«Не хочемо бути містом». Волинські ОТГ проти приєднання до Луцька. Частина 2

0
-3
«Не хочемо бути містом». Волинські ОТГ проти приєднання до Луцька. Частина 2
До складу Луцької міської громади вирішили внести населені пункти Княгининівської, Заборольської і Жидичинської ОТГ.

Перспективний план формування територій громад Волинської області Кабмін затвердив 13 травня.

До того тривало бурхливе обговорення серед експертів із децентралізації й чиновників. Мешканці довколишніх громад, депутати і голови сільських рад висловлювались проти об’єднання з Луцьком. Проте до одних дослухались, а інших – зігнорували. Чому?

Розбиралось інтернет-видання «Волинь24».

У першій частині публікації ми навели аргументи обласної влади, яка вважає перспективний план формування територій громад Волинської області державницьким рішенням, і позицію активних мешканців Княгининівської громади, які прогнозують повне ігнорування їхніх інтересів у разі приєднання до Луцька.




З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ

«Княгининівська ОТГ, що на Волині, була утворена в серпні 2016 року, коли по Україні працювали вже понад 200 таких громад. Місцеві мешканці не одразу повірили в перспективу змін, однак сьогодні ця громада є прикладом успішного об’єднання та втілення ідей», – такими словами розпочинається матеріал про Княгининівську громаду на сайті медіа-проєкту «Ukraїner», написаний у серпні 2019 року.

Створення ОТГ ініціювала Олена Твердохліб, яка виграла вибори сільського голови Княгининка у жовтні 2015 року. Вона зуміла домовитись із сусідньою Рокинівською селищною радою, що саме Княгининок буде центром громади, переконала мешканців обох сільрад, провела чимало зустрічей з людьми, громадських слухань, і рішення про об’єднання затвердили на сесіях обох рад.

Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» вступив у дію 5 лютого 2015 року. Тих громад, які добровільно об’єднаються і доведуть свою спроможність жити без підтримки держави, державні чиновники обіцяли надалі не зачіпати. А тих, хто не захоче добровільно об’єднанатися до часу «Ч», попереджали: приєднають до спроможних громад, не питаючи їхньої згоди.

У 2016 році Олена Твердохліб, розуміючи, що Княгининівську сільську раду, якщо вона не піде на укрупнення, «роздеруть», вмовила до об’єднання владу Рокинь. Причому з центром у Княгининку. Вступивши в партію «УКРОП», вона в грудні 2016 року з великим відривом від конкурентів перемогла на виборах об’єднаної громади.

Як зізнається сьогодні, вела ще й перемовини з Боголюбською сільською радою. Але Боголюби у 2017 році об’єдналися із Заборолем, де багаторічний сільський голова Валерій Боярський 30 квітня переміг на виборах вже голови ОТГ як самовисуванець, а відтак приєднався до «УКРОПу».

До Княгининівської ОТГ увійшли села Княгининок, Буків, Зміїнець, Милуші, Милушин, Моташівка, Сирники, Брище, селище Рокині.

Після цього у 2017 році Олена Твердохліб провела перемовини із Іванчицівською сільською радою Рожищенського району, щоб приєднати і її. Це села Іванчиці й Озденіж. Уже провели громадські слухання, отримали згоду місцевої ради, проте вибори депутатів у ній так і не призначили.

20 грудня 2019 року голова ОТГ Олена Твердохліб добровільно пішла з посади. Причин такого кроку називала чимало. До того вона, не досягнувши порозуміння з головою фракції Волинської обласної регіональної парторганізації «УКРОП» В’ячеславом Рубльовим, вийшла з партії, влітку 2019 року балотувалася у Верховну Раду як самовисуванець, але серед 9 кандидатів у 20-му окрузі посіла тільки 4-те місце. Переміг Рубльов, уже як кандидат від партії «Слуга народу».

Фактично з початку 2020 року лобіювати інтереси Княгининівської ОТГ в області не було кому.

Ці слова написала Олена Твердохліб, коли йшла з посади. Чи буде?
Ці слова написала Олена Твердохліб, коли йшла з посади. Чи буде?


Заборольська ОТГ з 2017 року об’єднала населені пункти: Забороль, Великий Омеляник, Антонівка, Всеволодівка, Олександрівка, Боголюби, Богушівка, Тарасове, Одеради, Городок, Сьомаки, Шепель, Охотин, Заболотці.

Жидичинська ОТГ створена у жовтні 2017 року. До неї увійшли села Жидичин, Кульчин, Липляни, Озерце, Клепачів, Небіжка. Громаду очолює Галина Матвіюк, яка перемогла на виборах 29 жовтня 2017 року як самовисуванець. До того вона працювала секретарем сільської ради і за сумісництвом – вчителем Липлянської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату.

Усі ці три ОТГ тепер мають приєднати до Луцької міської об’єднаної громади.

РАХУЄМО ГРОШІ

У 2021 році об'єднані територіальні громади позбудуться акцизу на пальне, який сьогодні надходить в бюджет громад від діяльності на їхній території автозаправних станцій. Саме про це говорила представник відділу регіональної політики та з питань децентралізації Волинської ОДА Ірина Лебедюк, коли зауважувала, що Княгининівській ОТГ самостійно вижити без цього податку буде складно.

Активні мешканці громади і депутати сільради про цю проблему знають. Кажуть, при правильному адмініструванні податків її можна вирішити. Як аргумент, наводять приклад однієї з громад Любомльського району, де акциз на пальне становить 40 відсотків загального бюджету громади. Попри це, обласна влада залишила цю громаду в перспективному плані самостійною. А Княгининівську ОТГ, де акциз на пальне становить лише 14% бюджету, вирішила приєднати до Луцька.

«Я бачу, що наша громада має колосальний резерв можливостей, – заявив в ефірі Громадського інтерактивного телебачення представник ГО «Княгининівська спілка учасників АТО» Костянтин Байчук (на відео – з 12:30 хв.). – Заробляти гроші в бюджет громади ми можемо при нормальному креативному підході. І ці гроші легко перекриються. І я впевнений, що Княгининівська ОТГ буде мати досить хороші фінансові й економічні результати. Тільки треба правильно проводити адміністрування податків, правильно розподіляти витрати бюджету ОТГ. І спроможність нашої громади ніколи не буде ніким поставлена під сумнів».

Костянтин Байчук
Костянтин Байчук


Думку атовця підтримує інший активіст, мешканець села Зміїнець Олег Бондарук. Він зазначає (на відео – з 13:20 хв.): «Наша громада навіть без акцизу є спроможна. Можна без проблем перекривати всі бюджетні витрати. Навіть рахували, якщо буде об’єднання то фінансування державне на освітню сферу буде недостатнє. В нинішніх умовах, коли виділяється окремо на місто й окремо на ОТГ, воно більш краще, ніж коли це буде об’єднання».

Тим часом у самого Луцька – чимало своїх проблем. І вирішити їх самостійно, без допомоги держави, лише шляхом приєднання трьох ОТГ, за словами активіста, навряд чи вдасться.



«Місто Луцьк має дуже багато проблем насправді, – констатує Олег Бондарук (на відео – з 15-ї хвилини). – Я не кажу про сморід, що там треба великі кошти в систему каналізування вкладати, щоб його уникнути. Про це влада не говорить. Тому що треба гроші, якісь зовнішні проєкти зробити, щоб на виборах було чим похвалитись. Так само транспорт, мости. Проїхати по мостах на вулиці Ковельській і Шевченка зранку – це дуже велика проблема. Там треба будувати ще міст. Де на це взяти кошти? Держава не говорить, не дає нам бачення, що це буде ваш проєкт життєздатний, і він буде фінансуватися, і вас заллють грошима, грубо кажучи, так само, як у Польщі. Цього нема і не буде. У нас в місті Луцьку за останні 5 років побудовано понад 30 тисяч квартир. Це якщо взяти 220 тисяч (мешканців – С.Л.) у Луцьку – це фактично третина, якщо по три людини в квартирі. Це 100 тисяч. І людей не збільшується в Луцьку. Тобто ці квартирі не затребувані. І будівництво вже зупиниться. Люди просто вкладають зараз у будівництво, тому що мають вільні кошти, забрані з рахунків у банках. Місто Луцьк вже зупинилося насправді в своєму розвитку. Треба інвестиції. Без них Луцьк сам розвиватися не буде. І він буде тягнути за собою у прірву доєднані ОТГ. Тому що фінансування немає і не передбачається найближчим часом».

Міст на вулиці Шевченка, де постійні затори
Міст на вулиці Шевченка, де постійні затори
На очисних спорудах у Липлянах нема чим дихати, стверджує журналістка Людмила Яворська
На очисних спорудах у Липлянах нема чим дихати, стверджує журналістка Людмила Яворська


Олег Бондарук вважає, що епідемія коронавірусу, яка нині панує у світі, суттєво змінить у Європі підходи до розвитку великих міст.

«Ті агломерації, де побудована інфраструктура, розвинений транспорт і є великий контакт людей, в перспективі від цього будуть відмовлятися в Європі, – стверджує громадський активіст (на відео – з 13:47). – Стратегія розвитку буде: заможні окремі громади, і локаційно по території це буде все рознесено, для того щоб не укрупнювати міста. Тому що місто – це небезпека, це осередки виникнення отаких спалахів інфекційних і вірусних. Тому наша і інші ОТГ у самостійній формі – це кращий варіант, ніж укрупнення міста Луцька».



Насправді Луцьку, переконаний Олег Бондарук, від Княгининівської ОТГ потрібне тільки сміттєзвалище у Брищі, а від Жидичинської – очисні споруди. Коли ці два об’єкти будуть розташовані на його території, вплив місцевих мешканців на владу обласного центру зменшиться, і вона не рахуватиметься з їхніми проблемами, каже громадський активіст.

Сміттєзвалище у Брищі перепонене
Сміттєзвалище у Брищі перепонене


«Місто Луцьк хоче мати вплив на сміттєзвалище, яке розташоване у Брищі, – зазначає Олег Бондарук (на відео – з 2-ї хвилини). – Так само потрібні їм очисні споруди (розташовані в Липлянах – С.Л.). Тому Жидичинська ОТГ так само в планах приєднання. З одного і з другого питання в міста Луцька дуже великі проблеми. Княгининівська сільська рада подала позов в суд, тому що місто Луцьк порушує норми утримання полігону (твердих побутових відходів – С.Л.). Там витікає фільтрат за межі самого сміттєзвалища. Ми це не раз фіксували. Так само відбувається розробка наступної черги, там є проблеми з документами. Це триває не один рік. Рекультивації немає ніякої. Ця проблема міста буде тільки збільшуватись. А якщо вони приєднають ОТГ, вплив самої громади (Княгининівської – С.Л.) зменшиться, збільшиться вплив самого міста, і ніхто не буде тим сміттєзвалищем по закону користуватися».



Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)

У третій, завершальній, частині публікації ми розповімо про політичну складову ухваленого рішення про приєднання трьох ОТГ до Луцька, про позицію з цього приводу чинної міської влади обласного центру, ексголови Княгининівської ОТГ Олени Твердохліб і колишньої голови Жидичинської сільської ради Юлії Дащук, спробуємо дати відповідь на головне запитання статті: «Чому Княгининівську, Заборольську, Жидичинську ОТГ дозволили поглинути Луцьку, а чотири інші залишили у спокої?». Читайте вже сьогодні.


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-3

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Studyclerk