--> Гасили цигарки та ґвалтували: у Польщі українці знущалися з 2-річної дитини | Волинь 24 - новини Волині та Луцька

Гасили цигарки та ґвалтували: у Польщі українці знущалися з 2-річної дитини

1
Гасили цигарки та ґвалтували: у Польщі українці знущалися з 2-річної дитини
У польській лікарні Підкарпатського воєводства прокинувся з фармакологічної коми 2,5-річний український хлопчик, травми на тілі якого свідчать, що дитину регулярно били його, об нього гасили цигарки та неодноразово ґвалтували, пише ТСН.

У знущаннях підозрюють його матір та її партнера, яких заарештували. Тяжкі травми загрожують дитині важкою інвалідністю на все життя.

5 жовтня хлопчика вже у важкому стані привіз до лікарні у Стальовій Волі 25-річний партнер матері дитини. Тілесні ушкодження на тілі хлопчика свідчили про те, що 22-річна матір хлопчика та її співмешканець тривалий час жорстоко поводилося з дитиною.

Сліди показують, що 2,5-річного хлопчика регулярно били, гасили об нього недопалки та неодноразово ґвалтували. Лікарі, оцінивши тілесні ушкодження маленького пацієнта, вирішили повідомити поліцію.

Після того, як медики вивели з коми хлопчика, його перевезли до Воєводської клінічної лікарні у Жешуві. Там лікарі діагностували у дитини ще й гематому головного мозку, після чого довелося провести неврологічне втручання.

У вівторок, 29 листопада, прессекретар лікарні у Жешуві Томаш Вархол повідомив журналістам, що хлопчик вийшов із фармакологічної коми та дихає самостійно. На жаль, контакту з малюком досі немає.

Хлопчика переведуть до відділення неврологічної реабілітації. За словами лікарів, дитина, швидше за все, все життя проживе з важкою інвалідністю.

Місцеві портали, посилаючись на сусідів-українців, пишуть, що дитина жила з матір'ю та її співмешканцем в орендованій квартирі в Сталевій Волі. За словами сусідів, з оселі української пари не було чути ні сварок, ні дитячих криків. Проте сусіди додають, що хлопчик ніколи не грався на вулиці.

22-річну жінку та 25-річного чоловіка заарештували. Обом пред'явлено звинувачення в замаху на вбивство 2,5-річної дитини у зв'язку зі зґвалтуванням хлопчика з особливою жорстокістю та знущанням над особою в безпорадному стані за віком з особливою жорстокістю.

На момент затримання вони були тверезими.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-4

Коментарі:


  • Статус коментування: без коментарів
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Я бабуся Данилка, 13 жовтня 2022 р. вперше побачила трагедію свого онучка(ніхто мене не попередив про нещастя в Україні, хоча(як дізналася згодом) із консулату Любліна надійшла інформація до Волинської ОДА. На дитині були лише сліди від операцій (на ручці та голові). Жодних слідів іншого насильства на дитині (16.12.2019) не було (сталася біда 04.10.2022 р.).
1,2 вересня минулого року дитина пішла в польський садочок. Уже згодом дізналася від сусідки, що вона 03.10.22 р. відвезла Оксану з Данилком до лікаря (була зломана рука). 10.09. 2022р. Данилко Панасюк був оперований у Ряшеві. І, українська дитина з медичним страхуванням, мама інвалід по зору 2 групи, була через день виписана додому, без лікарняного по догляду. Мовляв, нічого підозрілого лікарі не побачили. І у відділенні, де після нещастя знаходився Данилко, одна з медсестер зі сльозами на очах тихенько сказала мені : "Било здорове дзецко".
Очевидно, що зараз лікарі надолужують упущення, не даючи скерування до інших медичних установ. Лікарську допомогу 7 місяців підміняли паліативною. Немає стабільного прогресу в лікуванні. Чекати в надії побачити Данилка, обертається для мене загрозою щодо власної безпеки.
Шановні українські журналісти, коли передруковуєте інформацію, допомагайте по-можливості розв'язувати проблеми, а не загострювати їх. Пам'ятайте, завжди є презумпція невинуватості, є таємниця слідства. Допоможіть молодим українцям.
Показуйте в пресі приклади взаєморозуміння між Україною та Польщею.
Не формуйте винятків.
Краще простежте, як лікують дитину, чи всі кошти йдуть на своєчасні процедури, відновлення, діагностику.
Чому мені доводиться відповідати на питання, "що було в 1945 р.", чути байки "мій дядек оповядав" чи зауваження конвоїра : "знаєш чому так? Бо ти з Волині, там, де поляків мордували".
Даруйте, є владці на Волині. Ви чому не ведете діалогу? Чому українські історики непереконливо говорять про трагічні події?
Від себе додам - я знаю Польщу більше 30-ти років. І вперше почула такі звинувачення щодо місця походження. Думаю, що нечесні люди, щоб прикрити свої професійні помилки ще й у окремих політиків таким чином шукають підтримки.


Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні