«СВІДОМИЙ» депутат розповів про робочі поїздки та досвід інших міст: інтерв'ю

0
-3
«СВІДОМИЙ» депутат розповів про робочі поїздки та досвід інших міст: інтерв'ю
Тарас Шкітер – один із наймолодших політиків Волині, наймолодший голова фракції у Луцькій міській раді, який очолив політичну силу у 30-річному віці. До того – чотири роки приймав активну участь у діяльності Громадянського руху «СВІДОМІ», який згодом переріс у місцеву політичну команду, та здобув відчутні результати на місцевих виборах 2020 року. Фракція «СВІДОМИХ» у Луцькій міськраді третя за чисельністю і налічує 6 депутатів.

Про це повідомляє Конкурент.

Голова фракції «Громадянський рух «СВІДОМІ» у Луцькій міській раді Тарас Шкітер розповів про перший рік своєї каденції, основні ініціативи «СВІДОМИХ», які вже вдалося втілити, та про плани на майбутнє. Важливі теми політик озвучив в ефірі телеканалу «Конкурент ТВ».

– Ви один із наймолодших депутатів Луцької міської ради взагалі й наймолодший очільник фракції. Це якось вам допомагає чи навпаки додає відповідальності?

– Я навіть ніколи не задумувався над тим, що я наймолодший очільник фракції. Звичайно, це приємно. Але це певний виклик, який треба подолати, і бути переможцем у цій грі.

– Що на 22-й сесії було основним? На які питання варто звернути увагу чи повідомити громаду?

– Відбулася 22-а, ювілейна, сесія. Вже рік, як ми стали депутатами. Хочу подякувати своїм колегам, що вони об'єдналися і підтримали мене, обравши головою фракції політичної партії «Громадянський рух «СВІДОМІ». Мені надзвичайно приємно.

З приводу цієї сесії хочу сказати, що напередодні наша команда прозвітувалася про депутатський рік. Це важливо, адже варто не забувати про свої обов'язки, коли ти вже досягнув якоїсь посади або якогось місця в політичному житті. Тому, що коли всі кандидати в депутати – всі пам'ятають про те, що потрібно звітуватися, про те, що потрібно бути відкритим з людьми, що треба ходити на сесії й комісії. Але ставши депутатами, не всі так ставляться до своїх депутатських обов'язків.

На сьогодні я спостерігаю, що серед депутатів Луцької міської ради ці тренди підтримуються і це дуже добре. Особисто ми прозвітувалися, наша фракція опублікувала цю інформацію у засобах масової інформації. Ми розповіли, що ми зробили і над чим далі працюємо. У нас насправді потужна команда і, я думаю, ми ще покажемо лучанам, що вони віддали свій голос за нас не просто так.

На минулій сесії було кілька важливих питань. Перше, на що я звернув увагу: ми приймали програми підтримки певних підприємств та програми, які будуть реалізовувати управління і департаменти. Я звернув увагу на те, що є служба у справах дітей, яка допомагає маленьким лучанам, які лишились без батьків чи опинилися в складних життєвих обставинах. Тож я звернув увагу на те, що варто більше говорити про цих дітей і підіймати цю проблему. Тому, що коло моїх друзів готове допомагати таким дітям. Але сьогодні щоб допомогти цим дітям – потрібно поїхати у цю службу, сказати, що у вас є таке бажання, обійти 350 дверей... Я жартую, звичайно, але це складно. Потрібно, щоб допомога була простою. Ми говоримо про те, щоб у соціальних медіа була інформація: розрахункові рахунки, яка кількість сиріт, напівсиріт, яка кількість дітей у складних життєвих обставинах, що цим діткам потрібно.

Сьогодні 21 століття, тому повинна бути можливість зайти у соціальні медіа і подивитися, скільки зараз таких дітей у Луцьку і що їм потрібно: комусь харчування, комусь одяг, а комусь іграшки. І за допомогою мобільного банкінгу ви можете перерахувати кошти на відповідний рахунок. Так простіше залучати кошти.

– Департамент соціальної політики акумулює цю інформацію, але інша річ – наскільки вона доступна.

– Так, питання в тому, наскільки вона доступна. Адже якщо у вас є бажання допомогти – ви розумієте, наскільки це складно. Дуже багато моїх знайомих та наша громадська організація «СВІДОМІ» дуже активно допомагаємо дітям. Тому ми розуміємо, що потрібно прибрати всі перепони для людини, яка хоче допомогти. Це важливе питання, і ми сьогодні про це говорили.

Також хотів би наголосити на тому, що сьогодні ми голосували доволі таки важливі питання. Зокрема – питання підтримки фермерів. Тому, що ми є депутатами не лише Луцька, а Луцької об'єднаної територіальної громади, до якої, окрім Луцька, входить ще 35 населених пунктів. Одне – селище міського типу, всі інші – це села. На цих територіях працюють фермери, розводять велику рогату худобу, працюють на полях. І ми, як депутати міськради, прийняли програму по підтримці цих виробників. Тобто, буде дотація, і кожен фермер громади може звернутися в департамент економіки і вимагати відповідну компенсацію на купівлю, наприклад, сільськогосподарської техніки.

– Під час сесії також розглядаються звернення до Уряду щодо того, що якісь моменти покладаються на місцеві бюджети. Тому потрібно звертатися «наверх». Це робить вся міська рада? Чи є солідарність і усвідомлення того, що це потрібно всім?

– Зазвичай такі питання, коли ми звертаємось до Уряду чи президента, об'єднує міську раду. Тому, що насправді це дійсно болюче питання. Адже держава багато покладає на місцеві бюджети. За бюджетні кошти Луцької міської територіальної громади має фінансуватися інфраструктура, якою користуються лучани і ці гроші мають допомагати лучанам. Ми не можемо фінансувати інші громади, ми не можемо допомагати не лучанам. Це надзвичайно важливо, тому, що наш бюджет не такий великий. Тож ми маємо думати про нашу інфраструктуру. І коли Уряд приймає рішення, в результаті яких десятки, а то й сотні мільйонів гривень, мають бути витрачені не на розвиток нашого міста, а на якісь інші потреби, коли Київ намагається перекласти це зі своїх плечей на наші, а це неправильно, то ми звертаємось до центральних органів влади. Сподіваємось, вони нас почують.

Бюджет та інвестиції – це ваше. Якщо говорити про вашу фракцію. Які програми можуть ефективно сприяти тому, щоб у Луцьк заходили внутрішні та зовнішні інвестори?

– Потрібно проаналізувати, хто інвестує в наше місто. І проаналізувати чому люди не інвестують у наше місто. Тоді ми побачимо, що зазвичай у наше місто інвестують або вихідці з Луцька, або іноземні компанії. Я говорю про великий бізнес. Вихідці з нашого міста інвестують сюди, бо вони тут народились, тут їхні родини, тут їхній дім. Так само іноземні компанії, зокрема «Кромберг енд Шуберт», SKF, «Модерн Експо», знову ж таки – вихідці з нашого міста. Тому потрібно бути лояльними до інвестора. Потрібно цінувати інвестора, а не ставити йому якісь умови. Тобто, потрібно вирішувати проблеми інвестора, а не йому їх створювати.

Насправді людей, які хочуть інвестувати у наше місто, не так багато. І їх не потрібно відштовхувати, з ними потрібно говорити, що я і роблю. Наша команда цінує інвестора і розуміє, наскільки це важливо для нашого міста. Тому, що інвестиції – це робочі місця, а робочі місця – це заробітні плати.

На жаль, сьогодні держава повертається... можливо, це буде голосно сказано, але кажуть, держава повертається у другі 90-ті. Тому, що кількість робочих місць зменшується, люди їдуть на заробітки. COVID надзвичайно погіршує ситуацію. Тому треба цінувати кожного інвестора, яких готовий діставати гроші зі своєї кишені і платити за те, щоб лучани працювали. Адже ці гроші будуть лишатися в місті, люди будуть ти з ними до магазинів, платити за комунальні послуги. Так працює економіка. Тому, в першу чергу, потрібно поважати і цінувати інвестора.

– Які ваші особисті ініціативи, як депутата міськради, які знаходяться у стадії реалізації?

– Одна із наших перших ініціатив, на якій наголошував наш лідер Андрій Покровський, – ми виступали за реконструкцію проспекту Волі. Тому, що від ЦУМу до вулиці Шопена був проспект Волі, який реконструював ще перший міський голова Луцька часів незалежної України – Антон Кривицький. А від вулиці Шопена до Київського майдану був все ж таки проспект Леніна. Тому ми говорили, що його потрібно реконструювати. Адже не може бути центральна частина міста в такому занедбаному стані. Реконструкція відбулася. Звичайно, не лише за нашої ініціативи. Але ми це відстоювали, ми про це говорили і активно вникали в цей процес.

Особисто наша команда вважала і вважає досі, що проспект потрібно розширити. Його не розширили, до нас не дослухалися. Тому будемо бачити хто мав рацію з часом, коли реконструкція закінчиться. Хочу наголосити, що реконструкція ще не закінчилася. Ще буде нанесено один шар асфальту в наступному році. Також будуть дороблені прогулянкові алеї і висаджені нові дерева. Тоді можна буде подивитися на результати реконструкції. Ми намагаємося слідкувати за тим, що реконструкція відбувалася якісно.

Друга ініціатива – щодо запровадження сервісу прокату електросамокатів і велобайків. Велобайки, на жаль, до нашого міста поки не дійшли. Але ми це питання підняли перші. Я іноді подорожую Україною і бачу, що в інших містах є сервіси прокату електросамокатів і велосипедів. Це доволі зручно. Ми сьогодні не вважаємо це транспортом. Для нас це як відпочинок, але ніхто не розглядає це як транспорт. А в Європі це вже розглядають як транспорт. Тому, звичайно, для цього має бути передбачена інфраструктура. Але до цього треба йти. Проблема полягала у тому, що інвестори говорили про те, що у нас немає інфраструктури.

Цей підхід був не дієвим. І ми запропонували інший підхід: завести інвестора, і тоді міська рада буде вимушена робити інфраструктур під самокати та велосипеди. Адже є інвестор, є попит, люди катаються. Люди нарікають на те, що немає інфраструктури, тож депутати, волею-неволею, будуть вимушені робити цю інфраструктуру. Принаймні, ми на це сподіваємось.

Третій пункт: наша команда презентувала прогулянкову набережну вздовж річки Сапалаївка, від проспекту Відродження і до вулиці Шопена. У нас народилася концепція: а чому не зробити набережну зону вздовж цієї річки, щоб від Відродження і до Шопена можна було б пройтись ногами, пробігтися чи проїхатися на велосипеді. В усіх цивілізованих країнах і містах річки не є захаращеними з обох сторін. Вони облаштовані прогулянковими тротуарами, доріжками. Біля річок гуляють, там є прогулянкові але, лавочки, працюють бари, кафе, ресторани.

– Унікальний приклад – це «Сіті Парк».

– Вірно. «Сіті Парк» реалізував наш лідер Андрій Покровський. І це є приклад того, що можна зробити. Адже деякі люди говорять: «В Сапалаївці води по коліна. Біля Стира потрібно робити». І ми відповідаємо: прийдіть в «Сіті Парк» і подивіться, як за приватні гроші на комунальній землі зробили шикарну прогулянкову зону. Безумовно, наша команда підтримує те, що необхідно робити набережні і вздовж річки Стир. Потрібно розібратися з дамбами, чи не буде розливу річки, потрібно все прорахувати, але на це потрібно значно більше інвестицій. Починати потрібно з меншого. Ось меншим і є прогулянкова зона вздовж Сапалаївки.

Також хотів би відмітити те, що у Луцьку нарешті з'явився МакДональдз. Це крутий бізнес, про який наша команда говорила давно. Чудово, що інвестора запрсили, надали всі умови, згодились з усіма його вимогами, які він поставив. Адже за інвестора треба боротися. І ми бачимо, наскільки МакДональдз став популярним для лучан. А там працюють наші люди, студенти, це робочі місця. Там досить комфортно працювати, і працює там багато людей. Податки з їхньої заробітної плати (а МакДональдз – компанія, яка чесно платить своїм працівникам), йдуть до нашого міського бюджету. І ми з цих же грошей робимо інфраструктурні проєкти в Луцьку.

– Ви дуже влучно згадали про ваші мандрівки Україною. Ви бачите, як розвиваються інші міста. Тому хочеться запитати, коли вже буде тут так. Поїздки, по які ви говорите, – туристичні чи робочі?

– Я намагаюся поєднувати. Остнні поїздки, про які ви говорите, це робочі поїздки. Я відвідую інші міста, знайомлюся з очільниками цих міст і переймаю досвід. Ми в кожному місті зустрічаємося із місцевими регіональними партіями. Тому, що «Громадянськи рух «СВІДОМІ» – місцева партія. Ми – партія, яка заснована у Луцьку, і яка представлена у Луцьку і Луцькому районі. І таких партій на території всієї країни надзвичайно багато. В Рівному ми спілкуємось із партією «Рівне разом», це місцева рівненська партія. У Львові ми спілкуємося із партією «Варта», це місцева львівська партія. Ми спілкуємось із партіями з Хмельницька, Чернівців тощо. Це все місцеві партії, яких очолюють місцеві лідери.

І останні місцеві вибори показали феномен місцевих партій. Наша політична система розвивається так, що виборцям приємніше голосувати за людей, яких вони знають. Наприклад, наша партія не рекламувалася на центральних телеканалах. У нас немає відомого партійного лідера в Києві. Наші представники не представлені в Уряді чи Офісі президента. Тому люди безпосередньо голосували за нас. І цей феномен є в інших містах. Ми зустрічаємось зі своїми колегамиі говоримо про те, як далі розвивати цю систему. Адже там є чимало лідерів свого міста, у яких є надзвичайно амбітні плани.

На сьогодні у виборчому законодавстві України заборонені блоки. Якщо ви лідер, якого знають і поважають у місті, вам треба стати членом якоїсь всеукраїнської політичної партії, щоб представляти свій регіон. Так не має бути. Ми ж можемо об'єднатися і кожен представляти свій регіон. Так було раніше, була мажоритарна система, тому обирали людей, яких знають і поважають. І вони представляли свій регіон. На сьогодні мажоритарну систему забрали, але й не дали альтернативи для регіональних лідерів. Це одне із питань, які ми обговорюємо.

Також ми спілкуємось з очільниками міст. Нещодавно я зустрічався з мером Миколаїва. Ми вивчали їхній досвід щодо розподілу бюджету, реалізації проєктів, Адже людина, яка має досвід, може набагато більше розповісти, аніж можна дізнатися, проходячи якісь теоретичні курси.




Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-3

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні