«Мовні інквізитори» Волині: не такий страшний закон про мову, як його малює російська пропаганда

0
0
«Мовні інквізитори» Волині: не такий страшний закон про мову, як його малює російська пропаганда
Один із найбільш очікуваних законів від парламенту – це Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 25 квітня ухвалила Верховна Рада України. У вівторок, 14 травня, його підписав спікер парламенту Андрій Парубій, відправивши на підписання Президенту. І якщо україномовні українці не ймуть віри від щастя, а російськомовні з більшою чи меншою мірою терпимості приймають зміни, то у «старшого брата» справжня істерика – «каратєлі» розпочали репресії проти «язика». Розпочалася вона одразу після ухвалення закону.

У десятихвилинному ролику російського пропагандистського каналу «Россия24» ми нарахували 14 фейків про законопроект. А ще у нього випадково потрапив декан філологічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Юрій Громик. Чомусь саме кадри з волинського вишу вирішили використати пропагандисти у жахалці про «мовних інквізиторів».


Принудительная украинизация. Язык и мова: запуск системы «свой-чужой»

Редакція інтернет-видання «Волинь24» вирішила проаналізувати законопроект про мову, розвінчати фейки і запитати Юрія Громика, як філолога, його думку про цей закон.

«КАРАТЄЛЬНИЙ» ЗАКОН ПРО МОВУ: МІФИ І ДІЙСНІСТЬ

Фейк 1. «Закон каратєльний», – Юрій Бойко

В інтерв’ю російським пропагандистам головний опозиціонер країни Юрій Бойко поспішив назвати законопроект «каратєльним», в кращих традиціях історій про розіп’ятих хлопчиків. Мабуть, російський глядач при перегляді сюжету має уявляти «українське гестапо», яке хапає російськомовних українців на вулицях, пхає у автозаки і везе у концтабори.

Законопроект насправді передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення мовного законодавства. Це штраф від 3400 до 6800 гривень. Але це стосується тільки державних та комунальних закладів, підприємств, установ та організацій, організаторів публічних заходів, роботи ЗМІ та діловодства суб’єктів господарювання. Також штрафи передбачені за невиконання рішень мовного інспектора. Втім, закон не поширюється на приватне спілкування.

Юрій Бойко назвав мовний закон «каратєльним»
Юрій Бойко назвав мовний закон «каратєльним»


Фейк 2. Закон забороняє використання мов національних меншин у публічних сферах

Це спроба маніпулювати громадською думкою та створити враження, що в Україні тепер буде переслідуватися не тільки російська мова, а й мова інших сусідніх народів: польська, румунська, угорська, болгарська, білоруська, татарська тощо.

Це також не відповідає дійсності, адже законом передбачено, що статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, котрі належать до національних меншин. Також діє Закон України «Про національні меншини», який визначає порядок застосування мов національних меншин під час здійснення повноважень місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Глядачів переконують, що за російську мову в Україні переслідуватимуть
Глядачів переконують, що за російську мову в Україні переслідуватимуть


Фейк 3. Примусове використання української мови

Жахіття якесь для «русскай души»: в бізнесі, медицині, сфері обслуговування – всі магазини, ресторани і перукарні будуть вимушені надавати послуги тільки українською мовою. Прийом у лікаря, консультація юриста, екзамен на права, цінники в магазинах, оголошення в транспорті – все буде здійснюватись лише українською.

Дивно, що в сюжеті не зазначили, що на дверях закладів будуть висіти таблички «Російськомовним вхід заборонено». Як в нацистській Німеччині був заборонений вхід у громадські заклади євреям.

Насправді і це також фейк. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону, на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Фейк 4. Українська мова – єдина мова у культурно-освітній сфері, театральні постановки й кінофільми доведеться перекладати

І тут пропагандисти прибрехали. Звісно, театри та кіно у нас будуть україномовними, але з одним «але». Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою. Так зазначено у частині 6 статті 19 Закону.

Фейк 5. Поняття російських шкіл зникає

Цей закид взагалі дивний і нахабний. Та як ми тільки посміли?! На п’ятому році війни з Росією заборонити російські школи в Україні.
Втім, навіть це звинувачення не повністю відповідає дійсності. Адже відповідно до частини 4 статті 17 Закону, у загальноосвітніх навчальних закладах з мовою навчання, що є мовою національної меншини, навчально-виховний процес, поряд з державною, здійснюється також мовою відповідної національної меншини.

Тобто у місцях компактного проживання етнічних росіян в Україні у школах цілком можливо буде використовувати російську мову. Ну а державну, вже вибачайте, доведеться застосовувати обов’язково.

Фейк 6. Українізацію проводили багато років поспіль

І цей фейк рупор Кремля поширює, пирскаючи отрутою крізь зуби.

Насправді сучасна українізація розпочалася тільки у 2018 році. Наприклад, у 2017 році показник української мови на українському телебаченні становив 39,2%, а в 2018 – 64,4%. На радіо – 32% і 54% відповідно.



Фейк 7. Шлях до формування української ідентичності – це репресії

Російська пропаганда намагається довести, що все українське в Україні насаджується силою.

Довідково: репресії – це акції проти мирного населення, які здійснюють силові органи держави з метою залякування або покарання за непокору.

Законом передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення законодавства про мову. Втім, суб’єктами відповідальності здебільшого можуть бути тільки посадові особи.

Звичайні громадяни можуть бути притягнуті до відповідальності тільки за публічну наругу над українською мовою або за незаконні дії, пов’язані із введенням в Україні мультикультуризму.

Передбачення санкції за порушення будь-якої правової норми навряд чи можна назвати ознакою репресій.

Фейк 8. Більшість населення України віддає перевагу російській мові

Не знаємо, звідки такі данні у росіян, можливо, як завжди, хочуть видавати бажане за дійсне. Але соціологічні дослідження Центру Разумкова, проведені у 2016 році, подають нам зовсім іншу статистику.

Так, ще 3 роки тому 69% опитаних українців назвали рідною мовою українську, 27% – російську, і 2% вважають рідною мовою іншу мову. Втім, у побуті все ж російською говорить значно більше українців – 41%. Але водночас 55% таки спілкуються у побуті українською. Відтак і ця інформація пропагандистів не відповідає дійсності.

Можна додати, що, згідно з дослідженнями Центру Разумкова, російськомовне населення переважало україномовне лише у 2002, 2006-2007 роках. Навіть у 1994 році, коли вперше провели опитування щодо мови, 36,7% українців відповіли, що спілкуються українською, і лише 32,4% зазначили, що використовують виключно російську. 29,4% українців тоді у рівній мірі використовували обидві мови у повсякденному спілкуванні.

Загалом, як випливає зі статистики, кількість україномовних українців постійно збільшується.

Фейк 9. 90% друкованого ринку України – російськомовні видання

Правда лише у тому, що дійсно більшість газет в Україні досі друкуються російською мовою. Але не 90%, як зазначили пропагандисти. Згідно з останніми дослідженнями, проведеними у 2018 році, 64,3% газет в Україні друкуються російською мовою, і лише 27,4% – українською.



Фейк 10. Заборона користуватися рідною мовою суперечить Конституції України і Європейській хартії про мови

Це також відверта маніпуляція ворожої пропаганди. Новий закон не забороняє користуватися російською мовою у приватному спілкуванні та у сфері обслуговування, якщо ця мова прийнятна для обох сторін.
Законопроект №5670 на стадії його розробки пройшов Венеційську комісію, а це означає, що він не суперечить нормам міжнародного права.

Фейк 11. Будь-які спроби ввести подвійну державну мову будуть прирівнюватися до спроби повалення конституційного ладу

І знову маніпуляція. Йдеться про незаконні дії щодо впровадження багатомовності: організація референдумів (за аналогом референдуму про незалежність Криму чи «проголошення незалежності Л/ДНР», наприклад), ймовірно, буде реакція держави і на розпалювання мовної ворожнечі у соціальних мережах. Але це не означає, що за ґрати саджатимуть всіх, хто заїкнеться про право спілкуватися російською.

Фейк 12. Створення «мовної поліції»

Можна, звісно, називати новий «каратєльний» орган «мовною поліцією», але фактично у нас з’явиться Уповноважений із захисту державної мови, разом з яким працюватимуть 27 мовних інспекторів, мета яких – моніторинг дотримання законодавства про мову у публічних сферах.

Це дуже нагадує інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники якого в регіонах, зокрема, реагують на порушення законодавства про доступ до публічної інформації і за результатами перевірок можуть накладати штрафи на посадових осіб за ненадання відповіді на офіційний запит, наприклад.

Росіяни ж хочуть показати картинку про те, що вулицями українських міст ходитимуть «поліцаї» і каратимуть всіх, хто спілкується російською.

Приблизно так уявляє «мовну поліцію» в Україні глядач російських новин
Приблизно так уявляє «мовну поліцію» в Україні глядач російських новин


Фейк 13. Тюрма за неповагу до мови. Спроби звернень про захист мов національних меншин прирівнюються до державної зради – 10 років тюрми тільки за розмову про мультилінгвізм

Знову фейк. Законодавець вніс зміни до статті 338 Кримінального кодексу України – «Наруга над державними символами». До наруги над прапором, гербом і гімном додали публічне приниження чи зневажання державної мови. Санкція статті передбачає штраф у розмірі 850 гривень або арешт до шести місяців.

Арешт від позбавлення волі відрізняється тим, що арештовані відбувають покарання не в тюрмі, а в арештних домах за місцем засудження.

Олександр Вілкул у коментарі каналу «Росія24» намагався переконати, що будь-яке спілкування російською можуть розцінити як неповагу до державної мови і посадити у тюрму. Вочевидь, це робиться для нагнітання страху і ненависті до України і всього українського у російського глядача.

Фейк 14. Без документа про знання мови на державну роботу не візьмуть

Дійсно, сертифікат про знання української мови – це нововведення. Втім, вимога володіти державною мовою і раніше була передбачена для державних службовців.

Переглянувши сюжет російського телеканалу, можна подумати, що ми й справді живемо у тоталітарній державі націоналістичної диктатури. Втім, прочитавши закон, стає зрозуміло, що не такий він страшний, як інформаційна атака ворожої пропаганди.

* * *

Озвучити 14 фейкових фактів за 10 хвилин сюжету – це тягне на рекорд. «Бреше, як дихає», – це точно про російські засоби масової інформації. Так віртуозно маніпулювати масами не міг навіть нацистський пропагандист Йозеф Геббельс.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

В законі немає нічого страшного і «каратєльного», він не порушує прав національних меншин і норм міжнародного права. Більше того, у преамбулі зазначено: «Беручи до уваги Висновок Венеційської Комісії, відповідно до якого «за особливих умов, що склалися в Україні», збалансована політика у мовній сфері «вимагає належних гарантій для збереження державної мови як інструменту єднання суспільства» та її Рекомендацію «українському законодавчому органові – віднайти істотно прийнятніші способи підтвердження верховенства української мови як єдиної державної мови та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві».

Здається, це чи не єдиний із принципових законів, ухвалених Верховною Радою цього скликання, який не викликав бурхливої дискусії у соцмережах: хтось сприйняв його з криками «Ура!», хтось спокійно, як належне. Але явно протестних настроїв не видно, що свідчить про консолідовану позицію українського суспільства у мовному питанні.

Декан філологічного факультету СНУ імені Лесі Українки Юрій Громик у коментарі інтернет-виданню «Волинь24» висловив власну думку щодо мовного закону.

"Я дуже тішуся з того, що Верховна Рада нарешті прийняла цей закон. Це наша друга Конституція", - вважає філолог.

Щодо російської пропаганди, то Юрій Громик зазначив, що давно не переймається з цього приводу, адже російські псевдо-журналісти вже нічим не здивують. Також він висловив надію на те, що у державі знайдеться фінансування для виконання цього закону, адже він, окрім іншого, передбачає й інвестиції у вивчення української мови посадовцями.

"Лякалки" про штрафні санкції за невиконання мовного закону декан філологічного факультету також вважає фейком і наголошує на тому, що закон впливає тільки на сферу офіційного спілкування і нагадує, що мови національних меншин залишаться захищеними в Україні.

Юрій Громик, декан філологічного факультету СНУ імені Лесі Українки
Юрій Громик, декан філологічного факультету СНУ імені Лесі Українки


НАДІЯ НА ПРЕЗИДЕНТА

У кінці своєї жахалки про «каратєльний» закон російські пропагандисти покладають надії на нового Президента України Володимира Зеленського. Мовляв, він же захисник «юга-вастока», саме там за нього віддали найбільше голосів, і він просто зобов’язаний заветувати мовний закон, аби захистити «рускоязичних» від «фашистов» і «бандеровцев».

Сам же Володимир Зеленський заявив, що питання до закону про мову є, але жодних конкретних зауважень до законопроекту поки що не висловлював. На відміну від парламентської опозиції, яка 14 травня внесла на розгляд аж чотири постанови, аби заблокувати такий страшний для неї мовний закон.

Парубій підписав закон про мову
Парубій підписав закон про мову


Незважаючи на агонію адептів Кремля, спікер Андрій Парубій підписав закон про мову, після чого документ відправлять на підпис Президенту України. Втім, встигне його підписати ще наразі чинний глава держави Петро Порошенко, чи ж залишить це у спадок новообраному лідеру – покаже час.

Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».