«Не хочемо бути містом». Волинські ОТГ проти приєднання до Луцька. Частина 3

1
-3
«Не хочемо бути містом». Волинські ОТГ проти приєднання до Луцька. Частина 3
До складу Луцької міської громади вирішили внести населені пункти Княгининівської, Заборольської і Жидичинської ОТГ.

Перспективний план формування територій громад Волинської області Кабмін затвердив 13 травня.

До того тривало бурхливе обговорення серед експертів із децентралізації й чиновників. Мешканці довколишніх громад, депутати і голови сільських рад висловлювались проти об’єднання з Луцьком. Проте до одних дослухались, а інших – зігнорували.

У першій частині публікації ми навели аргументи обласної влади, яка вважає перспективний план формування територій громад Волинської області державницьким рішенням, і позицію активних мешканців Княгининівської громади, які прогнозують повне ігнорування їхніх інтересів у разі приєднання до Луцька.

У другій частині розповіли, як створювались громади навколо Луцька, і про те, чи можуть ОТГ у нових умовах залишатися спроможними без приєднання до обласного центру.

Тепер спробуємо дати відповідь на головне запитання статті: «Чому Княгининівську, Заборольську, Жидичинську ОТГ дозволили поглинути Луцьку, а чотири інші залишили у спокої?»


Новий ринок, куди переселяють підприємців із Центрального ринку, так і залишиться на території Боратинської ОТГ
Новий ринок, куди переселяють підприємців із Центрального ринку, так і залишиться на території Боратинської ОТГ
Як і завод «Кромберг енд Шуберт»
Як і завод «Кромберг енд Шуберт»
А підприємство «Модерн-Експо» – на території Липинської ОТГ
А підприємство «Модерн-Експо» – на території Липинської ОТГ


БЕЗ ПОЛІТИКИ НЕ ОБІЙШЛОСЯ

Ще в 2015 році Богдан Шиба, тоді депутат Луцької міської ради, звернувся із запитом до Волинської облдержадміністрації, в якому пропонував розглянути можливість приєднання до Луцька населених пунктів, що межують з містом й інфраструктурно вросли в нього. Відповіді так і не отримав. Хоча це був би найкращий варіант для Луцька.

Суть розробленої у 2015 році методики децентралізації полягала в тому, що міста, районні та обласні центри мають об’єднувати навколо себе громади у 20-25-кілометровій зоні. Але цього не зробили, і шанс для Луцька було втрачено.

Далі були вибори Луцького міського голови, на яких вдруге переміг нині покійний Микола Романюк. Його опонент з «УКРОПу» Олександр Товстенюк намагався взяти реванш, тож представники цієї партії торпедували процес приєднання до Луцька Прилуцької сільської ради.

Чинний на той час закон передбачав у разі створення міської ОТГ нові вибори депутатів і міського голови. І більшість депутатів Прилуцької сільради неодноразово голосували за приєднання. Та кожного разу, починаючи з 2016 року, Прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов накладав на це рішення вето.

Команда Миколи Романюка придумала інший спосіб взаємодії з навколишніми сільрадами: договори про співпрацю. Про приєднання вже не йшлося, бо йти на нові вибори на той час уже хворий Микола Романюк бажання не мав. І лише після змін в законодавство, які скасували обов’язковість нових виборів у разі приєднання до обласного центру навколишніх сільрад, Прилуцька сільська рада стала старостинським округом. Але це було вже після смерті Миколи Романюка і створення нової депутатської більшості в Луцькій міській раді навколо «УКРОПу».

Після об’єднання в ОТГ Княгининівська, Заборольська та Жидичинська громади вийшли за межі 25-кілометрової зони навколо Луцька. Як, зрештою, і Прилуцький старостинський округ.

Ірина Лебедюк, представник відділу регіональної політики та з питань децентралізації Волинської ОДА, у коментарі інтернет-виданню «Волинь24» зазначала, що під час затвердження перспективного плану формування території Волинської області консультувалися і з помічниками народних депутатів.

Мар’яна Конончук, виконувачка обов’язків виконавчого директора Волинського регіонального відділення Асоціації міст України, каже, що питання об’єднання безпосередньо вирішували Міністерство розвитку громад та територій і Кабінет міністрів за участі народних депутатів області.

Мар'яна Конончук
Мар'яна Конончук


Отже, нардепи, обрані на Волині, пролобіювали в Кабміні самостійність Гіркополонківської, Підгайцівської громад, ухваливши рішення приєднати їх до більш фінансового сильних: першу – до Боратинської ОТГ, другу – до Липинської.

За словами Мар’яни Конончук, це зроблено для того, щоб «послабити» Боратинську й Липинську ОТГ, бо через розташування на їхній території потужних промислових підприємств вони мають надлишкові кошти в бюджеті і віддають реверсну дотацію державі.

Хто ці нардепи, які вступилися за Гіркополонківську, Підгайцівську, Боратинську і Липинську ОТГ, а ось Княгининівську, Заборольську і Жидичинську громади дозволили поглинути Луцьку?

Очевидно, не В’ячеслав Рубльов, обраний у 20-му окрузі, території, де, власне, проживають його виборці. Знаємо, як активно він відстоював спроможність Мар’янівської ОТГ Горохівського району. А ось представникам Боратинської, успішної громади, яка ще й віддає надлишок коштів державі, у листопаді 2019 року заявив: «Ваша громада повинна бути готова, що через кілька років таке приєднання таки відбудеться».

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Волинське місто просить не приєднувати до нього дві сільські ОТГ

ДАЛІ БУДЕ?

Перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад переконаний, що рано чи пізно Луцьк приєднає й інші громади, що межують з обласним центром. Про це він заявив в ефірі телеканалу «UA:Волинь».

Григорій Недопад
Григорій Недопад


«Обов’язково будуть звернення до Кабміну і Верховної ради від Луцької міської ради про включення до міста і Боратинської, і Липинської, і Підгайцівської, і Гіркополонківської ОТГ, аби в подальшому Луцьк залишився обласним центром, а мешканці Княгининівської, Підгайцівської, Боратинської та інших ОТГ жили у Волинській області, а не в Рівненській чи Тернопільській, – заявляє Недопад. – Ми знаємо і про реверсну дотацію, і про кошти, які йтимуть у держбюджет із нашого бюджету, але ми тоді були б однією великою сформованою громадою, яка напевно могла би розвиватися в більш широких межах. І мирні мітинги біля ОДА (мешканців Княгининівської та Заборольської ОТГ – С.Л.) проти приєднання до Луцька виглядають трохи смішно, тому що місто так само хоче розвиватися, як і громади».

Водночас Григорій Недопад каже (на відео – із 11:40 хв.), що «особливих таких перемовин, крім як із Жидичинською ОТГ, попередньо, ще в минулому році, не проводили».



Фактично Луцьк протягом останніх п’яти років, поки йшов процес добровільного об’єднання громад, нічого не зробив, щоб домовитися з керівництвом, депутатами й мешканцями сільських територій про спільну перспективу, а тепер, коли сільські ОТГ повірили в свою спроможність жити самостійно, довели це на ділі, хоче насильно поглинути суміжні громади.

Щоб будувати на їхній території багатоповерхівки? Щоб не зважати на позицію мешканців, які сусідують із переповненим сміттєзвалищем й очисними спорудами водоканалу й змушені щоденно вдихати сморід і пити, м’яко кажучи, не зовсім чисту воду?

Йому б у Прилуцькому старостинському окрузі розібратися, на його прикладі показати сусіднім громадам переваги спільного існування в межах міської ОТГ. Проте нинішні міські чиновники тільки думають, як би підпорядкувати собі побільше території, бажано тієї, де розташовані потужні промислові підприємства. Щоб було більше надходжень у міський бюджет. Куди їх витрачатимуть? На реконструкцію фонтану на Театральному майдані і створення за рахунок знесення Центрального ринку туристичної перлини навколо замку Любарта. Між тим, ще не всі вулиці Луцька мають асфальтобетонне покриття. Сумнівно, що після приєднання трьох ОТГ до Луцька міську владу хвилюватиме стан доріг, скажімо, в селах Шепель, Клепачів чи Моташівка. За новим виборчим законодавством, може статися так, що жодна з трьох приєднаних ОТГ не матиме свого депутата в Луцькій міській раді. Хто ж подбає про ці території?

Про такі загрози говорила ще в листопаді 2019 року колишня сільська голова Жидичина Юлія Дащук.

«Варто зрозуміти одне, навіть після примусового приєднання (добровільно жодна ОТГ з Луцьком об’єднуватися не хоче) люди, заради яких, власне, це все і відбувається, не будуть відчувати себе лучанами, міщанами. Й надалі кожне село, громада буде тягнути лямку на себе. Цю ментальну перчинку вже відчули на собі всі без винятку ОТГ: а чому будуємо в цьому селі, а не в іншому, а чому в нас, а не в них? Чи зможе місто об’єднати увесь цей довколишній люд із власними амбіціями і баченням навколо ідеї розвитку Великого Луцька? Не факт. Будьмо реалістами. Для цього знадобляться десятиліття», – застерігала Юлія Дащук.

Але хто почув її голос тоді? Як, зрештою, і зараз. Приєднання до Луцька трьох ОТГ і об’єднання ще чотирьох одна з одною називають державницькою позицією. Дивно, позицію зменшення розмірів реверсних дотацій у державний бюджет називають державницькою. Хоча я б назвав це містечковим егоїзмом. Бо не про державу дбають місцеві управлінці, а (будьмо відвертими) про збереження чиновницьких посад, які при укрупненні ОТГ чи втраті Луцьком статусу обласного центру можуть значно порідшати.

«А я не вважаю, що наша громада така вже й спроможна», – дисонансом звучать слова колишньої голови Княгининівської ОТГ Олени Твердохліб, які вона сказала в коментарі інтернет-виданню «Волинь24».

Водночас пані Олена заявляє, що якби вона залишалася на посаді, то «витягнула» б громаду. Але для цього потрібно ще скорочувати управлінський апарат, запускати на території громади нове виробництво, можливо, об’єднуватися із Заборольською ОТГ, піднімати податок на елітну нерухомість, якої навколо Луцька набудували чимало. Адже і Зміїнець, і Тарасове, і Боголюби – це так звані «царські села», де розташовані чималі за площею приватні будинки. А податок на кожен «зайвий» квадратний метр у Княгининівській ОТГ – 0,3 відсотка від мінімальної зарплати, хоча держава дозволяє справляти його на рівні 1,5%. Свого часу, каже Олена Твердохліб, депутати Княгининівської ОТГ були проти підвищення ставки цього податку на їхній території, чому й виникали в неї з ними певні непорозуміння. До речі, в Луцьку ставка цього податку в 2020 році – 0,5 відсотка.

До протесту активних мешканців Княгининівської ОТГ на Київському майдані в Луцьку 22 травня приєднався лише один депутат Заборольської ОТГ – Олександр Озеруга. Хоча ще в січні Заборольська сільська рада ухвалила рішення звернутися до обласних та центральних органів влади з проханням не включати їхню об’єднану територіальну громаду в перспективний план об'єднання з обласним центром.

Олександр Озеруга
Олександр Озеруга


А після позачергової сесії Княгининівської ОТГ 24 травня, на якій депутати одноголосно ухвалили звернення до Кабміну переглянути перспективний план формування територій Волинської області, у п’ятницю, 29 травня, представники 14 сіл Заборольської ОТГ перекрили трасу Луцьк – Володимир-Волинський у Заборолі. Вони безперервно ходили по пішохідному переходу, очікуючи на розмову обласну владу. Серед основних закликів: «Ми проти об'єднання!!!», «Президенте – гарант Конституції! Почуйте голос громади!», «Руки геть від Заборольської ОТГ», «Ми - спроможні!».

Незгоду щодо можливості включення Жидичинсьої ОТГ до складу Луцька депутати місцевої сільради одноголосно висловили на позачерговій сесії ще в листопаді 2019 року. Але ні місцеві децентралізатори, ні обласна влада, ні нардепи від Волині їх не почули.

Нині у фейсбуці мешканці Княгининівської і Заборольської громад активно включилися у своєрідний флешмоб проти приєднання їхніх ОТГ до Луцька.

Княгининок:



Забороль:



Тим часом ініціативна група вирішила звернутися до Президента Володимира Зеленського, вважаючи, що тільки він зможе вплинути на Кабмін і змусити уряд переглянути рішення про приєднання трьох громад до Луцька.

У п'ятницю, 29 травня, члени ініціативної групи побували під Кабінетом Міністрів та Верховною Радою.

«Подали на Президента та Верховну Раду вимогу не вносити Княгининівську ОТГ в склад Луцької ОТГ. Разом з іншими громадами, які не хочуть насильного під'єднання до міської ОТГ, створеного депутатами Верховної ради за закритими дверима під час карантину», – написал у фейсбуці Ольга Матящук.

Чи почує волинян Президент?

Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)

Головне фото – «Твій вибір»


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-3

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
в часи випробувань, анексії-окупації, пандемії заборольчани з інтелектом жабів мали б дещо стулити писки і не волати про проблеми їх болота на весь світ..
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Studyclerk