«Договорняки» чи турбота про якість: як ремонтують волинські дороги

На ремонт українських доріг щороку йдуть колосальні суми: не мільйони, а мільярди гривень. Із 2016 року фірми, які будуть засвоювати ці мільярди, тобто – ремонтувати дороги, обирають через відкриті торги у формі електронного аукціону. По-перше, для прозорості, по-друге, для економії, адже під час торгів усі бажаючі крок за кроком понижують ціну своєї пропозиції, і зрештою перемагає найдешевша.

Проте на ділі не виходить ні прозорості, ні економії. 92% усіх ремонтних грошей на волинські дороги державного значення у 2018 році виграли лише дві фірми. При цьому вони абсолютно не торгувалися на аукціонах, а тому й не відбулося економії.

Дорожні чиновники пояснюють: працюють із надійними, перевіреними фірмами, і для них головне – якість робіт. А те, що інших підрядників не допускали до тендерів – звичайний збіг, були на те підстави.

Про те, як волинські посадовці обирають ремонтні організації, спілкувалися під час прес-конференції керівника Служби автомобільних доріг у Волинській області Анатолія Посполітака та його заступників, що відбулася 7 лютого в офісі дорожників.

* * *

– Можете сказати, скільки вдалося зекономити у 2018 році за рахунок аукціонів і того, що бажаючі ремонтувати дороги торгувалися?

Анатолій Посполітак: Я вам скажу, що економія є…

Ншан Антоняк (заступник із будівництва доріг): У 2016 році ми 16 мільйонів зекономили на дорозі Радехів-Луцьк. В 2017 році на устилузькій дорозі – 16 з лишнім мільйонів…

– А в 2018 році?

А.П.: В 2018 році ми працювали фактично по тих договорах, які уклали в 2017 році…

– А в мене є така цифра. В 2018 році ви оголосили тендерів на 1 мільярд 353 мільйонів, а в результаті торгів ця сума зменшилася до 1 мільярда 339 мільйонів. Тобто економія – 1%. І це через те, що 92% всіх тендерів були допущені тільки дві фірми, які зовсім не торгувалися між собою. Вас не тривожить така «економія» – 1%?



А.П.: Ми зараз будемо оголошувати нові тендери і я «з содроганієм» чекаю цього. Тому що, на жаль, деякі недобросовісні організації-підрядники користуються» оцими моментами, про які ви говорите, щоб заблокувати процедуру тендерів.

Коли ми оголосили тендер на володимир-волинський напрямок, у нас була скарга білоруської фірми. Тільки через технічну помилку – білоруси не ту печатку поставили – їхню скаргу не розглядали. І сьогодні ми бачимо відремонтовану дорогу. Повірте, її б ніхто не побудував взагалі.

– Але я вас питаю не про якість доріг, а про економію коштів…

А.П.: Ми спілкуємося з білорусами: от ви заходите… до речі, у мене з ними нормальне спілування було якраз у 2018 році, вже після скандалів, судів і т.д. А в 2018 році я їм сказав: хлопці, без проблем, але покажіть якість своїх робіт… Коли організація новенька, коли вона знаходиться на території іншої держави, не маючи тут виробничих баз…



– А стосовно фірми з турецькими інвестиціями «Онур», яку ви теж не допустили до тендерів? Вони відремонтували в інших областях України доріг на 12 мільярдів…

А.П.: Ви ж знаєте, що якщо в тендері щось не так – кома не там і так далі, відразу ідуть скарги. В даному випадку, ми б раді були, щоб «Онур» зайшов на Волинь, вони виконують великі роботи і в Київській області, і в Львівській. Але в них вийшла наступна ситуація.

Наскільки я пам’ятаю, обов’язковою вимогою учасника тендеру є довідка з податкової про відсутність боргів. У них був податковий борг. Якби тендерний комітет не відхилив їхню пропозицію, це б дало можливість іншим учасникам написати скаргу, і все б заблокували.





– А як тоді вони в інших регіонах вигравали тендери?

А.П.: На той момент якраз в них виникла така ситуація.

– Щодо скарги білорусів, які назвали вимоги ваших тендерів дискримінаційними. Наприклад, вони стверджують, що ви так прописуєте технічні вимоги, що вони можуть підійти лише під конкретні фірми… Наприклад, прописано, що укладання асфальту має відбуватися асфальтоукладником виробництва Вогеле. А чим волинським дорогам не підходить, наприклад, асфальтоукладальник Вольво?

Н.А.: У нас в кошторисах розписано так, тому так і написано. Але через це не недопускають до тендерів. Є різні показники укладання апаратури. Одна за годину укладає стільки-то тонн, інша – іншу кількість. Але це не впливає на тендер…

(Далі посадовці розповідають про якість технології «щебенево-мастиковий асфальтобетон», проте детальна інформація може виявитись для читачів критично нецікавою. Суть тези: під час тендеру вимагають не конкретну техніку, а конкретний спосіб укладання асфальту).

– Минулого року ви ремонтували дві основні траси: Ковель-Чернівці М-19 і Ковель-Володимир-Волинський-Червоноград Р-15. Перша траса була розбита на сім окремих тендерів, друга – на п’ять. Якщо не зважати на «Онур», який ви не допустили до тендерів, то в усіх цих 12 тендерах брало участь лише два учасники. Вони абсолютно не торгувалися і за дивним збігом одна фірма виграла сім тендерів на одній цілій дорозі, інша – п’ять тендерів на іншій дорозі… Мені це схоже на змову і «договорняк». Вас не тривожить така ситуація? Нагадаю, ви зекономили «аж» 1%. Ви не бачите тут змови?

А.П.: Тривожить чи не тривожить – то інше питання. Але я б плескав в долоні, якби на Волинь зайшли інші сильні підрядні організації, які спроможні виконати такі об’єми робіт. Хай заходять. Я буду задоволений з того.

І тим же білорусам я казав, щоб заходили. В нас є обхідна дорога біля Володимир-Волинська, там невелика ділянка – 5 кілометрів…

– Це все добре. Але дайте відповідь на запитання: в описаній ситуації ви не бачите змови?

А.П.: Є логістика. Наприклад, є асфальтобетонний завод у Луцьку в «Луцькавтодор-сервіс», «Автомагістраль-Південь» має завод за 40 кілометрів від Володимира. Десь претендував «Онур», бо вони в Львівській області, але далі їхати і їм не вигідно.

* * *

Чи дійсно «дорожніми» чиновниками керують благородні цілі: турбота про якість доріг, вчасно виконані роботи?.. Можна припустити, що так.

Але – є два «але». Перше: якість тих самих доріг, які після багатомільйонних ремонтів у кращому випадку за рік-другий – вкриваються ямами. І друге: статки цих самих чиновників. Роками перебуваючи на службі зі скромними зарплатами, вони примудряються нажити чимало майна… але про це – наступні «дорожні» історії незабаром на «Волинь24».

Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)