Чи потрібно завішувати дзеркала у домі з померлим: пояснення ПЦУ

Здавна серед вірян існує традиція, що коли помирає близька людина, у домі завішують дзеркала. Це пояснюють тим, що душа людини нібито може «застрягнути» в них, «заблукавши у дзеркальному лабіринті». Чи правда це пояснює у Facebook Православна Церква України.

За іншою версією, дзеркала завішують, аби душа не «налякалася», не побачивши своєї тіні у відображенні.

Та у Писанні зазначають, що «дух тіла і кісток не має», а отже, не зазирає до дзеркал, аби в них на себе дивитися.

Традиція завішувати дзеркала в будинку, де перебуває померлий, поширена у різних культурах і країнах, але не має нічого спільного з православною вірою. Адже першочергово вона засновується на забобонному страху перед «магічними» властивостями дзеркал, які здавна асоціюються з ворожбою, «спілкуванням» із духами та відкриттям «дверей» до «потойбічних світів».

Як зазначають у ПЦУ, подібно до побажання «земля пухом», склянки зі шматком хліба для покійного та інших «народних» поминальних традицій, завішування дзеркал є звичайним забобоном, який жодним чином не корисний для душі – ані померлого, ані того, хто таким забобонам довіряє. Адже такі «традиції» підміняють у свідомості людини православну віру марновірством, окультним сприйняттям дійсності.

"Та ми можемо дієво потурбуватися про своїх близьких, чиї душі престануть на Суді перед Господом. Адже наші молитви за них і є прояв любові та турботи. Тож вшануймо їхню пам’ять своїми добрими вчинками та молитвами, просячи Бога про спасіння та вічний спокій для наших спочилих рідних, друзів і важливих для людей", - пишуть у ПЦУ.