У рф готуються до великого наступу цього року

1
У рф готуються до великого наступу цього року
Збройні сили Російської Федерації можуть піти в наступ цього року. Проте існують певні стратегічні чинники, які противнику потрібно опрацювати перед ймовірним початком операції.

Про це повідомив західний військовий експерт, генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян, пише ТСН.

Можливості Путіна після виборів
У Путіна є три очевидні варіанти ведення війни після російських виборів.

По-перше, він може вирішити продовжити війну в нинішньому темпі, затягуючи її безліччю дрібних операцій на різних ділянках дуже довгої лінії фронту в Україні, а також періодичними ракетними обстрілами й атаками ударних безпілотників.

По-друге, Путін може вирішити активізувати операції, коли кліматичні, логістичні та кадрові умови стануть сприятливими для більш масштабного наступу навесні або влітку.

Нарешті, він може вирішити припинити операцію, повернути всі свої збройні сили та повернутися до кордонів 2014 року. Ймовірність цього дорівнює нулю, але автор запевняє, що мусив згадати про такий варіант.

Хоча перший варіант може спочатку здатися привабливим для Путіна, навіть він може оцінити, як європейці повільно, але неминуче нарощують свої оборонні виробничі потужності. Чим довше він продовжуватиме війну, тим потужнішою буде європейська оборонна промисловість і збройні сили. З огляду на прагнення до регіонального домінування, такий результат не бажаний для Путіна.

Третій варіант, вочевидь, не обговорюється. Риторика Путіна до і під час війни вказує на повну відданість росіян перемозі над Україною.

Таким чином, Путін, найімовірніше, розглядає 2024 рік як можливість, коли підтримка США буде відсутня, європейський оборонний потенціал ще не досягнув того рівня, коли він може надати вирішальну підтримку Україні, а український військовий потенціал перебуває на стадії реконструкції та інституційної трансформації.

Вирішальний удар по Україні цього року, який призведе до захоплення значної частини території, може призвести до того, що підтримка війни з боку США ще більше зменшиться і посилить тиск на українську владу задля проведення переговорів про припинення вогню або перемир'я, пише Мік Раян.

Хоча це було б катастрофою для України і Європи, це було б дуже вигідно для Путіна і Росії. Тому найбільш вірогідним варіантом дій Путіна — і найбільш небезпечним для України — є ще один масштабний наступ цього року, зазначає автор.

Шлях до масштабнішого російського наступу
Протягом кількох місяців росіяни проводять тактичні дії з просування у східній та південній частинах України. Деякі з них є ситуативними, які використовують слабкості українських сил і артилерії та місцевий рельєф для невеликих територіальних здобутків, пише Мік Раян.

Інші російські атаки є цілеспрямованими спробами повернути позиції, втрачені в результаті українських наступальних операцій у 2022 і 2023 роках. Однак загальним наслідком є широкомасштабні зусилля зі збору даних на оперативному рівні для визначення дислокації українських військ, чисельності підрозділів і з'єднань, нових можливостей українських безпілотників і комплексів радіоелектронної боротьби, а також місць дислокації, складу і процесів розгортання резервних сил.

Жодна з нинішніх російських операцій не має такого масштабу або не здається розрахованою на досягнення значного прориву української оборони. Військові організації мають “боротися за інформацію” для того, щоб “боротися з інформацією”.

У поєднанні з широким повітряним, наземним і супутниковим спостереженням (яке, за повідомленнями, тепер може включати використання американських супутникових знімків), російські наступальні операції також дадуть росіянам ширше уявлення про нинішні зусилля України з побудови оборонних ліній вздовж лінії фронту.

Росіяни співвідноситимуть своє розуміння нових українських оборонних ліній з тим, як працювали їхні власні фортифікації, а де не працювали, на півдні. Вони намагатимуться “промацати” другу і третю лінії оборони, а також шляхи українських контратак і контрнаступів.

У цій складній справі росіяни можуть також адаптувати свою тактичну доктрину і підготовку сухопутних військ таким чином, щоб вони мали більше шансів на успіх у двох ключових елементах будь-якого широкомасштабного наступу. Перший — це бій на прорив, тобто атака загальновійськових сил у захищені райони та проходження оборонної зони. Це включає використання артилерії, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і безпілотників для придушення, руйнування, демаскування й обману, а також загальновійськовий ближній бій, притаманний таким операціям.

Паралельно росіяни, ймовірно, нарощуватимуть запаси боєприпасів і продовжуватимуть використовувати свої планерні бомби й безпілотники для підтримки поточних і майбутніх наземних операцій. Будь-яка концентрація таких запасів має бути пріоритетною ціллю для українських оперативних цілевказівників, зазначає автор.

Російські засоби для широкомасштабного наступу 2024 року
Проте є деякі стратегічні засоби, які Росії потрібно буде отримати безпосередньо перед будь-яким більш масштабним наземним наступом у 2024 році.

По-перше, їй, ймовірно, доведеться провести ще одну широкомасштабну мобілізацію, щоб забезпечити резерв для заміни. Будь-який великий наступ неминуче призведе до великих втрат, враховуючи російський стиль ведення бойових дій. А також зважаючи на те, як Україна вміє вбивати росіян. Вона може не називати такі зусилля “мобілізацією”, але вона майже напевно повинна збільшити чисельність своєї армії відповідно до оголошених планів і, можливо, навіть більше, щоб провести більш масштабний наступ у 2024 році та взяти на себе місії в інших регіонах, що межують з країнами НАТО.

По-друге, Росії потрібно буде нарощувати запаси боєприпасів за рахунок власного виробництва та імпорту. Росія вже отримала тисячі контейнерів з боєприпасами від Північної Кореї, але невідомо, скільки ще КНДР може надати. Водночас Росія активізувала внутрішнє виробництво боєприпасів і безпілотників. Згідно з цим звітом, зараз вона виробляє близько 250 000 артилерійських снарядів щомісяця, що значно випереджає американське і європейське виробництво (на цей момент).

По-третє, їй потрібно буде якось розв'язати проблему з виробництвом і постачанням бронетехніки. За останні два роки Росія втратила тисячі бойових броньованих машин. Хоча у неї є тисячі старих машин на складах, чим більше вона їх використовує, тим старішими стають транспортні засоби, і їх важче відновити для бою. Крім того, потрібно буде продовжувати адаптувати використання основних бойових танків, БМП, БТР та інших броньованих машин підтримки для забезпечення їхньої живучості в умовах повсюдного поширення безпілотників, які можуть швидко виявляти та знищувати бронетехніку.

По-четверте, Росії доведеться звернути увагу на інтегровану мережу протиповітряної, протиракетної і безпілотної оборони України, яка продовжує вдосконалюватися. Ця мережа виявилася напрочуд стійкою і постійно адаптується до російських загроз. Проте, ключовим слабким місцем України є дорогі перехоплювачі, надані Заходом, пише Мік Раян. Таким чином, росіяни, ймовірно, продовжуватимуть досліджувати українську мережу ППО, атакуватимуть радари й пускові установки, якщо це можливо, і спонукатимуть українців запускати дорогі ракети по повітряних цілях.

Надходження цього року на озброєння ВПС України літаків F-16 ускладнить завдання Росії в цьому плані. Крім того, їм потрібно буде продовжувати адаптуватися до українських безпілотників.

По-п'яте, Росія має послабити українські зусилля з тактичної й оперативної розвідки для створення невизначеності та несподіванки для українців. Однак вона не може нічого вдіяти з європейськими й американськими супутниками спостереження та обміном розвідувальною інформацією, отриманою від іноземних розвідувальних служб.

По-шосте, росіяни можуть думати про те, “що станеться, якщо великий наступ буде успішним”? Наприклад, чи може широкомасштабна перемога Росії в наступі 2024 року спонукати до більшого втручання НАТО, зокрема, як натякнув Макрон, до розгортання військ Альянсу? Або, навпаки, чи може успішний наступ росіян у найближчі місяці призвести до кризи довіри в західних столицях, якою вони можуть скористатися? Російські планувальники й стратегічні лідери майже напевно розглядатимуть такі можливі варіанти розвитку подій серед інших.

Нарешті, неминучою частиною російського підходу до операцій 2024 року, включно з будь-якими наступальними операціями, будуть ядерні погрози.

Найближчі місяці
Цьогорічні промови та коментарі Путіна свідчать про те, що він готовий подвоїти зусилля з підкорення України. Тепер, коли його “вибори” вже позаду, він може присвятити цьому більше часу і ресурсів, зазначає Мік Раян.

Цілком ймовірно, що нинішні російські повітряні та наземні операції є прелюдією до проведення Росією більш масштабної наступальної операції в якийсь момент у 2024 році. Вони намагатимуться максимізувати територіальні здобутки, водночас завдаючи якомога більших втрат українцям. Це створило б складну двосторонню військово-політичну проблему для українців і потенційно призвело б до посилення дипломатичного тиску на них з метою досягнення певного результату шляхом переговорів у короткостроковій перспективі.

Це було б катастрофою для України.

Саме зараз західні країни мають забезпечити всю необхідну підтримку для захисту України у 2024 році, поки вона відновлюватиме свої збройні сили, а Захід відновлюватиме свій промисловий потенціал, щоб відповідати нинішньому виробництву “арсеналу авторитаризму”.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-7

Коментарі:


  • Статус коментування: без коментарів
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Не думаю,що буде щось широкомасштабне з боку росєї,будуть так човптися і далі
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні