Що читає нардеп Ірина Констанкевич? РОЗМОВА У КНИГАРНІ

3
10
Що читає нардеп Ірина Констанкевич? РОЗМОВА У КНИГАРНІ
Нардеп Ірина Констанкевич у дитинстві мріяла жити у ...бібліотеці.

За два місяці свого парламентського життя вона вже добре вивчила атмосферу книгарні Верховної ради, але ще не знайшла метафори для зали під куполом...

Скориставшись тим, що на минулому тижні Ірина Мирославівна працювала в окрузі, запросили її на розмову в книгарні Волинської обласної друкарні, що на пр-ті Волі у Луцьку.

Розмовою про книжки, щоправда, екс-завідувачку кафедри української літератури не здивуєш. Але в оточенні книг навіть запитання про політику звучать інакше...


Довідково. Ірина Констанкевич - народний депутат України 8-го скликання. Народилася у Львові, але з трьох літ живе в Луцьку. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

У минулому - проректор найбільшого вузу Волині, докторант, звідувач кафедри української літератури, депутат Луцької міської та Волинської обласної рад від фракції УКРОП. Голова, заступник голови правління "Фонду Ігоря Палиці - Новий Луцьк".

У липні 2016-го здобула перемогу у довиборах на 23-му окрузі. Наразі не є членом жодної з парламентських фракцій.



***

(На якусь мить мені здалося, що в книгарні Ірина Костанкевич почувається, як храмі. Вона говорить тихо. Навіть - обережно. І починає розмову не з політики... - О. Л.)

..."Мені б хотілося, щоб кожна книгарня мала такий куточок (спиняється біля полиць із краєзнавчими дослідженнями). Учора, на прийомі в Любешівському районі, мені показали рукопис про село Деревок. Якщо вже пощастило тому селу, що є там такі унікальні краєзнавці, які збирають подібний матеріал, її треба видати. Знайти кошти і зробити. Я - за таку літературу".


***

..."Ось це - потужна книга ("Український модернізм. 1910-1930" - про роботи художників зазначеного періоду). І Леся Подерв'янського варто прочитати.. Чого ж..."



***

(Йдемо далі. Полиці з книгами про творчість Лесі Українки та з виданнями творів посьменниці байдуже минути Ірина Мирославівна, схоже, не може).

..."Книги про Лесю - то мій улюблений стенд. Горда, що до деяких видань причетна. ...До речі, ще одне цікаве видання вийшло нещодавно і було презентоване на Львівському форумі. Це - "Леся Українка. Листи. 1876-1897", упорядником яких є випускниця нашого СНУ Валентина Савчук. Це її спільний проект із Оксаною Забужко та Вірою Агеєвою. Листи - без змін, без редакторських правок. Цікаво.

А це - книга, що особливо варта уваги ("Хронологія життя і творчості Лесі Українки"). Найперше тому, що автор - Ольга Косач-Кривинюк. Найкраще, найавтентичніше відтворення родової історії".



***

..."Корсака люблю. Легко читається. Прекрасна белетристика. Така література має бути. Це один із улюблених письменників наших студентів, тому що Іван Феодосійович, коли видає свої книги, радо дарує їх бібліотекам, студентам. У нього дистанція між письменником, книгою і читачем дуже коротка. І це добре, коли письменники не бронзовіють".

***
(Довго Ірина Мирославівна приглядається до полиць, шукаючи книги волинянина Василя Слапчука. А поміж тим - зізнається...)

..."Моя любов до Василя Слапчука почалася з книги “Мовчання адресоване мені”. Напевне, до цієї збірки треба періодично повертатися. Але найбільшим потрясінням для мене і моїх студентів була його книга “Книга забуття”. Вона тоді практично збіглася в часі. У нього є досвід війни. Глибока річ. Невипадково поляки зробили переклад цієї книги. Коли він говорив під час презентації на факультеті, студенти плакали".


***

..."Ті, хто хоче шліфувати свій розум, мислительські процеси, накладаючи їх на широкий культурологічний пласт національної та світової історії, мають прочитати листування Забужко з Шевельовим... (про книгу Оксани Забужко, Юрія Шевельова "Вибране з листування на тлі доби: 1992-2002") Воно виховує, вчить і спонукає до глибоких роздумів".



***

..."Треба бути словесним гурманом, любити її стиль (про Забужко), смакувати. Я вмію це робити. От коли я вперше відкрила “Польові дослідження з українського сексу” і прочитала два абзаци, тоді зрозуміла: це людина, яка творить власний стиль".

***

..."Вона сама постійно повертається до своїх луцьких витоків. Не тільки тоді, коли приїздить на Волинь. Вона говорить: Забужко - ось така, бо має шляхетне волинське коріння. Особлива, бо заземлена в цьому світі".

***

..."Зараз є запит на автобіографії та біографії. Тому що сучасний читач хоче осмислити себе в просторі та часі".


***

..."Хотіла б зупинитися на книжці Каті Петровської "Мабуть Естер". Німецька авторка українського походження. Там - людина - на тлі трагічної історії 20-го століття. Війна. Там - про те, як тоталітарні системи спотворюють людину і як, власне, вдається зберегти своє "я". ...Історія єврейської сім'ї від кінця 19-го століття й практично через усе 20-те століття".


***

..."Поляки попереду в осмисленні свого недавнього минулого".


***

..."Покаялися. Пробачили. І живемо далі. Тому що минулого ми вже не перепишемо (про українсько-польські взаємини у світлі спільної історії Другої світової війни)".


***

..."Щодо консула і тих, хто представляє свої держави на нашій території, я вважаю, що вони повинні найперше демонструвати повагу до країни, в якій працюють. А припускатися до подібних висловлювань та коментарів, посадовець такого рівня не може. Звичайно, оцінка і словам, і діям має бути якнайсуворіша. Такій людині - не місце тут. Тому що вона по суті продемонструвала, що не розуміє елементарних речей".



***

..."Пауло Коельйо читала російською і пережила його років 15-ть тому. Бо читала його ще, коли вчилася в аспірантурі".


***

..."Думаю, вона (донька Ірини Констанкевич - Соломія) мусить прочитати і це (бере з полиці "Список Шиндлера", роман Томаса Кініллі). Бо фільм - це одна справа, а книги - інша. А цю (Маркус Зузак "Крадійка книжок") - вона читає нині. Це - та література, що вабить 17-літніх".



***

..."Із Марією Матіос мені доводиться зараз перетинатися у Верховній Раді (помітивши книгу "Нація"). Ми домовилися, що вона приїде до нашого університету з якоюсь зі своїх книг".


***

..." Це буває - як кохання з першого погляду. Просто бачу - і хочу вже. Так було з Михайлом Германом, російським письменником. Є у нього така книга "В поисках Парижа, или Вечное возвращение". Таке, знаєте, відкриття столиці Франції, але по-новому: на рівні дотику, нюху... Подивилася на ці ілюстрації, а там знаєте... якісь двері, якесь дерево, і якось та-а-ак захотілося в Париж" (усміхається).


***

..."Олесь Ульяненко "Ангели помсти". Єдиний письменник з історії української літератури сучаності, до якого було застосовано цензурування. Цензурний комітет не допустив його книгу ("Жінка його мрії" - яку Нацкомісія з питань моралі у 2009-му визнала ...порнографічно) заборонили до друку. При тому, що частина накладу вже з'явилася, її вилучили з продажу. Унікальний приклад в умовах української Незалежності. Після того він якось передчасно пішов із життя".


***

..."Мотивуюча книга - "Бог дає таланти всім" Регіни Бретт (Ірина Мирославівна неочікувано звертає увагу на полиці з мотиваційними книгами). Написана легко, в оповідному стилі. Дозволяє сконцентруватися на головному. А тому (пауза...) якщо у тебе дві ноги, то, прочитавши її, ти відчуваєш, що їх ще є кілька. І стає легше. Я б радила її тим, кому тяжко, кому хочеться не поговорити, а навпаки - в себе заглибитися. У мене було їх чотири, не лишилося жодної: порозбирали".



***

..."Я так розумію, що і мені треба щось таке читати (я звертаю увагу на книги про Хіларі Клінтон, Лі Куан Ю чи Генрі Форда). Маємо вдома тільки видання про Генрі Форда, чоловік її прочитав, я погортала, тому якусь квінтесенцію про неї для себе винесла".


***

..."Ми різне читаємо. Він (чоловік Ірини Констанкевич - адвокат Микола Сорокопуд) любить історичну, економічну літературу. Збігаються смаки щодо японської літератури, книг про сад-город (бо це спільне хобі). А от політекономіка - це його... Щоб економити час, чоловік скачує це все в аудіоваріанті, і коли десь їдемо, то слухаємо".

***

..."Цю книгу ("Сила звички", автор - Чарлз Дахігг) мені подарували на день народження (колега, депутат облради Микола Бущук з Любешівського району) якраз під час виборчої кампанії. За три ночі прочитала. І взяла з неї цінні поради, як боротися зі звичками і періодично змінювати види діяльності, щоб підніматися на вищий щабель. Відтак, зрозуміла, що ми - на правильній дорозі".



***

..."Практично всі мої дитячі книги збереглися. Я в дитинстві мріяла ...жити в бібліотеці".


***

..."До речі, колега по моїй тепер уже нинішній роботі, народний депутат Валерій Дідух, подарував цікаву книгу "Україна. Литовська доба". Він теж фанат книг".


***

..."Там - особливі книги (про книгарню Верховної ради). Частина з-поміж них - дуже дорогі видання в шкіряних оправах, з тисненням. Такі подарункові видання неймовірної краси. Ну, й ціна така ж. Скажімо, можна купити Шевченка за чотири тисячі гривень... Для мене цінність "Кобзаря" не вимірюється тисненнями та шкіряними оправами.

Думаю, що цей "гламур" - це якийсь такий спадок від попередньої епохи, рудимент від епохи Януковича. Бачила там книги презентаційного чи альбомного характеру, також - філософські, політологічні видання. Художньої, демократичної літератури там - не бачила. Але так: є низка депутатів, які зависають в перервах не в буфеті, а в цій книгарні".


***

..."Я не можу допустити, що на всю Україну, на велику кількість освічених людей, вчителів, методистів, сотні тих, хто міг би зробити якісний підручник. Чому вони не перемагають у конкурсах? Це питання уже навіть не риторичне, тому що відповіді на них відомі.

Підготовка і видання підручників - то величезні гроші. Корупція, яка там засіла, то - як сучасна онкологія. Роз'їдає всі клітини. Десь щось відчуваю. Десь бачу. Десь розумію... Але щоб це побороти, на це має бути політична воля. То штамп, але інакше не скажеш".


***

..."Хтось порівнює Верховну раду з тераріумом. Хтось - називає більш брутальними словами. Але я за два місяці ще не знайшла якоїсь такої вдалої метафори для зали під куполом (замислено)".



***

..."Кулінарні? Є такі. Деякі ще з 70-х років. Від мами лишилися. На гарному папері, з ілюстраціями, всі пропорції виписані... У 80-90-х - це вже переклади кулінарних книг з угорської та інших мов, які мені дарували. Бо я не готувала. Левову частку забирали книжки".


***

..."Як у Ліни Костенко: "Мій перший вірш написаний в окопі", так і у мене: перший борщ зварений на студентській кухні з ...нечищених буряків. Ну, не знала я, що буряки треба ще й чистити! Але все прийшло з часом. Я опанувала й кухню. Люблю рецепти з книжок Юлії Висоцької, особливо її шедевр - буряково-шоколадний торт. Це коли хочеться чогось ..."з витребеньками".


***

..."Зараз останнім часом у мене такий стан, як в наркомана без наркотиків. Як-то там називається цей період? Ломка? Так? Є таке відчуття, що коли я таки дорвуся до книжок сповна, це вже буде дуже серйозно".

(Я вимкнула диктофон. А Ірина Констанкевич скористалася можливістю залишитися сам на сам із книжками. Довго вибирала, що купити. І щиро тішилася, що несподівано знайшла тут те, чого не могла відшукати навіть у столичних книгарнях...).

Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА


Передрук заборонений.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
10

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Лєн твої інтерв’я самі цікаві на сайті. Зразу ж хочеться до книгарні.
Відповісти
Ольга Косач-КривИнюк - на книжці автора написано, та й з підручників це відомо, панове журналісти!
Відповісти
Дякую за уважне прочитання. Виправили.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».