Банки масово блокують рахунки українців: що робити

В Україні поступово посилюють вимоги до фінансового моніторингу – обмеження на перекази стають жорсткішими, а фінансові установи перевіряють кожного клієнта. Часто банки блокують рахунки українців без пояснення жодних причин.

Про це пише OBOZ.UA.

Як банки блокують рахунки? Чого варто остерігатись
Деколи банки без пояснення причин блокують рахунки й не просять жодних документів. Один із таких випадків описаний у судовій справі 711/9639/23. Житель Черкас подав позов проти ПриватБанку з вимогою поновити його рахунок і програв. У позивній заяві вже колишній клієнт банку зазначив, що йому повідомили про "розірвання угоди у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта".

Рахунок йому заблокували ще у грудні 2023-го. За весь 2023-й він поповнив свою картку на 487,1 тис. грн (приблизно по 44 тис. грн на місяць). "Отримання значних сум на картковий рахунок пов'язане з продажем особистих речей та власних дорогих автозапчастин через сервіс оголошень OLX", – йдеться у судовій справі.

Законом та постановами НБУ передбачено вимоги до фінмону банків. У згаданій судовій справі цитують рекомендації НБУ 24-0006/58546/БТ. Так, перевіряючи, чи не використовує клієнт свій рахунок для відмивання коштів, звертають увагу на такі фактори:

- мають концентровані кількості операцій зарахування чи списання Р2Р переказів на день;
- мають ознаки "накопичення" та виведення коштів, отриманих через Р2Р перекази:
- мають значні обсяги та кількість операцій Р2Р переказів;
- мета й суть фінансових операцій незрозуміла;
- джерела походження коштів не з'ясовано;
- подальше використання коштів невідоме;
- фінансові операції мають транзитний характер.

Перевіривши клієнта, у банку дійшли висновку, що існує високий ризик відмивання коштів. Саме тому з ним і вирішили припинити співпрацю. Суд, розглянувши позов незадоволеного клієнта, вирішив відхилити його.

Блокуючи рахунки, банки намагаються зловити й припинити роботу "дропів". "Дроп" чи "грошовий мул" – людина, яка надає банківську картку, оформлену на її ім'я, для транзитних переказів коштів. "Дроп" отримує гроші на картку та відразу переказує їх на вказаний "роботодавцем" номер іншої картки, при цьому залишивши собі обумовлений відсоток. В інших випадках "дроп" просто оготівковує гроші (та передає їх зазначеній людині), залишивши собі "комісійні". Перекази грошей "через багато карток" – це шлях для відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. І всі ланки на цьому шляху є злочинними", – йдеться у судовому рішенні у справі 212/7909/24.

У зазначеній справі клієнт ПриватБанку з Кривого Рогу намагався через суд відновити свій рахунок. Виявилось, що лише за 10 місяців він переказав 5,2 млн грн. Пояснити мету таких операцій він не зміг, тож суд відмовив йому в задоволенні позову.

Схожі справи регулярно розглядають суди по всій країні. Наприклад, торік вчителька Любомльської ЗОШ №2 судилася з "Монобанком" через блокування свого рахунку. Картку вона оформила ще у 2020-му й тоді мала середній дохід у розмірі 6 тис. грн на місяць. А в липні 2024-го, після того, як упродовж 50 хвилин її рахунок поповнювали тричі на загальну суму 20 тис. грн, картку заблокували. За чотири роки вчителька провела через свій рахунок 4,6 млн грн, тоді як її легальні доходи, згідно з наданою довідкою, склали всього 1,3 млн грн. Вона періодично поповнювала рахунок на десятки тисяч гривень.

Система фінансового моніторингу банку виявила ознаки "дропа". "Дропи" – клієнти банків, які передають свої картки для відмивання коштів. За це "дропи" отримують винагороду та ризик назавжди втратити банківський рахунок. Саме через велику кількість "дропів" і було запроваджено обмеження.

Нагадаємо, два банки закривають відділення в українських містах: що відбувається.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.