У чому секрет успіху Боратинської ОТГ, і чи піде Яручик на мера Луцька. ІНТЕРВ’Ю

2
6
У чому секрет успіху Боратинської ОТГ, і чи піде Яручик на мера Луцька. ІНТЕРВ’Ю
Про що мріє голова найбагатшої об’єднаної територіальної громади на Волині, чи вітаються із Сергієм Яручиком жителі сіл, в яких досі не ідеальна дорога, чому корінні лучани «втікають від цивілізації» в села Боратинської ОТГ і чи планує Сергій Олександрович балотуватися на міського голову Луцька він розповів у розмові із журналісткою інтернет-видання «Волинь24».

На сайті Боратинської сільської ради майже не звучить прізвище голови, немає його світлин із церемоній перерізання стрічок, інспектування доріг, садочків, амбулаторії… Про успіх громади говорить вся Україна, пишуть засоби масової інформації, територію та заклади інспектують ревізори, а досягнення Сергій Яручик приписує депутатам, активістам, жителям сіл і лише потім – собі.

«Справи повинні говорити про людину, а не людина про свої справи. Заслуга того, що робиться на будь-якій території – це, в першу чергу, заслуга депутатського корпусу, апарату сільської ради, громадських активістів, жителів ОТГ. А вже завдання керівника громади – приймати правильні рішення і отримувати оцінку цих рішень», – вважає Яручик.


ЯКЩО ЛЮДИ ХОЧУТЬ – МИ СТАРАЄМОСЯ ЦЕ ДАТИ
Описати кабінет голови Боратинської ОТГ можна одним словом – «по-багатому». В очі кидається позолота від декількох десятків кубків, які «вишикувалися» ліворуч від його робочого місця. Сергій Яручик каже, що кубок – це не просто частина інтер’єру в кабінеті, це повсякденна робота і заслуга жителів громади.

«Громада живе не тільки будівництвом доріг, ремонтами того чи іншого об’єкту. Найголовніше, аби вона була здоровою, вела здоровий спосіб життя, тобто займалася різними видами спорту. Наші жителі громади досить активні в цій позиції. Є не лише заслуги по футболу, але дуже багато видів спорту культивується», – пояснює.



І якщо раніше жителі ОТГ займалися спортом на любительському рівні, то нині вони заявили про свої спортивні досягнення на рівні району, області і навіть на Всеукраїнських змаганнях. За словами Яручика, спортивні секції часто змінюються, адже в громаді звикли чути і виконувати побажання жителів.

«Один гурток може існувати рік-два-три, потім він природним шляхом зникає, тоді ми щось інше пропонуємо. Як і в спорті, так і в галузі культури постійно шукаємо щось нове. Якщо люди щось хочуть – ми стараємося це їм дати», – каже.

ЗА КРОК ДО ЗДІЙСНЕННЯ МРІЇ
В одному з інтерв’ю Сергій Яручик розповів, що мріє, аби на території Боратинської ОТГ була музична школа з безкоштовними заняттями. Нині каже, що до здійснення мрії залишилося зовсім трохи, адже громаді вдалося залишитися окремим адміністративним територіальним центром і незабаром Боратинська ОТГ стане більшою.

«До нашої громади буде приєднана Гіркополонківська ОТГ, Радомишльська, Коршівська та Баківцівська сільські ради. У Гіркій Полонці є музична школа. Я думаю, що саме на її базі ми будемо створювати філіали Боратинської ОТГ, і ось тоді тільки ця мрія зможе реалізуватися. Ми пробуємо різні варіанти: в нас є і духовий оркестр, і гурток вокального, і хорового співу. Але на сьогоднішній день саме на базі цієї музичної школи, використавши потенціал громади, яка до нас доєднається, ми намагатимемося це реалізувати», – розповів Сергій Яручик.

ПРО ЩО МРІЄ ГОЛОВА БОРАТИНСЬКОЇ ОТГ
На запитання, про що нині мріє голова найбагатшої ОТГ на Волині, Сергій Олександрович скромно, але гордо відповідає: «Аби кожен з громади був захищеним і зміг себе реалізувати».



«ГРОМАДА СТАЄ ТІЄЮ, ЯКА МАЄ ВСЕ»
Після об’єднання тут створили комунальне підприємство, яке нині також наповнює бюджет громади. Аби села ОТГ були автономними, придбали новий сміттєвоз, трактори, снігоочисну та посипальну техніку.

Щодо сміття, то його вивозять на полігон у Брище раз у тиждень. Раніше, за словами Сергія Яручика, послуга була безплатною, але нині за це потрібно платити. Жителі громади самі обирають, яким чином вивозитимуть їхнє сміття: купити сміттєві мішки у вартість яких закладена ціна вивозу відходів, або встановити сміттєвий бак.

«У селі, де я проживаю (с. Новостав – А. К.), коли ми возили сміття безплатно, його було більше. Бо це є село. Коли запровадили платну послугу, то сміття зменшилося в разів чотири. Бо в грубці можна щось спалити, щось викинути на гній і так далі», – пояснює голова ОТГ.

Щодо другого варіанту вивезення сміття, то домогосподарства можуть укласти договір із комунальним підприємством на встановлення сміттєвих баків. Яручик каже, що ці баки встановлюють не по селах, а роблять акцент на тому, аби його мало кожне домогосподарство.

«Тобто є два варіанти, як ми це питання вирішуємо. А хто не дуже слухняний, то в нас є інспектор з благоустрою, який ці речі контролює. Ми виграли проєкт «Офіцери громади». Отримали автомобіль, маємо двох офіцерів громади. Організоване патрулювання сіл, реагування на проблеми в сім’ях. Тобто громада стає тією, яка має все», – каже голова.

ЧОМУ БОРАТИНСЬКА ОТГ НЕ ЗАХОТІЛА ПРИЄДНАТИСЯ ДО ЛУЦЬКА
Сергій Яручик розповідає, що перед тим, як оголосити, що громада проти приєднання до Луцька, зробили незалежне письмове опитування серед жителів ОТГ. Так, 99,5% опитаних заявили, що хочуть залишитися окремою громадою. За словами Сергія Олександровича, неочікуваними для нього були результати голосування колишніх жителів Луцька, які переїхали в села громади, де ще не було ні дороги, ні дитсадка, ні освітлення, в деякі навіть маршрутки не їздили.

«Але ми не відкидаємо співпраці з містом Луцьком. Не може громада одна й друга розвиватися автономно, це має бути як єдине ціле («ні, не як єдине ціле», – виправився – А. К.), це мають бути партнерські стосунки, бо ми дійсно пов’язані. Я думаю, що ми мусимо знайти ці точки дотику», – пояснює Сергій Яручик.



БЮДЖЕТ І КОРОНАВІРУС
Бюджет Боратинської ОТГ нині становить 130 мільйонів гривень. Поширення коронавірусу неабияк вплинуло на бюджетоутворюючі підприємства, а відтак громада за півроку недоотримала в межах 12 мільйонів гривень. Попередньо, за словами Яручика, планувалося перевиконання бюджету за півріччя в межах 6-7-ми мільйонів.

«Ще треба сказати про реверсну дотацію. Нині більш ніж 30 мільйонів вилучається з сільського бюджету по формулі. На наступний рік має вилучатися більш ніж 40 мільйонів гривень», – розказав він.

До слова, найбільшими бюджетоутворюючими підприємствами в ОТГ є «Kromberg&Schubert», «Волинь-Зерно-Продукт», «Гнідавський цукровий завод», ПП «Ласка».

«Але є дуже багато підприємств середньої ланки, які теж сьогодні функціонують на території сільської ради. Ми стараємося теж знаходити з ними спільну мову, аби вони працювали на нашій території. Ми створюємо такі умови, аби до нас хотіли заходити нові підприємства», – каже Сергій Олександрович.



За словами Яручика, незабаром на об’їзній села Рованці також працюватиме бізнес, що наповнюватиме сільський бюджет та стане окрасою не тільки громади, але й в’їзду в Луцьк.

«Там має бути і супермаркет, і автосалони, і хороший меблевий салон. Тобто, на перспективу, я думаю, що це теж буде наповнення бюджету. Але наше основне завдання залучити цей бізнес до нашого сільського бюджету», – ділиться планами голова громади.

ВІД ЦИВІЛІЗАЦІЇ В СЕЛО, АБО ЧОМУ ЛУЧАНИ ПЕРЕЇЖДЖАЮТЬ В БОРАТИН
У багатьох громадах нарікають на відтік молоді з сільської місцевості, однак такої проблеми в Боратинській ОТГ немає. Більше того, можна часто почути, що жителі Луцька продають свої квартири, будинки, кидають роботу і переїжджають до ОТГ під Луцьком. На запитання, чим же приваблюють села Боратинської громади жителів обласного центру, Сергій Яручик відповідає:

«Мені важко сказати, чому так. Ми вкладаємо кошти не тільки в інфраструктуру, але й хочемо, аби село по-справжньому жило, щоб процвітала громада, що були гуртки, проводилися спортивні заходи, концерти. Не все вдається, не всім подобається, я це розумію. Але кошти потрібно вкладати і в інфраструктуру, яка є, можливо, моментом реклами, але в той же час і в спортивно-культурне середовище, бо без цього нікуди. Люди, які сьогодні бачать, що робиться «те», «те» і «те» хочуть і вміють відпочивати, хочуть себе десь реалізувати. Ми даємо їм всім можливості», – пояснює.

Село Боратин з висоти пташиного польоту
Село Боратин з висоти пташиного польоту


ПРИВАТНИЙ САДОЧОК, НОВА АМБУЛАТОРІЯ І ДОРОГИ
Нині на території громади є три дитячі садочки. Сергій Яручик каже, що цього мало, тим паче, що частина жителів відвідує дитсадки Луцька, а відтак за кожну дитину доводиться платити в бюджет міста.

«Уже проведений тендер і є переможець, тобто незабаром у Боратині буде добудовуватися дошкільний навчальний заклад. Сьогодні ми розробляємо документацію на добудову відкриття груп в селі Рованці, і плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію як мінімум на один ДНЗ, що на території нашої громади», – розповідає Яручик.

Сергій Олександрович акцентує увагу на тому, що було б добре, аби на території сільської ради з’явилися приватні садочки. Це, за його словами, – додаткові робочі місця і альтернатива державним ДНЗ.

«Місто Луцьк це вже має, але, на жаль, громади, які біля Луцька, – до нас це не дійшло. Але ми б теж хотіли створити, це вирішило б проблему і була б хороша конкуренція», – пояснює.



На території Боратинської сільської ради є амбулаторія, жителі громади уклали договори із сімейними лікарями. За словами Яручика, за місяць-два на території громади відкриють вже другу амбулаторію.

«Є невелика проблема в селі Промінь, де трохи важче працювати з сімейним лікарем. Але думаю, що після об’єднання громади це питання відрегулюється. Але ми зберегли ФАПи, бо вважаємо, що фельдшера мусять бути», – розповідає.

ЯРУЧИК – У МЕРИ ЛУЦЬКА?
Прізвище Яручик відоме не тільки в Боратинській ОТГ, але й в Луцьку. Рідний брат голови громади Микола Яручик має бізнес у Луцьку та є депутатом Луцької міської ради. Не секрет, що братів Яручиків часто плутають, а тому ми поцікавилися, чи не планує часом Сергій Олександрович балотуватися на міського голову Луцька.



«Ні, я житель Боратинської громади. Мені люди довірили. Наскільки будуть довіряти, скільки я буду працювати саме в громаді. Мені тут подобається, мені тут комфортно, я бачу проблеми, шляхи їхнього рішення. Я думаю, що буде хороша команда депутатського корпусу, ми зможемо ще дуже багато зробити тут. Ми ще не реалізували себе до кінця, у нас є дуже багато перспектив. Я думаю, що села приобласних центрів повинні також конкурувати з обласними центрами. Але не треба нікого копіювати, щось повторювати, бо ми – єдине ціле. І жителі що міста, що села – це прості люди, які повинні користуватися благами що в селі, що в місті. Я так це бачу», – сказав голова Боратинської ОТГ.

«Я НЕ ЗНАВ ЛЮДЕЙ І, ДУМАЮ, ВОНИ МЕНЕ ТОДІ НЕ ЗНАЛИ»
«Очільник громади перший рік повинен іти позаду із громадою, другий рік – в ногу з нею, а третій – попереду громади», – цитував якось Сергій Яручик одного з депутатів. На запитання, чи йде нині голова ОТГ попереду громади – довго мовчить.

«Дуже важко було. Якщо взяти промінську сторону, з якою межує село, в якому я проживаю, там з п’яти населених пунктів, чотири добре знали, хто такий Яручик і де він живе. Важче з селом Промінь і зі стороною, куди входить Городище, Баїв, Цеперів (Баївська сільська рада – А. К.). Бо там ні я не знав людей, і я так думаю, вони мене не знали. І для мене було важливо познайомитися з цими людьми», – розповідає.

«Тобто попереду громади?» – перепитую.

(… Знову мовчить і усміхається – А. К.). «Так! Іншого шляху немає, адже попереду – це означає бачити перспективи розвитку кожного населеного пункту».

Розмовляла Анастасія КАЧИНА


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
6

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Таких КЕРІВНИКІВ дуже мало.Але їх потребує Україна. З такими можна побудувати,як говорили при Союзі комунізм.
Відповісти
Глибока робота журналістки дала цікавий матеріал до роздумів. Зрештою, усі публікації Анастасії Качини відрізняються високим професіоналізмом.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».