«Луцька homo візія», або Особистості Волині разом і поза часом

0
0
«Луцька homo візія», або Особистості Волині разом і поза часом
Зібрати разом неординарних особистостей Луцька й Волині, героїв своїх публікацій у різні роки. Таке під силу лише їй – талановитій і працьовитій, педантичній і романтичній професорці кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини (ЛІРоЛ) Університету «Україна», доктору філологічних наук Зінаїді Пахолок.

Чи знаєте ви, що робив упродовж восьми місяців у Луцьку Пантелеймон Куліш? Як пов’язане з Луцьком ім’я Іоана Богослова? Хто такий Микола Крушевський, якого знають мовознавці всього світу, а донедавна не знали в Луцьку? Що зробив для збереження історичної спадщини Луцька робітник Олег Виноградов?

Відповіді на ці інші запитання дає у книзі «Луцька homo візія» Зінаїда Пахолок. Книзі, що вийшла у ПрАТ «Волинська обласна друкарня» і була презентована в Луцькому інституті розвитку людини Університету «Україна» в четвер, 23 травня.




Ці історико-краєзнавчі нариси писала авторка впродовж 30 років. Друкувала в періодиці. «Проте інформація, вміщена в газетах і часописах, у порівнянні з книжкою, недовговічна – адже кнгижки зазвичай використовують якісніший папір та ступінь захисту (тверда обкладинка)», – пише Зінаїда Олександрівна у передмові до цього видання.

Це сьома книжка знаного науковця і краєзнавця. У її доробку – наукові розвідки, твори для дітей, публіцистика. За фахом філолог, вона, уродженка Києва, захопилася дослідженням постатей Волині, серед них – відомих людей, які стали оберегами Луцька або народилися в цьому місті, або відбулися в ньому як фахівці. Вона поєднала у книзі історичні постаті Волинського краю з нашими сучасниками. Багато з них прийшли на презентацію нового видання, аби розділити радість виходу книги з автором.



Вів захід голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, член-кореспондент Української академії історичних наук Геннадій Бондаренко. Він же – рецензент «Луцької homo візії», автор передмови до неї, в якій, зокрема, написав: «Книга Зінаїди Пахолок привернула увагу передусім тим, що стверджує: фізичне життя людей триває не лише від народження і до завершення земного шляху. Це видання наводить на думку, що є й інші виміри буття, які стосуються насамперед історичних постатей, яскравих особистостей. І тоді можна говорити, що це досить тривалий час, який пов’язаний з історичною пам’яттю. У такому випадку час може вимірюватися не роками, а століттями».



В’язанкою пісень на слова відомих українських поетів, а також українських народних пісень потішило присутніх тріо бандуристок «Дивоструни» СНУ імені Лесі Українки у складі Катерини Ковальчук, Алли Клімук і Жанни Гапанюк.



Із візуалізації на екрані, підготовленої студентами ЛІРоЛу Мар’яною Данилевич, Павлом Ляхманом, Євгеном Луциком, учасники заходу дізналися про постаті, представлені у книзі. Річ у тім, що в об’ємне видання на 480 сторінок не увійшли ілюстрації (хотілося вмістити увесь текст, на якому робила наголос авторка, його й так подекуди подано у книзі зі скороченнями). Тож на екрані присутні побачили портрети героїв книги.

Насамперед це історичні постаті так чи інакше дотичні до Луцька: Іоан Богослов, святий Миколай, Пантелеймон Куліш, Микола Крушевський, родина Косачів, Ігор Стравінський.

Значну частину книги (дві третини) відведено відомим сучасникам, тим, що вже відійшли у вічність, і нині сущим. Це колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Борис Клімчук (саме про цю іпостась ексголови Волинської ОДА йдеться у книзі), дослідник луцьких підземель Олег Виноградов, краєзнавець і донька сенаторки Левчанівської Ірина Левчаніська, лікарі Анатолій Остап’юк і Юрій Рожанський, письменники Іван Корсак, Феодосій Мандзюк, художник Микола Кумановський, вишивальник Юрій Савка та інші.



Чи не вперше у книзі подані есеї про бібліотекарів, людей, чия праця непомітна, але так потрібна людям для їхнього інтелектуального розвитку. Тут статті й нариси про Тамару Спектор (Наконечну), Надію Ількевич (Пономарьову), Ольгу Герасимчук, Ніну Бочарову.

Окремі розділи присвячені науковцям і педагогам. Серед перших: Євгенія Гороть (Галагуз), Федір Зузук, Марія Моклиця, Валентина Надольська, Олена Огнєва, Ярослав Степанюк.

Також Зінаїда Пахолок описує грані педагогічного таланту Тимофія Васюка, Людмили Вознюк, Євгенії Дурманенко, Катерини Кравчук, Леоніда Кужелюка, Зої Михайловської (Слюз), Івана Смолюка.

«Це моє бачення лучан, творчих особистостей краю, які вони, чим вирізняються посеред інших», – каже автор книги.



Запрошена до слова краєзнавець Олександра Кондратович, про яку теж йдеться у книзі, зокрема, зазначила: «Книжка змістовна, талановита, дуже потрібна. Ми по зернині, по краплині маємо збирати все, що зробили наші предки й сучасники, щоб зберегти це для нащадків. Шануймося, любімо Україну, любімо наш край». Вона додала, що сама написала 16 книжок, але згадка про неї в цьому виданні так запалила її, що вона працюватиме й далі. Зінаїда Пахолок подарувала гості презентації пожовклі примірники волинських газет різних років із публікаціями Олександри Кондратович, які зберігала в домашньому архіві, чим зробила приємний сюрприз для краєзнавиці.



Ексдиректор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк високо оцінив велику подвижницьку роботу Зінаїди Пахолок, яка повернула з небуття для волинян постать відомого мовознавця-санскритолога Миколи Крушевського. Завдяки її праці у краєзнавчому музеї вдалося скомплектувати цілий розділ матеріалів про цього видатного лінгвіста.



«Життєписи відомих лучан, волинян багато хто пише. Але людей, які живуть волинезнавством, не так багато. Зінаїда Пахолок – одна з них», – зазначив Анатолій Силюк. Він назвав авторку книги невтомною людиною, другом всього колективу музею й своїм особистим другом, подякував за багаторічну творчу співпрацю, привітав із черговою творчою перемогою.

Зінаїда Пахолок пояснила, чим пов’язаний з Луцьком Іоан Богослов. На його честь названий у Луцьку перший православний храм на Волині, руїни якого збереглися в Луцькому замку. А ось Пантелеймон Куліш жив і працював у Луцьку вісім місяців. Позаяк багато літератури в той час було французькою мовою, він вивчив за цей період французьку, щоб читати ці твори. Розповіла Зінаїда Олександрівна й про Миколу Крушевського, дослідженню творчого доробку якого присвятила чималий період своєї діяльності. Згадала й про те, що на стінах Луцького замку Ольга Косач залишила своє графіті.



Оповіла авторка книги й про лікаря-кардіолога Анатолія Остап’юка, нашого сучасника, який знав напам’ять всю «Марусю Чурай» Ліни Костенко. Зінаїда Пахолок виступила менеджеркою його моновистави за цим твором. «Він міг без перерви шість годин декламувати цей твір. Шкодую тільки, що не встигла подати цей його рекорд, щоб зафіксувати його в Книгу рекордів Гіннеса», – зазначила професорка. Лікар Анатолій Остап’юк врятував десятки, якщо не сотні життів. А себе не вберіг. Серце його зупинилося на 55-му році життя. Чому так трапилось? Та тому, що, як зазначила присутня на вечорі Раїса Мозолевська, роздав своє серце по краплиночці людям.



Багатьох творчих особистостей Луцька й Волині згадала Зінаїда Пахолок у своїх творах, зібраних під однією обкладинкою в книгу. Як публіцист, член Національної спілки журналістів України, вона дібрала чимало епітетів, щоб описати видатні постаті минувшини й наших сучасників, а як науковець, скрупульозно створила іменний покажчик, щоб читач міг знайти ту особистість, яку згадано в книзі. А їх тут – понад тисяча.



Лікар-ветеринар, у минулому начальник рибінспекції Волині Борис Максимюк згадав про свою першу зустріч із Зінаїдою Пахолок 13 років тому й про те, як його дитяча книга «Веселі рибки» наштовхнула на написання й видання нею книги творів для дітей «Польові квіточки». Він побажав авторці не зупинятися на досягнутому й невдовзі видати другий том «Луцької homo візії», адже матеріали для нього завдяки її невтомній енергії неодмінно будуть.



Лікар Віктор Наумчик, автор двох книг філософської й інтимної лірики, приятель знаного художника Миколи Кумановського, був приємно вражений, що матеріал про нього увійшов до «Луцької homo візії», тож із задоволенням поділився спогадами про літературний період своєї діяльності.



Дружина вишивальника Юрія Савки розповіла, як Зінаїда Пахолок запалила нині покійного митця вишити портрет Миколи Крушевського, постать якого вона повернула волинянам.



Власне, про велику працю Зінаїди Пахолок над дослідженням творчої спадщини Миколи Крушевського розповіла у виступі науковець Олена Огнєва. Про Олену Дмитрівну теж є нарис у книзі професорки. Як і про Ігоря Стравінського, якого подарувала волинянам як їхнього земляка Олена Огнєва.



На презентації слово мали хореографи Зоя Михайловська, Жанна Бондар, краєзнавець Наталія Пушкар, бібліотекар Ніна Бочарова та інші.



Поступово захід переріс у вечір спогадів про незабутні зустрічі інтелігенції Луцька, про їхню роль у промоції Волинського краю в Україні і світі. І всі сходились на думці, що Зінаїда Пахолок своєю невтомною працею, перфекціоналізмом, педантизмом, скрупульозністю в науковій роботі, романтизмом у публіцистичній діяльності зробила великий вклад у повернення й збереження імен талановитих лучан для сучасників і нащадків.

Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)
Фото автора





Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».