Карма Калити: будинок секретаря волинського обкому спокутує його гріхи? МАЙНО СОВДЕПУ

7
2
Карма Калити: будинок секретаря волинського обкому спокутує його гріхи? МАЙНО СОВДЕПУ
Будинок, де у 60-х роках жив один із найхаризматичніших секретарів Волинського обкому КПУ, нині заростає хащами. Хоч і знаходиться майже в центрі Луцька.

Одіозний Федір Калита вибрався з міста, коли його зі скандалом звільнили з компартійної посади. Невдовзі - застрелився з власної мисливської рушниці... А історія цього самогубства пов'язана з облаштуванням нової оселі вже вчорашнього секретаря.

Про що сьогодні може розказати ще одна споруда, якій судилася доля бути "майном совдепу"?
Дім Калити за хащами майже не видно
Дім Калити за хащами майже не видно

ВУЛИЦЯ ЯРОЩУКА - КОМПАРТІЙНЕ "ЦАРСЬКЕ СЕЛО"

Сьогодні вул. Ярощука у Луцьку - зовсім не та, яка б годилася для проживання перших осіб області. Тепер модно селитися подалі від міської суєти... Хоч і тодішні чиновники високого рангу без резиденцій за містом не обходилися, але частенько жили ближче до обкому.

Волинський обком КПУ (нині це головний корпус Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки) збудували свого часу так, що він фактично перегородив вулицю Ярощука. До 1939-го маєтки обабіч цієї вулиці належали польським урядовцям. Коли прийшли совєти, націоналізували добротні будинки. А деякі з них облюбували собі для проживання перші особи Волині.

У жодному довіднику ви не знайдете домашніх адрес секретарів обкому. Але накращий "довідник" - сусіди. І тепер мешканці Ярощука вам розкажуть, що у нинішньому приміщенні Музею Волинської ікони (а в радянські роки тут була стоматполіклініка) жив після війни перший секретар Волинського обкому Іван Грушецький. За іронією долі - ревний комуніст, а відтак затятий противник релігії. А у двоповерховому будинку, де нині філія санаторію "Пролісок", за совєтів був "обкомівський гуртожиток" і там жив багаторічний голова облвиконкому, уродженець Старовижівщини Юхим Ярощук. А у споруді за адресою Ярощука, 12, проживав з сім'єю перший секретар обкому Федір Калита...

ДІМ СЕКРЕТАРЯ

Двоповерховий маєток будували ще за Польщі. Він, каже краєзнавець Петро Троневич, належав комусь із польських урядовців. Дотепер за спорудою вгадується добротна колись оселя. Великі вікна. Колони. Мансандри. Балкони. З десяток кімнат. Під вікнами - ялини. Довкола - асфальтовані доріжки.
Зайти може кожен
Зайти може кожен

От тільки роздивитися його з дороги вже майже неможливо. І перехожі, і навіть мешканці сусідніх осель звикли його не помічати. І на питання про дивний будинок-пустку найчастіше відповідають запитанням: "Який?.."

Але ім'я як мінімум одного господаря цієї споруди історія (хоча й неофіційна) таки зберегла. Те, що тут жив Федір Калита - факти відомий. Щоправда, лише сусідам-старожилам або ж тим краянам, які у 60-х працювали десь у партійних структурах.

Навпроти імені "Федір Іларіонович Калита" нині найчастіше (чи в довідниках, чи в інтернет-енциклопедії) можна побачити сухе визначення - "український радянський партійний діяч". Із рибінспектора, вчителя, секретаря райкому Калита виріс до заступника командира авіаційної ескадрильї з політичної частини 245-го штурмового авіаполку, з 1939-го був членом ВКП(б), а по війні призначений 2-м секретарем Володимир-Волинськогго райкому партії.

У 1961-му Федір Калита зайняв найважливішу посаду в області, ставши 1-м секретарем Волинського обкому КПУ. Був депутатом Верховної ради УРСР трьох скликань і членом ЦК.

Робота в обкомі вимагала і зусиль, і чи не постійної присутності в кабінеті. Тому жити поблизу місця роботи було зручно, та й, очевидно, апартаменти секретареві випали пристойні.

Невідомо, скільки часу провів у будинку на Ярощука Федір Калита, але залишив "хлібну" посаду у 1969-му. В офіційній біографії зафіксовано: у серпні 69-го його призначено головою (за ще однією версією - заступником голови) Державного комітету Ради Міністрів УРСР з охорони природи. Потім - "на пенсії". А навпроти дати смерті - знак питання... Натомість на Волині дотепер розповідають, що ніякої пенсії у Калити не було, тож за знаком питання ховається дещо більше, ніж відсутність інформації. Федір Калита покінчив життя самогубством.

ЗАСТРЕЛИВСЯ, БО ЗРІЗАВ ТРИ КАШТАНИ

Тоді в газетах про таке не писали. Тож, з'ясувати подробиці драматичноїі сторії виявилося непросто. Партія ретельно замітала сліди за своїми.

Більшість із опитаних мною свідків епохи деталей цієї історії не знали. Розшифрувати таємничий знак питання у біографії Федора Калити зміг Андрій Бондарчук, народний депутат України 1-го скликання, а до постання Незалежної України - журналіст.

Він, крім того, що як журналіст мав би знати про сенсації у стінах Волинського обкому, ще й досліджував життя голови облвиконкому, свого земляка Юхима Ярощука. Останній працював у період секретарювання Калити. А тому охоче поділився тим, що пам'ятає.

"Цікавою була історія звільнення Федора Калити з посади секретаря обкому. На Калиту хтось почав писати анонімки в ЦК. Факти перевіряли, і вони завжди співпадали. Довго ламали голову, хто ж це пише. Аж поки в одній анонімці автор ручкою перекреслив якесь слово і надписав зверху виправлене. Тоді зробили графологічну експертизу. Після чого виявилося, що в ЦК доносив ... секретар обкому з ідеології Шведак, у якого з Калитою склалися неприязні стосунки на роботі, хоч вони це і приховували", - розповідає Андрій Іванович.

Після такого Шведака (який теж був членом ЦК) звільнили. Слідом пішов з посади і Федір Калита. Для годиться, останнього призначили на пристойну посаду в Києві. Той очолив Держкомітет з охорони природи.

"У Києві Калиті дали квартиру. Але дружини секретарів, ви ж знаєте, були такі примхливі... Так-от дружині Калити каштани затіняли світло у вікнах нового помешкання. Вона стала наполягати, щоб чоловік розпорядився зрізати ті дерева. І той таки дав такий наказ. каштани зрізали. Але це є совєтські часи: люди у дворі написали скаргу, що, мовляв, голова Держкомітету з охорони природи велів зрізати дерева в місті. Це був скандал. Із тріском Калита полетів з цієї посади", - згадує екс-нардеп.

Партія не прощала таких помилок. Федора Калиту призначили уповноваженим "по оргнабору" (контроювати процес вербування людей на комуністичні будови, виїзди на постійне місце проживання у східні області, тощо). Такого приниження вчорашній секретар не стерпів. Він прийшов додому у свою київську квартиру, дістав мисливську рушницю (а був затятим мисливцем)... Ногою наступив на курок, спрямувавши ствол собі в рот.

ТАЄМНИЧІ САМОГУБСТВА ВОЛИНСЬКИХ СЕКРЕТАРІВ ТРИВАЛИ...

Однак Федір Калита був не єдиним, кого жорстка партмашина змусила до найстрашнішого.

Після нього на посаду 1-го серкетаря Волинського обкому призначили Семена Заїченка.

Він був значно молодшим за Калиту. Чужинцем - з Полтавської обл. За фахом - гірничий інженер, тому дотепер старожили згадують його як дуже недосвідченого у державних справах. Хоч на Волинь прибув з посади інспектор ЦК КПУ.

Усього чотири роки довелося пропрацювати Заїченку: з серпня 1969-го до серпня 1973-го... Головне, чим запам'ятався волинянам цей керівник - то це тим, що був небайдужим до алкоголю. Після чергового передозування і він вистрелив собі у висок.

Щоправда, де це сталося чи хоча б де жив Заїченко, розвідати не вдалося. За словами Андрія Бондарчука, йому відомо, що Заїченко застрелився з власного пістолета.

А чи справді причина тому лише алкоголь, хто його знає. Історія волинського обкому дотепер у багатьох випадках покрита мороком. І жива хіба у спогадах тих небагатьох свідків епохи, які тоді бачили, чули і ...мовчали.

Після чергового "ЧП" на Волинь прислали більш досвідченого Миколу Коржа. А про "сумний волинський рекорд" (словами Андрія Бондарчука), тобто два самогубства перших осіб області поспіль, стали забувати.

ПРИВИДИ ПАРТІЇ ГОНИТЬ "ДЄД МИКОЛА"

...Історія любить паралелі. Свого часу через три дерева під оселею Федір Калита пішов із життя, тепер його колишня хата заростає непрохідними хащами. Хоча у самотній споруді вгадується колишня розкіш. Проте не така вона й самотня.
Ось таке повідомлення у вікні залишив невідомий житель будинку
Ось таке повідомлення у вікні залишив невідомий житель будинку

Ознаки життя подає ще з порогу. Тут і віник, і миска для собак чи котів, напевне. У загратованому вікні на розірваній коробці з-під цукерок - номер мобільного. Підпис: "Дєд" Микола". Двері - навстіж.

Привидів партії у численних кімнатах двоповерхового будинку побачити не вдалося. Однак усередині - й імпровізоване ліжко, й щось схоже на робоче місце в одній із кімнат, й море пляшок з-під пива, дбайливо складених, і навіть новий лічильник на електроенергію.

Мобільний "Дєда Миколи" не відповідає...

Можливо, ці стіни ховають ще більше таємниць?

Тому очевидно: далі - буде.

Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА


P.S. Як повідомив Андрій Бондарчук, вулиця Ярощука у Луцьку включена до переліку тих, які підлягають декомунізації, тобто - зміні назви. Він переконаний: у цій назві - нічого комуністичного:
"Мені б дуже не хотілося, щоб так сталося. Я абсолютно з цим не згоден. Посада голови облвиконкому, яким багато років був наш земляк Юхим Ярощук, - не партійна. Ярощук - це прізвище людини, яка на своїй роботі принесла багато користі Волині".

Усередині
Усередині
Обкомівський паркет?
Обкомівський паркет?
Вулиця Ярощука, де квартирувало чимало секретарів обкому
Вулиця Ярощука, де квартирувало чимало секретарів обкому


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
2

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
дурня. Посада голови облвиконкому не партійна... Насмішили...
Відповісти
млять !!! з якого часу уродженець Полтавщини став чужинцем на Волині.... Або автор кончений , або в Україні дійсно без Путіна не разобратися...
Відповісти
А матеріал інтересний тільки до кінця не вивчений. на скору руку скльопано ...
Відповісти
Така собача доля чекає усіх наших перших осіб. Чекаємо нових статей про наших царів і долі їхніх дітей та внуків...
Відповісти
СОПЛИВІ ПИСАРЧУКИ ! ВИ спочатку прочитайте книгу спогадів про ЯРОЩУКА --автор Андрій Бондарчук , а тоді будете щось шамкати в Інтернеті .
Відповісти
Автор некомпетентна у журналістиці. Немає на неї поліції за проникнення на чужу власність. Надіюсь хтось подасть на неї до суду.
Відповісти
Усі партійні секретарі були суками комуністичними. Ставлениками окупантів України.
Відповісти