В Україні перевірять усіх, хто отримує допомогу від держави

3
0
В Україні перевірять усіх, хто отримує допомогу від держави
Українська влада перевірить усіх громадян, які отримують допомогу від держави. І якщо в поданих ними даних знайдуть невідповідності, державна допомога буде припинена. Більш того, декого зобов'яжуть повернути до державної скарбниці незаконно отримані кошти.

Це визначено законом «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», який Верховна Рада ухвалила 17 жовтня. Для вступу документа в силу необхідно, щоб його підписав Президент, інформує «Апостроф».

Метою закону, як зазначено в тексті, є «підвищення адресності державних виплат, сприяння розвитку системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів».

Кого будуть перевіряти?

Під моніторинг підпадають всі фізичні особи, які отримують державні виплати, а також ті, хто звернувся за отриманням таких виплат. Одержувачі державної допомоги в законі іменуються «реципієнтами». До державних виплат віднесено пенсію, допомогу, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Верифікація державних виплат включатиме перевірку достовірності наданої реципієнтами інформації, на підставі якої їм призначається той чи інший вид державної допомоги, а також її розмір. В рамках верифікації така інформація буде аналізуватися на предмет «виявлення невідповідностей даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних».

Верифікація та моніторинг будуть здійснюватися на спеціально створеній інформаційно-аналітичній електронній платформі, куди будуть надходити дані від суб'єктів надання інформації. До останніх відносяться, крім органів, які безпосередньо здійснюють державні виплати, також органи центральної та місцевої влади, установи, організації та підприємства, які належать до сфери держуправління та є власниками або розпорядниками автоматизованих інформаційних систем реєстрів та баз даних, і навіть банки. Для проведення перевірки може використовуватися, зокрема, інформація про відкриті в банках на ім'я реципієнта рахунки, операції та залишки по них.

Законом передбачено проведення поточної верифікації – тобто, перевірки достовірності даних, наданих тими, хто вже отримує державну допомогу, а також превентивної та ретроспективної верифікації. Превентивна верифікація проводиться на етапі розгляду звернення потенційного реципієнта за держдопомогою. Ретроспективна верифікація передбачає перевірку інформації про реципієнта після того, як він з тієї чи іншої причини перестав отримувати допомогу від держави, при цьому часове охоплення такої перевірки не може перевищувати три роки «до дня завершення таких виплат».

Про які невідповідності може йти мова? Розберемо на конкретних прикладах. Наприклад, людина, подаючи на субсидію, не вказала, що володіє квартирою площею в 150 квадратних метрів (якщо квартира має площу понад 120 квадратів, субсидія не призначається). Дані про це є в Бюро технічної інвентаризації (БТІ), але соціальні служби про це нічого не знають. Або ж громадянин, сподіваючись на банківську таємницю, вирішив не повідомляти про наявність у нього депозиту, адже в такому випадку, його загальний дохід буде більше заявленого і не дозволить отримати від держави пільги. Але ця інформація з банку може стати доступною для перевіряючих, в такому випадку обман розкриється – і це призведе до втрати права на допомогу.

Ще один приклад – отримання «соціальної» допомоги в разі, коли громадянин досягає 60 років, але не має достатнього стажу для виходу на пенсію. Для цього виду допомоги є ряд обмежень – в основному, майнового характеру (наявність додаткового доходу, дорогі покупки, включно з членами сім'ї), відповідно, якщо щось з цього не вказано в заяві, але знайдеться в результаті перевірки, така людина втратить право на цей вид пенсії.

Знайдуться мільярди

За словами економічного експерта Тараса Козака, верифікацію державних виплат повинен проводити незалежний орган (як раз це і визначено законом). Адже сьогодні перевірки проводять ті ж органи, що і призначають, і надають допомогу.

«Очевидно, що вони ніколи не визнають свою помилку або взагалі можуть виявитися зацікавленими в тому, щоб так і тривало, особливо якщо є корупційна схема, наприклад, людина мертва, а пенсію їй (нібито) носять», – сказав експерт.

Козак нагадав, що провести верифікацію виплат намагалася міністр фінансів України Наталія Яресько (була на посаді з 2 грудня 2014 року по 14 квітня 2016 року). «Однак тоді бази даних потрапили у відкритий доступ, крайнім зробили Мінфін і все це тихо згорнули», – пояснив експерт.

І ось тепер очікується нова спроба. Але чи дозволить нинішній закон виявити тих, хто надав недостовірну інформацію і, як наслідок, оптимізувати бюджетні витрати?

«В цілому, вдасться, – заявив виданню експерт в сфері ЖКГ Андрій Никончук. – Сказати, скільки людей насправді обманюють державу, дуже складно. Але, думаю, що таких (на загальному тлі) не дуже багато».

Крім того, за словами експерта, встановити, чи є винною конкретна людина в шахрайстві, може тільки суд.

«Однак верифікація почнеться лише тільки тоді, коли буде розроблений спеціальний програмний комплекс, який дозволить здійснювати обмін даними (між реєстрами)», – зазначив Андрій Никончук, додавши, що на це може піти від пів року до року.

Тарас Козак переконаний, що верифікація обов'язково принесе свої плоди: «У нас величезна кількість баз даних, які між собою не пов'язані, а тому навіть проста перевірка цих баз і їх порівняння покаже мільярди некоректних виплат. Може йтися про 20-30 мільярдів гривень, а може і більше (Наталія Яресько ставила завдання завдяки верифікації заощадити для бюджету близько 5 мільярдів гривень на рік, – «Апостроф»)».

Верифікація держвиплат проводиться в багатьох країнах, в тому числі і в розвинених. Наприклад, в Австралії, яка відома як країна з «нульовою корупцією», було виявлено близько 3% некоректних виплат.

«При проведенні першої верифікації в Грузії знайшли аж 30% некоректних виплат», – говорить Тарас Козак. За його словами, гроші, які вивільняться, можна буде направити на підвищення виплат тим, хто їх по-справжньому заслуговує.

Хто винен (та що робити)?


Але поки що складно судити, яким чином буде проводитися верифікація. «Якщо буде видно, що людина може дозволити собі доволі багато, але при цьому каже, що у нього немає грошей для оплати (послуг ЖКГ, наприклад), це може лягти в основу скасування пільг», – каже Андрій Никончук. Мова може йти про позбавлення таких громадян державної допомоги. Крім того, несумлінним громадянам, що вказали про себе недостовірну інформацію, буде направлено вимогу повернути неправомірно отримані держвиплати.

Громадянин, якого позбавили виплат, може оскаржити відповідне рішення в суді. Також через суди будуть вирішуватися питання примусового стягнення з порушників. А от з цим можуть виникнути проблеми. По-перше, у людини може просто не виявитися коштів – адже ті, хто незаконно отримують, наприклад, житлові субсидії, не обов'язково при цьому є підпільними мільйонерами – просто громадянин, скажімо так, хотів трохи заощадити на життя.

Крім того, не виключений варіант, коли «окремі товариші можуть навмисно позбавлятися від майна (в тому числі, переводити його на інших осіб), щоб у них не могли нічого забрати через суд. І в цьому випадку можна, що називається, просто помахати ручкою (необхідним через суд засобів, – «Апостроф»)», – попереджає Андрій Никончук.

А як бути, якщо з'ясується, що виплати здійснювалися «мертвим душам»? З кого вимагатимуть повернути гроші в бюджет в такому випадку? Крім того, як бути, якщо некоректне нарахування виплати сталося з вини чиновника, а не «реципієнта»?

Одне слово, поки що питань більше, ніж відповідей.

Втім, ініціатор законопроєкту – голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у коментарі «Апострофу» зазначив, що «законопроєкт не містить будь-яких санкцій або механізмів повернення виплачених коштів до бюджету». «Він тільки усуває перепони для Міністерства фінансів, щоб зробити верифікацію», – сказав нардеп.

Доступ до публічної інформації

До речі, про персональні дані, а чи не опиняться вони в результаті всього цього у відкритому доступі? Нагадаємо, саме це поставило жирний хрест на попередній верифікації. До того ж, не є секретлм, що в Україні бази даних продаються направо й наліво. Ухвалений закон з цього приводу чітко говорить, що уповноважений на проведення верифікації державний орган зобов'язаний, серед іншого, забезпечити захист такої інформації. Але як це буде на практиці?

Андрій Никончук сумнівається, що варто чекати масових витоків, «але все може бути». «Питання в тому, хто буде мати доступ до бази – потрібно поставити обмеження, щоб було видно, хто зайшов, коли зайшов, хто має право доступу, право на скачування, а хто – тільки на модерацію, на додавання (даних). Якщо маєш право завантажувати, то тільки через індивідуальний ключ доступу, щоб можна було ідентифікувати того, хто це зробив», – переконаний експерт.

За словами Тараса Козака, ризик того, що персональні дані українців потраплять в руки шахраїв, безумовно, є.

«Бази даних витікають, незалежно від того, є цей закон, чи ні. У цьому винен не закон, а люди, які ці бази даних продають. І з ними повинні боротися правоохоронні органи», – резюмував експерт.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Хочете знайти мільярди-шукайте по офшорних рахунках!
Відповісти
і шо можна взяти з бідного пенсіонера получавшего пенсію 2000грн?
Відповісти
Стаття на замовлення для залякування тих пенсіонерів, кому діти в квартирі зробили ремонт чи купили якісь меблі або новий телевізор. Прийдуть перевіряючі з відділу субсидій та будуть зараз позорити та нагадувати мені: наприклад за що я купив ту чи іншу річ. А я буду красніті та пояснювати що це не я купив, а діти купили мені, бо старий телевізор поламався. От дожились. Не там шукаєте та не до тих приходите. Краще шукайте обманщиків чи шахраїв серед своїх колег корупціонерів, що мають по три-чотири квартири та здають їх для квартирантів.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help