«Я сам не знав, що дерева в центрі будуть різати», - головний еколог Луцька

1
3
«Я сам не знав, що дерева в центрі будуть різати», - головний еколог Луцька
Політичні перипетії, вибори, підвищення цін і тарифів – далеко не усі питання, які хвилюють людей. Нещодавно неабиякого резонансу набула тема вирізування дерев у Луцьку – обурені містяни стали на захист зелених насаджень і зрештою відвоювали їх, хоч і частково. Втім, це далеко не єдина екологічна проблема, яка стосується мешканців обласного центру та прилеглих сіл.

Про «вічні» та нові негаразди у цій сфері ми поговорили з начальником відділу екології Луцької міської ради Анатолієм Гламаздою.

ПІДПРИЄМСТВА – НЕ НАЙБІЛЬША БІДА ДЛЯ ЛУЦЬКОГО ПОВІТРЯ

– Наскільки загазоване і забруднене повітря в Луцьку? Можете порівняти показники з іншими містами?

– Спостереження за станом атмосферного повітря проводить Гідрометцентр, який має 3 стаціонарні пости: на вулицях Рівненській, Шопена та Конякіна. На цих пунктах протягом доби проводять декілька замірів, дані пізніше надсилають нам.

Випадків екстремального забруднення повітря, принаймні за останні декілька років, у нас не спостерігалось. Хоча, в 2013 році було зафіксовано перевищення вмісту формальдегіду, але це швидше за все пов’язано з з тим, що пости встановлені в місцях найбільшого забруднення: поблизу заводів та найбільш завантажених автомобільних доріг. Швидше за все це перевищення було викликане викидами вихлопних газів від автотранспорту. Але при цьому Луцьк – одне з міст в Україні з найбільш чистим повітрям.

– Що найбільше забруднює луцьке повітря – підприємства чи транспорт? І наскільки небезпечно жити поблизу доріг з інтенсивним рухом?

– Однозначно транспорт. Загалом заводи дають лише 7% викидів, а більше 90% - автомобільний транспорт.

Хоча, років 20 тому ситуація була протилежною. Звичайно, життя біля доріг збільшує ризик для здоров’я. Але чим саме це загрожує, можуть сказати лише лікарі.

Минулого року понад 92% викидів потрапляють в повітря від пересувних джерел, тобто транспорту.

А серед підприємств найбільше повітря забруднюють «Гнідавський цукровий завод» «Західна теплоенергетична група» (струткура, якій належить котельня на Карбишева) та завод «Мотор».

Зараз міська рада підвищує екологічні стандарти для перевізників і спонукає їх модернізувати свій транспорт.



– В міській раді багато разів звучали пропозиції звільнити центр міста від автомобільного транспорту на користь тролейбусів. Це може покращити екологічний стан міста?

– Звичайно, це дуже хороше рішення. Ми плануємо закупляти більше
польських тролейбусів, зменшувати кількість автотранспорту.

Можливо вже цього року вдасться замінити маршрутки №17 і 17а електротранспортом. В договорах з перевізниками навіть передбачене їх розірвання після придбання додаткових тролейбусів.

– У Луцьку почали активно встановлювати твердопаливні котли. Є думки, що вони шкідливіші за газові. Наприклад, в Європі все ж повністю не відмовляються від «блакитного палива». Чи може збільшення кількості котлів, що працюють на альтернативних видах палива, негативно вплинути на якість повітря у Луцьку?

– Встановлювати будь-які котли, в тому числі ті, що працюють на твердому паливі, можуть лише фірми, як мають спеціальні дозволи, які можуть виміряти кількість викидів.

Якщо використовувати деревину, то з’явиться дим, але назвати його шкідливим не можна. Торф – також природній енергоносій.

Сказати, що екологічний стан погіршиться, я не можу. Хоча, задимлення точно буде і мешканці його відчуватимуть, якщо буде багато таких котлів.

ВИ Ж ПАРКЕТ ЧИ ПЛИТКУ ВДОМА ПІД ЧАС РЕМОНТУ ВИБІРКОВО НЕ ЗРИВАЄТЕ…

– З темою забруднення повітря тісно пов’язане питання вирубки дерев – актуальне останнім часом для нашого міста. Скільки у нас дерев припадає на одного мешканця і скільки повинно їх бути?


– Основний документ Луцька – це Генеральний план міста Луцька, в якому є розділ «Містобудівне формування зеленої зони». У цьому розділі вказано, що зелених насаджень загального користування (парки, сквери, бульвари, набережні) у місті є 135 гектарів, що становить 41% від нормативного показника.

Тобто, передбачається, що в Луцьку повинно бути 325 гектарів зелених насаджень для такої кількості населення. При цьому на одного мешканця припадає 6,6 метра квадратних зелених насаджень при нормі 16.

За цим показником, місто далеко не на перших позиціях. Але, провівши аналіз даних, я прийшов до висновку, що в Генеральному плані не все чітко відображено. Законодавство каже, що рахуються зелені насадження на визначених територіях, а на момент створення плану ми не мали чітко визначених меж зелених насаджень. Жодного скверу тоді визначено не було – території ми почали визначати лише в останні 2-3 роки і цей процес триває, а Генеральний план затверджений у 2008 чи 2009 році. Наразі визначено вже 215 гектарів зелених насаджень.



Для норми цього показника все-одно не вистачає, але на мою думку, для Луцька норму порахували теж неправильно. Луцьк знаходиться в лісостеповій зоні і для таких міст норма визначена на рівні 11 метрів квадратних зелених насаджень на одного мешканця.

Я не знаю, чому київська фірма, яка створювала Генеральний план, визначила нам норму на рівні 16 метрів квадратних. До того ж у Луцьку немає підприємств хімічної, нафтопереробної, паперово-целюлозної галузей, металургійних комбінатів, цементних заводів. Також у нас немає залізничного вузла. Наразі в нас точно є близько 9,9-10 метрів квадратних зелених насаджень на одного мешканця.

– Вирізування дерев на вулиці Лесі Українки, проспекті Грушевського, в інших місцях суттєво погіршить ситуацію?

– Якщо говорити про норми, то вирізування рядових посадок на показник не вплине. Звичайно, зменшення кількості дерев – це негативне явище, але особисто я думаю, що реконструкція вулиці – це добра справа і робити її треба. Якщо дерева стоять на заваді реконструкції вулиці, їх однозначно потрібно зносити.

Якщо ви міняєте плитку чи паркет у себе вдома і місцями він затерся, а місцями ще нормальний, ви будете його частково залишати? Ні! Якщо зноситься, то зноситься все.

Тим більше, проект реконструкції Лесі Українки передбачає посадку такої ж, а то й більшої кількості дерев, що там була. До того ж ті дерева вже неестетичні, їх корені підривають бруківку.

Якщо одні дерева залишити, а інші зрубати і на їх місці посадити нові, це не буде гарно виглядати.

Інша справа, що дерева почали рубати зненацька. Навіть я сам не знав. Спочатку треба було почепити банери з проектом реконструкції, пройти загальне обговорення, щоб люди знали, що і як робитиметься, а тоді вже починати вирізувати. Тут неправильний підхід.

– Якщо відкинути емоції, пов’язані з вирізуванням дерев, то дуже багато людей говорять про те, що липи можуть вбирати велику кількість шкідливих речовин. А зможуть це зробити менші дерева, чи не погіршить стану повітря заміна зелених насаджень на вулиці Лесі Українки?

– Липа для Луцька, якщо не найкраще, то одне з найкращих дерев, тому що вона пило- та газовинослива, витримує міське середовище. Зрозуміло, що чим більше дерево, тим більше воно газу вбирає.

Але не можна сказати, що зріжемо дерева на Лесі Українки і там повітря стане гірше. Основний кисень дають тропічні ліси, океани, лісові масиви.

Також в нас дерева лише 6 місяців з листям, то що зимою в нас гірше повітря? Сезонність не впливає на якість повітря, тому вирубка 20 дерев теж ніяк не вплине на нього. Єдине, що недобре, то це відсутність тіні в спеку. Але це необхідність – зимою реконструкції вулиці не зробиш.



АВАРІЙНИХ ДЕРЕВ У МІСТІ БАГАТО

– А наскільки здорові і безпечні наші дерева? Скільки з них заражені омелою, аварійні, тому що під час грози останнім часом багато дерев падає?


– Аварійні дерева ми обстежуємо за зверненнями мешканців або комунального підприємства «Парки і сквери». Таких звернень є дуже багато – 15-20 щомісяця, особливо останнім часом, коли дерева падають під час сильного вітру.

Щодо омели, то це такий шкідник, який дуже швидко вражає дерево. Найкращий спосіб боротьби з ним – підрізати вражене гілля, коли він тільки з’явився. Коли ж паразит вразив більше 6% дерева, воно підлягає видаленню.

Але за останні кілька років ми багато зробили для боротьби з цим шкідником – зараженими залишились лише поодинокі дерева – 5% замість 50%. Дерева, вражені іншими шкідниками, обстежуються.

– Борщівника багато в Луцьку, як з ним борються?

– Найбільше цієї рослини в нас було в районі дитячої залізниці. Там з ним боролись і комунальні підприємства, і Служба з питань надзвичайних ситуацій. Зараз його вже менше стало.

А загалом є два методи боротьби з борщівником – хімічний (зрізати і покропити, щоб не ріс знову) і механічний (періодичне скошування). Ми пробували хімічний метод, але він не приніс бажаних результатів, тому найкраще борщівник часто скошувати і не давати йому зацвісти, бо тоді він найбільш небезпечний.

Втім, вирішити проблему раз і назавжди не можна – борщівник все-одно потрібно періодично видаляти – 3-5 разів за сезон. Але в районі ЛПЗ, наприклад, його вже менше.

СТИР РОЗЧИСТЯТЬ ДЛЯ РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ

– Річка Стир безпечна для купання? Бо, наприклад, нещодавно стало відомо, що вода з каналізації після очищення потрапляє саме у цю водойму. А Теремнівські ставки?


– Вода з каналізації потрапляє у річку Стир в районі Липлян і нижче за течією, тобто мешканцям міста це не шкодить. Також заводів, які забруднювали б річку, у нас немає. Безпечність купання визначає санепідемстанція і зважаючи на те, що пляж відкритий, показники в нормі.

Натомість на купання в Теремно офіційного дозволу немає. Хоч там облаштували гарний пляж, але, на жаль, на якість води це не впливає.



– На останній сесії міської ради прозвучала інформація про те, що в річку Стир часто потрапляють напіврозкладені трупи тварин. Це дійсно так?

– Трупи тварин можуть пливти сюди з Берестечка і транзитом йти далі. Не думаю, що той, хто живе в Луцьку, може кинути в Стир мертвого собаку чи свиню.

Але як з цим боротись? Тож не перекриєш річку. Єдиний вихід – розчистити річку від дерев, що невдовзі і планується. Тоді ті ж трупи швидше нею проходитимуть. А як по-іншому боротись? Ходив я до річки, розпитав людей, чи хтось бачив, щоб щось пливло. Ніхто нічого не бачив.

– А скільки коштуватиме розчистка річки Стир?

– Для міського бюджету це нічого не коштуватиме, тому що ми хочемо співпрацювати з фірмою «Річковий порт Луцьк». Це підприємство хоче возити пісок річковим транспортом. Вони готові вкласти в це гроші, розчистити русло від дерев, що попадали у воду.

Дозвіл комісії на знесення дерев вже є, тому можливо це вдасться зробити найближчим часом. Це добра справа для міста. Планується прибрати біля 320 дерев, 70 з яких вже лежать у воді.


А чому смердить Сапалаївка? Адже її неодноразово чистили.

– В річку Сапалаївку має вихід центральний колектор, куди стікаються нечистоти. В колекторі є система очистки, отвори закриті, але не герметично, тому запахи є.

Мешканці дзвонять, скаржаться на сморід особливо в вечірній та нічний час. Лучани якраз в цей час перебувають вдома, тому більша інтенсивність викидів.

Також запахи можуть бути пов’язані з застарілим обладнанням очисних споруд в Липлянах.

– До речі, про Липляни. Довелось нещодавно там побувати і поспілкуватись з начальником очисних споруд. Так от він запевнив, що фекальний мул працівники станції віддають селянам, які використовують його в якості добрива. Натомість в обласній екологічній інспекції сказали, що цього робити категорично не можна. Як ви гадаєте, цей мул може бути добривом?

– Я б не хотів таке добриво на власне поле брати. Там же вся побутова хімія! Раніше планувалось в Липлянах зробити біоферментний завод, який міг би справді перетворити фекальний мул на добриво. Але щоб цей завод побудувати, потрібні великі кошти, яких немає, ні в міському, ні в державному бюджеті.

З КРИНИЦЯМИ КОМУСЬ ЩАСТИТЬ, А КОМУСЬ – НІ

– Періодично піднімається тема якості води в колодязях. Вживати воду з луцьких криниць безпечно?

– Про те, що вода «Луцькводоканалу» якісна, знають всі, тому що вона подається з глибоких свердловин. А от щодо колодязів, років 3-4 тому в районі цукрового заводу ми перевіряли воду в криницях разом з водоканалом, санепідемстанцією. По деяких показниках було перевищення, але це не пов’язано з діяльністю якогось заводу.

Просто, коли глибина невелика, якісна вода не може бути. Тим більше, під час підтоплень. Дощі пішли – вода піднялась і почалось забруднення. Кожна людина може здати свою воду на аналіз і перевірити її якість. А говорити про всі колодязі не можна – хтось потрапить на хороше місце, а хтось – ні.

– Знаю, що в 90-х роках була проблема з підземним гасовим озером в районі Вишкова. Тоді нібито гас потрапляв в питну воду. Яка ситуація зараз з цим?

– Проблема така дійсно була і гас тоді відкачували, проблему моніторили екологи. Востаннє по цьому питанню були звернення років 4-5 тому. Але ситуація стабілізувалась і проблеми більше немає.

– Кілька років тому в Гаразджі підтоплювало кладовище і місцеві мешканці побоювались забруднення питної води. Дійсно було зараження води і чи може воно повторитись?

– В наш водопровід ніщо з кладовища потрапити не може точно. Хіба що в Сапалаївку, але санепідемстанція брала зразки води і трупної палички в них не виявила. Я не бачу в цьому загрози ні для лучан, ні для місцевих мешканців. Якби виявили трупну паличку, це було б надзвичайна подія.

ПЕРЕРОБКА СМІТТЯ – ЦЕ ПАЛИЦЯ З ДВОМА КІНЦЯМИ

– Дуже багато суперечок щодо полігону у селі Брище. Чимало селян невдоволені тим, що сміття з всього Луцька звозиться до них. Наявність полігону впливає на стан навколишнього середовища в цьому селі, можливо шкодить якості повітря, води, ґрунту?

– Наявність такого полігону – це однозначно негативний вплив. Але нова черга полігону будувалась з дотриманням сучасних технологій – закладалась подушка, плівка, що не дозволяє речовинам просочуватись в землю, відходи присипаються піском. Тобто, нова частина полігону може дошкуляти лише запахами.



– А луцькому полігону не загрожують такі пожежі та обвали, які нещодавно трапились на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові?

– Пожежі на нашому сміттєзвалищі можуть бути, але незначні. У нас сміття складається шарами і присипається піском. До того ж в Луцьку менші обсяги сміття. У Львові ж завали сміття були суцільні, можливо від безвиході. В нас нормальна технологія. Не без того, що сміття може хтось підпалити, але великі пожежі нам не загрожують.

– Донедавна в Брище планувалось встановити піч для спалювання сміття, але через протести мешканців від цієї ідеї довелось відмовитись. Дійсно ця піч могла зашкодити селянам чи навпаки – принесла б користь через те, що менше відходів викидалося би?

– Для міста спалювання сміття потрібне, тому що полігон займає дуже багато місця, там накопичується багато газів. А так спалили сміття – і забули. Але викиди в атмосферу були б. Тут є свої плюси і мінуси. Чого з них більше, сказати складно.

Спалювати сміття потрібно, але тоді запахи і дим могли б піти і на Луцьк також. Що б ми тут не зробили, хтось все-одно залишився б невдоволеним.

– Є якісь перспективи будівництва сміттєпереробного заводу в короткостроковій перспективі чи це нереально?

– Були інвестори, які хотіли це зробити, але не склалось поки. Для сміттєпереробного заводу потрібні більші обсяги сміття, ніж в нас є. В нас може не вистачити сировини для такого заводу, тим більше може зрости вартість вивезення сміття для населення, адже інвестори повинні вкласти великі гроші і захочуть їх повернути. Це палиця в двох кінцях, але для екології він дуже потрібний.

– Сміттєсортувальна лінія на полігоні в Брище дозволяє повністю відділити сміття від сировини, яку можна використати повторно?

– Найкраще було б налагодити сортування сміття на місцях, щоб кожен сам відділяв пластик, скло, папір тощо. Яка б потужна лінія не була, вона на 100% сортування забезпечити не може, але свій ефект вона дає. Частина сміття все ж йде на переробку, але це часткове рішення.

- В Луцьку є проблема з утилізацією біологічних відходів, яких за рік накопичується аж 2 тонни. Все це захоронюється на кладовищі в Гаразджі, хоча за законодавством, повинне спалюватись. Це не загрожує нам спалахом якихось інфекцій?

– Інвестор планував встановити спеціальну піч також для спалювання біологічних відходів. Це дійсно потрібно робити централізовано. Чи шкодить захоронення? Не думаю. Всі біологічні відходи захоронюються в окремому секторі, в окремих ящиках. З цієї точки зору немає різниці, чи похована ціла людина на кладовищі, чи окремі частини тіла. Хоча, кремацію справді краще було б робити. Також спалювати можна було б трупи тварин.

– В місті немає заборони на поховання домашніх тварин, тому що більшість це робить де заманеться?

– У Луцьку немає визначених для цього місць, хоча логічно було б відвести якесь місце для поховання улюблених котиків, собачок.

РОЗБИТИЙ ТЕРМОМЕТР МОЖНА ЗАКАТАТИ В БАНКУ

– А куди можна дівати ртутні термометри, люмінесцентні лампи, батарейки, тобто все те, що небажано викидати разом із звичайним сміттям? Не всі ж можуть прийти в школу і покласти їх в скриньку.


– Такі відходи ми збираємо у школах, підключились супермаркети. Цього року ми більше 4 тонн батарейок відправили у Львів, на державне підприємство «Аргентум», яке займається переробкою. Якщо людина хоче, вона має можливість збирати батарейки, а потім віддавати їх на переробку.

Щодо енергозберігаючих ламп, кожне підприємство, яке їх використовує, повинне заключати договір про їх переробку з рівненськими чи львівськими фірмами. За утилізацію однієї лампи потрібно заплатити здається 6 гривень. Якщо такі угоди неукладені, підприємство можуть оштрафувати. Утилізації потребують й побутові лампочки, але поки цей процес не налагоджений.

Більш шкідливими є ртутні термометри. Тому ми хочемо виділити гроші з міського фонду охорони навколишнього середовища та закупити спеціальні контейнери для збору ртутовмісних елементів. Тоді так само заключатимуться договори з організаціями, які можуть забезпечити утилізацію та переробку. Міський голова поки не знає про цю ідею, але думаю, що вона йому сподобається.




– Тобто зараз, якщо людина розбила термометр, в неї немає іншого виходу, як викинути його в сміття?


– Чому відразу в сміття? Розбитий термометр і ртуть можна покласти в банку з водою і щільно закрити. Так його можна зберігати дуже довго і ртуть не випаровуватиметься.

Можна також попросити прийняти термометр в аптеки чи лікарні. Ми спробуємо налагодити таку співпрацю. Хочеться також, щоб утилізація проводилась за кошти міського бюджету, щоб люди безкоштовно могли здавати розбиті термометри.

ЗІ СТА ЛЮДЕЙ ЛИШЕ 5 ШКОДЯТЬ ПРИРОДІ

– Чи не у всі сезони для Луцька актуальна проблема спалювання сухої трави. Скільки пожежники не говорили, що цього не можна робити, проблема все ж нікуди не зникає. Наскільки це небезпечно з точки зору екології?


– Однозначно палити суху траву заборонено і в межах міста, і поза ним. Ми часто виїжджаємо на виклики, коли повідомляють про спалювання сухостою, за межі міста Державна екологічна інспекція виїжджає. Спалювання сухої рослинності, звичайно, шкодить довкіллю – гнізда пташок загоряються, горить очерет, може виникнути велика пожежа через неконтрольоване спалювання. В межах Луцька найгірша ситуація в районі Гнідавського болота. Тут з цим важко боротись.



– Ми перелічили велику кількість екологічних проблем. Але як з ними боротись можна? Можливо варто проводити уроки екологічної грамотності для дітей чи навчати дорослих?

– Найкраще – починати з дітей, а поки вони виростуть, навчать і своїх батьків. Через що ми дуже багато екологічних заходів і акцій проводимо в дитячих садочках, школах. Навчаємо дітей правильному поводженню з такими відходами, як пластикові пляшки, батарейки, вчимо садити дерева, кущі, квіти.

А дорослого, якщо він досі нічого не зрозумів, важко навчити. Насправді, не дуже багато в нас таких несвідомих людей. На 100 людей – 95 нормальних і 5 таких, що можуть і підпалити щось, і викинути не там, де треба. Але можу сказати, що останнім часом рівень культури все ж зростає.

Спілкувалася Віталія САХНІК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
3

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Детский лепет.
Відповісти