Лихі поліські бджоли та знайомство з Ющенком: секрети волинського пасічника

2
3
Лихі поліські бджоли та знайомство з Ющенком: секрети волинського пасічника
Одного разу інженер-механік із Луцька приїхав на хутір в гості до дідуся своєї дружини. Сивочолий худенький пасічник саме порався з вуликами, навколо витав запах меду та чулося гудіння бджіл. Володимир запитав: «Діду Іване, а якби я захотів бджолами займатися, в мене вийшло б?». Досвідчений пасічник порадив спробувати.

Однак, отримати цінні поради від старого пасічника, на жаль, так і не вдалось – невдовзі дід помер.

А от бажання займатися бджільництвом залишилося. І переросло в справу життя довжиною у двадцять років.

Сьогодні Володимир Дмитрук – віце-президент Спілки пасічників України, співвласник центру традиційної культури «Медова хата», де продаються найрізноманітніші продукти бджільництва та просто чоловік, що прагне популяризувати культуру меду на Волині та по всій Україні.

ПЕРШИЙ РІЙ – ПОДАРУНОК НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДРУЖИНИ

Після першого знайомства з бджолами на пасіці діда Івана два роки бджоли були лише у мріях. Здійснити їх знову ж таки допомогли родичі дружини – Володимир помітив пустий вулик вдома у тестя та попросив його забрати.

Чоловік пофарбував та відремонтував вулик і відвіз його на дачу в Лаврів. За кілька днів там вже жив рій.

«З цього роя і почалося моє спілкування з бджолами. Це був 1998 рік, 22 липня. Якраз день народження дружини – був їй подарунок. З того часу не мислю себе без бджіл. Це вже стало станом душі», - розповідає Володимир Дмитрук.

«Я кожен день їздив на дачу і заглядав у той вулик, хоча цього не треба було робити. Я просто не знав, що не можна. Мені було цікаво побачити як матка відкладає яєчка, як бджоли вибудовують стільники, як носять мед. Сам результат роботи бджіл мене цікавив не так, як механізм, процес», - ділиться пасічник.



Так, у 33 роки життя чоловіка докорінно змінилося. Він разом із дружиною та двома доньками розпочали медову справу.

«Я працював інженером-механіком, але згодом вирішив повністю віддати себе бджолам – зайнявся медоварінням і воно настільки зайняло мій час, що навіть не думав про якусь іншу роботу.

Роботою у вулику займаюся тільки я. Дружина, колишній бухгалтер, допомагає відкачувати мед, старша дочка з чоловіком роблять питні меди, а менша – працює над горішками з медом, медом з пилочком, медовою мармулядою та фасує продукцію, що згодом йде у «Медову хату». Цього достатньо, щоб працювати цілий день з ранку до вечора», - усміхається бджоляр .

КОЧОВА ПАСІКА ТА ЛИХІ ПОЛІСЬКІ БДЖОЛИ

Так із одного вулика постала ціла бджолина імперія – зараз вона налічує близько 20 бджолородин. Раніше на дачі Дмитрука бувало і по 50 сімей цих комах.



- Як ви вибирали своїх бджіл? Де купували?

- Останнього разу купував 9 бджолосімей на Закарпатті. Якщо ви купуєте породисту матку – то вже через місяць-півтора ваші бджоли стануть більш породистими, з якимись специфічними фізіологічними властивостями. Я маю помісних та тепер – карпатських.

Взагалі в Україні є дві основні породи бджіл – українська степова і карпатянка. Є ще і наша, поліська бджола, але вона дуже лиха, з нею важко працювати. Тому пасічники часто відмовляються від цих бджіл. І, звичайно, помісна бджола – в цьому випадку пасічник сам не знає, яка порода в бджоли, бо вони перезапліднюються між собою.

- Ваша пасіка знаходиться в одному місці усі 20 років?

- Ні, вона кочує. Перших шість років пасіка знаходилася в Лаврові, на місці закинутого будинку, де я хазяйнував та висівав там медодайні культури для збору пилку.

Якщо літом пасіка стоїть на одному місці, меду з неї буде мало - треба кочувати, вивозити бджіл до медодайних культур. Кожної весни останніх років п’ять я вивожу свою пасіку в село Промінь, там є приватний сад. Мої бджоли запилюють яблуні, в саду – гарний урожай, а я отримую травневий мед. Потім пасіка перевозиться на липу, а потім – на гречку.

Так що в мене – пасіка на колесах.



- Скільки меду можна зібрати з одного вулика?

- На Волині великі об’єми меду зібрати важко – немає великих масивів посівів відповідних культур. Не порівняти з Одеською чи Вінницькою областю, де збирають по 150-200 кілограмів з вулика. В нас на стаціонарній пасіці – 10-15 кілограмів, на кочовій – 50-70.
В мене зараз направленість на переробку меду – лікувальні оздоровчі засоби з продуктів бджільництва, робимо медові напої. І для того, щоб забезпечити це все сировиною доводиться докуповувати мед, свого не вистачає.

НАСЕЛЕННЯ НОВОВОЛИНСЬКА – ЦЕ ОДИН ВУЛИК

- Назвіть цікаві факти про бджіл, яких не знають пересічні люди.

- Бджола може відчути запах квітки за п’ять - вісім кілометрів.
- Літає зі швидкістю 60 кілометрів за годину, коли летить за нектаром, а це часто швидше, ніж рухається поїзд.
- В одному вулику знаходиться 60-80 тисяч бджіл, а це таке місто, як Нововолинськ за населенням.
- У бджіл є своя мова танців – вони передають інформацію танцюючи.
- У вулику кожен має свою роботу, тільки як вони обходяться без нарад – я поняття не маю, – жартує Дмитрук.
- Це ціла цивілізація, яка живе біля нас і про яку ми дуже мало знаємо. Ми маємо багато чого повчитися від них – працелюбності та охороні свого гнізда - своєї держави. Якщо матка не виконує своїх функцій, вони роблять «тиху заміну», не чекаючи, як ми, чотири роки.



ВІД ЮЩЕНКА ОЧІКУВАВ БІЛЬШОГО

Спочатку Дмитрук мав лише три вулики – цього було достатньо, щоб забезпечити свою сім’ю. Але «апетит приходить під час їжі», медове господарство почало ширитися, з’явилися лишки меду. Спочатку їх віддавали сусідам, але згодом почали продавати просто з дому.
До речі, на ринку пасічник не стояв жодного дня.

У 2004 році утворили Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан». Почали організовувати фестивалі , конкурси, приймати участь в ярмарках . Згодом представники місцевої влади запропонували зробити стаціонарний заклад у Луцьку, де буде продаватися продукція волинських бджолярів.



«Нам запропонували цей підвальчик під Палацом культури і ми погодилися . Самі зробили тут ремонт – рубали солому, змішували з глиною, білили, штукатурили. І на День міста у 2012 році відкрили цей заклад», - розповідає господар.

Зараз тут тут часто бувають туристи. В «Медовій хаті» можна і екскурсію замовити, і просто посидіти – випити медівки чи травяного чаю. Для школярів тут проводять лекції – розповідають про бджіл та добування меду.



- То все-таки можна сказати, що займатися медом прибутково?


- Якою би ви справою не займалися, якщо ви справді нею займаєтеся – це прибутково. Якщо ви, звичайно, поставите собі таку ціль.

- А з відомих людей хтось купує вашу продукцію?

- Не хочу називати прізвищ, але перші особи нашої держави нашими медами смакували, я це напевно знаю.



- Можливо, ви знайомі з Ющенком, найвідомішим пасічником України?

- Знайомий, спілкувалися в неофіційній обстановці. Двічі був у нього на дачі в Безрадичах, ми там з колегою робили йому 150 вуликів для показової пасіки у 2012 році.

Він розбирається у бджільництві, хоча на свої пасіках сам не працює – це роблять наймані досвідчені пасічники.

Мабуть, варто сказати, що ми, пасічники України, чекали від нього набагато більшої співпраці, як від президента-пасічника, ніж вона була насправді. Не виправдав він наших надій.

ЕКСТРАКТ ЛИЧИНКИ ВОСКОВОЇ МОЛІ ТА ВИТЯЖКА З ТРУТНІВ

Серед продукції закладу – медова косметика, питні меди, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс, медова мармуляда, різні продукти з воску, а також загадкові та трохи страхаючі настоянки з екстрактом воскової молі.

- Бачила, що у вас є продукція з екстрактом личинки воскової молі. Звучить дивно. Це що?

- Личинка воскової молі – паразит, який зростає у бджолиному вулику та харчується там щільниковим воском. Це єдина на планеті істота, яка може перетравлювати віск. Завдяки цьому препарати з восковою міллю лікують від туберкульозу, бо знищують воскову захисну оболонку палички Коха, розщеплюють холестерин, нейтралізують віруси. Це - ліки 21 століття, які знаходяться у нас під боком, про які ми мало знаємо.



Я працюю з цим екстрактом більше 10 років. По вуликах звичайно ніхто не лазить. Міль вирощують в спеціально виготовлених моляріях. З неї роблять спиртові або масляні екстракти, витяжки.

До речі, герпес, вірусне захворювання, теж лікується міллю – зробити два-три дні примочки з екстракту та попити по кілька крапель в день. І герпес зникне.

- Є ще якісь дивні на перший погляд компоненти?

- Так, витяжка з трутнів, а також личинок трутнів. Це – чистий тестостерон. З них роблять і спиртові настоянки, і з медом, і в косметичні засоби їх додають. Особливо добре такі продукти допомагають при розладах статевої системи.



- Що би хотіли сказати або порадити лучанам?

- Додайте до свого раціону продукти бджільництва.

Україна – займає перше місце в світі з виробництва меду на душу населення. А от по споживанню значно відстаємо від Європи.

Вживання оздоровчої бджоло продукції – це запорука здорової нації.

Квітковий пилок та мед – те, чого не вистачає нашому організму. Це так, як з автомобілем – якщо ви залили неякісне паливо і хочете, щоб він вам довго служив – такого не буде. Але автомобіль дорогий, ми такого не робимо. А здоров’я нам дали безкоштовно і ми в наш організм закладаємо все під ряд. А спробуйте – дайте гарне «пальне» своєму організму і тоді і в 60 будете почувати себе на 40.

Звичайно, коли температура під 40 градусів і людина каже: «Дайте мені меду, бо я хочу вилікуватися», то це зробити дуже важко. А от, коли з весни і до осені вживати продукти бджільництва, від вас відскакуватимуть бактерії та віруси, організм сам буде боротися з ними.

Насичуйте організм природними та легкодоступними макро- , та мікроелементами, вітамінами, амінокислотами і будьте здорові!

Ольга ВІРУК

Передрук заборонено


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
3

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
"львівська степова бджола" та "бджолина імперія" з 20 родин підняли настрій.
дякую =)
Відповісти
Стаття супер.. ДЯКУЮ!!!
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».