Влада припускає: у смороді в Луцьку винні цукровики. Виробничники все спростовують

3
6
Влада припускає: у смороді в Луцьку винні цукровики. Виробничники все спростовують
Поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу – ось джерело неприємного запаху у Луцьку. Принаймні в цьому впевнена Луцька міська рада. Але складається враження, що тут пахне не тільки нечистотами, а великим бізнесом та політикою.

ТХНЕ, ЯК З ПЕКЛА

Якщо пекло існує – то там точно тхне так, як на полях фільтрації, куди 4 липня Луцька міська рада організувала справжню екстрим-екскурсію для журналістів. Сморід нестерпний, а мухи просто загризають.

Луцька міська рада переконана: саме цей запах і відчувають люди у різних частинах міста, тому кажуть, що винний в екологічній проблемі саме біоетаноловий завод. Проте не все у версії міської ради складається в єдиний пазл, і після екскурсії на поля фільтрації запитань залишилося більше, ніж відповідей.
Сморід і мухи, які готові зжерти – такі реалії на полях фільтрації
Сморід і мухи, які готові зжерти – такі реалії на полях фільтрації


Поля фільтрації – це спеціальна технічна споруда для відстоювання стоків цукрового виробництва, яке працює з 1968 року. З того часу і до 2016 року у Луцьку ніколи такого специфічного запаху не було.

У Луцькій міській раді кажуть: з 2016 року біоетаноловий завод розпочав виробництво і почав скидати на поля фільтрації свої відходи. Нібито з того часу й фіксують специфічний неприємний запах, який поширюється територією міста.

«Ця карта (яма фільтраційного поля – ред.) – це стічні води, які йдуть мережею цукрового заводу. Такі поля фільтрації мають бути тут скрізь. Це суто стічні води. Після того, як карта заповнюється, вона осушується. Мул, який залишається після висихання полів фільтрації, продають як добрива для полів. На цю карту завод скидає відходи по трубі. А на інші – вивозяться асенізаційним транспортом, замасковано вивозиться барда», – показує карту фільтрації головний спеціаліст відділу екології Луцької міськради Олег Гелета. Карта більше схожа на озеро, на ній навіть плавають чайки.
На картах, куди зливають відходи, плавають чайки
На картах, куди зливають відходи, плавають чайки


Барда – це відходи виробництва технічного спирту, біоетанолу, який додають у пальне для зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря. Біоетанол з часом витіснить з ринку пальне з нафтопродуктів. Це європейська тенденція, і Україна намагається наростити власне виробництво. Але у міській раді вважають, що для людей і природи таке виробництво поки що повертається зворотним боком, бо не налагоджена належна переробка відходів.
Еколог каже: це бродить барда
Еколог каже: це бродить барда


Тхнути починає приблизно за п’ятдесят метрів до полів фільтрації. Звісно, це не алея тюльпанів, тому на приємні аромати ніхто і не розраховує. Все ж таки сюди зливають відстоюватись нечистоти. Але начальник відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк розповідає, що раніше все було зовсім не так.
Начальник управління екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк
Начальник управління екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк


«Коли відходів, пов’язаних із біоетанолом не було, то такий вид зберігання вважався нормальним. Адже поля фільтрації – один із кращих способів біологічної очистки, але не для відходів біоетанольного виробництва. Тут приблизно 95 гектарів карт. Це не одна суцільна площа, вони залили одну яму і пішли далі», – розповідає Оксана Тарабанюк.

Еколог каже, що барда, яку зливають, це така речовина, від якої все посохло і вигоріло повністю. Неозброєним оком видно, що ґрунт у ямах з буро-коричневою жижею вражений. На щастя, ні фото, ні відео не передає смердючий запах, від якого аж паморочиться в голові, тому читачам і глядачам навіть важко уявити ці аромати. Фахівець переконана, що сюди зливають саме барду і саме ця речовина – причина запаху. Втім, доказів цьому немає.
Такий вигляд має поле фільтрації, коли рідина випаровується
Такий вигляд має поле фільтрації, коли рідина випаровується


НА ОДНИХ ПРИПУЩЕННЯХ ВЕРСІЮ НЕ ПОБУДУЄШ


«Коричневу барду видно візуально, її не сплутаєш ні з чим. Коли нам сказали люди, що у колодязі на Мамсурова жахливий сморід, туди приїхала група швидкого реагування, перший заступник міського голови Луцька Григорій Недопад, то в колодязі бурлила коричнева барда. На аналіз її не брали, бо її можна відрізнити візуально», – каже фахівець.

«Сьогодні (4 липня – ред.) ми проаналізували 22 звернення про сморід. То з району було тільки три, всі решта – по всьому місту, бо воно пішло по каналізаційній мережі», – розповідає еколог.

Чому у різних частинах міста відчувається різний запах, фахівець пояснює просто. За версією міської ради, запах різний тому, що барда змішується з різними каналізаційними відходами.

«Каналізація пливе на переважній більшості мереж самостійно. Стоки течуть по мережі рівномірно. Але залпових викидів запахів у мережі від каналізації не буває. Каналізація пливе постійно, і від неї постійно однаковий запах. А цей змішується з різними запахами міста. Є маса різних виробництв, є джерела викидів, які додають свого. Запах описують як рибний, гнилісний тощо», – пояснює еколог.

«Лише біоетанольне виробництво дає такий вид відходів. Цукровий завод починає працювати з 25 серпня. Зараз Гнідавський завод стоїть. При тому йде шалене споживання електроенергії: 9-10 тисяч ват на добу. Ніде не фігурує «Біо-ПЕК» як споживач. Все споживає Гнідавський цукровий завод. Якщо завод стоїть – хто споживає електроенергію?» – продовжує Оксана Тарабанюк.

Експерт зазначає, що «Біо-ПЕК» (підприємство з виробництва біоетанолу на території Гнідавського цукрвого заводу) дозволили здійснювати скид стічної води у кількості 633 куби на добу через каналізаційні мережі Гнідавського цукрового заводу на орендовані очисні споруди. І ставить питання: чому вивозять автомобілями і що вивозять автомобілями? Натякаючи, що завод перевищує свої ліміти, тому частину відходів, на її думку, вивозить нелегально за допомогою асенізаційних машин.

«Вони цистернами шукають каналізаційні колодязі поряд з територією цукрового заводу. Вони під’їхали, в цей люк скинули, а ця мережа вже під'єднана до загальноміської. На жаль, ми цього не зафіксували. Тому ми працюємо далі, щоб показати факти», – каже еколог.

Спеціаліст зазначає, що в міській раді аналізують звернення щодня і вже склали адресну карту, на якій зафіксовані всі скарги на запахи. Понад 70% звернень – з південно-західного району міста, це Львівська, район ЛПЗ і прилеглі вулиці.
Заїзд до місць зливу перекрили
Заїзд до місць зливу перекрили


ПРОБЛЕМІ – 3 РОКИ, А ВЛАДА ЩОЙНО РОБИТЬ ПЕРШІ КРОКИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ

«Ми вважаємо, що міська рада вжила вичерпних заходів для вирішення проблеми. Зокрема, ми організували звернення від мешканців. Тому що контролюючі органи мають право проводити перевірку тільки за зверненням громадян», – каже Оксана Тарабанюк.

Зокрема, міська рада звернулася до Державної екологічної інспекції, Міністерства екології та прем’єр-міністра України.

«Ми передали Володимиру Гройсману звернення з 80 000 підписів громадян. Я вважаю, що ми зробили все правильно і юридично грамотно. Також паралельно пішов лист на Волинську обласну прокуратуру, яка вже займається розглядом цієї справи», – повідомила еколог.

Також нарешті влада звернулася до головного управління Держпродспоживслужби для того, щоб визначити перелік точок для відбору проб повітря і визначення елементів, за якими було б доведено негативний вплив на здоров’я людини. Адже, як з’ясувалося, раніше цього ніхто не зробив, оскільки моніторинг атмосферного повітря у місті здійснюється на трьох стаціонарних постах. Але хімічні складники, які провокують неприємний запах, це сірководень та аміак, не підпадають під цей державний моніторинг.

«Тому за нашим зверненням буде проведено дослідження по контуру очисних споруд і в районах, звідки надходить найбільше звернень. Каталізатором запахів є температура. В холодну пору року ми не відчуваємо запахів, бо не йде розклад органіки. Кінець травня і червень – це пік навантаження», – пояснює еколог.
Екологи кажуть: ґрунт вражений
Екологи кажуть: ґрунт вражений


ВИРОБНИЦТВО БІОЕТАНОЛУ МОЖЕ БУТИ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИМ

Біоетанолове виробництво можна зробити екологічно чистим. І на заводі переконують не на словах, а на ділі, що приділяють захисту навколишнього природного середовища особливу увагу. На «Біо-ПЕК» вже збудована велика частина того обладнання, яке в перспективі має переробляти відходи. Загальна сума проекту – 20 мільйонів євро. На сьогодні закуплено обладнання на 7 мільйонів євро.

«На жаль, ця проблема типова для всіх біоетанольних заводів. Така сама ситуація і обурення населення й у Вінницькій області. Зокрема, ми спілкуємося із Тростянецькою ОТГ. Там теж розпочали будівництво комплексів для переробки відходів. Мабуть, якесь блокування йде на державному рівні», – припускає фахівець Луцької міської ради.

«Коли збудують комплекс переробки, який коштує 20 мільйонів євро, то барда буде бродити у закритих чанах, де буде виходити газ, з якого буде вироблятися електроенергія, яка буде скидатися в мережу по «зеленому» тарифу. І в результаті це буде дійсно економічно вигідне і екологічно чисте виробництво», – прогнозує Оксана Тарабанюк.
Поля фільтрації – приватна територія
Поля фільтрації – приватна територія


25 СКАРГ ЩОДНЯ І ТІЛЬКИ ТРИ ПРОТОКОЛИ ЗА ПІВРОКУ


Інспектор департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Юлія Гоголь розповіла, як «полюють» за порушниками, які скидають нечистоти незаконно.

«До нас надходить щодня до 25 звернень про сморід. Ми відразу виїжджаємо на місце і встановлюємо, було там ймовірне місце зливу нечистот, чи не було. В цьому році вже тричі зафіксували несанкціонований скид. Це були факти скиду мелясної барди працівниками приватного підприємства «Біо-ПЕК», – каже Юлія Гоголь.

Розповідає і про останній факт, який зафіксували 20 червня. Тоді, каже, злили близько 18 тонн нечистот. Причому, розповідає «муніципалка», транспортний засіб був замаскований. Така кількість злитих незаконно нечистот заводом звучить як серйозне звинувачення.
Юлія Гоголь – інспектор департаменту муніципальної варти Луцька
Юлія Гоголь – інспектор департаменту муніципальної варти Луцька


«ЦЕ ТЕ САМЕ, ЩО ЗАЙТИ В ТУАЛЕТ ДО СУСІДА І СКАЗАТИ – В ТЕБЕ ТУТ СМЕРДИТЬ!»

Директор ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» Ростислав Новосад у коментарі виданню «Волинь24» розповів, що все було не зовсім так, як звітує муніципальна варта.

«Ми повинні чітко розрізняти, де фільтраційні поля цукрозаводу, а де очисні споруди міської каналізації. Місце, де водій зливав з цистерни змиви з баків меляси, – це саме фільтраційні поля заводу. Зливати тут змиви ми маємо повне право. Це зовсім не територія ДП «Волинський облавтодор», як про це помилково написав департамент муніципальної варти Луцької міськради. ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» має Державний акт на право власності на цю територію», – розповів Ростислав Новосад.

Тобто злили на поля не 18 тонн барди, а води, якою відмивали від цієї барди ємності. Це як в тому анекдоті: «Тату, а що таке щі? – Щі, синку, це вода, якою помили каструлю після борщу». В цьому ж випадку муніципальна варта виявила «щі», а прозвітувала про «борщ».

«За ремонтний період у нас відбувається зачистка баків, де була меляса. У такий спосіб підприємство готується до нового сезону цукроваріння. Це звичайні регламентні роботи, які проводимо щороку. Воду, якою замивали мелясу, і зливав на поля фільтрації водій. Авто для перевезення змивів ми винаймаємо у приватного підприємця. До речі, у водія в накладній чітко записано, що він перевозить 17 тонн змивків меляси на поля фільтрації», – каже голова правління ПрАТ «Гнідавський цукровий завод».

Ростислав Новосад окремо наголосив, що скидання змивів від баків з мелясою не може бути джерелом смороду в Луцьку.

«На цих полях ніколи запаху одеколону не було, – каже керівник цукрозаводу. – Але й запах тут не такий, як запах від фекалій, що поширюється в місті. А приїхати до нас на фільтраційні поля і заявити, що це джерело смороду в місті – це те саме, що зайти в туалет до сусіда і заявити: «Та в тебе тут смердить». В туалеті, звісно ж, може бути неприємний запах. Але в квартиру, тим паче, до сусіда, він не доходить», – пояснює директор.

Керівник цукрозаводу запевнив, що підприємство має висновки комісії облдержадміністрації, яка виїжджала на місце без участі цукровиків і встановила: поля фільтрації цукрового заводу не є джерелом неприємного запаху в Луцьку. Це також підтвердила Держпродспоживслужба, яка нещодавно двічі робила відбір проб повітря на території полів фільтрації. Перевищення гранично допустимих норм забруднюючих речовин у повітрі аналізи не виявили.
Директор Гнідавського цукрового заводу Ростислав Новосад
Директор Гнідавського цукрового заводу Ростислав Новосад


НЕЛЕГАЛЬНІ АСЕНІЗАТОРИ, «КОВБАСНИКИ», ЗАБУДОВНИКИ І… ПОЛІТИКА – ТХНУТИ МОЖЕ ЧЕРЕЗ ЩО ЗАВГОДНО


Поряд з полями фільтрації є не одне виробництво. Зокрема, й інкубатори однієї із птахофабрик. Та екологи кажуть: якби інкубатор хоча б раз скинув щось не те і не туди – відразу знали б.

«Інкубатор працює вже багато років, і ніяких проблем з ним ніколи не було. Інкубатор скидає тільки миючі засоби. Біологічні відходи інкубатор вивозить на Костопільський ветсанзавод. Запах цих відходів навіть порівняти не можна з біоетаноловим», – каже еколог.

Разом з тим не можна виключати з кола підозрюваних й забійні цехи, які, як раніше з’ясовували журналісти, не всі працюють легально і тим більше – не всі дотримуються санітарних правил. У Луцьку тхне гнилим м’ясом, барда ж має інший запах.

Не варто забувати і про асмашини, не всі власники яких готові платити за офіційний скид відходів у міську каналізацію. І дійсно, як казав перший заступник міського голови Луцька Григорій Недопад, біля кожного люка камеру не поставиш, тому простежити неможливо, але й не можна стверджувати, що таких фактів немає. А з урахуванням того, що каналізація Луцька й так перевантажена вже втричі, додатковий злив кількох тонн фекалій цілком може спровокувати короткочасне забиття самопливних труб, звідси – і невловимий запах, який раптово з’являється на КНС і зникає за 20-30 хвилин.

Варто нагадати й про забудовників, які будують нове житло, але використовують стару каналізацію. Всі ці фактори свідчать все ж про те, про що і йшлося на засіданні комісії у четвер – проблема комплексна. Але вже у п’ятницю винним у всьому конкретно вирішили призначити біоетаноловий завод. Приводом для цього, вважає Ростислав Новосад, може бути і політика.

«Ситуацію трішки заполітизували. Йдуть вибори. Окремі активісти хочуть привернути до себе увагу. А влада – відвернути увагу від своїх прорахунків і недопрацювань. Декому вигідно списати все на цукровиків. Важко в цій ситуації працювати виробничникам», – каже голова правління ПрАТ «Гнідавський цукровий завод».

ЩО НЕЛОГІЧНО В ОСНОВНІЙ ВЕРСІЇ ВЛАДИ

Інформації про проблему смороду і до того було безліч, а після престуру на очисні споруди стало ще більше. Проте чим більше інформації – тим більше питань і тим слабша основна версія влади про джерело причин смороду. Спробуємо систематизувати все сказане.

Не збігається хронологія подій: завод біоетанолу запустили у 2017 році, а тхнути почало у 2016-му.

Не встановлено хімічний склад бурої речовини на полях фільтрації і в каналізації: без результатів лабораторних аналізів неможливо із впевненістю говорити, про яку саме речовину (речовини) йде мова, наскільки вона небезпечна для людей і природного середовища, і чи небезпечна взагалі, яке її походження, і головне – яким чином вона потрапляє у міську каналізацію. Тут влада, у юридичному сенсі, дещо біжить попереду паравоза, і, не встановивши за допомогою експертизи складу забруднюючої речовини, починає висувати претензії біоетаноловому заводу, побудовані, по-суті, на одних лише припущеннях.

Не відкидають інших версій та не мають доказів основної: еколог міської рада не заперечує, що декілька виробництв можуть зливати свої відходи в каналізацію, які в сумі можуть давати різні види неприємних запахів. Не заперечує і того, що доказів основної версії міська рада не має, але «ярлики» вже чіпляють на «Біо-ПЕК».

Перевищення вмісту шкідливих речовин у повітрі не виявлено: як зазначив директор заводу, екологічна інспекція робила заміри декілька разів, але жодного разу не зафіксувала перевищення норм шкідливих речовин у повітрі. Наразі єдине, що офіційно пред’являють виробничникам – один протокол про незаконне поводження з відходами, складений на водія як фізичну особу (стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тобто звинувачення заводу носять виключно інформаційний, а не юридичний характер.

Суперечать самі собі: еколог зазначила, що самі по собі фільтраційні поля, куди привезли журналістів, не можуть бути причиною смороду в усьому місті тільки через вітри, які розносять запах.

«Це може бути основною причиною тільки в тому випадку, якщо барду зливають у каналізацію», – заявляє еколог, водночас зізнається, що прямих доказів зливу заводом барди у каналізацію зафіксувати не вдалося жодного разу за три роки. В чому тоді був сенс екскурсії на ці поля?

Кількість скарг на запах істотно перевищує кількість зафіксованих нелегальних скидів: «муніципали» зафіксували лише 3 несанкціоновані скиди нечистот у каналізацію за перше півріччя 2019 року. А скарг на сморід надходить приблизно по 25 щодня. Тому з двох одне – або муніципальна варта дуже погано справляється із фіксуванням фактів несанкціонованого зливу, або ж зовсім не це є причиною запахів.

Жодного разу не зафіксували незаконного скиду меляси на поля фільтрації: останній скандал, як виявилось, виник на порожньому місці, адже зливали воду, якою мили ємності від меляси, а не мелясу, і це було офіційно відображено у товарно-транспортній накладній, а отже – злив був цілком законний.

***

Складається враження, що місто стало заручником ситуації, у якій все не так просто, як може здатися на перший погляд. Проблемі – три роки, і за цей час ніхто не виявив дійсних причин, підкріплених фактами. Увесь цей час ніби імітувалася робота з виявлення причин смороду. Наступ на біоетаноловий завод розпочався в складний для країни міжвиборчий період. Та й чи треба говорити, що біоетанол – конкурент класичному «нафтовому» пальному. Тож, можливо, у Луцьку тхне не бардою, а виборами та прихованими бізнес-інтересами?

Роман КОЛЮХОВ, Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)

Теги: сморід, луцьк, волинь, завод, біоетанол, поля, фільтрація, влада, муніципали, скандал, статті
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
6

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Ну що смердюча команда Швейка усралися?
Відповісти
СМЕРДИТЬ КАНАЛІЗАЦІЯ , а не викиди заводу... неслухайте брехню укропу.
Відповісти
Якось дійсно - ні з того ні з сього - заворушилася міськрада. Кілька літ - анічичирк, аж раптом - і підписи, і демонстрації. Хочуть «віджати» цукровий завод
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help