Майбутнє Володимира-Волинського: чи готовий до зради своїх виборців Ігор Пальонка?

1
0
Майбутнє Володимира-Волинського: чи готовий до зради своїх виборців Ігор Пальонка?
16 квітня 2020 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №2653 від 20.12.2019.

Цей законопроєкт має завершити процес формування спроможних громад і створити нові райони, визначити їх центри.

Тобто процес добровільного об’єднання громад, розпочатий у 2015 році, завершується і розпочинається етап адміністративного формування нового адміністративно-територіального устрою України.

З ухваленням цього законодавчого акту процесу децентралізації надається новий імпульс, покликаний пришвидшити таку необхідну для країни реформу і, головне, дає змогу провести чергові місцеві вибори на новій територіальній основі. Об’єднані територіальні громади (ОТГ) нарешті мають бути створені на всій території України.

Тепер право на приєднання чи утворення нових ОТГ покладено на Кабінет міністрів України. Основою для ухвалення таких рішень стануть перспективні плани, сформовані в обласних державних адміністраціях.

І якщо питань щодо завершення 5-річної епопеї з добровільним об’єднанням та рішучого приєднання безініціативних не виникає, то питання переформування уже створених ОТГ залишається відкритим та болючим для жителів України загалом і нашої області зокрема. Бо саме такі пропозиції лежать в основі перспективного плану Волині.

Найбільше стривожені жителі ОТГ, що прилягають до міст обласного підпорядкування. Адже тепер за їх рахунок міста (читайте – їхнє керівництво, що спочатку не сприйняло належним чином реформу децентралізації, проявило недалекоглядність та інертність) хочуть вирішити низку власних проблем. І насамперед не стільки економічних, як іміджевих.

Та чи готові сьогодні посадовці дослухатися до думки громад, яку ті активно висловлюють і демонструють? Як показує досвід та недавні події навколо Зарічанської ОТГ, що біля Володимира-Волинського, навряд чи. Поки що ні позачергові сесії та їхні рішення, ні опитування жителів та перекриття руху на центральній трасі бажаного результату не дали.

Також не відомо, наскільки жителі будуть готові до тривалого відстоювання своєї думки. Не секрет, що їхні бажання легше реалізувати, маючи в союзниках місцеву владу. Та чи здатна вона витримати тиск та спокуси, не зрозуміло. Про ситуацію навколо Зарічанської ОТГ наше видання уже писало.

Та якщо раніше, щоб не втратити підтримку своїх виборців і донести державним чиновникам думку жителів громади, сільський голова Ігор Пальонка зробив, здавалося б, усе від нього залежне, то тепер, здається, він почав прораховувати інші варіанти розвитку подій. Бо, як ніхто, розуміє, що у нас до думки людей дослуховуються хіба вряди-годи.

Щоб отримати максимальну вигоду із ситуації, що склалася, Ігор Пальонка може обміняти безперспективну боротьбу за самостійне існування в межах існуючого ОТГ на перспективну боротьбу за крісло міського голови Володимира-Волинського, як центру новоствореної об’єднаної громади, що поглине Заріччя.

Чи виграють жителі Заріччя та навколишніх сіл від такого рішення (а саме на їх підтримку завжди розраховував Ігор Анатолійович), його тепер навряд чи турбує. Порівняно з 24 тисячами виборців Володимира скромні 3800 виборців Зарічанської ОТГ (і це при умові 100-відсоткової явки) мало впливають на кінцевий результат виборів. Як і 2 депутати від усієї Зарічанської ОТГ у новообраній раді.

Тому для того, що зберегти посаду, власний добробут та достаток своєї родини, Ігор Пальонка повинен зосередитися на активній роботі серед мешканців Володимира-Волинського, де його ще добре пам’ятають по багаторічній роботі в міському ЖЕКу. І хоча Пальонка сьогодні всіляко відмежовується від чинного міського голови Петра Саганюка, під керівництвом якого працював тривалий час, без підтримки союзників у коридорах мерії йому не обійтися. Схоже, що він знайшов однодумця в особі першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука, який і сам донедавна мав бажання поборотися за крісло мера. Та в силу нових обставин йому довелося відмовитися від власних амбіцій, оскільки рішучістю та самостійністю ніколи не відзначався.

За інсайдерською інформацією, Ігор Пальонка вже провів низку зустрічей із доволі впливовими людьми, за допомогою яких сформував стратегію ведення передвиборчої гонки за крісло мера Володимира. Активні дії розпочнуться після остаточного рішення Кабінету міністрів щодо примусового приєднання Зарічанської ОТГ до території міста Володимира-Волинського.

Чи погодяться з такими договорняками жителі Зарічанської ОТГ, які скористалися свої правом на добровільне об’єднання, пішли на ризик, впроваджуючи нові підходи до управління та врядування на свої територіях, за 5 років відчули свої можливості, довели свою спроможність і показали, що в силі справлятися зі своїми проблемами та вирішувати поставлені державою завданнями, зможемо побачити уже восени. Але вже зрозуміло, що в умовах економічної кризи, переформатування державного бюджету і суттєвого скорочення субвенцій на соціально-економічний розвиток та інфраструктурні проєкти місцевого самоврядування – нових доріг, освітлення, ремонту та осучаснення ФАПів, амбулаторій, шкіл та клубів їм доведеться чекати довго.

Петро ТРЕМБІТА

Редакція інтернет-видання «Волинь24» готова надрукувати коментар Ігоря Пальонки з приводу порушеної проблематики.

Петро Саганюк (ліворуч) та Ігор Пальонка
Петро Саганюк (ліворуч) та Ігор Пальонка
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А ніхто не говорить про те,що,можливо для Зарічанської громади це оптимальний варіант,щоб на чолі отг був тепер вже "свій" Пальонка?!
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».