На Волині вирощують екзотичні дерева та кущі

Подружжя Вієру займається вирощуванням саджанців плодових дерев і кущів. Їх тут до 15 тисяч, а сортів налічується понад півсотні.

Про це повідомляє Волинь-нова.

Дружина Інга показує молоді кущики хвойників та інші насадження, які використовують для декорування присадибних ділянок. Є тут юка, вічнозелений самшит, барбарис, вереск, модрина, лаванда, гібіскуси чотирьох кольорів, піони деревоподібні, кущові й плетючі троянди і навіть рідкісні для наших країв — гліцинія, катальпа, японська сакура і мигдаль.

І подивитися тут є на що: тільки яблунь різних строків достигання мають 13 сортів і груш — 8.

"Коли навесні з’являється цвіт на кущах і деревах, усі сусіди йдуть милуватися досі небаченою красою", — каже Андрій Вієру. Його дружина – дипломований юрист.

П’ять років тому Андрій та Інга Вієру купили у Хобултові стареньку хатину й вирішили вирощувати плодові й декоративні саджанці та квіти. Головним їхнім консультантом і помічницею є мама Інги – Людмила Іванівна, котра переїхала сюди з Чернівецької області.

І подивитися тут є на що: тільки яблунь різних строків достигання мають 13 сортів і груш — 8. Є багато сортів слив, черешень, вишень, абрикосів, персиків і навіть інжиру, росте виноград, чотири види малини.

"Поряд із хатою посаджені колоноподібні дерева, що виростають до півтора–два метра – їх здебільшого купують ті, хто має мало землі, бо добре ростуть за метр одне від одного. Особливо рясно плодоносять колоноподібні сливи і яблуні. З невеликого деревця збирають кілька відер", - каже Андрій.

Із трьох боків від плодорозсадника ростуть маткові дерева і кущі – з них беруть бруньки для окулірування підщеп. Їх привозять із Польщі, й ці тридцятисантиметрові прути є основою майбутнього сорту.

У родині Вієру головний селекціонер–експериментатор — дружина Інга. Вона нарівні з чоловіком знає усі тонкощі садової науки. У літній сезон, а здебільшого дерева окулюють у червні, наймають на кілька днів людей, які знають толк у щеплюванні.

Сам процес окулірування триває кілька днів. Навесні на пагінцях зрізують верхи, щоб дати ріст брунькам–живцям. І вже через три роки дерева плодоносять.

Господарі відбою від покупців не мають. Іноді й до них додому приїжджають і вже на місці вибирають те, що хочуть. А потім переказують друзям та знайомим, де можна купити доброякісний посадковий матеріал — ціни тут не надто високі, а вибір – великий.

Є покупці й з інших регіонів України – недавно доставили саджанці у Харків і на Полтавщину.