Діти щасливі, отже, реформа успішна: про нову українську школу на прикладі Луцької гімназії №4

2
0
Діти щасливі, отже, реформа успішна: про нову українську школу на прикладі Луцької гімназії №4
Освіта – перший крок на шляху до цивілізаційного розвитку будь-якого суспільства. І чим більше держава інвестує в освіту – тим більшу користь отримує на виході. Втім, інвестиції можуть бути не тільки кількісними – у вигляді коштів і матеріальних цінностей, а й якісними – у вигляді тих знань, навичок, цінностей та моральних орієнтирів, які закладаються у свідомість нового покоління.

ЕВОЛЮЦІЯ ШКОЛИ: ВІД «КОНЦТАБОРУ» ДО МІСЦЯ ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙ

У радянський період школа була заангажована пропагандою та ідеологією. А її функцією було виховання «людини комунізму», з відповідною ідеологією самопожертви заради ілюзорного загального блага, беззаперечним підкоренням встановленим авторитетам, повною відсутністю критичного мислення і здатністю до чіткого й бездумного виконання поставлених «зверху» завдань. Тоді модель держави була зовсім іншою, де людина – це лише живий ресурс, необхідний для досягнення політичних завдань партійною верхівкою Союзу. Учень мав бути «універсальним солдатом», знати всі предмети бездоганно, а «інакшість» переслідувалася педагогами і цькувалася однокласниками.

Після проголошення незалежності ідеологічна складова відпала, у школах потрохи почали прищеплювати український патріотизм, втім, система знань і виховання залишилася у спадок від «совка». Покоління 90-х виросло, і сьогодні історії про те, що абсолютна більшість шкільних знань ніяк не знадобилася в житті, стають «мемами». Більше того, дуже часто успішні у школі діти в житті не досягли істотних успіхів, не змогли реалізувати свій потенціал. Це свідчило про те, що система освіти значно відставала від потреб суспільства і не могла виховувати дітей з урахуванням вимог сучасного світу. Знання були відірвані від практики, величезне навантаження у школі перетворювало навчальний процес на каторгу для учнів та їхніх батьків і нервові зриви вчителів. Психологічний тиск, суб’єктивні оцінки і складні стосунки у класах почали призводити до такого явища, як булінг – психічного і фізичного насильства одних учнів над іншими. Стало очевидним, що застарілу ще радянську систему освіти потрібно змінювати. Школа повинна бути місцем гармонійного розвитку дитини, а не колонією.
Діти хочуть приходити до школи навіть на канікулах
Діти хочуть приходити до школи навіть на канікулах


КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Концепцію нової української школи розробляли з початку двотисячних років. Саме тоді почало народжуватися покоління «міленіум» – покоління дітей, яке вже не уявляє світу без цифрових технологій та інтернету, яке має зовсім інше мислення, завдання, цінності і прагнення, і яке вже сьогодні вимагає якісно нової освіти для можливості реалізувати себе в сучасному «діджітал»-світі.

Розуміючи це, розробники реформи освіти вивчили досвід провідних європейських країн, зокрема Фінляндії, Данії тощо. Де школа радикально відрізняється від звичного нам, поколінню 90-х і старшим, «совкового» варіанту школи. Мабуть, ми свого часу й уявити не могли, що школа може бути такою, куди хочеться приходити із задоволенням, а вчителя люблять, а не бояться.

Щойно у міністерстві озвучили ідею створити ігрово-адаптаційні початкові класи, «диванні експерти» зробили висновки про те, що все пропало – тепер дітей у початковій школі нічого не вчитимуть, а тільки гратимуться, як у садочку. Втім, уже сьогодні, після завершення першого навчального року у форматі нової української школи, можна зробити висновок, наскільки радикально відрізняється школа, до якої ми звикли, від того, що є зараз.
Парти розставлені так спеціально, щоб діти вчилися працювати у групах
Парти розставлені так спеціально, щоб діти вчилися працювати у групах


НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ: НА ВИХОДІ МАЄ БУТИ НОВА ОСОБИСТІСТЬ

Луцька гімназія №4 імені Модеста Левицького є одним зі ста навчальних закладів в Україні, де ще два роки тому запустили пілотний проект нової української школи. Відтак сьогодні заклад має вже перший і другий класи дітей, які вчаться і виховуються за абсолютно новою концепцією. Про те, що змінилося і як ці зміни сприйняли учні, батьки і педагоги – спілкуємось із заступником директора з навчально-виховної роботи Аллою Гардізон.

Педагог переконує, що першочергове завдання у новій українській школі – навчити дітей комунікувати між собою.

«Багато з батьків говорять, що діти йдуть у школу із задоволенням. Діти щасливі, не хочуть йти на канікули. Вчителі теж задоволені. Вони кажуть, що якщо це буде далі продовжуватись, то буде дуже добре», – розповідає Алла Гардізон.

Педагог зазначає, що її колеги бачать у своїй роботі зміни. За її словами, діти також стали зовсім іншими.

«Вони набагато швидше згуртовуються. Стають колективом. Бо раніше іноді було, що діти, закінчивши перший клас, навіть не знали, як одне одного звуть. А тепер, завдяки тому, що кожного дня у нас перший урок «Я досліджую світ», у дітей починається день із ранкових зустрічей. Діти стають у коло, обговорюють свій настрій і плани на день. І так формується вміння говорити», – розповідає заступник директора.

На думку педагога, проблема сучасних дітей у тому, що вони не вміють говорити, тому що постійно сидять у ґаджетах. Діти дуже мало пишуть, використовуючи значки і «смайлики». А в новій українській школі вони мусять говорити одне з одним.

«Вони говорять одне одному компліменти, таким чином формується ситуація успіху, коли діти тільки налаштовуються на день. А по-друге, формуються і компетентності, про які ми говоримо – знання мови і математичні, і громадянські, і інші компетентності», – каже вчитель.

Алла Гардізон додає, що компетентності формуються за рахунок того, що діти мають це спілкування. А в предметі «Я досліджую світ» інтегруються різні знання і предмети, і вони має зв'язок із реальним життям. І протягом дня на всіх предметах навчання йде цілісно.

Заступник директора запевняє, що гімназія №4 укомплектована всім необхідним і у кожному початковому класі є 8 освітніх зон, як того вимагає методика Міністерства освіти. Втім, каже, фізичні зони – не головне, головне, що новим став зміст.

«Як на мене, знаєте, може бути середовище створено, а немає змін в самому поданні», – вважає педагог.

Перший та другий класи – це адаптаційно-ігровий період. А вже третій та четвертий – це основна ланка початкової освіти. Втім, заступник директора переконує, що розмежування дуже умовне, і діти не відчують, що щось істотно змінилося після їх переходу у третій клас.

«Зараз планують зробити всю початкову школу адаптаційною. Перший і другий класи взагалі не оцінюються. Немає балів. Є оцінка вербальна. І по закінченні першого класу пишеться свідоцтво досягнень учнів, в якому вчителі зазначають, як відбувається зростання понять, які там є, протягом навчального року. І батьки можуть спостерігати, які зміни відбуваються з дитиною протягом року. Чітких переходів з другого класу в третій немає», – пояснює заступник директора.
Заступник директора з навчально-виховної роботи Алла Гардізон
Заступник директора з навчально-виховної роботи Алла Гардізон


ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ, ЗМЕНШЕННЯ БЮРОКРАТІЇ І АВТОНОМІЯ ВЧИТЕЛІВ – ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ РЕФОРМИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Навчальні заклади отримали необхідне методичне забезпечення на початку року. Перші і пілотні класи також отримали нові парти та інші меблі. У гімназії №4 також є ноутбуки і «фабрики друку» (принтер, ксерокс, сканер). Це дуже полегшує роботу вчителя, адже не треба кудись бігти, можна все друкувати відразу на робочому місці. Все придбано за державні кошти.

Водночас реформа освіти передбачає зменшення бюрократії, щоб не було навантаження на вчителя ніякого, окрім навчання і виховання дитини. Алла Гардізон каже, що вчителі й справді стали більш самостійними.

«Раніше плани треба було завірити і перевірити, а сьогодні вся відповідальність лежить на вчителі. Вчитель має право компонувати, як вважає за потрібне, і самостійно розподіляти навантаження і години на ті чи інші теми», – розповідає педагог.

Втім, на електронний документообіг гімназія поки що не переходить. Також заступник директора не підтримує ідеї, аби повністю відмовитися від паперових книжок і перейти на електронні.

«Я особисто за паперовий підручник. Для мене книжка – це книжка, яку можна розгорнути. Але багато дітей в школі користуються паперовими, а вдома – електронними. Відтак вони не носять підручники додому», – каже Алла Гардізон.

Між іншим, важкий рюкзак із книжками – це ще одна шкільна проблема. Адже рюкзак створює навантаження на осанку дитини і призводить до викривлення хребта. Тому «цифрова» школа дозволяє уникнути носіння непідйомних рюкзаків.
Кожен клас укомплектований мультимедійною дошкою
Кожен клас укомплектований мультимедійною дошкою


ГОЛОВНЕ – КОМУНІКАЦІЯ УЧНЯ, БАТЬКІВ І ДИТИНИ

Одним із завдань, які ставить перед собою реформа, є налагодження комунікації в трикутнику «дитина – батьки – вчитель». Адже освіта і виховання повинні відбуватися не тільки у школі, а й удома.

«У нас це було ще до реформи. У нас батьки всі дуже відкриті, вони завжди йдуть на контакт і завжди в курсі життя дитини. Вони досить часто приходять у школу і спілкуються з вчителем», – розповідає Алла Гардізон.

Педагог переконує, що батьки беруть участь в освітньому процесі дітей, у родинних святах, екскурсіях тощо.

«У нас всі вчителі хороші, і мотивувати їх працювати краще немає потреби. Але тепер є сертифікація вчителів. Це, я вважаю, є однією із мотивацій. А мотивація дітей – вчитися. Ми завжди наголошуємо на важливості здобувати знання. Не для оцінок, а для майбутнього життя», – переконана заступник директора.

Педагог додає, що спротиву вчителів новій системі не було. Та розповіла, що зараз проходять курси підвищення кваліфікації для вчителів. Всі педагоги проходять тренінги із задоволенням. У гімназії немає такого, щоб хтось сказав, що не буде перевчатися.

Концепція реформи передбачає, що вчитель має стати другом дитині. І Алла Гардізон переконує, що в гімназії №4 практично кожен вчитель, включно з директором, стали друзями дітям, одного фаворита навіть важко виділити.

«Мені здається, що у нас всі такі. Якщо б ви вранці прийшли до нас у школу, то побачили б, що щоранку з 8-ї години директор зустрічає дітей. І просто подивитися на те, як вони заходять у школу і вітаються з директором і вчителями, коли діти подають руку або просто біжать і обіймають. Це, напевно, говорить про багато що. Це і є та відкритість. Це свідчить про те, що вчитель налагодив контакт. Так само діти приходять до вчителів і розказують про те, що було вдома. Мабуть, якби не було довіри, то дитина не розкрилася б. А коли в дітей світяться очі і вони розказують про своїх домашніх улюбленців і загалом про сім’ю – отже, є той контакт, який має бути», – переконана педагог.

Підтверджує слова заступника директора і одна із мам, єдина дитина якої закінчила перший клас нової української школи.

«Дитині подобається, що кожного ранку у школі проводять ранкове коло. Завдяки цьому діти здружилися. Вони щодня діляться емоціями і компліментами. Дитина у захваті від цього! Подобаються також і уроки. Подобається також тим, що немає оцінок», – розповідає мама першокласниці Наталія Вашерук.

Втім, додає, що, можливо, відсутність оцінок – це й не дуже добре, адже діти ще не відчувають, що мають вчитися, а не тільки гратися і розважатися. Тим не менше, жінка переконана, що адаптація до школи у формі гри – дуже цікава і захоплююча для дітей. Домашні завдання мінімізовані, вони не складні, тому діти не мають великого навантаження.

«Не було такого завдання, з яким би дитина не могла справитися», – каже Наталія Вашерук.

Пригадуючи свої шкільні роки, нову українську школу жінка називає новою, незвичайною і дуже-дуже цікавою.

«Можна сказати, що я по-новому навчаюся разом зі своєю дочкою», – ділиться враженнями Наталія Вашерук.
У новій школі виховують нових особистостей
У новій школі виховують нових особистостей


БУЛІНГ, ЦІННОСТІ І ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Алла Гардізон запевняє, що у Луцькій гімназії №4 не було зафіксовано жодного випадку булінгу, діти почуваються у закладі щасливими і будують приязні стосунки між собою. Не заперечує, що ситуації можуть бути різними, але для цього у гімназії працює психолог, який проводить корекційні заняття з дітьми.

«Діти проходять обстеження у психолога на початку навчального року. Проводяться бесіди і корекційні години. Психолог проводить заняття з дітьми. На кінець четвертого класу психолог проводить діагностику, і про кожну дитину можуть розказати батькам. Батьки, коли діток ведуть у п’ятий клас, також проходять консультації з психологом, який підказує, які нахили і здібності є у дитини», – пояснює Алла Гардізон.

Таким чином, через три роки, коли реформа наблизиться і до середньої ланки освіти, психолог допомагатиме батькам краще зорієнтуватися із вибором напряму підготовки дитини, адже тоді можна буде самостійно обирати предмети до вивчення, крім загальнообов’язкових.

Концепція реформи передбачає, що дитину повинні виховувати у форматі патріотизму. Втім, разом з тим вона має бути толерантна до інших культур та інших точок зору. У контексті війни на Сході України провести межу між толерантністю і патріотизмом, каже педагог, виявилось досить просто.

«Ті діти, які зараз йдуть у школу, їм це вже і пояснювати не треба. Коли це все почалося, тоді якось треба було говорити. Але діти і вдома про це чують і бачать. У нас у школі було дуже багато заходів проведено, приурочених війні. Ми сітки плели маскувальні, і до цього долучилася кожна дитина. Ці діти, які зараз приходять, мені здається, вони знають це з народження. Звісно, говорити щось в агресивному тоні і нести якийсь негатив на цю тему дітям не можна. У нас інтегрується громадянська освіта. Такими благодійними вчинками ми і виховуємо патріотизм», – розповідає Алла Гардізон.

Педагог каже, діти малюють воїнам малюнки і пишуть листи. Їм багато відписують, присилають посилки, прапори з підписами.

«Діти з великою гордістю це сприймають. Тепер наші діти з молоком матері отримують почуття патріотизму. Є діти-переселенці. І вони дуже добре сприймають нашу школу», – каже заступник директора.
Актуальна цитата
Актуальна цитата


ЩОБ ВЧИТИ ІНШИХ, ПОТРІБНО НАВЧАТИСЯ САМОМУ

В нових умовах вчителям самим постійно потрібно вчитися. Втім, Алла Гардізон каже, за кордоном нікому з педагогів побувати не вдалося. Всі навчання проходили в межах України.

«Вчитель пілотного класу була в цьому році у Києві, де ділилися досвідом фінських шкіл. У нас є педагог Тетяна Юріївна – вона тренер національного рівня із впровадження НУШ. Вона проходила досить довге навчання у Києві і тепер сама проводить тренінги для вчителів, які будуть навчати початкові класи», – розповідає про підготовку вчителів гімназії до впровадження реформи заступник директора.

Та і без того з Луцької гімназії №4 беруть приклад навчальні заклади області.
Яскраві сходи
Яскраві сходи


РЕАЛЬНІСТЬ ПЕРЕВЕРШУЄ ОЧІКУВАННЯ

Алла Гардізон каже, що, можливо, пілотним класам не все вдалося так, як задумало Міністерство освіти. Але враховуючи їхній досвід, наступні класи нової української школи отримують зворотній зв'язок і таким чином вирішують проблеми.

«Я, спілкуючись з батьками, дітьми і вчителями, чула тільки позитивні відгуки. Всі за те, щоб реформа впроваджувалася далі», – переконує заступник директора.

Педагог зазначає, що істотні зміни дітей, порівняно з тими, хто навчався у звичайній школі, помітні неозброєним оком уже за перший рік навчання.

«Діти більш стали доступніші до комунікації. Вони легше знаходять контакт і вміють працювати в групах. У старій школі виховувалась модель, коли кожен сам за себе. А зараз діти вчаться домовлятися і говорити. Це великий плюс», – впевнена освітянка.

Також Алла Гардізон додає, що учням дуже подобається використовувати конструктор «Лего», який передбачений до використання міністерством.
Діти люблять вправи з «Лего»
Діти люблять вправи з «Лего»

Релакс-куточок
Релакс-куточок


«Це також дозволяє дітям комунікувати і розвиває образне мислення. Вони сприймають світ по-своєму. Це дуже позитивна практика. Її використовують майже на кожному уроці», – розповідає педагог.

* * *

Після спілкування із заступником директора дійсно склалося враження, що діти приходять до школи з радістю. Вони ж не знають, як було раніше, думають, так і має бути. Педагог розповідає, що вони люблять погратися, полежати на килимку. Тут вони щасливі. Зранку вони біжать до школи. Безумовно, цей результат і є маркером успішності реформи – нової української школи.

Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Тому «цифрова» школа дозволяє уникнути носіння непідйомних рюкзаків. І всі будуть носити здоровенні окуляри і лінзи.
Відповісти
Школа 'нова', а радянський фасад - трухлявий
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».