За Євгена Яковича її отримав син Тарас, засновник видання «Твій вибір». Він, до речі, цього дня збирав нагороди для всієї журналістської династії Хотимчуків.
Не четвертою, а першою суспільною владою назвав журналістику у виступі перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, який не захотів йти до трибуни, а говорив з місця, лише вставши з крісла.
«Наша волинська журналістика – одна з найсильніших в Україні», – сказав Пирожик. Він вважає, що це особливо помітно в плані аналітичної, прогностичної журналістики.
А те, що журналісти Волині зібралися в день професійного свята в стінах облради, Олександр Пирожик вважає своєю заслугою. «Я, зокрема, сказав, наполіг: тільки тут». Мовляв, це вияв поваги влади до представників ЗМІ.
Перший заступник голови Волиньради віддав належне різним видам ЗМІ Волині: газетам і телевізії. В газетах відзначив, яку велику роль має і зміст, і форма подачі матеріалів. А телевізійникам подякував за те, що «знайшли можливість і створили таку потужну базу і таку телевізію». Відзначив і роботу власкорів, які «Здебільшого пишуть добре про Волинь». А коли критикують, дають привід для обговорення і роздумів.
Особливо подякував Олександр Веніамінович тим волинським журналістам, які побували там, де «наші бійці тримають небо»: на «передку», «нульовці». Згадав, що сам не раз їздив у зону проведення ООС.
«Грамот і відзнак могло би бути більше, – перейшовши до нагородження сказав Пирожик. – Але хтось вважає, що не варто». Він розповів, що в облраді вирішили окремо нагороджувати грамотами журналістів, які ще святкуватимуть особистий ювілей. Із врученням цінних подарунків. А з нагоди Дня журналіста почесних грамот Волинської обласної ради удостоєні журналістка й письменниця Надія Гуменюк і головний редактор газети «Вісник+К» Володимир Хотимчук. Надії Гуменюк вирішили доставити нагороду додому. А за Володимира Хотимчука грамоту забрав брат Тарас.
Подяки голови Волиньради Олександр Пирожик вручив журналістам телерадіокомпанії «Аверс» Владиславу Корнелюку, Ірині Кудрі й Дмитру Ураєву, а також видавцям альманаху «Яровиця» Володмиру Камінському й Віктору Зубовичу.
«Сьогодні світ змінюється. І журналістами стали всі», – почав виступ з трибуни секретар Луцької міської ради, виконувач повноважень Луцького міського голови Григорій Пустовіт. Він, свого часу активний блогер, завів мову про соціальні мережі, де кожен може написати все, що захоче.
«Але завжди відчувається професіонал, який хоче написати щось важливе», – перейшов Пустовіт до реверансів у бік журналістів. «Професіонал формує думку», – вважає секретар Луцькради.
Він розповів, що коли був в опозиції, то бачив усіх журналістів Волині об'єктивними. «Тепер, коли у владі, не з усім, написаним вами погоджуюся», – зізнався. І далі сипав компліментами: «Ви не даєте владі розслабитися. І слава Богу… Дякую за об'єктивність, принциповість, за критику».
Григорій Пустовіт пожартував, що він не такий сміливий, щоб сказати, як Пирожик: «Краще журналісти хай будуть тут, в овальній залі, ніж у сесійній». Тим самим натякнув, що журналісти, особливо ті, які вбачають в його діях недоліки, не оминають гострих кутів у репортажах із сесійної зали, чи то обласної ради, чи то Луцької міської.
Секретар Луцькради вручив вітальний адрес колективу ВОО НСЖУ. Нагороду отримав голова Волинської спілки журналістів Михайло Савчак.
Почесними грамотами Луцького міського голови (якого немає) нагороджені головний редактор видання «Твій вибір» Тарас Хотимчук (нарешті він отримав свою нагороду) і головний редактор «Волинської газети» Володмир Данилюк.
Подяки Луцького міського голови отримали журналісти Волинської філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» («UA: Волинь») Оксана Євпак, Олена Чорнуха, Оксана Кривцун і відповідальний секретар газети «Волинь» Тамара Трофимчук.
Посередниками між владою і народом назвала у виступі секретар Національної спілки журналістів України Ольга Куліш. Вона розповіла, що наприкінці травня Інститут масової інформації оприлюднив підсумки моніторингу, щоправда, лише онлайн-ЗМІ щодо дотримання журналістських стандартів. На жаль, жодне з інтернет-видань Волині, як і сусідньої Львівщини, не визнано таким, яке найбільше відповідає професійним журналістським стандартам, має найменше маніпулятивних матеріалів, джинси і чорного піару. Тож медійникам Волині є ще над чим працювати.
Від імені НСЖУ Ольга Куліш вручила спеціальну відзнаку з нагоди 60-річчя спілки ветерану преси, багаторічному члену керівних органів НСЖУ різних рівнів Святославові Пирожку. Це почесна грамота і статуетка журналіста. «Шістдесят дев’ять років у журналістиці. Дехто стільки не живе», – радіючи нагороді, з усмішкою нагадав про свій творчий шлях Святослав Костянтинович.
Почесні грамоти секретаріату НСЖУ отримали журналісти «UA: Волинь» Оксана Кривцун, Олена Чернуха і Оксана Євпак.
Помічник народного депутат України Ігоря Лапіна Петро Луцик вручив почесні грамоти Верховної Ради України журналістам Сергію Цюрицю і Ярославу Андрусяку.
Отримуючи нагороду, Ярослав Андрусяк зауважив, що сприймає її як визнання розслідувальної журналістики, якою він займається. «Будуть і нові розслідування, і кримінальні провадження, відкриті за їх наслідками», – пообіцяв Андрусяк.
Тим самим він ще раз висловив свою позицію: журналістські розслідування тільки тоді чогось варті, коли наслідком їх є притягнення до відповідальності посадовців, які порушили закон. А позаяк відповідні правоохоронні органи неохоче це роблять, він сам після проведення й оприлюднення розслідувань подає в прокуратуру заяви про злочин, на підставі яких і відкривають кримінальні провадження. Щоправда, компетентні органи не поспішають розслідувати їх і передати до суду.
Нещодавно Волинська обласна організація НСЖУ спільно з громадською організацією «Форум українських журналістів» і громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка) встановила нову нагороду – премію імені Бориса Клімчука за розбудову Волині в інформаційній сфері. Нею вирішили вшановувати журналістів і чиновників, які особливо відзначилися у промоції Волині в Україні й за її межами. Цьогоріч розмір премії – 2019 гривень (бо 2019-й рік). Наступного року буде 2020 грн. І так далі.
Першим лауреатом премії став продюсер Волинської філії ПАТ НСТУ Костянтин Лоцман. За організацію міжнародного турніру пам'яті Бориса Клімчука з міні-футболу між командами журналістів із України, Польщі, Білорусі, Литви. Премію за дорученням виконавчого директора громадської спілки «СПАС» вручив Микола Борисюк.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: До Дня журналіста. А за штурвалом – Лоцман
Головний редактор газети «Волинь» Олександр Згоранець вручив одразу три іменні премії, встановлені цим виданням.
Премію імені багаторічного головного редактора «Волині» (раніше – «Радянської Волині») Полікарпа Шафети цьогоріч отримала відповідальний секретар газети Тамара Трофимчук. Вручаючи нагороду, Олександр Згоранець зазначив, що це – журналістський «Оскар» Волині. Він розповів, що Тамара Трофимчук не тільки висококласний журналіст, але й людина з добрим серцем. На сторінках газети вона започаткувала журналістську акцію «Хочу бути маминим сонцем». Пишучи про дітей-сиріт, вона закликала небайдужих людей ставати прийомними батьками цих дітей. Завдяки їй чотири дитини-сироти тепер мають батьків. А саму Тамару Трофимчук Олександр Згоранець назвав хресною мамою цих дітей.
«Чотири тисячі гривень. Чистими. Податки сплачено», – відрапортував Олександр Згоранець про розмір премії, натякаючи на те, що окремі редакції у фінансовій діяльності використовують готівку поза банком, намагаючись мінімізувати податки. А редакція «Волині», мовляв, веде тільки «білу» бухгалтерію.
Тамара Трофимчук, дякуючи за нагороду, зауважила, що не знала особисто Полікарпа Шафету. Але про те, яким майстром слова він був, розповіла такий випадок. До редакції «Волині», за її словами, заходив російськомовний чоловік, який весь час брав у редакційній бібліотеці щось почитати. Одного разу, взявши книгу Шафети «Обком очима редактора» і прочитавши її, попросив не віддавати – настільки вона йому сподобалась. «Харашо пішет етот ваш ШафетА», – сказав чоловік.
Премію імені Феодосія Мандзюка за краще висвітлення краєзнавчої тематики отримав журналіст газети «Волинь» Костянтин Гарбарчук. Костянтин розповів, що йому пощастило працювати з Феодосієм Григоровичем в одному кабінеті. Згадав, як цей великий патріот Волині умів радіти успіхам колег (не те що нині, все більше заздрять одне одному – С.Л.). Коли Феодосій Мандзюк дізнався, що Юрко Винничук написав легенди Львова, загорівся написати легенди Луцька. І зробив це!
А Олександр Згоранець розповів, як багато матеріалів про героїв УПА написав останнім часом Костянтин Гарбарчук, відкриваючи читачам невідомі сторінки історії Волині. «26 тисяч особових справ репресованих волинян є в архівах. Тож роботи журналістам, історикам, краєзнавцям вистачить на багато років. Ми мусимо знати наших героїв», – переконаний Костянтин Гарбарчук.
Премію імені багаторічного головного редактора газети «Волинь» Степана Сачука Олександр Згоранець вручив колишньому репресованому, активному учаснику боротьби за Незалежність України, засновнику і першому художньому керівникові хору політв'язнів і репресованих «Посвіт» 89-річному Ростиславу Кушніруку.
«Доки ноги носять, треба щось робити», – отримуючи нагороду, процитував іншого політв'язня радянського режиму, збирача «Кобзарів» Тараса Шевченка нині покійного Миколу Куделю цьогорічний лауреат премії Ростислав Кушнірук.
«Служу народу України!» – сказав, отримуючи премію імені Степана Сачука, 89-річний Ростислав Кушнірук
Ніби у відгук на слова Згоранця про журналістський «Оскар» продюсер «UA: Волинь» Костянтин Лоцман назвав репортерським «Оскаром» премію імені Олексія Левкова, якою щорічно нагороджує Волинська філія ПАТ НСТУ (раніше – Волинська держтелерадіокомпанія), кращого репортера. Цього року премії удостоєна журналіст новинної служби «UA: Волинь» Олена Собець, за плечима якої 20-річна успішна робота на Волинському телебаченні.
Щемним моментом урочистостей стало вручення іменної премії ветерана журналістики Святослава Пирожка «Професіоналізм і порядність», яку він встановив дев’ять років тому і якою нагороджує кращих і чесних, на його думку, майстрів слова Волині. Вперше нагороду вручено посмертно. Її отримала дружина трагічно загиблого заслуженого журналіста України Юрія Яцюка – Ольга.
Вручаючи премію, Святослав Костянтинович так розхвилювався, що в певний момент йому перехопило подих. Він закликав присутніх встати й вшанувати передчасно втраченого колегу. Так стоячи всі слухали спогади про талановитого журналіста Юрія Антоновича Яцюка і згадували свої зустрічі з ним.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: До Дня журналіста. Люди, яких ми пам’ятаємо
Крім пам’ятного диплома і премії, Святослав Пирожко подарував синові Юрія Яцюка Максимові ранець Української служби «Голосу Америки», в який поклав свої книги, а також бейсболку з емблемою Волинської держтелерадіокомпанії. Він розповів, що заступник голови Волинської організації НСЖУ Володмир Данилюк поклопотався, аби Максимко Яцюк відпочив цьогоріч за кошти спонсорів в оздоровчому таборі.
Від Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта» журналістів вітала начальник відділу поштових послуг Людмила Музичук. Вона вручила Волинській організації НСЖУ ексклюзивну поштову марку, виготовлену в єдиному екземплярі волинськими поштовиками. Нагороду приймав голова Волинської спілки Михайло Савчак.
Подяками Національної спілки журналістів України з нагоди 60-річчя Спілки нагородили волинських ветеранів журналістики Андрія Бондарчука (йому нагороду вручать пізніше), Степана Родича, Василя Федчука, Анатолія Якубюка, Миколу Якименка, декана факультету філології і журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Юрія Громика (за нього нагороду отримала викладач факультету, член НСЖУ Оксана Теребус), мужня жінка, незаконно звільнена редактор Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» Марія Хітько (пані Марія в суді довела, що її позбавили права на професію незаконно, але засновники видання – Ківерцівська райрада – вирішили газету закрити).
Василь Федчук, отримуючи подяку, сказав, що не все так погано у Луцьку, як пишуть окремі видання, водночас зауважив представниці «Укрпошти», що позакривали всі кіоски з пресою. «В нас є 17 відділень у місті, в них продають періодичні видання», – парирувала Людмила Музичук.
Ветеран журналістики Микола Якименко теж не втримався від спокуси дати кілька настанов молодшим колегам
Диплом переможця творчого конкурсу професійної майстерності в номінації «Журналістська акція року» отримала газета «Волинь» – за документальний фільм «Я знаю, що закінчиться війна». Головний редактор газети Олександр Згоранець пообіцяв нагородити авторів фільму Олега Криштофа і Олександра Пілюка преміями (по 1 тисячі гривень «чистими» кожному).
У номінації «Журналістська надія» переможцем конкурсу визнано кореспондента «Волинської газети» Ольгу Коночук, у номінації «Журналістська активність» – Сергія Цюриця, у номінації «Краща первинна організація НСЖУ» – колектив газети «Вісник+К» (голова первинки – Наталія Слюсар).
Дипломами Волинської облорганізації НСЖУ нагородили також кількох активних членів Спілки.
Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)
Фото автора
Журналісти «Аверсу» Ірина Кудря, Владислав Корнелюк і речниця Волинської облради Оксана Лукашук (посередині)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
День тата не один раз на рік: три історії про надзвичайних волинських татусів
21 червня, 2020, 12:00
0
8
Коментарі:
Вона не вимирає, вона вже померла. Професійна журналістика стоїть перед доленосним рішенням: усвідомити себе суміжною професією. Для того, щоб бути журналістом, у наш час не обов'язково закінчувати факультет журналістики чи мати фахові здібності. Журналістом може бути кожен, хто створює інформацію, розповсюджує її та проакцентовує. Людина, яка має телефон з відеокамерою, доступ до інтернету, залишки здорового глузду, аналітичні здібності – вона фактично стає журналістом.