«Буває, одна операція собаці 10 тисяч обходиться», – луцький зоозахисник

4
13
«Буває, одна операція собаці 10 тисяч обходиться», – луцький зоозахисник
Луцький підприємець Вадим Нечаєв другий рік веде фонд допомоги безпритульним тваринам. Його пости, в яких звітує про витрачені кошти на порятунок того чи іншого собаки або кота, регулярно читають у фейсбуці. Часто їх цитують місцеві ЗМІ.

За фахом інженер-механік і бухгалтер, він займається зоозахисною діяльністю декілька останніх років. «Мені завжди тих тварин було шкода, але якось протягом життя до цього руки не доходили». Вести фонд почав, можна сказати, випадково. Бо ніхто не хотів за це братися. Він взявся. І завдяки фонду вдалося врятувати декілька десятків собак, які потребували складних операцій. Скільки кішок стерилізували, то й не злічити. Хоча порахувати насправді можна, бо за кожну витрачену копійку пан Вадим звітує у фейсбуці.

До Всесвітнього дня безпритульних тварин ми поговорили з паном Вадимом про ситуацію із такими тваринами в Луцьку, роботу комунального підприємства «Ласка» і діяльність волонтерів-зоозахисників, про «висловухих британців» і майданчики для вигулу собак, про те, де в Україні і світі людям і тваринам жити добре.


«Я ЗРОЗУМІВ, ЩО БІЛЬШЕ НЕМА КОМУ»

«Рік тому, під кінець березня в групі «Загублені та знайдені тварини. Луцьк та Волинська область» у фейсбуці обговорювалось питання збору фінансів. Як завжди, когось спасли – скидайте гроші. І Тетяна Василівна Дацишина запропонувала збирати гроші наперед. Я там зразу перший: «Ой, то головний біль. Кому воно потрібно, хто цим буде займатися?» Тому що я знаю, що таке збирати людські гроші. Це відповідальність, тебе за кожну копійку будуть питати. Куди мої 20 гривень витратили? Відзвітуй і так далі», – розповідає Вадим Нечаєв.

А коли побачив, що ніхто не хоче, подумав, що варто спробувати самому. Відкрив на своє ім'я окремий картковий рахунок у «Приватбанку», який тепер використовує тільки для оплати лікування котів чи собак у ветеринарних клініках Луцька. Працює це так: знайдуть небайдужі люди поранену чи хвору тваринку на вулицях міста, сфотографують, самі напишуть пост або надішлють світлини Вадиму, той розмістить пост у соцмережі, розкидає по різних групах – і люди надсилають на картку гроші. Часом більше, ніж потрібно на лікування, тоді на картці формуються перехідні кошти, які можна витратити, скажімо, на стерилізацію безпритульного кота чи допомогу іншій тварині. Бо бувають ситуації, що рятувати тварину треба вже, і часу збирати коштів немає.

«Я стараюсь, щоб завжди був залишок, – каже пан Вадим. – Тому що якась операція складна на тазових кістках – це мінімум починається із 4-х з половиною тисяч. І я вже дивлюся: якщо в мене залишок менш ніж 5 тисяч, я вже бігом-бігом-бігом: «Вже гроші закінчуються, будь ласка, накидайте». А якщо 10-12 тисяч є, то «зараз вже кицю спіймали, допоможіть стерилізувати». Без питань. Чеки виставив через інтернет, через «Приват24» скріни з оплатою приліпив, фото тварини, чеків і так далі».

За півтора року до його роботи – жодних претензій. «Я дивуюсь, що стільки часу пройшло, і ніхто нічого… Ну, тому що ніби все добре», – каже пан Вадим.

Вадим Нечаєв відзначає, що завжди, коли його фейсбучні пости лягають в основу публікацій ЗМІ, кількість надходжень збільшується. «Я завжди тегаю і пишу подяку редакціям. Тому що дійсно, якщо випадок потрапив на сторінки ЗМІ, надходження грошей зразу збільшується», – каже волонтер-зоозахисник. Активніше використовувати соцмережі луцьким зоозахисникам порадив волонтер зі Львова Ігор Сайко. Тепер у волинському сегменті фейсбуку є групи «Загублені та знайдені тварини. Луцьк та Волинська область», «Собачники Луцька», «Фонд допомоги безпритульним тваринам. Луцьк». Також пости про допомогу безпритульним тваринам волонтери поширюють в інші волинські й луцькі спільноти.

Прінт-скрін однієї з публікацій фонду Вадима Нечаєва у фейсбуці
Прінт-скрін однієї з публікацій фонду Вадима Нечаєва у фейсбуці


Фонд допомоги безпритульним тваринам у Луцьку почав працювати 1 квітня минулого року. За дев‘ять місяців зібрали і переказали на лікування тваринам близько 200 тисяч гривень. Цьогоріч за неповних 8 місяців уже зібрано і витрачено понад 250 тисяч.

У Луцьку більш ніж півсотні зоозахисників. Вадим Нечаєв спеціально не називає прізвищ, щоб нікого не пропустити й не образити. Це дуже потужний рух. Вони підгодовують безпритульних тварин, підліковують, постійно займаються стерилізацією.

«Щомісяця стерилізують по декілька десятків кішок. І це саме за зібрані кошти. Собак менше. А лікують із серйозними травмами (переломи тазу, кінцівок), то за цих півтора року вже зо три десятки. Це дорогі операції. В нас був пес, його підібрали на Дубнівській трасі. Мені страшно називати цифру, скільки коштували його операції і стаціонарне лікування. Там за 10 тисяч. Він вижив. Живе на території підприємства, де працює жінка, яка його врятувала. Вона про нього піклується: годує, вигулює. В суботу бере на поводок і гуляє з ним по парку. Він старий, кульгає, але живий», – розповідає зоозахисник.

Ось дехто скаже: людям нема що їсти, а вони тваринами займаються. «О’кей, займімося тваринами, і людям більше їжі залишиться», – реагує на мою ремарку пан Вадим. Адже по тому, як люди ставляться до тварин, визначають рівень розвитку суспільства, соціальної свідомості.

Вадим Нечаєв має дві вищі освіти. Він інженер-механік і бухгалтер.

«Я закінчував Київський харчовий інститут. Перша посада була на Мізоцькому цукровому заводі. Це Рівненська область, Здолбунівський район. Потім у Луцьку рік на кондитерській фабриці працював, був начальником котельні. Потім – об’єднання цукрової промисловості, коли тут в нас агропроми створювались обласні, і об’єднання було обласне. А потім нас поскорочували. І, як у всіх: Польща, базари. А згодом центр зайнятості запропонував у Луцький політехнічний на базі вищої освіти вступити на спеціальність «бухгалтер-економіст». Прекрасно! Математика – то мій базовий предмет ще зі школи. Тепер я підприємець», – розповідає про свій трудовий шлях.

Щодо фонду безпритульним тваринам у Луцьку, яким взявся опікуватись, каже: «Я зрозумів, що більше нема кому».

Зоозахисну діяльність він розпочав кілька років тому. Через сімейні обставини. «Мені завжди тих тварин було шкода, але якось протягом життя руки не доходили», – розповідає.

Сам удома тримає двох кицьок. Звичайних, не породистих. А до того був кіт, нещодавно помер. «Він від сестри покійної мені залишився», – каже пан Вадим.

«ВИСЛОВУХИХ БРИТАНЦІВ» НЕ БУВАЄ!

Всесвітній день безпритульних тварин відзначають щорічно в третю суботу серпня. Свято, яке цьогоріч припадає на 17 серпня, виникло у 1992 році за підтримки неурядової організації – Міжнародного товариства з прав тварин (ISAR). Його відзначають в більш ніж 50 країнах, на 6 континентах.

Одне із завдань Всесвітнього дня безпритульних тварин – просвітницька діяльність, яку проводять волонтери. Активісти розповідають, як свідомо ставитися до ролі господаря, щоб запобігти неконтрольованому розмноженню тварин. Адже часто вони потрапляють на вулицю. Цей день також – хороша можливість знайти господаря безпритульному собаці або коту.

За даними видання «Washington Post», Україна входить в десятку країн-лідерів за кількістю бродячих тварин.

У розвинених країнах проблему з тваринами вирішують гуманними методами. До того ж, у деяких державах доводиться платити податок на утримання тварини. Наприклад, у Німеччині щорічний податок на першу собаку становить близько 150 євро, на наступних тварин сума збільшується майже вдвічі. Також Німеччина стала першою країною в світі, яка внесла захист тварин до Конституції. За викидання тварини там призначають величезні штрафи – до 25 тис. євро, а знайти того господаря, який викинув свого вихованця, зовсім не складно, адже кожній особині присвоюють ідентифікаційний номер.

В Україні тварин викидають повсюдно, жодного покарання за це не передбачено.

Торік Верховна Рада посилила покарання за жорстоке поводження з тваринами, ухваливши відповідні зміни до законодавства. Згідно з ними, за знущання над тваринами передбачені штрафи, але покарання за те, що людина викине свого вихованця на вулицю, поки що так і немає.

«Закон про жорстоке поводження ухвалили. Але ж бачите – ніхто ще не сів. Забив цуценят арматурою – і суд його виправдав», – сумно констатує Вадим Нечаєв.

На переконання луцького зоозахисника, для того щоб успішно вирішити питання з безпритульними тваринами в Україні, потрібні реєстрація та ідентифікація домашніх і безпритульних тварин, їх облік, масова стерилізація і вакцинація бездомних тварин, влаштування у сім'ї.

«У Німеччині платять 150 євро за реєстрацію домашньої тварини. Вони всі чиповані. І якщо людина викинула – там штрафи дуже великі. Якщо знайдена тварина, за чипом зразу вираховують хазяїна. Питають, чому бігає безпритульна. Штрафонуть за те, що втекла чи щось таке інше. І більше такого не буде», – розповідає Вадим Нечаєв.

На моє зауваження, що Україна – не Німеччина, у нас і менталітет інший, і рівень життя людей нижчий, зоозахисник відповідає: «Ну, я думаю, що в Європі був такий самий менталітет. Але якщо там вже збудована правова держава, то треба переймати цей досвід».

Він вірить, що й Україна в перспективі стане правовою державою, але на це, за його словами, піде років 10-20. «Зараз зоозахисники сподіваються, що будуть зміни в законодавстві в плані обов’язкової реєстрації домашніх тварин, може, штрафи за викинутих тварин введуть».

Хоча в Луцьку ввели реєстрацію домашніх тварин, ще коли міським головою був Микола Романюк, а комунальне підприємство «Ласка» очолювала Богдана Новарчук, але реєструвати тварин лучани не поспішають.

«По-перше, був спротив, що це робить Богдана Новарчук, а по-друге, через те, що треба сплачувати податок. На мою думку, це зайве. Якщо хтось забрав з вулиці десяток котів, він допоміг місту за свій рахунок, а тепер ще й має за них сплатити податок. Ми не Європа», – констатує Вадим Нечаєв.



Аби ж таки стати Європою, на його думку, треба все робити поступово.

«Перший крок – це безплатна реєстрація. Не мають люди сплачувати податки за тварин, яких вони забрали з вулиці. Я б ще погодився на щось елітне, породисте. То й вартість тих тварин висока. Другий крок – заборона розведення. Оці «висловухі британці» – це вже притча во язицех. По-перше, їх нема, висловухих британців, а є шотландці. А в нас же у фейсбуці, гляньте: скрізь пишуть про «висловухих британців». Всі сміються, бо нема такої породи. Є шотландська порода. Котенята цієї породи народжуються із прямими вухами, але можуть бути із загнутими. І це з одного виводку. Просто оці розводенці, як ми їх називаємо, розводять людей у такий спосіб. Десь там на базарі якась жінка купила кицьку і стверджує: вона чистопородна. А ми питаємо підтвердження породи. «А в мене ветпаспорт», – відповідає. Я сміюсь. У мене дві безпородні кицьки, то я попрошу ветеринара, він посміється і напише, що це «висловухий британець». Адже ветпаспорт – це не документ, який підтверджує породу. Для підтвердження породи в собаки чи кота має бути родовід. Це членство в клубі. Спарюватися має тільки з тваринами тієї ж породи з родоводом. Клуб дає дозвіл на в’язку, якщо тварина отримала високі бали на виставці. Роблять аналізи на сумісність. Бо в породистих тварин купа спадково-генетичних хвороб. А то купила на базарі, наспарювала, а потім продає, роздає або й викидає. А в європейських країнах взагалі заборонено розводити безпородних тварин. Навіть оці «висловухі британці» створюють конкуренцію тим, що на вулиці. Бо якщо якась дитина вмовить маму чи тата взяти кішечку чи собачку, то тут же є дешеві «породні». Так би, може, дитина з вулиці кошеня принесла, і батьки погодились. Слава Богу, зараз нема проблем із ветеринарним обслуговуванням. В нас зараз лише в Луцьку 12 клінік».

Магніт із адресами ветеринарних клінік Луцька у Вадима Нечаєва висить на холодильнику
Магніт із адресами ветеринарних клінік Луцька у Вадима Нечаєва висить на холодильнику


«ЯКБИ НЕ ПІДВЕЗЕННЯ СОБАК З ІНШИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ…»

На моє запитання про ситуацію в Луцьку із безпритульними тваринами Вадим Нечаєв відповідає: було б усе добре, якби їх не привозили з інших населених пунктів. Він вважає, що найбільше шкодить у цьому плані ексдиректор КП «Ласка», а нині голова громадської організації «Порятунок чотирилапих» («ПОЛА») Богдана Новарчук. Розповідає, у неї є договори з комунальними службами інших міст про відлов собак і їх стерилізацію. Але от біда: в договорах жодним чином не зазначено про повернення тварин на попереднє місце. Вадим Нечаєв і його колеги-зоозахисники з Луцька переконані: Богдана Новарчук привозить відловлених в інших населених пунктах собак і випускає їх у Луцьку.

«В Луцьку відчувається постійне поповнення, – каже волонтер-зоозахисник. – Ми вважаємо, що це ГО «Порятунок чотирилапих» і її керівник Богдана Новарчук. Не треба бути великим аналітиком, щоб у цьому переконатись. У неї громадська організація, і вона працює з бюджетними грішми. Вона десь їде, і комунальне підприємство міськради чи сільради їй оплачує відлов і нібито стерилізацію. Ці гроші легко відстежити на певному сайті. За неповний рік у неї вже був мільйон гривень обігу. При середній вартості за тварину, що вона отримує, від 800 до 1 тисячі гривень, це мінімум тисяча тварин. В договорах не написано «обов’язкове повернення тварин». І всі комунальники дуже раді, якщо вона не повертає тварин. Ковель, Нововолинськ, Біла Церква, Івано-Франківська область – вона скрізь їздить».

Найбільша концентрація бездомних тварин у Луцьку в мікрорайоні ЛПЗ, в районі вулиць Володимирської і Дубнівської.

«І це вони не з «Ласки» тікають. Чому саме в цих районах? Тому що туди легше під’їхати бусом і викинути», – розповідає Вадим Нечаєв.



З цим намагаються боротись. Але наразі безуспішно. «Дівчата пишуть в поліцію. Але довести факт, що цей собака привезений звідкись, якщо він нечипований (а вони всі нечиповані), дуже важко. Ось був факт із Славути Хмельницької області, що волонтери собаку в Луцьку знайшли. «Ой, ми ж там прилаштували в сім’ю, він втік». – «А чому він не кастрований?» – «Вони ж попросили не каструвати». Ну, це ж на дурня розраховано. Всі ж розуміють, що цей собака завезений із Славути, де тоді працювала Богдана Новарчук, і викинутий у Луцьку. Вони ж (ГО «Порятунок чотирилапих») знімають тих собак, хизуються своєю роботою у фейсбуці. І дівчата-волонтери славутські побачили, що це їхній собака. І що? Волонтери ось недавно були у слідчого, давали пояснення. Справа рухається дуже повільно», – каже пан Вадим.

На його переконання, найкраще працюють із безпритульними тваринами у Львові. «Там є комунальне підприємство «Лев». Його деякий час очолював бізнесмен, захисник тварин, який все привів до ладу за спонсорські кошти. Вклав свої кошти, залучив своїх колег. В них там обмежена кількість вольєрів, але все гарно, все у плитці, клумби. Там територія невеличка зовсім. Наше КП «Ласка» навіть нема що порівнювати. Решітки з нержавійки. Клініка непогана. Але, мабуть, що в Луцьку такої нема за оснащеністю», – ділиться враженнями луцький зоозахисник.

Львів Вадим Нечаєв називає першим містом в Україні, яке системно працює над проблемою безпритульних тварин. «Там комунальники співпрацюють з волонтерами дуже тісно. В них штат невеличкий: група ловців, хороша ветеринарна клініка, штук 30 вольєрів і карантин. Це все на дуже невеликій території. Вони біркують своїх підопічних кліпсами. Кожного року кліпса має інший колір. Вони відпрацьовують райони. Попередньо повідомляють волонтерів, якого дня працюватимуть у тому чи іншому районі. Якщо бездомна тварина взагалі без кліпси, її ловлять і везуть в карантин. Якщо подзвонили з іншого району, що там виявили бездомну тварину, волонтерів просять притримати, пригодувати і почекати того дня, коли будуть відпрацьовувати той район. Ніхто не несеться за одним собакою. Витрачають кошти раціонально. Вони всіх собак, які були кліпсовані в попередньому році, відловлюють, завозять в карантин, обстежують, вакцинують, перекліпсовують цим роком. Тобто в них майже всі бездомні тварини (ну, на відсотків 90) проходять медогляд і вакцинацію. А волонтери на місці вже їх підгодовують і дивляться за ними», – розповідає Вадим Нечаєв.

За його словами, саме за львівською моделлю сьогодні працює керівник луцького КП «Ласка» Наталія Рудь. «Ви подивіться, скільки вже в Луцьку кліпсованих собак. Це ті, що були стерилізовані і вакциновані. Вони їх випускають. Вони не можуть тримати. В неї 300 хвостів. Вона ж не може тримати їх там півтори тисячі. Не можна в один вольєрчик запхати 10 собак, ну дві-три і все», – розповідає пан Вадим.

Та найбільша проблема, що знову з’являються некліпсовані, нестерилізовані і невакциновані…

«Також з приходом Рудь на посаду директора «Ласки» реально змінилася картина з прилаштуванням тварин, – розповідає Вадим Нечаєв. – Колишня «Ласка» – це був реальний концтабір, де трупи вивозили десятками, а Богдана Новарчук писала, що їх прилаштували. Хоча відправляла їх на Брище (на сміттєзвалище – С.Л.). Зараз реально прилаштовують тих собак. І навіть подивіться, скільки в суботу людей туди їде. Хтось робить будки, хтось прибирає, допомагає. Тому що 300 голів тих собак, а штату там 10 чоловік. Їм з усім впоратися важко. І те, що вони зараз працюють за львівською моделлю, дуже добре. Неагресивна тварина – відвезли назад і випустили з кліпсами. Після стерилізації і вакцинації. Якби не підвезення собак з інших населених пунктів, то на «Ласці» зараз і 300 голів не було би. Тому що в них реальні успіхи із прилаштуванням тварин. Є реальні люди з фотографіями собак і адресами, хто куди забрав. І це легко перевірити. А не так, як раніше: зробили кілька знімків і роками показують, що вони собак прилаштовують».

Святослав ЛЕСЮК («Волинь24»)
Фото автора


Р.S. Для тих, хто хоче допомогти у порятунку безпритульних собак і котів, подаємо номер карткового рахунку фонду у «Приватбанку», відкритого на ім'я Вадима Нечаєва: 4731 2127 0229 8174.
Теги: статті, безпритульні тварини, луцьк
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
13

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Ще б трохи більше розуміння і співпраці з боку місцевої влади і нового колективу, тоді б КП Ласка швидше б почала виходити на інший рівень. Дякую всім волонтерам, небайдужим лучанам за розуміння проблеми, яка існує в Луцьку. Дякую ЗМІ, що не залишаються остронь і публікують такі необхідні публікації для привернення уваги. Давайте оберігати тих, хто цього потребує і не думати, що лише Людина має існувати в цьому світі!
Відповісти
"Адже по тому, як люди ставляться до тварин, визначають рівень розвитку суспільства, соціальної свідомості. " Золоті слова...
Я завжди за тварин !!!тому що їм без допомоги людей не вижити...
Добре що круг волонтерів і добрих рук збільшується...
А вам Вадим величезне дякую за ваше добро...здоров'ячка і всього хорошого вам...
Відповісти
Цю Новарчук треба поселити в притулку разом з собаками. Тільки таким чином вона може спокутувати свої тяжкі гріхи за знущання над тваринами.
Відповісти
Круто. Реальна допомога безпритульним тваринам.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help