Рік моди на хачапурі. Про луцький бізнес із грузинським шармом

1
6
Рік моди на хачапурі. Про луцький бізнес із грузинським шармом
У стінах багатоповерхівки на Набережній у Луцьку незабаром буде ще більше грузинського аромату. Кипить робота. Художниця Валерія Білоус старанно творить атмосферу маленької Грузії, вотчини святої Ніно, на землях князя Любарта.

Гори. Вікна... На стінах нового кафе будуть десятки вікон. Буде грузинська вуличка. Фіранки барвисті. Десь з-за рогу виглядатиме стара пекарня, де руки вправного пекаря вийматимуть із глибини розпашілої печі-тоне хрумкі й запашні хачапурі.


Власниця мережі грузинських пекарень “Сулі-Гулі” Світлана Арутюнян, яка рік тому дивом підсадила Луцьк на грузинську кухню, всміхається. Після недавньої поїздки до Грузії їй хочеться вдихнути у стіни своїх закладів більше грузинського настрою з ароматом старої пекарні десь із окраїн самобутньої Кахетії. І хоча з хінкалі чи з хачапурі як з українським борщем (у кожної господині свій - найкращий), тут прагнуть не спинятися на досягнутому. В цьому, напевне, і є секрет успіху луцької мережі “Сулі-Гулі”.

З-під пензлика художниці постає грузинська атмосфера у новому кафе на вулиці Набережна у Луцьку
З-під пензлика художниці постає грузинська атмосфера у новому кафе на вулиці Набережна у Луцьку


ТАМ БУДЕ ПІЧ-ТОНЕ, МАНГАЛ НА ДРОВАХ І НАВІТЬ ...ЧАЧА

У березні минулого року на вулиці Набережна у Луцьку відкрили першу грузинську пекарню. Світлана Арутюнян, власниця “Сулі-Гулі”, - волинянка і уродженка мальовничого села Світязь. Там про кубдарі, мепурі чи хінкалі чули мало, зате місцева випічка - світязькі пончики - відома далеко за межами Волині.

А от Луцьк швидко “розпробував” смаколики зі спеціями. Родзинкою для міста було і те, що у стінах пекарні можна було побачити піч-тоне: спеціальну піч, вправлятися з якою вміє кожна грузинська господиня, де й випікають знамениті на весь світ хачапурі.

За рік Світлані Арутюнян вдалося відкрити у Луцьку три заклади: окрім пекарні на Набережній, подібні діють ще й на Задворецькій та на Рівненській. Тепер жінка вправно втілює чергову свою ідею: найближчим часом на Набережній, поруч із пекарнею, відкриють кафе.

“Тут уже бракує місця. Буває, що відвідувачам занадто тісно. І це коли вони просто прийшли за випічкою. А багато хто з них хоче присісти, поспілкуватися”, - пояснює власниця “Сулі-Гулі”.

У печі-тоне, що в пекарні на Набережній
У печі-тоне, що в пекарні на Набережній


У новому кафе буде до чотирьох десятків місць. Звично акцентуватимуть на грузинській кухні.

“Але, можливо, ми її трохи українізуємо, щоб смакувала лучанам та гостям міста. Ми будемо експериментувати. Матимемо одне стандарте меню, але щоразу пропонуватимемо і щось нове, що мало б подобатися нашим гостям. Тому завжди там буде щось під настрій. Це як на кухні, коли хочеться, буває, зготувати щось особливе, береш і готуєш”, - розповідає Світлана Арутюнян.

Грузинського шарму додаватимуть закладу піч-тоне і мангал на дровах. Тому можна буде і хачапурі щойно з печі скуштувати, і шашлика поїсти. І чачі, і грузинського вина спробувати. До речі, алкоголь замовлятимуть із заводу в Кахетії.

“І ДЛЯ НИХ, І ДЛЯ НАС: ГІСТЬ - ПОСЛАНЕЦЬ БОГА," - СВІТЛАНА АРУТЮНЯН

Перша грузинська пекарня в Луцьку
Перша грузинська пекарня в Луцьку


За рік часу, відколи мережа “Сулі-Гулі” існує в Луцьку вулиця Набережна інтенсивніше набирає нових обрисів. Навпроти будинку, де розташована перша пекарня, рихтують цілу паркову зону. Поруч триває будівництво багатоповерхівок. Тому затишне місце для зустрічей - доречне. Та ще й таке, в якому давній грузинський закон “Гість - посланець Бога” - то святе.

Із Грузії Світлана Арутюнян привезла основне: настрій та натхнення. Тбілісі та міста довколо столиці Грузії. Має силу-силенну ідей та планів.

Десять днів у країні, атмосферу якої Світлана прагне передати через смачну і ароматну випічку у луцьких закладах, кардинально вплинули на сприйняття Грузії.

“Найперше, що вразило, це їхня гостинність. У нас запитаєш про щось людей навулиці, вони можуть і відвернутися. А там - ні, там тобі будуть говорити і говорити. Причім - усі. Дуже комунікабельні і приємні з чужинцями”, - ділиться спогадами з різдвяної поїздки Світлана Арутюнян.

У грузинському ресторані
У грузинському ресторані


Вона може годинами розповідати про тамтешні рецепти, пекарні і храми, про святу Ніно і місцеві легенди, про квері (ємності, в яких глибоко в землі вистоюється вино) і дедаспурі (грузинських хліб)...

“Місцеві відвідувачі цінують тамтешні пекарні та ресторани найперше за смачні страви. Там можна побачити чергу з відвідувачів до якогось закладу, який на вигляд здасться зовсім посереднім. А люди йдуть туди, бо там найсмачніші хінкалі та лобіо у місті”, - всміхається жінка.

А ще, каже, у грузинських закладах багато курять. І тільки відвідавши їх, можна зрозуміти, як добре, що в українських заборонили паління.

ДЕНЬ БІЗНЕС-ЛЕДІ ПОЧИНАЄТЬСЯ НЕ З САЛОНУ КРАСИ

Світлана Арутюнян
Світлана Арутюнян


І хоч Світлана Арутюнян - це беззаперечна натхненниця і душа мережі грузинських пекарень “Сулі -Гулі” у Луцьку, цей бізнес не був таким успішним, якби за ним не стояла команда людей, одержимих однією ідеєю.

Уже рік пліч-о-пліч із нею крокують люди, без яких мережа “Сулі-Гулі” була б іншою.

Втім, найважливіші рішення зщодо розвитку бізнесу Світлана Арутюнян приймає разом зі своїм чоловіком Сергієм. Грузинська пекарня у Луцьку стартувала з ...його мрії, бо з дитинства Сергій Арутюнян мріяв навчитися пекти хліб. Навчився сам і вчить цьому інших, бо частенько сам працює у пекарні. Його можна побачити біля тоне у буденних пекарських клопотах.

Ще два роки тому лучани могли знайти щось грузинське хіба десь у “родзинках” меню окремих ресторанів. Сьогодні грузинська випічка з легкої руки Світлани Арутюнян та її друзів “пішла” в народ.

Разом із тим розвивати справу не так і просто. Режим звичайної бізнес-леді Світлани Арутюнян починається не з салону краси, як багато хто собі уявляє. Вона починає працювати фактично о 6-й, а закінчує свій день о 21-й чи 22-й, коли закривається пекарня.

***

І попри все - власниця “Сулі-Гулі” залишається мамою маленької донечки, яка потребує не менше (а то й більше!) уваги, ніжності й любові, ніж усі грузинські хінкалі й кубдарі разом узяті.

Але життєва історія волинянки, родом зі Світязя, мотивує і спонукає до пошуків шляхів перевтілення іноді навіть здавалося б божевільних ідей у власні бізнес-проекти.

Бо хто б подумав, що світязянка Світлана Арутюнян стане законодавицею моди на грузинські смаколики у Луцьку?


Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото з архіву Світлани АРУТЮНЯН.

Пейзажі Кахетії
Пейзажі Кахетії
Квері - ємності, в яких вистоюється грузинське вино
Квері - ємності, в яких вистоюється грузинське вино
У Грузії пекарні мало не на кожному кроці
У Грузії пекарні мало не на кожному кроці
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
6

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
заклад приємний, але 25 грн за пиріжок, хай навіть їз мясом ( брав ще влітку, зараз можливо й більше), не для масового покупця, так там завжди повно джипів та дядечків з барсетками, їм що двадцять що двісті всерівно,бо ще накрадуть, а хотілось щоб заклад був доступний більшості лучан, нажаль поки що можу дозволити собі купувати там постійно тільки хлібці за десятку
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».