Хто на Волині має зуби кашалота? Продовження операції «Роги»

2
2
Хто на Волині має зуби кашалота? Продовження операції «Роги»
Нещодавно в одній з місцевих газет надрукували дивне оголошення: «Купуємо роги оленя, лося, мурала та сайгака в будь-якому вигляді (лаковані, поламані). Дорого». Знаючи, що за ним можуть стояти наркоторговці, які в такий спосіб посилають потенційним клієнтам меседж, журналісти «Волинь24» розпочали спецоперацію «Роги».

Їм вдалося вийти на чоловіка, який відрекомендувався Михайлом. Казав, що не торгує «чимсь для кайфу», а справді скуповує роги рідкісних тварин. І назвав ціни: 500 гривень за кілограм рогів благородного чи плямистого оленя, 200 гривень – за північного оленя, 300 гривень – за роги лося, 5000 гривень – за роги сайгака, і 10 тисяч доларів (!) – за кілограм рогів носорога.

Та за такі гроші можна в Африку злітати, купити роги там, ще й відпочити непогано!

«Щось тут не те», – подумали ми і продовжили розслідування.


ЧИТАТИ ТАКОЖ: Операція «Роги», або Як журналісти «Волинь24» наркоторговця вираховували

СТРАТЕГІЯ ПІСЛЯ «Е»

Після цін, які мені озвучив Михайло, ми вирішили продовжити авантюру. Чоловік запропонував мені списатися з ним у «Вайбері», щоб домовитися про зустріч. Я так і зробила.

Моя нова героїня Ольга мала повністю відповідати параметрам, які стали відомі Михайлу. Тобто тепер я не Валерія, журналістка з «Волинь24», а касирка Оля з «Нашого краю».

Усі попередні розмови з чоловіком ми проводили через редакційний телефон, тому жодної конкретної інформації про мене в нього не було.

Написала Михайлові наступного дня вже зі свого номера. Звісно, замінила ім’я і зняла фото у «Вайбері». Відповів одразу.

– Добрий день, телефонувала вам вчора стосовно оленячих рогів, – написала йому.

– Добрий день. Слухаю вас. Е щось? – відписав мені Михайло.

Відразу я не звернула на це «Е» увагу і продовжила переписку в тому контексті, що я просто хочу продати роги, які маю в домашній колекції.

Але згодом мене насторожила його явно виділена в повідомленні буква «Е». Знайшла деяку інформацію в інтернеті. З’ясувала, що так наркомани позначають загальновідомий наркотик – «екстазі».

Можливо, просто збіг чи описка, людський фактор також не варто виключати, але й не звернути уваги на таку дрібницю я, звісно, не могла.

Адже існує цілий словник сленгу наркоманів. Він є в загальному доступі в інтернеті, тому проблем із пошуками не було.

Слово «ріг» на їхній мові означає «упаковка таблеток».

Мені здалося, що все складається саме так, як і підозрювали, але розмову з ним вирішила продовжити саме про роги. Якщо вони йому й справді потрібні, і він займається скупівлею такого раритету, то погодиться зі мною зустрітись. А при особистій зустрічі можна буде детально дізнатися про його мотиви і причетність до брудних справ.

Але домовитись з ним про зустріч виявилось не так просто.

На дивне повідомлення Михайла я відповіла, як звичайна дівчина, яка зацікавлена в тому, щоб продати товар.

Михайло попросив фото. Воно в мене, звісно, було, і я одразу вислала його потенційному покупцю. «450 грн за кг» – таку відповідь я отримала від чоловіка.

Вже 450? Цікаво, що вчора було 500, а перед тим і взагалі 5 тисяч. Чи просто чоловік зрозумів, що я і справді хочу просто продати роги, які його зовсім не цікавлять, і він не готовий розлучатися з коштами із власної кишені просто так?

Я звісно поцікавилася в нього, чому такий спад вартості.

У відповідь скинув мені фото купки рогів сайгака, які лежали на дерев’яному запилюженому столі. Судячи з деталей, які потрапили у кадр, то, схоже, що воно було зроблене у якійсь старій майстерні.

Після того, як Михайло відіслав мені це фото, я почала сумніватись у його причетності до наркотиків. Спробувала знайти аналог в інтернеті, але пошук не дав жодних суттєвих результатів. Було дуже багато схожих фото, навіть роги були якісь однакові, але кадр все ж не той.

Фото рогів, яке надіслав Михайло
Фото рогів, яке надіслав Михайло
«Оля» із супермаркету. Михайло вимагав фото, тож довелося сфотографуватися «на касі»
«Оля» із супермаркету. Михайло вимагав фото, тож довелося сфотографуватися «на касі»
Михайло поділився і своїм фото
Михайло поділився і своїм фото


КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА

Хто зможе розсекретити наркоторговця? Тільки досвідчений наркоман.

Настав час звернутися до експерта у цій галузі. Мій близький знайомий (не називаю імені із зрозумілих причин), мав колись із цим великі проблеми і після певних трагічних обставин став на правильний шлях – з наркотиками «зав’язав».

Хлопець розповів, що в його рідному місті за допомогою схожих оголошень вже збували товар, хоч і не так масштабно, як це зараз відбувається в Луцьку. Йому, до речі, також доводилося купувати у такий спосіб.

«Схема нескладна, потрібно тільки зателефонувати, вони скинуть координати, де і як передати гроші, а тобі залишать закладку з наркотиками, які замовив. Проблем із процесом не виникало, головне – знати, що і як говорити, а вони там вже все зрозуміють», – розповів хлопець.

Я скинула йому нашу переписку у «Вайбері» і записи телефонних розмов, де Михайло називав мені ціни. Як виявилось, така деталь стала ключовою у цій справі.

Знайомий розповів мені один цікавий факт. Михайло аж ніяк не помилився з цінами. Під час усіх наших розмов це були своєрідні сигнали, які ми з Діаною просто вчасно не зрозуміли. Ну, воно й не дивно.

Так виходить, що в цьому бізнесі роги носорога прирівнюються до чистого кокаїну, а далі все на спад.

Схоже, що недарма ми підозрювали Михайла у причетності до торгівлі наркотиками.

Наприклад, за кілограм рогів носорога Михайло обіцяв 10 тисяч доларів, що можна перевести в 1 грам чистого кокаїну за 100 баксів.

«Олень 450 – 500 може бути ксанекс, одна таблетка 20 чи щось в цьому роді, або фен (амфетамін) – низькоякісний кокс. Причому фен піднявся у ціні за останній тиждень. Лось – індіка (300), але повинна бути дуже якісна і дорога. Північний олень – трава (200), для прикладу, сатіва, 1 грам. Зуби кашалота – марки або різні таблетки такого формату», – додав, що потрібно чітко знати, що ти хочеш купити і ціни на ринку наркотиків, інакше нічого не вийде.

Здається, все стало на свої місця. Ось чому Михайло так різко почав плутатись у власних словах і переконувати мене, що це я помилилась, а не він.

«ВОТ И ПОЗНАЙОМИЛИСЬ»

Настав час рухатись далі. Потрібні були нові факти і деталі про бізнес Михайла. Я намагалася домовитись з ним про особисту зустріч. Зробила акцент на тому, що мені терміново потрібні гроші, а продати роги – єдиний спосіб зробити це швидко і без зайвих клопотів. Чоловік погодився побачитись зі мною в той же день.

У переписці Михайло розповів, що живе у Ратному, але до Луцька часто їздить у справах, тому проблем із угодою не буде.

– З вас кофе.

– Домовились. Тільки я буду з подругою, бо самій якось страшно з незнайомцями зустрічатись.

– Мене Миша звати, тебе Оля. Вот и познайомились, – додав смайлика.

Чоловік вичерпно дав зрозуміти, що не хоче на зустрічі зі мною зайвих очей.

Але чому? Продаж рогів – це ж законно, жодних проблем виникнути не повинно.



* * *

Про те, чи вдалося довести до логічного кінця наше розслідування, читайте згодом.

Валерія КОЛІСНИК («Волинь24»)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
2

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Шановна редакція, ви розумієте, що таким детальним "розслідуванням" розповідаєте простим людям як правильно і "без паліва" купити наркоту? Що заважає підлітку прочитати (навмисне чи випадково) ці публікації і подумати: "о круто все розписали. чо мені не спробувати?" Викриття продавців наркоти це, звісно, добре. Але негативних наслідків може бути більше....Задумайтесь.
Пи.си. якщо вже замальовуєте обличчя Михайла на фото, то робіть так, аби його не впізнати))))
Відповісти
фото з Вайберу не замалювали)
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».