У вибухах на артилерійських складах в Україні 100 років тому теж шукали російський слід, — історик

2
8
У вибухах на артилерійських складах в Україні 100 років тому теж шукали російський слід, — історик
Історик Віталій Скальський навів паралелі з нещодавніми вибухами на артилерійських складах у Калинівці та пожежею сторічної давності в Києві і зауважив, що тоді теж шукали російський слід.

Про це він розповів виданню Громадське радіо.

До слова, на території Києва у 1918 році горіли артилерійські склади, внаслідок чого загинуло 200 людей.

«В одному з джерел писалося, що то було пекло. Була пожежа, люди гинули – було близько 200 загиблих людей. Треба зважати, які були будівлі навколо Звіринця – вони було миттєво зруйновані, адже це були просто дерев’яні будиночки, і все це перетворилося на величезну пожежу. На місці був вибух за вибухом, як це відбувається на складах, і взяти під контроль цю ситуацію було складно.

Тодішнє керівництво себе дуже непогано проявило, миттєво були виділені кошти на допомогу, миттєво організувалися пункти харчування та ночівлі, тобто всі спрацювали оперативно. Ці вибухи тривали два дні», — згадує історик.

Як зазначає Віталій Скальський, ці склади залишилися з часів колишньої Російської імперії.

«Це ще російські склади. Справа в тому, що наприкінці 1917 року імператорської армії вже практично не стало – вона або розбіглася, або націоналізувалася. Відповідно, на складах залишалися ці речі, які майже не контролювалися, ніхто ними не опікувався. Більше того, колишнє командування російської імператорської армії почало вивозити під час жовтневого перевороту в Петрограді звідти зброю і набої в більш безпечні місця, зокрема в Керч. Але керченська фортеця не була розрахована на таку кількість і таку терміновість приймання боєприпасів. Отже, вони були просто скинуті під відкритим небом навколо тої фортеці. І зрозуміло, що в певний момент це призвело до трагедії», — розповів Віталій Скальський.

За словами історика, є декілька версій причин трагедії, і серед домінуючих версій переважала та, яка говорила, що там мав місце російський слід.

«Розглядалося кілька версій. Перша – це більшовики для того, щоб дестабілізувати ситуацію і захопити владу. Друга версія – країни Антанти як ворожі країни до Німеччині. Третя – банальне недбальство. Я більше схиляюсь до загального поєднання цих трьох речей. Навряд чи там контррозвідки Антанти сиділи і розробляли план, як би то нам підірвати Звіринець. Проте це могли зробити саме більшовики. І у випадку з Керчю були навіть відкриті заяви, що ми підірвемо цю фортецю, щоб боєприпаси не дісталися ворогам. Тому допустити, що те саме могло бути в Києві, ми можемо.

Також є версія, що склади вибухнули через недбальство. Того часу охоронці таких складів могли розважатися, стріляючи по навісних замках на тих складах. Тобто  — недбальство це було чи теракт, встановити вже наразі неможливо», — розповів історик Віталій Скальський.

Нагадаємо, 26 вересня у Калинівці на складах озброєння виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
8

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Ну что сказать.... Дебилыблять, были ими и «100 рокiв назад» и ими й залишилися....
Відповісти
Щоб зняти з себе відповідальність за недбальство і злочинну халатність, плюємо на об'єктивність і починаємо шукати «російський слід»
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні