Чи прийде в Україну дефолт?

«Борги повертають лише боягузи». Фразою, яка демонструє реалії українського бізнесу можна захоплюватися в кримінальних трилерах, проте вона аж ніяк не підходить для довірливих стосунків з міжнародними партнерами.

Відмова чи неможливість виконати зобов’язання платити за своїми боргами, іншими словами дефолт, тягне за собою страшні наслідки для країни в цілому та для кожного громадянина.
«Для покриття зовнішнього боргу та фіскального дефіциту Україні в 2018-2019 роках потрібно залучити 18 млрд. грн.», - вважає провідний економіст Світового Банку в Україні, Білорусії та Молдові Фарук Кхан. Таким чином, ми продовжуємо віддавати борги, левову частку яких – а це близько 40 млрд. дол. – взяли уряди Тимошенко та Азарова. І якщо Україна не зможе розрахуватися з міжнародними кредиторами, то буде змушена оголосити дефолт. Це означає втрату довіри кредиторів та інвесторів на міжнародній арені, а отже зниження валютних надходжень і як наслідок – валютна криза.

Потрібно розуміти, що для багатьох кредиторів, які не бажають вникати у внутрішню кухню, відносини держави з МВФ є своєрідним маркером. Співпрацює уряд з Фондом – можна позичати кошти. Не співпрацює – щось не чисто, краще вкласти їх в іншому місці. За прогнозами аналітиків ціна долара може сягнути позначки 50 грн., будуть введені обмеження на купівлю-продаж валюти, різко
подорожчають всі товари, може відбутися заморожування заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат, зросте безробіття. Це відкине нашу країну на десятки років назад в розвитку, а громадян перетворить на злидарів. Зрештою, можливо доведеться згадати життя
в 90-х…

Вирішити це болюче питання може черговий транш Міжнародного Валютного Фонду … після виконання ряду вимог. І якщо питання з Антикорупційним судом практично вирішено, то питання збільшення ціни на газ є досить болючим, оскільки зачіпає інтереси кожного
українця. МВФ вимагає від України підняття ціни на газ до 11 грн. за кубометр (на сьогодні, вартість складає 6,96 грн. за кубометр). Натомість, український уряд пропонує декілька варіантів формул розрахунку, які зможуть полегшити цей тягар.

Від результату домовленостей залежить подальше майбутнє України і зокрема Волині. Адже наслідки дефолту відчують на собі як працівники великих виробничих підприємств, так і малий та середній бізнес. Польські товари стануть для нас занадто дорогими, доведеться
задовольнятися дешевшими і менш якісними українськими замінниками. Особливо відчують це прикордонні і центральні райони Волинської області, де економічний добробут базується на торгівлі з Польщею та Білорусією. Скорочення обсягів місцевого виробництва і прикордонної торгівлі призведе до значного зниження ділової активності та зменшення податкових надходжень, в т.ч. від митниці. І єдиний вихід - це все-таки результативні домовленості діючого уряду з МВФ про реструктуризацію боргів і черговий транш.
Таке собі порочне коло.

Якщо ж хтось думає, що дефолт – це просто страшне слово, яким лякають державних мужів, подумайте про Венесуеллу, де в минулому році інфляція склала 27 000% на рік, а за туалетним папером потрібно було їздити до сусідньої Колумбії.

Коротка історія дефолтів

Аргентина
26-го грудня 2001 року Аргентина в односторонньому порядку оголосила дефолт по зовнішніх боргах, які на той момент оцінювалися приблизно у 93 мільярди доларів США.
Внаслідок цього:
• потік зовнішніх інвестицій, яких було дуже багато в попередні роки, майже повністю припинився на найближчі два роки;
• аргентинський песо, що раніше був прив’язаний до долара за курсом 1 до 1, було девальвовано до рівня 4 до 1;
• значно збільшився рівень бідності в країні.

Греція
2015 рік. Греція не виплатила МВФ транш в розмірі 1,54 млрд євро в рамках погашення заборгованості.
Внаслідок цього:
• введені обмеження на рух капіталу - банкомати видавали не більше 60 євро на день, пенсіонерам – не більше 120 євро;
• на три тижні були зачинені банки;
• в банківських резервах залишилось лише 500 млн євро;
• на АЗС введено обмеження на продаж бензину;
• заморожені пенсії та зарплати.
В обмін на фінансову допомогу для виходу з кризи Греція зобов’язалась підняти пенсійний вік до 2022 року до 67 років, підвищити податки для окремих галузей, скоротити держслужбовців, провести приватизацію.

Ірландія
2010 рік. Один із найбільш драматичних прикладів дефолту. На початку 2000-х в Ірландії проводилася політика дерегуляції та зменшення корпоративних податків. Зокрема, податок на прибутки корпорацій було знижено до безпрецедентних в Європі 12,5%, а фактична ставка
податку для транснаціональних корпорацій, чий бізнес розташовувався в країні, складала 3-4% . У 2007 році Ірландія мала нульовий бюджетний дефіцит, а в 2008 ― нульовий рівень безробіття.
Фінансова дерегуляція спровокувала бум іпотечного та споживчого кредитування, почала формуватися іпотечна та біржова бульбашка. У вересні-жовтні 2008 року відбувся колапс, компанії закривалися та залишали країну, безробіття зросло з 0% у 2008 році до 14% у 2010.
Багато сімей втратили можливість сплачувати за іпотечними кредитами, а вся банківська система опинилася на межі банкрутства. Уряд був вимушений гарантувати банківські депозити на загальну суму в розмірі 480 мільярдів євро - приблизно три ВВП Ірландії.
Експорт зменшився, доходи державного бюджету різко впали. Дефіцит бюджету зріс із 14% ВВП у 2009 році до 32% у 2010. Заходи для подолання кризи призвели до того, що впала купівельна спроможність домогосподарств, зменшилися обсяги споживання. Відбулося
також зниження державних видатків на соціальне забезпечення, оплату державних службовців, інвестицій в інфраструктуру, а також обсягів збору податків.
В результаті реалізації плану суворої економії:
• було звільнено 24750 державних службовців (8% робочої сили);
• ті, хто заново влаштовувався на роботу, отримували на 10% менше;
• зменшення соціальних трансферів призвело до різкого зменшення доступності медицини, заморожування пенсій;
• зростання податкового тягаря для більшості громадян, які вже були жертвами кризи: ПДВ було збільшено з 21% до 23% у 2014 році, запроваджено новий податок на володіння житлом, зменшено мінімальну погодинну ставку оплати праці з 8,65 до 7,65 євро.

Економіка Ірландії досі так і не відновилася. Через п’ять років після кризи ВВП Ірландії залишався більш ніж на 15% відсотків меншим ніж докризовий (84,76% ВВП 2008 року).
Жодного списання заборгованості не передбачено.

Росія
Дефолт 1998 року. Дефіцит Держбюджету досяг загрозливих розмірів і фінансувався за рахунок збільшення держборгу. До середини року процентні платежі за державними позиками перевищили надходження від нових випусків державних короткострокових облігацій (ДКО). Після цього економіка країни була приречена:
• у 1998 році більшість населення РФ втратило свої заощадження, а підприємницький клас, який щойно утворився, - свій бізнес;
• було оголошено про відмову від утримання стабільного курсу рубля по відношенню до долара, до того штучно підтримуваного Центробанком Росії;
• у результаті цього в чотири рази девальвувався російський рубль, близько 20 млн вкладників банків втратили свої заощадження, відбувся значний спад виробництва та рівня життя населення, різкий стрибок інфляції.

Мексика
1994 рік. Політична ситуація і застій у сфері виробництва викликав зростання дефіциту торгового балансу і зробив Мексику непривабливою для іноземних інвестицій. Внаслідок цього:
• валютні резерви різко скоротилися;
• курс песо продовжував падати;
• урядом підвищувалися ціни, заморожувалися зарплати, скорочувалися державні витрати;
• збанкрутувало близько 20 тис. підприємств, в дрібній промисловості 2 млн господарських суб'єктів виявилися на межі банкрутства;
• без роботи залишилося 700 тис. чоловік;
• великий обсяг непогашеної заборгованості призвів до загрози масового банкрутства дрібних банків і кризи всієї кредитної системи в цілому.

Сергій Іванов