Романія Козачок: «Головне в житті – сім’я, а комфортне житло збудує «Житлобуд-2»*

0
0
Романія Козачок: «Головне в житті – сім’я, а комфортне житло збудує «Житлобуд-2»*
Вже майже півстоліття ТзОВ «Житлобуд-2» зводить на теренах Волині і за її межами сучасні будинки та цілі житлові масиви. Сьогодні наше інтерв’ю із заступником директора компанії Романією Ярославівною Козачок – мудрою та толерантною жінкою, приємним співрозмовником, яка цими днями святкує свій ювілей.

- Романіє Ярославівно, ви вже майже тридцять років працюєте у «Житлобуді-2». Як сталось, що обрали саме будівельну фірму та із чого починали свою роботу тут?

- Родом я із Львівщини. Після закінчення школи, чесно кажучи, губилась у думках куди йти вчитись далі. І обираючи професію інженера-будівельника у Львівському будівельному технікумі, не зовсім розуміла специфіки своєї майбутньої роботи. Тож, можна сказати, що вибір за мене зробила сама доля. Здобувши професію була направлена в Луцьк у компанію «Житлобуд-2», в якій працюю донині.

Пам’ятаю свій перший робочий день, коли в білому платтячку та босоніжках приїхала на фірму, а мене звідти відразу відправили у Боголюби, там якраз будувалась районна лікарня. І от я виходжу з автобуса і йду в сторону будови. А там таке болото… Пробираюсь уздовж колій, де їздили вантажівки, а на зустріч мені – начальник дільниці. «Дівчино, куди ж ви в такому наряді йдете?» - Отак я познайомилась зі своїм, безпосереднім на той час, керівником дільниці. «Цей день я вам звичайно зарахую, а завтра приходьте у джинсах та якомусь простішому взутті», - сказав він і відправив мене додому.

Далі була щоденна копітка праця. Поступово підіймалась кар’єрною драбиною. Неодноразово доводилось шукати підхід до працівників. І, навіть, вже пізніше вистачало характеру брати в руки кельню і на рівні з робітниками мурувати стіну, аби показати, що вмію не лише керувати.



Перші роки дуже хотілось повернутись на свою малу батьківщину. Але з часом звикла до людей, до атмосфери. У Луцьку дуже просторо, в порівнянні з вузькими львівськими вуличками. І це мене приваблювало. Про те, що тут залишилась ні разу не пошкодувала. Навколо мене завжди були люди, які допомагали. Ті, кому я нині завдячую своїм досвідом. І, знаєте, я вже, мабуть, більше лучанка, аніж львів’янка.

- Розкажіть про компанію «Житлобуд-2».

- Компанії вже п’ять десятків літ. І протягом часу, який я тут працюю, вона дуже змінилася. Які б не були важкі періоди в будівельній галузі, компанія постійно розвивалась. Раніше офіс підприємства знаходився на вулиці Потебні та розміщувався на одному поверсі приміщення. Тепер у нас є своя триповерхова будівля, дві виробничі бази, транспортний відділ, арматурний, столярний цехи, цех кованих виробів, бетонно-розчинні вузли і так далі…

Матеріально-технічна база постійно удосконалюється. Виготовляємо різну будівельну продукцію для забезпечення не тільки своїх будмайданчиків, але й для продажу. Колектив у нас професійний та досвідчений, це дозволяє працювати із різними замовленнями. У нас все збалансовано. Бувалі працівники діляться досвідом з молодими і це безперервний процес. У нас працюють двісті п’ятдесят робітників, яких забезпечуємо роботою протягом всього року. Ми завжди стараємось триматись на плаву і сміливо беремося за різні об’єкти. А між собою часто жартуємо, що не будували ще хіба що адронний колайдер.

- А що будуєте нині? Яка географія об’єктів?

- Незважаючи на фінансову кризу, війну і абсолютну невпевненість у тому, що буде завтра, ми будуємо школи, дитячі садки. Був період, коли протягом років двадцяти замовлення на такі об’єкти взагалі не надходили. А нині ми їх будуємо і це радує.

Цьогоріч плануємо завершити будівництво шкіл у селах Любохини, Осівці та школу №27 у місті Луцьку. Минулого року завершили будівництво шкіл у селах Вербка, Житнівка, селищі Шацьк. В селі Липини ввели в експлуатацію житловий комплекс - 15 тисяч квадратних метрів загальної площі житла.



Особливе задоволення приносить будівництво шкіл у віддалених селах області. Коли дивишся в яких умовах там навчаються діти і все одно отримують хороші знання, хочеться побудувати для них щось просторе, сучасне та зручне. Хочеться, щоб і вчителям, і учням було комфортно. Також, дуже приємно, коли є підтримка і зацікавленість дирекції та педагогічного колективу закладу. Коли люди знають чого хочуть і слідкують за будівництвом.

- «Житлобуд-2» надає послуги тільки на території Волині?

- Будуємо там, де можна будувати. Правда, нещодавно з компанією трапився неприємний інцидент. Отримавши замовлення на будівництво фортифікаційних споруд на Сході України, ми з великим ентузіазмом взялись за роботу. Потім же наші старання обернули проти нас самих. Нині нам закидають необґрунтовані обвинувачення про нецільові витрати коштів. До того ж це не підкріплено ніякими доказами. В результаті, ми не тільки нічого не заробили, а ще й витратили свої кошти та отримали безпідставні обвинувачення.

- Як забудовнику налагодити хороші стосунки з інвестором?

- Щоб були хороші стосунки із замовником, завжди потрібно бути чесним. Обіцяти лише те, що дійсно можеш зробити та бути відкритим для людей. Тоді працювати легко і цього достатньо, щоб до вас прийшов клієнт.



- Тридцять років пліч-о-пліч з Леонідом Стефановичем. Як вдається знаходити порозуміння з керівником та вирішувати проблеми, що виникають у компанії?

- Наш керівник – заслужений будівельник України. Це мудра, розсудлива людина, професійного досвіду якої достатньо для вирішення питань будь-якої складності. Цінує та поважає свій колектив. Тому з ним легко та приємно працювати.

- Які переваги житла у новобудові в порівнянні з квартирою, купленою на вторинному ринку?

- Все дуже просто: на вторинному ринку – старі водопроводи, системи каналізації, централізоване опалення, що є економічно невигідним. У новобудовах акцент робиться не лише на зручностях та комфорті, а й на енергозбереженні. Тут використовуються новітні технології. Тому придбання житла на вторинному ринку, що спочатку видається дешевшим, пізніше може обійтися дорожче, аніж купівля нової квартири, оскільки там все потрібно переробляти.

- Яким є дім вашої мрії?

- Якщо ви живете у щасливій сім’ї, то не так уже й важливо наскільки комфортні умови навколо вас. Все це просто стає другорядним. Вважаю, що головне в житті – сім’я, а комфортне житло може збудувати наша компанія.

- Як відпочиваєте після важкого та насиченого робочого дня?

- А от відпочивати я не вмію. Завжди думаю або про сім’ю, або про роботу. Паузою для відновлення сил у мене є чашка кави. Коли все ж вдається на кілька днів відірватися від роботи та дому, кудись поїхати, то мені стає якось неспокійно. Думаю, що за цей час можна було б щось зробити.

- Розкажіть про свою сім’ю. Що надихає вас на роботу?

- Свою сім’ю я дуже люблю. Це чоловік, донька і син, які завжди мене розуміють та підтримують. Більше того, поважають мою справу і, при потребі, готові навіть допомогти. Чоловік та донька також працюють у будівельній галузі, зокрема донька вже сьомий рік на нашому підприємстві. Я дуже рада, що їй подобається робота у нашій компанії і що вона стала хорошим спеціалістом. Не менше вдячна і колективу та директору компанії. Тут є розуміння та вміння вислухати один одного. Це допомагає розвиватися та вдосконалюватися. І серед таких людей можна працювати ще років п’ятдесят.

- Дякую за приємну та цікаву розмову, Романіє Ярославівно. А з нагоди ювілею бажаю вам натхнення в роботі та сімейного затишку.

Розмову вів Віктор ТВОРОВСЬКИЙ
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: без коментарів

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help