Полювання на відьом у Луцьку: завод визнали винним у смороді і вирішили «стратити»

6
4
Полювання на відьом у Луцьку: завод визнали винним у смороді і вирішили «стратити»
У Луцьку відбулися громадські слухання проти смороду, а точніше – проти біоетанолового заводу. Та за рівнем емоцій і явній перевазі «сторони обвинувачення» – це, швидше, нагадувало інквізицію з бажанням спалити винуватців на вогнищі.

Зал переповнений – понад 300 лучан прийшли висловити свою позицію щодо смороду, інтерес ЗМІ до питання також «зашкалював». Розпочав засідання виконуючий обов’язки Луцького міського голови Григорій Пустовіт, який зачитав порядок денний. Його й пропонували обрати головуючим, втім більшість вирішила, що збори буде вести активіст, який з 2017 року бореться із смородом, – Дмитро Климук.


«МИ НЕ ЗДОГАДУВАЛИСЯ, ЩО ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВ «БІО-ПЕК» МОЖЕ МАТИ ТАКІ НАСЛІДКИ», – ДОПОВІДЬ-ЗВИНУВАЧЕННЯ ЕКОЛОГА

Доповідь про свою роботу, яка швидше нагадувала прокурорський акт обвинувачення, зачитала начальник відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк. Чиновниця нагадала, що четвертий рік поспіль, протягом чотирьох місяців, орієнтовно з квітня по серпень щороку, місто Луцьк і навколишні села потерпають від смороду.

«Ми не здогадувалися, що діяльність ТОВ «Біо-ПЕК» може мати такі наслідки, тому досліджували інші можливі варіанти: каналізацію, діяльність ас-машин, інших виробників тощо. У 2017 виникла вмотивована підозра щодо заводу», – розповіла еколог.

Тоді, нагадала фахівець, на заводі заперечували свою вину, зазначаючи, що причиною неприємного запаху є каналізаційні стоки з мікрорайону «Вересневий», який не був під’єднаний до каналізації. У грудні 2017 року каналізацію на «Вересневому» завершили.

«У 2018-2019 роках сморід також є. Отже, причиною є неправомірне розміщення відходів мелясної барди заводом. Через відсутність резервуарів барда незаконно зливається на поля фільтрації», – резюмувала Оксана Тарабанюк.

У міській раді впевнені, що саме ці відходи створюють нестерпний сморід. Транспортування, за версією фахівців міськради, здійснюється на поля фільтрації цукрового заводу, і внаслідок відкритого сушіння, в повітря потрапляють шкідливі речовини із різким запахом, які погіршують стан здоров’я населення.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Викидні та астма: розповіли, чим загрожує лучанам сморід в місті

«Стічні води характеризуються високим ступенем забрудненості, а їх великі об’єми становлять значну небезпеку для екології, є токсичними і виснажують запаси кисню. 70% барди розкладається в перші кілька діб до амінокислот та аміаку. Виділяється метан. Це і призводить до неприємних запахів», – озвучила свою версію причини смороду чиновниця.

Еколог зазначила, що ці забруднення повітря поширюються нерівномірно і на значні відстані, хоч ця версія суперечить сказаному нею на полях фільтрації під час прес-туру.

Тоді на уточнююче питання журналістів Оксана Тарабанюк зазначила, що відходи з полів фільтрації можуть бути основною причиною смороду в Луцьку тільки у випадку, якщо їх злили у централізовану каналізацію. Мовляв, вітром запах на такі далекі відстані від полів поширюватися не може.

«Протягом травня-липня 2019 року до міської ради надійшло 1 273 скарги на неприємний запах по телефону, ще понад 400 – письмово, а електронна петиція до президента набрала майже 800 голосів за першу добу. Всього в різні інстанції надійшло 14,5 тисяч звернень щодо смороду від жителів міста», – прозвітувала чиновниця.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Прокуратура буде розслідувати причини смороду в Луцьку

Оксана Тарабанюк зазначила, що всі скаржаться на чхання, кашель, нудоту тощо. Але лише 5 осіб офіційно заявили, що вважають сморід причиною свого поганого самопочуття. Еколог перерахувала скільки й куди запитів і звернень скерувала міська рада з цього питання.

«У результаті звернень в зоні впливу полів фільтрації цукрового заводу провели аналіз повітря. Перший забір у 5 місцях відбору у масиві «Світанок» на межі санітарних смуг полів фільтрації вияв перевищення аміаку від 2,5 до 22 разів», – наголосила еколог.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Сморід у Луцьку: в повітрі – перевищена доза небезпечних речовин

Втім, повторні дослідження через декілька днів показали перевищення норм лише в два рази на вулицях Львівська, Корольова та масиву «Світанок». Проведені 16-17 липня середньодобові заміри також підтвердили перевищення норм аміаку в 2,5 рази, сірководню – у 2 рази.

«12 липня Держпродспоживслужба видала припис про припинення експлуатації полів фільтрації. До 19 липня підприємство мало розробити заходи для припинення смороду. До 1 вересня – привести у норму стан атмосферного повітря», – проінформувала Оксана Тарабанюк.

Також еколог розповіла, що за фактом перевірки Гнідавського цукрового заводу та ТОВ «Біо-ПЕК» відкрили 2 кримінальні провадження. Разом з тим перевірили й інші підприємства – інкубатори, ДП «Укрспирт», фізичну особу-підприємця Юлію Дмитрук, яка виготовляє м'ясо-ковбасні вироби, та провели заміри повітря на каналізаційних насосних станціях. Порушень не зафіксували.

«У ході перевірок виявили самовільні врізки в каналізацію. Дослідили вплив очисних споруд у Підгайцях, Липлянах і Княгининку. Розпочалося засипання 30-тисантиметровим шаром ґрунту та вапна окремих відстійників», – доповіла еколог.


«ЯКБИ ЦЕ ПОТРАПИЛО У КАНАЛІЗАЦІЮ – ОЧИСНІ СПОРУДИ ЛЯГЛИ Б»

Оксана Тарабанюк розповіла, що поля фільтрації засипають ґрунтом, вапном та знезаражуючими рідинами. Ці роботи планують завершити до 25 липня. Еколог вважає, що очисні споруди не можуть бути місцем зберігання барди, тому їх треба очистити. Підприємства Гнідавський цукровий завод і ТОВ «Біо-ПЕК» повинні надати перелік реальних заходів для недопущення потрапляння випарів барди у повітря.

«Пропонуємо притягнути до відповідальності чиновників, які сприяли забрудненню довкілля. Крім того, міська рада має замовити проведення незалежного екологічного аудиту, обладнати пост моніторингу повітря та встановити відеоспостереження на полях фільтрації на Мамсурова і Липлянах», – підсумувала еколог.

Нині Луцька міська рада навіть не знає ціни, яку необхідно сплатити за екологічні дослідження, адже триває підрахунок. Потім проведуть тендер, аби визначити підрядника. Влада розраховує провести екологічний аудит у 2020 році. Ця новина викликала хвилю обурення в залі, і хтось із присутніх запитав, чому цей аудит не провели ще у 2017 році, відколи почалися проблеми із запахом. Запитали також, хто погодив будівництво біоетанолового заводу. Еколог пояснила, що ТОВ «Біо-ПЕК» не включений до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Луцької міської ради, адже знаходиться на землях Боратинської сільської ради.

«Кожен може вживати заходи на своїх межах. Завод в Рованцях, тому ми не маємо права включати його у свої програми. Це компетенція Луцького району», – зазначила фахівець.

Оксана Тарабанюк вважає, що значна міра відповідальності лежить і на голові Боратинської ОТГ Сергію Яручику. Адже саме він головував на громадських слуханнях, у яких брало участь 24 члени, які й погодили проект будівництва біоетанолового заводу.

«Мальовниче місто, яке я любив і поважав, втрачає бажання жити у ньому. Хто повинен понести відповідальність? Дитина почала харкати кров’ю. На кого мені подавати у суд?» – запитав один із присутніх лучан у фахівця з екології.

На що Оксана Тарабанюк відповіла, що міська рада зібрала достатню доказову базу, яка дає підстави позиватися з таким позовом до ТОВ «Біо-ПЕК».

Загалом, лучани бомбардували очільницю екологічного відділу питаннями: чому сморід з’являється тільки в певний час; чи можна встановити охорону на фільтраційних полях; хто має контролювати, які відходи туди зливаються тощо. На запитання, хто ж підписував дозвіл на скиди нечистот на фільтраційні поля, відповіді не прозвучало.

Цікавилися люди й тим, чи не зливає бува завод небезпечні відходи на очисних у Липлянах.

«Щодо прийомів стоків у міську каналізацію – це виключено. Це може вбити очисні споруди, живі бактерії, за допомогою яких здійснюється біологічне очищення. Якщо воно попаде туди – очисні споруди просто ляжуть», – пояснила еколог.

Між іншим, це ще раз спростовує гіпотезу про те, що ніби то завод зливає агресивну речовину в міську каналізацію, адже якби це відповідало дійсності – очисні споруди дійсно «лягли» б, бактерії загинули, у навколишнє природнє середовище з очисних потрапляли б небезпечні відходи, і в Луцьку виникла б справжня екологічна катастрофа.

Цікавилися лучани й альтернативними версіями: чи перевіряли переробників м’яса, куди вони скидають відходи після забою. Свідки кажуть, що окремі забійники скидають відходи в каналізацію, забиваючи до шести свиней щотижня.

«З початку поширення смороду ми вивчили увесь перелік забійників і переробників. Перевірили інкубатор і підприємця Дмитрук. Всі решта офіційних цехів – за межами Луцька», – так пояснила еколог.
Поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу
Поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу


«ТАМ ПАХНЕ КВАСОМ»: АКТИВІСТИ КАЖУТЬ, ЩО МІСЬКА РАДА ТРОХИ ПЕРЕБІЛЬШУЄ

Якщо частина людей була готова послухати представника ТОВ «Біо-ПЕК», то решта присутніх зустріла доповідача викриками «Ганьба!», всупереч всім правилам конструктивної дискусії, відразу заявивши про недовіру.

Заступник директора заводу з питань охорони навколишнього природного середовища – професійний еколог, та має стаж 25 років. Щойно він наголосив, що підприємство має всі необхідні дозволи для своєї діяльності, зала невдоволено загуділа. Також еколог заводу намагався пояснити, що підприємство не скидає відходів на очисні поля з вересня 2017 року. Цього також не захотіли слухати.

«Ми самостійно ініціювали перевірку Державною екологічною інспекцією та Держпродспоживслужбою. Перевірку закінчили 22 липня. Видали припис, і ми його виконаємо. Барда зберігається в спеціальних сховищах на заводі», – розповів інженер, але присутні на зборах не надто хотіли слухати доповідача, постійно перебиваючи вигуками з місця.

Втім, не всі присутні були налаштовані агресивно. Зокрема, одна із активісток руху «За чисте повітря» підтвердила слова представника ТОВ «Біо-ПЕК», зазначивши, що на території заводу дійсно є резервуари, вони накриті брезентом і від них нема неприємного запаху.

«Там зовсім не такий запах, як ви собі уявляєте. Там пахне квасом», – розповіла жінка.

На питання: «Що ж є джерелом смороду у Луцьку?», еколог заводу не став будувати гіпотези, як його колеги з міської ради. Він зазначив, що це встановлять фахівці в результаті перевірки. Та додав, що завод закупить переносного газоаналізатора «Дозор», заміри якого на полях фільтрації будуть публічними.

Цікаво, що позиція райдержадміністрації не така категорична, як в органі місцевого самоврядування, там вважають, що сморід – комплексна проблема.

«Мені дивні звинувачення міськради. ТОВ «Біо-ПЕК» зареєстроване у 2016 році у Луцьку. У район його перереєстрували у листопаді 2018 року. Тому все валити на район – не правильно. Запрошуємо до діалогу Луцьку міську раду та раду Боратинської ОТГ. Це комплексна проблема багатьох установ. Неправильно відкидати і зношеність каналізації», – наголосила заступник голови Луцької райдержадміністрації Інна Бас.

Представник Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин наголосив, що в Європі використовують барду як добриво, а смердіти може курячий послід на полях.

«В 2017 році на поля фільтрації чомусь злили барду. Вона поєдналася з каналізаційними стоками, які зливаються туди з 1958 року. Так виникла екологічна катастрофа», – висунув свою версію цукровик.

Він додав, що вже побудували ємності на 23 тисячі тон для зберігання барди, а відкрите сховище накрите герметичною мембраною. Також представник заводу запевнив, що більше барда на поля не зливається, три з чотирьох карт вже обеззаражені. Олександр Нікішин запросив журналістів приїхати і перевірити все на власні очі. Доповідач пояснив, що на поля зливали тільки змиви від барди, а це, по суті, буряк, що перегнив. Його потім використовують як добриво. Всього на поля скинули 130 тон такого осаду.


«МИ – НЕ ВОРОГИ ЗАВОДУ, АЛЕ Й НЕ МОЖЕМО БУТИ ЙОГО ЖЕРТВАМИ»

Та Григорій Пустовіт знову намагався переконати всіх, що біда саме через діяльність заводу.

«У попередніх роках смерділо? Ні! У 2016 почало, коли запустили завод. Там, де є біоетанол – там така ж проблема: Тростянець, Фастів, Гайчин тощо», – аргументував виконуючий обов’язки міського голови Луцька.

Григорій Пустовіт нагадав всім історію проблеми. У 2017 році провели перші громадські слухання і прийшли до висновку, що проблема в каналізації на «Вересневому». Зробили каналізацію – сморід лишився. У 2018 почали працювати хіміки – смороду не стало. У 2019 знову – сморід.

«Усі підприємства у Луцьку перевірили. Сказали, що неправильний збір відходів – це причина смороду. Це цинізм і некомпетентність! Ми шукали далі, Ігор Палиця звернувся до міністра екології. Ми – не вороги заводу, але і не можемо бути його жертвою», – заявив Григорій Пустовіт.

За його словами, Державна екологічна інспекція самоусунулася і міська рада один на один лишилася із заводом.

«Ми почали боротися – районна влада мовчала. У місті зареєстрували лише адміністративну структуру заводу, а в Боратині завод платить понад мільйон податків у рік. Ми зобов’язали взяти завод на себе певні обов’язки: купити обладнання або закрити виробництво», – заявив Григорій Пустовіт.


У такій напруженій ситуації не могло не обійтися без скандалів. Так, до мікрофону вкотре добрався один із найактивніших учасників зборів Михайло Голубчик, який наполегливо просив показати відео, на якому він зафіксував ряд несанкціонованих викидів нечистот окремими підприємствами. Чоловік наполягав на своєму – основна причина у зношеній каналізаційній мережі, яка потребує капітального ремонту.

«Що буде, якщо завод закриють, а сморід залишиться? Ви готові взяти на себе кримінальну відповідальність, якщо Ви зараз кажете неправду?», – запитав Григорія Пустовіта молодий чоловік.

У кращих традиціях бюрократизму чиновник відповів, що в такому випадку будуть розбиратися. І поки Григорій Пустовіт розповідав про те, що всі другорядні причини смороду в Луцьку вже подолані, молодого наполегливого чоловіка із залу вивела поліція.


РІШЕННЯ ПРОСТЕ Й ДЕШЕВЕ, АЛЕ, МАБУТЬ, КОМУСЬ НЕВИГІДНЕ

Виступив перед громадою і експерт-біолог, який заявив, що знайшов просте і ефективне вирішення проблеми, для чого не потрібні сотні мільйонів гривень. Вчений наголосив, що загортання полів фільтрації землею не вирішить питання, а хімія навпаки може погіршити ситуацію, пішовши у стічні води.

«Корисні мікроорганізми – це вирішення проблеми. Їх давали на поля фільтрації, але дуже мало. Якщо їх дати в більшій кількості – питання вирішиться за два тижні максимум», – був готовий провести цілу презентацію вчений.

Втім, головуючий на засіданні активіст сказав, що це нікому не цікаво, і складних термінів люди не зрозуміють. Вочевидь, рубати з плеча – багатьом активістам куди простіший і зрозуміліший спосіб вирішення проблеми, аніж продумана раціоналізаторська пропозиція від експерта.


СТРАТИТИ, НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ

Де поставити кому в цьому реченні – на зборах громади довго не думав ніхто. Адже три години основні доповідачі переконували присутніх, що єдиний спосіб побороти сморід – це закрити біоетаноловий завод, а всі альтернативні точки зору глушилися.

Тож вирішили таке:

- Призупинити роботу заводу «Біо-ПЕК» до завершення засипання фільтраційних карт;
- встановити флотатор (розділювач сумішей часток різних речовин – ред.);
- контролювати вивіз за межі заводу будь-яких відходів, а також перевірити та вжити заходів для перевірки усіх труб, які підведенні до полів фільтрації цукрового заводу;
- щотижнево, до входження показників у норму, і щомісячно в подальшому з розміщенням інформації на сайті міської ради здійснювати заміри повітря на межі санітарної зони полів фільтрації;
- зробити лабораторні дослідження рідин, які зливаються на фільтраційні карти та рідин, які знаходяться на фільтраційних картах для їх порівняння;
- перевірити, на чиїх землях знаходяться відкриті ще в 2017 році нові карти, куди в 2019 році були злиті відходи виробництва, що призвели до перевищень гранично допустимих норм забруднення повітря;
- встановити камери відеоспостереження на входах до полів фільтрації з метою недопущення несанкціонованих зливів;
- у районі вулиці Львівської, а також районів ЛПЗ та «Вересневе» розмістити пункт контролю гідрометеорологічного центру;
- перевірити незаконні врізки в зливову каналізацію житлових будинків;
- звернутися до правоохоронних органів з метою притягнути до відповідальності осіб обласної екологічної інспекції та управління екології облдержадміністрації, які своїми діями допустили забруднення повітря;
- звернутися до Державної екологічної інспекції в вимогою закрити шкідливе виробництво у разі невиконання заводом приписів щодо вжиття реальних заходів для нейтралізації смороду.


Згідно із законодавством, резолюція зборів громади має лише дорадчий характер, відтак, пізніше своє слово скажуть ще й депутати. Частину резолюції міська рада в силах виконати, втім, закриття заводу – це прерогатива дозвільних органів, за якими залишається останнє слово у цьому гострому і «ароматному» питанні.

***

Звісно, всі розуміють, що проблему смороду треба вирішити найближчим часом, адже це не тільки дискомфорт, а й загроза здоров’ю населення. Втім, важко зрозуміти агресивну позицію міської ради стосовно біоетанолового заводу. Навіть якщо припустити, що барда – єдина причина смороду в Луцьку, на проблему все-одно треба дивитися у комплексі.

Інший бік медалі – соціально-економічний. Завод надає роботу більш ніж тисячі робітникам, а це понад тисячу сімей, 3-4 тисячі волинян. Завод сплачує істотні податки до бюджету. Щоправда не луцького, а боратинського. Завжди місцева влада кожного населеного пункту наголошує, що необхідно залучати інвесторів. І ось, коли 3 роки тому прийшов інвестор, позиція влади – закрити, ліквідувати, заборонити.

На завод «натравили» окремі ЗМІ, окремих активістів і частину мешканців, яким подається лише частина правди, з метою формування однобокого бачення проблеми. Економічно перспективне виробництво екологічно чистого виду палива заганяють в тупик замість того, щоб подати руку співпраці і спільно напрацювати заходи захисту навколишнього природного середовища
.

Роман КОЛЮХОВ ("Волинь24")
Теги: сморід, луцьк, пустовіт, завод, біопек, барда, засідання, статті
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
4

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Сжечь завод на огне!
Відповісти
пустоцвіт і К мають чітку мету: закрити біопек, якщо не буде відкатів.
Відповісти
Висвітлено дуже точно та влучно. Хочу звернути увагу на ще один момент - після більш як двогодинного «обговорення» представники міськ ради заявили, що закрити завод, або якимось чином вплинути на його роботу не можуть бо «...знаходиться на території, що є приватною власністю...» Тобто я маю повне право в себе на обійсті палити сухостій! Бо палю його на території, що є приватною! То чому людей штрафують? Також фєєрично луцькі «мужі» цапалися з представниками району. Дуже не гарно виглядало. Коротше - дійсно: не слухання, а «заказуха». І вчора ввечері знову - смердить л@йном. Через добу після «слухань»
Відповісти
Інший бік медалі – соціально-економічний. ..
Роман - це нормально, коли більше тисячі працює, а десятки тисяч дихають тим «повітрям»? Для чого та робота, яка скорочує вік?
Відповісти
Шановне товариство!Сморід розходиться по всьому місту. Пройдіться по вул. Кравчука і Соборності десь під вечір і ви почуєте "ароматизацію повітря" біля кожного каналізаційного люка в радіусі до12а то і15метрів. То, мабуть, причина не лише в одному заводі. Я розумію, що багато речей вирішують гроші, які хтось за це отримує, але давайте згадаємо, що життя, яке вкорочує. слабке здоров'я не купиш, не обміняєш і не продовжиш ні за яку валюту. Якщо люди, які на цьому гріють руки, думають, що кара божа їх омине, то вони глибоко помиляються. У них теж у всіх є сім' ї, діти і близькі. Нехай про це добре подумають! А Волинян я закликаю реєструватися під електронною петицією від15. 07.19р,бо ми набрали дуже мало голосів, а треба25тисяч, щоб її швидко прийняли до розгляду в президента. Прошу не лише Лучан підтримати, а й всю Україну!
Відповісти
Нехай пани посадовці увечері прогуляються по вулицях Соборності та Кравчука і відчують "ароматизоване" повітря біля кожного каналізаційного люка в радіусі 10-15метрів.Це такий благоустрій міста? Про який ви полюбляєте верещати на кожному перехресті? А вночі, буває, неможливо відчинити вікно від смороду! Значить справа не лише у заводі? Ідіть у ногу з часом і приймайте комплексні міри, які будуть стосуватися багатьох людей і підприємств.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».