Історія кота, який йшов 300 кілометрів з Луцька до монастиря на Львівщині

Понад місяць із Луцька до монастиря в селі Лаврів, що на Старосамбірщині, йшов семирічний кіт.

Тварина повернулася худа і покусана, але дійшла до рідного місця, пише Львівська Мануфактура Новин.

«Мурчика до монастиря у Лаврів привіз чоловік з Івано-Франківська. Розказував, що він якось з комина впав йому на фермі. Жартував, що кіт з неба звалився. Чоловік возив тварину до ветеринара. Ще тоді йому говорили, що кіт з інтелектом. У монастирі він прожив три роки.
Такий гоноровий: все йде попереду, виляє хвостом. Вмів насмішити», – – розповідають у монастирі.

Отець Теодор Лев у лютому переїхав із Лаврова до Луцька, котика взяв з собою. Але на новому місці тварина не прижилася.

«У Луцьку котику щось геть не сподобалось. Він там мало гуляв. Майже не виходив на вулицю. А за тиждень і зовсім пропав. Отець Теодор дуже переживав через це. Винив себе. Переймався, що десь Мурчик бродить, голодує. Цілий березень його не було, трохи квітня. Отець вже й надію втратив, – додають у монастирі. – Аж тут на квітневу неділю сталося диво. Кіт повернувся до Лаврова. Яке то свято для всіх було. Віримо, що це Господь тварині допоміг вернути назад. Різне могло трапитись за цей час – машина збити, пси роздерти, відстань не мала. Навіть з голоду міг загинути, а він прийшов додому».

Кіт повернувся на Старосамбірщину дуже худий і зморений. Його спочатку навіть закрили, боялися, чи не заражений сказом.

«Брат Орест ним опікувався, підгодовував бульйоном, – кажуть. – Тварина за кілька днів поправилась та вигладилась. Зараз – як справжній господар удома. Про поведінку цих тварин багато пишуть. Кажуть, вони набагато мудріші і інтелектуальніші, ніж люди. В голові наче навігатор якийсь чи компас мають. Можуть їхати сотні кілометрів із заплющеними очима, але в уяві збережуть маршрут і за необхідності безпомилково повернуться назад».