«МакДональдса найближчі 5-7 років не чекайте», – Андрій Покровський

У середу, 28 лютого, луцькі депутати затвердили межі скверу на перетині проспекту Президента Грушевського та вулиці Стрілецької. Тим самим вони поклали край ідеї відкрити на цьому місці ресторан швидкого харчування МакДональдс.

Нагадаємо, екс-заступник луцького мера Тарас Яковлев заявив, що інвестори погоджувались відкрити заклад лише на цьому місці, мовляв жодне інше їм не підходить.

Луцький депутат і бізнесмен, учасник переговорів з МакДональдсом Андрій Покровський розповів, про що саме лучани домовлялись з інвесторами та коли у місті можна було відкрити ресторан світової мережі.

– Чия була ідея відкрити у Луцьку МакДональдс?

– Робота з МакДональдсом розпочалась ще у 2010 році. Перемовини почали луцькі бізнесмени, які сповідували ідею того, що МакДональдс в місті повинен бути. З етичних міркувань, я не буду називати їхніх імен. Я був у складі цієї групи.

Але тривалий час все було дуже абстрактним, на рівні: «хотілося б», «а якби…», «а що як…». Але у 2015-2016 роках, коли переговори були більш предметними, МакДональдс вивчив ситуацію у Луцьку і заявив, що йому підходить лише земельна ділянка на розі проспекту Грушевського і вулиці Стрілецької. Лише вона відповідає вимогам.

Навіть у кращі часи МакДональдс не горів бажанням зайти в Луцьк, його запрошували і припрошували. МакДональдс не просить нікого, він приходить, якщо йому створюють всі умови.

Тому наразі можна зробити висновок, що в найближчі 5-7-10 років МакДональдс не погодиться заходити в місто.

– А був конкретний інвестор, який заявив про готовність відкрити у Луцьку МакДональдс?

– Не можна говорити про конкретного інвестора, тому що ділянка виставлялась на прозорий аукціон і придбати її міг будь-хто, хто запропонував би вищу ціну.

Я думаю, що з аукціону цю ділянку можна було б придбати за 6 мільйонів гривень, окрім цього будівництво самого ресторану обійшлося б інвестору ще десь у 30 мільйонів гривень.

– Є інвестор, який міг би викласти таку суму?

– Думаю, є і це не обов’язково був би луцький інвестор. Компанія працює з багатьма підприємствами в Україні, які будують приміщення і віддають їй в оренду. МакДональдсу створюють всі умови і лише після цього він починає працювати.

– Чому у Луцьку не розглядався варіант використання готового приміщення, наприклад у «Промені», «ПортCity», а йшлось саме про будівництво нового?

– Тому що це нереально. МакДональдс може працювати виключно за умови наявності МакДрайву (сервіс, який дозволяє замовляти їжу і напої, не виходячи з автомобіля, - ред).

Навіть рівненський проект, де МакДональдс працює у торгово-розважальному центрі «Злата Плаза», не задовольняє економічних вимог компанії. Такий варіант їм не підходить.

– Якби сьогодні депутати дозволили продати земельну ділянку з аукціону, за скільки часу, хоча б приблизно, можна було відкрити МакДональдс у місті?

– Я думаю, що з моменту продажу ділянки – за рік.

– Чому на вашу думку депутати ухвалили рішення на користь Скверу авіаторів, а не МакДональдсу?

– Я думаю, це просто амбітне рішення. Вони хотіли показати, що їм непотрібні ніякі консультанти, помічники, однодумці, мовляв ми можемо зробити все самі.

Нас розсудять нащадки. Пройде 5-10-15 років і ми побачимо, що буде з містом за цей час.

– А МакДональдс справді потрібен Луцьку?

– На моє особисте переконання, якби там суспільство не ставилось до МакДональдсу, місту потрібен розвиток, прогрес, рух вперед.

Я особисто не харчуюсь в МакДональдсі і знаю багато тих, хто є противником цієї їжі. Але я вважаю, що мешканці міста повинні самостійно обирати – бути чи не бути МакДональдсу у Луцьку.

Меншість ні в якому разі не повинна диктувати умови більшості. Не можна позбавляти людей вибору. Якби світова компанія, флагман економіки зайшла б у Луцьк і давала можливість нашим громадянам користуватись її послугами, я вважаю, що нічого поганого в цьому не було. Це лише розвиток.

– Кого ви маєте на увазі під меншістю в цьому випадку? Ініціаторів створення Скверу авіаторів?

– Ні, я зараз говорю про те, що багато людей в наш час блокують будь-які демократичні рухи.

Я не кажу про конкретний випадок у Луцьку. На жаль, у нашій державі часто багато хто думає, що його особиста думка важить більше, ніж думки і бажання інших. Я вважаю це неприйнятним. Всі питання повинні вирішуватись шляхом обговорень та голосувань.

Якщо компанія погоджується зайти в місто, потрібно створити максимально сприятливі умови для цього. Якщо ми цього не робимо, ми позбавляємо лучан права вибору.

А якщо ми не приєднуватимемо навколишніх громад, якщо ми не пускатимемо МакДональдс у місто, якщо ми не купуватимемо в школи мультиборди і не розвиватимемо освіту, то Луцьк просто перетвориться на районний центр.

Ми програємо при адміністративній реформі і лишимось ні з чим.

Розмовляла Віталія САХНІК