«Це була людина, глибину якої навряд хтось осягне»: у Луцьку відкрили меморіальну дошку загиблому воїну

3
9
«Це була людина, глибину якої навряд хтось осягне»: у Луцьку відкрили меморіальну дошку загиблому воїну
У луцькому НВК №9 відкрили меморіальну дошку загиблому в зоні АТО Максиму Гринчишину.

Максим Гринчишин був командиром зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 72-ї бригади. Він загинув у лютому від кулі снайпера в Авдіївській промзоні. Посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

На відкриття меморіальної дошки загиблому Герою прийшли воїни, волонтери, друзі та рідні Максима Гринчишина, представники влади.

«Це була людина, яка беззастережно любила Батьківщину і ні на хвилину не задумувалась, де вона повинна бути, коли над нашою країною нависла небезпека», - сказав директор НВК №9 Олександр Дубина.

Присутні вшанували пам’ять загиблих у зоні АТО військових хвилиною мовчання.

«Є невеличка частина тих, кому небайдуже наше майбутнє. А ми, у свою чергу, байдужі до самих себе. Нещодавно я зрозумів, що ми повинні як мінімум молитися за близьких і не зраджувати їхнім принципам. Коли йдете повз стелу загиблим, не зважаючи на ваші релігійні переконання, помоліться. Ми маємо хоч якось показати, що ці люди не просто так загинули…», - зазначив брат Максима Дмитро Літушко.

Бард Юрій Щербик заспівав авторську пісню «Прометей», присвячену Максиму Гринчишину.

«Він був офіцером. Він був з тих, хто готовий до всього. Він казав, що йде на війну і може бути всяке. Коли Максим народився, у нього були проблеми з ногою. Хірург сказав, що він вилікується, але ніколи не буде військовим і льотчиком. Максим обрав бути військовим, і не просто військовим, а захисником. Він дуже любив читати. У дитинстві залазив під ковдру, вмикав ліхтарик і читав книжки, аби не заважати рідним. Максим не покидав цю звичку й на війні», - поділилась дівчина загиблого воїна Любов Казмірчук.

За її словами, ніхто з його підлеглих не загинув в АТО, бо Максим Гринчишин був відповідальним і прискіпливо ставився до своєї роботи.

«Хтось із друзів Максима сказав, що це була людина, глибину якої хтось навряд осягне», - розповіла Любов Казмірчук.

Однокласник бійця Сергій Григоренко зауважив, що Максим Гринчишин не був відмінником у школі, однак мав активну життєву позицію, він любив природу і постійно жартував:

«Максим був людиною непростою у тому плані, що він нічому відразу не довіряв, усе любив перевіряти і докопуватися до суті речей. Він не був кращим у школі, але мав активну життєву позицію.

Він любив природу, ми ходили з ним у походи. У 2011 році ми пішли з ним в похід у Карпати і в нього постійно дзвонили два телефони. І там така мова про труни, копання могил, а він працював в той час бригадиром на Луцькому спецкомбінаті. А він про це жартував і до всього ставився з гумором.

Десять років він працював в Італії. Але себе знайшов в АТО. Максим був особливою людиною».


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
9

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Вічна пам'ять герою!
Відповісти
а що там ця вся баксова шушара робила?
Відповісти
А що ви тилові пацюки однокласники і укропчики зробили для України ????
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні