ЕНЕРГО-ПАСПОРТ: документ, який зберігає в квартирах тепло

Питання ефективного використання води, електрики та газу, а відповідно – економії на «комуналці», наразі – одне із основних при виборі нового помешкання. Та якщо із вибором бажаного планування квартири чи комфортного району майбутні господарі можуть справитися самотужки, питання вибору дійсно енергоефективного та ощадного житла – набагато складніше і менш очевидне.

Хорошою підказкою для правильного вибору може стати так званий Енергетичний паспорт – документ, за яким забудовник може детально розповісти, скільки ресурсів доведеться витрачати, аби утримувати оселю в комфортних умовах. А також – підказати додаткові шляхи для іще більшої економії.

Про те, що таке Енергетичні паспорти та чи всі луцькі будівлі мають такий документ – у матеріалі «Волинь24».

ЛУЦЬКІ ЕНЕРГО-РЕАЛІЇ

Попри те, що ефективне використання енергоресурсів останні роки в Україні стало одним із пріоритетних питань і на рівні держави, і – пересічних громадян, далеко не всі забудовники знають, що таке «енергетичний паспорт будівлі», і яка його практична користь.

Приміром, у відділі продажу ЖК «Луцька Рів'єра», що на вул. Ковельській, навіть спільними зусиллями так і не змогли дати відповідь, чи є енергетичний паспорт у будинка, який вони наразі будують. «А що це взагалі таке?» – дивувалися працівники відділу продажу питанню, відмінному від «яка ціна?» або «чи можна змінити планування?».

У відділ продажу ЖК «Егоїст», що на просп. Соборності, не вдалося потрапити з кількох спроб. Зателефонувавши напряму до забудовника – у корпорацію Global Development, офіс якої розташований у Чернівцях, відповіді про енергетичний паспорт «Егоїста» однаково не отримали.

Наступний пункт – відділ продажів «Луцького домобудівельного комбінату». Тут на отримання потрібної інформації пощастило більше: консультанти запевнили, що усі їхні будинки мають енергопаспорти, а питання енергоефективності для них – завжди у пріоритеті.


«Яскраві, гламурні фасади з величезними вітражами – це не наш формат. Ми надаємо перевагу стриманому, класичному стилю, за яким стоїть – розумне використання ресурсів. Фактично, це – шлях, яким сьогодні йде Європа. Не треба бути великим спеціалістом, щоб розуміти: чим більше віконних конструкцій – тим холодніше приміщення. Тому в цілях збереження тепла вікна мають бути рівно такими, щоб в приміщення поступало достатньо світла», – зауважила начальник відділу продажів Луцького домобудівельного комбінату Анна Бондарчук.

Кожен із таких нюансів, розповідають працівники ЛДБК, ретельно прорахований в енергетичних паспортах їхніх новобудов. А документ, своєю чергою, є гарантом того, що власники квартир можуть чітко прорахувати витрати на обігрів і бути впевненими: у їхньому помешканні платять за тепло по-мінімуму.

СКЛАДНІ РОЗРАХУНКИ – ПРОСТИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Що ж таке енергетичний паспорт? Фактично, це – набір складних розрахунків, які визначають, наскільки тепловитрати на обігрів будинку відрізняються від визначених стандартів.

Спеціалісти розробили максимально припустимі норми витрат палива на обігрів тої чи іншої будівлі – житлового будинку, навчальних закладів, громадських, торгових тощо, які затвердили як державні будівельні норми (ДБНи). Окремо для кожного із конкретних об’єктів робиться свій розрахунок. Залежно від того, яким є співвідношення цих двох цифр – ДБНу та реального показника, будівля потрапляє до того чи іншого класу енергоефективності.

Усього таких класів є шість і вони позначаються латинськими літерами: «A», «B», «C», «D», «E» та «F». При цьому клас «А» означає найкращі показники енергоефективності, а «F» – найгірші.

Із квітня 2017 року вступає в силу нова будівельна норма, за якою житлові багатоповерхівки не можуть будуватися за нижчими показниками, аніж «С».

«Усі наші будинки – класу «С». Відтепер держава буде вимагати такої якості від усіх забудовників, і вимога ця буде обов’язковою. Чому саме клас «С»? Цей клас означає, що фактична потреба в енергоресурсах для обігріву будівлі – аналогічна тій, що за держаними нормами визначена як максимально допустима. До класів «В» та «А» потрапляють об’єкти, де енергозатрати менші за норму, а категорії «D», «E» та «F» – якщо більші», – пояснив начальник виробничо-технічого відділу «Луцького домобудівельного комбінату» Тарас Пелюх.


Згадана будівельна норма, яка почне діяти із квітня, також говорить про те, що енергетичні паспорти стануть обов’язковими для кожної новобудови.

До слова, про енергопаспорти йдеться і в проекті Закону «Про енергетичну ефективність будівель». Зокрема, такий документ визначається обов’язковим не лише для майбутнього будівництва, а й для існуючої забудови. Без нього будинок чи окрему квартиру – ні продати, ні віддати в оренду, ні зробити капітальний ремонт чи реконструкцію.

«Цей закон, як мінімум, змусить забудовників використовувати енергоефективні матеріали при будівництві. Адже зараз чимало з них навіть не розуміють, що таке енергетичні паспорти будівлі. Хоча за кордоном це норма: купуєш квартиру, відкриваєш енергетичний паспорт і бачиш, скільки будеш витрачати енергоносіїв. І це суттєво впливає на ціну житла: чим нижчі витрати енергії, тим вища ціна», – розповів очільник Ради голів ОСББ Луцька, член виконкому Роман Бондарук.

ЗІГРІВАЮЧИ БУДИНОК, А НЕ ВУЛИЦЮ

Енергопаспорти для збудованого будинку видають після спеціального аудиту, а для новобудови – на етапі складання проекту. Спеціальної ліцензії для цього не потрібно, і таку послугу надають практично усі проектні організації.

«Розділ «Енергозбереження» в проектній документації був завжди, але зараз більш жорсткі вимоги до цих питань у зв’язку із економією енергоресурсів. Державні норми тепер вимагають тепліших стін, кращого засклення. Крім того, вводяться нові системи опалення, сучасніші прилади для обігрівання», – розповідає технічний директор проектної організації «АДК» Богдан Кручений.

За його словами, клієнти-забудовники при замовленні вказують бажану категорію енергоефективності, а проектанти роблять теплотехнічні розрахунки і пропонують, як збудувати будівлю саме такою, щоб вона відповідала потрібним параметрам.

«Вказуємо, що така-то стіна має бути, наприклад, в півтори цегли, такою-то об’ємною вагою. Але для того, щоб стіна відповідала визначеному коефіцієнту теплозбереження, треба ще стільки-то сантиметрів утеплювача… Обраховуємо все: стіни, засклення, підлогу над підвалами, перекриття над горищем, і визначаємо найбільш оптимальні варіанти. В частині енергозбереження наше завдання – зробити будівлю стійкішою до тепловтрат, щоб нагрівши будинок, ми не гріли навколишнє середовище», – пояснює проектант.

«Енергопаспорт – це складний розрахунок, за основу якого береться багато показників. В першу чергу, враховується так званий коефіцієнт теплоопору зовнішніх стін та вікон, тобто – здатність конструкції не випускати тепло із приміщення. Для стіни такий коефіцієнт – 3,3, для дверей – 0,6, для вікон – 0,75. Тобто, чим більше вікон – тим більше шансів, що будинок потрапить до нижчого класу енергоефективності. До речі, у згаданому ДБНі є цікава вказівка для забудовників: вікна повинні бути такими, щоб забезпечували освітлюваність кімнати і – не більшими», – зауважив начальник виробничо-технічого відділу «Луцького домобудівельного комбінату».


Після завершення будівництва клас енегроефективності будівлі необхідно підтвердити. Така вимога пов’язана із тим, що будівельники можуть відступитися від проекту, наприклад, замінити один матеріал на інший. Будь-які відступи повинні бути санкціоновані проектною організацією, проте щоб уникнути найменших неточностей – при здачі побудованого будинку в експлуатацію норми вимагають від проектної організації повторно заповнити енергетичний паспорт.

Навчитися «читати» енергетичні паспорти будівель, або, принаймні, цікавитися їхньою наявністю та просити експертів роз’яснити, наскільки енергозатратним є житло – перше, що у сучаснисних реаліях повинен запитувати майбутній власник помешкання. Адже без теплої оселі та адекватних рахунків за «комуналку» важко уявити справді комфортне життя.

Ірина КОСТЮК, Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)