Хто б подумав: вотчиною баптистів і п’ятидесятників Волині є маленьке село Човниця

11
14
Хто б подумав: вотчиною баптистів і п’ятидесятників Волині є маленьке село Човниця
У селі досі діє унікальний храм, збудований ще до Другої світової. А Човниця - культове місце для протестантів.

Те, що село Човниця - мала Батьківщина вченого Михайла Кравчука і там є його музей, - факт загальновідомий. А от те, що саме з цього села на Ківерцівщині поширилися на всю Волинь (!) аж два протестантські рухи і тут досі діє раритетний молитовний будинок, - сторінка історії, яка ще добряче присипана порохом “радянської пропаганди” . І не тільки.

З добротного дерева. Зовсім поруч - місце, де колись стояла і хата, в якій побачив світ репресований математик Михайло Кравчук. Під шифером, а був колись “під бляхою”. Збудований за проектом польського архітектора молитовний будинок в Човниці простояв вже майже сто літ. Відтоді фактично не змінився.

Що і за яких обставин спонукало звести його саме тут, на одній із окраїн Ківерцівщини?

Церква баптистів простояла в Човниці майже сто літ
Церква баптистів простояла в Човниці майже сто літ


ПРИВІЗ З АМЕРИКИ ДВІ ПІДВОДИ КНИЖОК УКРАЇНСЬКОЮ І СТАВ ВЧИТИ ЗЕМЛЯКІВ ...ЧИТАТИ

І тоді, і тепер Човниця - геть маленьке село. Нині охайне. Кількасот тамтешніх господарів “виводять” Човницю із пострадянського зубожіння ревною працею.

Власне, так було і сто літ тому. Коли після Першої світової місцевих селян “загризли” злидні, вони взялися працювати. От тільки тут працювати не було де. Не було головного - землі. Ринули на Америку. Серед тих мігрантів був і такий собі чоловік Федір Каплун із сусіднього Хопнева.

Народившись 1885-го, вже у 1905-го Каплун подався на заробітки. Саме в Штатах він зустрівся із баптистами. Там навчили його читати і розуміти Біблію. Прийняв хрещення. А коли повернувся у свій Хопнів на Волині, то привіз з собою не тільки зароблені гроші на господарку, а ще (за переказами старожилів) дві тонни (!) релігійних книжок.

Подейкують, що коли Каплуна зустрічали земляки, то на станції з поїзда “згрузили” дві підводи таких брошур. Що цікаво: та література була ...українською.

Родина Федора Каплуна
Родина Федора Каплуна


Так на Каплунових брошурах в усій окрузі довкола Хопнева багато хто просто вчився читати, а багато хто й взагалі вперше зміг друковану книжку в руках потримати. Поруч із тим Федір, який з Америки приїхав баптистом, і проповідував.

Ходив проповідувати і до Човниці, на запрошення тамтешнього жителя Олександра Кравчука.



РОДИЧІ ВІДОМОГО РЕПРЕСОВАНОГО МАТЕМАТИКА ВІДДАЛИ ШМАТ ПОЛЯ ПІД БАПТИСТСЬКИЙ МОЛИТОВНИЙ БУДИНОК

Давно нема у Човниці хати, де побачив світ математик Михайло Кравчук. Є хіба місце. Там тепер мирно пасуться овечки. Промовисто “говорить” про минуле пам’ятний знак. “Тут стояла хата...”.

А сині аж волошкові вікна громіздкого молитовного будинку ще мали б пам’ятати, як той же Михайло Кравчук топтав оці ж таки спориші. До речі, мама Михайла Адельфіна Йосипівна була німкенею-лютеранкою.

Унікальна пам’ятка стоїть на землі дядька Михайла Кравчука. Ні, сам математик не має стосунку до баптистської громади. Є відомості про те, що він був православним. А от його човницька рідня - має.

З архівів: Михайла Кравчука таврували ворогом народу
З архівів: Михайла Кравчука таврували ворогом народу


- Його дядько Йосип Кравчук ще до Першої світової був одним із місцевих заможних селян, бо мав трохи поля. Тримав худобу, обробляв землю і добре заробляв. Якось, придбавши собі новий костюм, він прийшов до церкви, а односельчани зайшлися сміхом: таким чудним їм був Йосип Кравчук у модньому вбранні... Чомусь той образився, подався до Луцька. В місті купив Біблію і почав її читати сам, - розказує Андрій Гонтар, житель Човниці й пастор місцевої церкви.

Так, стверджують баптисти, ще до повернення з Америки Федора Каплуна, у Човниці вже “витали” ідеї протестантизму. Через 30-ть років син Йосипа Олександр Кравчук, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині.

Усередині молитовного будинку
Усередині молитовного будинку


НЕЙМОВІРНО: ТУТ МОЛИЛИСЯ НІМЕЦЬКІ СОЛДАТИ

Тоді Човниця була під Польщею. Що дивно, але Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво в селі баптистського храму.

- Є відомості, що він збудований за проектом польського архітектора. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му. За два роки завершили. Й ніби-то витратили на це аж сто тисяч польських злотих. Це великі гроші, - розказує....

Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був той же таки Федір Каплун. Тут проходили з’їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час - найбільший.

Та недовго Федорові Каплуну довелося молитися в Човниці. У 1939-му він мусив пакувати валізи для виїзду за кордон. Кажуть, мав дружину німкеню (а баптисти одружувалися з вихідцями з родин так званих волинських німців, бо ті теж були протестантами). За домовленістю Сталіна та Гітлера, перед війною всіх німців виселили.

Але храм у Човниці вистояв.

Під час окупації тут постійно тривали служби. Німці, кажуть селяни, не боронили проводити зібрання у молитовному будинку. Мало того, старожили згадують, що деякі з німецьких солдатів приходили сюди самі... Бо були такими ж протестантами.

- Прийдуть отако. Там, на вішаку одяг лишать... - переповідає почуте від свідків тих подій Андрій Гонтар. - Згадували і один цікавий момент, як прийшов сюди німецький офіцер. Роздягнувся, зняв кобуру. А один сільський чоловік знав німецьку мову. Хоч і недосконало, але сяк-так поспілкуватися міг. Запитав німця, чого прийшов, звідки сам... А той і зізнався, що до війни був проповідником. Зрештою, осмілів і запитав дозволу служити. Місцеві дозволили.

Як виявилося, пережити війну протестантському храмові було легше, аніж радянську добу.



ПАСТОРА - В СИБІР. ДОВКОЛА - СТАЛИ КОПАТИ КАР’ЄРИ...

Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував.

- Бачите? Складається враження, що будинок стоїть на підвищенні, на горбі? Насправді, коли він будувався, так не було. Це тільки враження. Тут було поле рівненське, на якому росли липи і дуби, - відкриває “таємниці” молитовного будинку в Човниці місцевий житель.

За Союзу, у пору постання колгоспів, довкола молитовного будинку почали кар’єрні роботи. Зрівняти із землею цю споруду не могли, тому робили все, щоб вона зруйнувалася сама собою. Довкола роками копали пісок, відтак нині будинок стоїть ніби на горбі.

Розказують люди і про ще одну провокацію. Просто під вікнами храму, в одне з яких виходила труба від буржуйки, за розпорядженням голови колгоспу навмисне складали скирти із соломою. Вони будь-якого моменту могли загорітися. Тому всередині тоді старалися не топити. Точніше - мусили. Були такі моменти, що стіни під час служіння були вкриті інеєм. Але люди терпіли.

До наших днів унікальний молитовний будинок зберігся у фактично первозданному стані. Єдине, що замінили, то це дах, бо в 60-х роках його знесло під час бурі.

Нині громада баптистів у селі - невелика: людей 60-70. Є у Човниці й православний храм.

Пастор Андрій Гонтар з Човниці
Пастор Андрій Гонтар з Човниці


ОФІЦЕР ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ ЗУБ-ЗОЛОТАРЬОВ І ЧОВНИЦЬКІ П’ЯТИДЕСЯТНИКИ

Дивно, але Човниця одночасно є й колискою п’ятидесятницького руху на Волині.

Причиною всього - офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової.

Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився із вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів.

Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п’ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об’єднавчий з’їзд, що згуртував усі п’ятидесятницькі церкви України в єдине ціле

Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву в Буенос-Айресі, видава журнал. Помер у 1981 році.

У центрі ходи - Іван Зуб-Золотарьов, який у човниці заснував і першу на Волині общину п'ятидесятників
У центрі ходи - Іван Зуб-Золотарьов, який у човниці заснував і першу на Волині общину п'ятидесятників


...А родину човницького пастора Федора Каплуна вітрами міграцій занесло аж у США, у Флориді. Там, за останніми даними, мешкає син Федора Фелікс Каплун, який свого часу приїжджав на Волинь.

“Майже всю війну перебули біля Познані, потім знову рушили на захід, опинилися в англійській окупаційній зоні. Тато отримав запрошення до Вінніпега служити там пастором. Так наша родина опинилася в Канаді.

Спочатку було дуже важко. Без знання мови не можна було знайти роботи. Нарешті влаштувався на фабрику, яка виготовляла причіпні будиночки-фургони. У 1950 році я одружився і вже треба було думати, як утримувати власну сім'ю. От я й подумав: а навіщо мені працювати на когось? Хіба я сам не зможу такі фургончики робити? Потім батько, який прожив 90 літ, любив приходити на фабрику, дивився, як ідуть справи й тішився, що його син, якому не довелося кінчати жодних університетів, зумів наладити власний бізнес. Через десять років ми з дружиною виїхали у США, у Флориду, де й мешкаємо дотепер.

Я пам'ятаю сльози відчаю на його очах, коли йому відмовили у бажанні відвідати рідну землю за радянських часів. Я не знаю чому, але батько завжди говорив, що Союз розпадеться. Навіть тоді, коли для цього, здавалося б, не було ніяких передумов. Батько хотів, щоб я поїхав в Україну, і я йому пообіцяв, що так буде”, - згадував Фелікс в інтерв’ю газеті “Волинь” кількарічної давності.

***

Вибілена вапном синіми вікнами дивиться човницька баптистська церква на білий світ.

Поруч риплять гіллям столітні липи.

Поріг старого храму бачить “у снах”, як об нього чобітьми збиває болото офіцер армії Гітлера...

А важкі двері, здається, ще “тримають на собі” погляд Зіновія Терпелюка. Прощальний. Перед виїздом на сибіри.

Чимось містичне місце, особливе. Священне для чималої когорти протестантів. І цінне, бо таїть у собі, як виявилося, чимало невідомого з історії Волинського краю.


Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.

P. S. Побачити і дізнатися про унікальну човницьку баптистську церкву вдалося завдяки прес-туру “Історичними місцями реформації”, що відбувся 21 квітня. Журналістам розповіли, чому і звідки на Волині з’явилися протестантські течії й продемонстрували найбільш знакові культові місця для волинських протестантів.
Тут досі гріються буржуйками
Тут досі гріються буржуйками
Храм зберегли у первозданному стані
Храм зберегли у первозданному стані
Наслідки кар'єрних робіт довколо будинку видінються дотепер
Наслідки кар'єрних робіт довколо будинку видінються дотепер
Човниця - неймовірно мальовнича
Човниця - неймовірно мальовнича
Є тут і гарні господарі. Подібних колись висилали на сибіри
Є тут і гарні господарі. Подібних колись висилали на сибіри
На цьому місці, фактично навпроти баптистського храму, стояла хата Михайла Кравчука. правда, він із села виїхав до Луцька в юному віці
На цьому місці, фактично навпроти баптистського храму, стояла хата Михайла Кравчука. правда, він із села виїхав до Луцька в юному віці
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
14

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
оо наш півень, Орлик і вівці)) гарні фото
Відповісти
Навіщо писати про розкольників,тим самим заохочуючи людей ставати тими ж розкольниками.Україна є православною країною,а всі інші_розкольники.Не тільки духовенство,а й матеріалісти знають про церковний розкол 1054року.
Відповісти
До чого тут розкол 1054-го року?
Відповісти
Для НЕУКІВ!!! Тому,що до 1054року було ПРАВОСЛАВ'Я!!!,а після_розкольники відійшли і пішли до сатани! В статті про них і написано.
Відповісти
Ви що взаглом не бум бум. Зараз проголошено 500 рокив Реформации, президент пидписав указ про святкови заходи , протестанському руху 500 рокив , який розкол у 1054 р.
Відповісти
школяру-бум-буму!Президент в нас якої національності?Які президенти,така і Україна!
Відповісти
пояснюю нашому темному народу, як розвивалось християнство після смерті Христа, перші чотириста років християни були в підпіллі, іх вбивали та розпинали, потім імператору Костянтину шось там клемануло, і він розверневся в протележну сторону оголошивси вчення християн державною релігією, виникла так звана західна церква(католицька) , яка спокійно собі керувала до 1000 них років, поки деякі чини з неї що жили в новій столиці Константинополі не захотіли самі правити та стали відвергати главенство Риму, це призвело до так названого розколу у 1054 році коли західна католицька з Риму та східна католицька з Візантії(Нового Риму) предали один одного анафемі(прокляттю) і розійшлись, східна стала назаватись ПРАВОСЛАВНОЮ , тобто правильно вірячою, славлячою західна ж лишила назву католицька та лишилась вірна єпископу Риму - папі ,після розділу християнської церкви в 1054 році, Константинополь став центром православного світу . Цей розподіл привів до теперішньої ворожнечі колись однеї церкви , та вилилось у відкрите протистояння що був закріплений військовими діями , коли в 1204 році в четвертому папському хрестовому поході хрестоносцями був розгромлений оплот православя Константинополь і Костантинополь став столицею Латинської імперії хрестоносців. При підтримці генуезців візантійцям його вдалось відвоювати в 1261 році, але, залишаючись великим торговим європейським центром, Константинополь незворотньо занепадав, допоки 29 травня 1453 року після тривалої облоги ним не оволоділи османські турки. Вже в наші часи у 1965 році папа римський та патріарх Константинополя зняли взаємну анафему яка їх розєднувала та теоритично стали одним цілими ОФІЦІЙНО , хоча на практиці розкол так і лишився. До наших же країв, нагадаю що ми були язичниками православя агресивно вірвалося близько 1000 ного року, коли Володимир насильно хрестив Русь та Київ, оголосивши своїми ворогами всіх хто не прийде на берег,люди втікали в ліси, були вбиті за непослух приймати віру тисячі людей в Новгороді, винещені племена білих хорватів , ось така вам добра православна церква , де перекрут божого слова почався ще тисячу років тому, та триває до нині . Так хто ж розкольники ?
Відповісти
І Михаїл ще не захватив під київський патріархат?
Відповісти
В травня 381 року східноримський імператор Феодосій I Великий скликав Константинопольський собор проти вчення колишнього аріанського єпископа константинопольського Македонія, який відкидав божественну суть Святого духа. Собор засудив і відкинув єресь Македонія і утвердив догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином.
Прийшовши до влади в 380 році, імператор Феодосій прагнув об'єднання імперії на основі ортодоксальної віри і постановив скликати церковний собор для вирішення питань віри і дисципліни. Його підтримав константинопольський єпископ Григорій Богослов, який мав намір узгодити релігійні розбіжності, не врегульовані Нікейським собором 325 року, зокрема божественості Святого Духа, складової Трійці.
Константинопольський собор розпочав свою роботу 1 травня 381 року в церкві Святої Ірини за присутності 150 єпископів. Феодосій запросив на Собор також 36 македоніанських єпископів на чолі з Єлевсієм Кізікським, сподіваючись, що вони погодяться у сповіданні єдиної віри з ортодоксальними християнами. Але єпископи Македонії і Єгипту прямо заявили, що не допускають і не допустять «єдиносущності», і покинули Собор. Папу Римського Дамаса імператор Феодосій про відкриття Собору навіть не сповіщав.
Сам Феодосій був присутній лише на відкритті Собору. Головували на ньому Мелетій Антіохійський, який незабаром після початку роботи Собору помер, і його замінив Григорій Богослов, а після того, як і він покинув Собор, - Нектарій, наступник Григорія на Константинопольській кафедрі. Свою роботу Собор закінчив у липні 381 року, прийнявши ряд важливих для христичнства положень: затвердив догмат про похождення Святого Духа від Отця, про рівність і единосущність Бога Духа Святого з іншими сутностями Святої Трійці - Богом Отцем і Богом Сином, доповнив і затвердив Символ віри в редакції, що отримала назву Нікейсько-Царгородський Символ віри, який і по сьогодні використовується в в богослужіннях Православної, Римо-католицької, давньосхідних, а також більшості протестантських Церков.
Собор також видав Послання, в якому засудив єресі, зокрема аріанство, заборонив втручання одних помістних церков у справи інших, а також розглянув питання заміщення константинопольської кафедри - за бажанням імператора її посів Григорій Богослов. Крім того Собор змінив порядок статусності церков і проголосив Константинополь другим після Риму, потіснивши Александрію, Антіохію і Єрусалим у порядку, за якими їм віддавалась честь.
Хоча на соборі були представлені тільки східні єпархії, греки оголосили цей собор Вселенським. Це правило Константинопольського Собору не було визнано римськими папами. Рим також не прийняв канон про старшинство Константинополя після Риму, тим самим поклавши початок поділу церков на Східну (православну) і Західну (католицьку). Старшинство Константинополя після Риму було визнано лише на IV Латеранському соборі 1215 року в часи Латинської імперії Константинополя, створеної після Четвертого хрестового походу.
Відповісти
Цікаво що всі говорять про православ'я але забувають що поперед тим Українці були язичниками і служили "богам" природи тому називати когось розкольниками зовсім неправильно. Ще що мене вражає це ставлення українців католиків те православних до протестантів. Якщо вони справді таки ХРИСТИЯНИ і боряться за чисту віру чому вони не виповнюють Святе Письмо яке закликає любити всіх, навіть своїх ворогів. Коментарі наповнені Не поваги та ненависті До простих людей які є порядні, чесні, Просто розуміють трошки інакше ніж ми але служить тому самому Богові
Відповісти
на мою думку вороже ставлення до протестанських течій негативне тому що вони хочуть донести людям правду, в Бібліїї її називають істиною, а правда в тому що пише Біблія - пити горілку гріх. секс до шлюбу гріх, розвід гріх, гордість тяжкий гріх та й загалом всяка неправда є гріх - так написано, навіть шпаргалка в школі, сатана все перекрутив в людському розумі - чорне назвав білим, біле чорним, а православя та католикі йому в цьому підігрують , на хрестинах у діток батюшка всіх благословляє , а тепер гості гарно почастуймося, всюди різні дози, але ось на днях читав що на селі хтось святкував Пасху та не дійшов , впав в канаву пяний та потонув, а на Різдво скильки тіх святкувальників позамерзало, в православії зараз культ грошей, поглянте на намісника Лаври , як кажуть без слів, наш жидиченський відомий монах розїзджає по місту на машині з баришньою, а поліція затримує пяних попів з дозою 3 проміле, а паства дивиться й каже ну що значить так можна й нам, бо вони ж краще знають, католики на поталу божевільній пастві ще далі пішли - геїв. лесбійок одружують, священник у них геєм може бути, та в Біблії за таке камнями забивали, а зовні все так мило орган грає, дітки перед вівтарем , люди більше полюбили темряву ніж світло, звідси й ненависть. Колись мій вже покійний сусід в розмові на цю тему сказав мені я б вибрав би Бога, правильне життя , але ж мені прийдеться покинути пити, як я прживу без горілки, так він і помер , за пянкою як дозу перебрав, написано ж бо пяниці царства Божого не наслідують, та не пий та не впивайся, як учать наші батюшки, а не впивайтеся вином, через яке розпуста, ось така вона гірка правда.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».