Алкідна фарба для авто: плюси, мінуси та особливості використання

Лакофарбове покриття транспортного засобу виконує одразу дві важливі функції: декоративну та захисну. Воно запобігає корозії кузова й забезпечує надійний захист від вологи, хімічних реагентів і механічних пошкоджень. І з цими завданнями чудово впорається автоемаль алкідна, яка дасть змогу отримати стійке, рівне та довговічне покриття. А огляд основних характеристик і властивостей цієї серії матеріалів допоможе підібрати оптимальні для роботи продукти.

Алкідна фарба та її особливості

Це однокомпонентне лакофарбове покриття, в основі якого — алкідні смоли. Після висихання на поверхні утворюється міцна, зносостійка плівка, яка має гарну стійкість до зовнішніх впливів. Серед його переваг:

• стійкість до УФ-випромінювання і погодних умов;
• доступна ціна порівняно з акриловими і поліуретановими складами;
• висока міцність і стійкість до подряпин, сколів, а також інших механічних пошкоджень.

Сфера застосування

Алкідні фарби використовують не тільки для легкових автомобілів, а й для вантажної та сільськогосподарської техніки, а також спецтранспорту. Таке покриття добре витримує активну експлуатацію транспортного засобу, і якщо в пріоритеті зносостійкість, то це один із найкращих варіантів.

Швидкість висихання

Час застигання залежить від температурного режиму в приміщенні. Без використання затверджувача покриття висохне:

• при 20 ℃ — за добу;
• 80 ℃ — за годину.

Але для повного завершення процесу полімеризації необхідно близько двох тижнів — і лише після цього можна братися до полірування.

Як правильно наносити алкідну емаль

Щоб очікування збіглися з реальністю, корисно дотримуватися кількох важливих рекомендацій. Технологія передбачає такі етапи:

1. Підготовка поверхні — перед роботою кузов потрібно ретельно очистити від бруду, іржі, залишків попереднього покриття.
2. Ґрунтовка — необхідна для створення міцного адгезійного шару, що сприяє кращому зчепленню, запобігає корозії, забезпечує рівномірний розподіл складу і стійкий результат.
3. Змішування компонентів — алкідну фарбу розбавляють розчинником, а також додають затверджувач або сикатив.
4. Нанесення — роботи проводять у сухому, теплому і добре провітрюваному приміщенні, розподіляючи склад на поверхні за допомогою фарбопульта.

Після повного застигання проводиться фінішне оброблення захисним лаком. За правильного нанесення та подальшого догляду алкідне покриття буде служити роками, не втрачаючи первинних властивостей.