Які суспільно-політичні настрої у населення України

З 24 липня-1 серпня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого (“face-to-face”) інтерв’юз використанням планшета (CAPI, computer-assisted personal interviews) опитано 2028 респондентів, що мешкають у 105 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 3-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,9% — для показників близьких до 25%, 2,2% — для показників близьких до 12%, 1,5% — для показників близьких до 5%.

Протягом 22-29 червня 2021 року за ідентичною методологією була проведена перша хвиля опитування. Де це було релевантно, наводиться динаміка показників упродовж червня-липня 2021 року.

Основні результати опитування:

Якби вибори до парламенту відбувалися в кінці липня, до парламенту пройшли б 5 партій. Найбільшу підтримку отримали б партії «Слуга народу» (20,2% серед тих, хто визначився з вибором) і «ОПЗЖ» (18,3%) (різниця в межах статистичної похибки). Далі йдуть з приблизно однаковою підтримкою (у межах похибки) «Батьківщина» (16%) і «ЄС» (14,2%). Понад прохідний бар’єр набирає також «Сила і честь» (6,3%), а «Українська стратегія Гройсмана» наближена до нього (4,7%). Порівняно з червнем підтримка топ-партій змінилася в межах похибки;

З 64% у червні до 68,7% стало більше українців, які вважають, що справи в країні йдуть у неправильному напрямку (у правильному – 16,1% зараз проти 20% у червні);

Топ-проблеми для України: війна на Донбасі, корупція, безробіття і комунальні тарифи;

14,1% респондентів зараховують себе до найбіднішої категорії – тих, кому не вистачає навіть на їжу. 43,1% респондентів стверджують, що їхній родині вистачає грошей лише на їжу, 32,8% – на їжу і одяг та можуть дещо відкладати, але не можуть купити такі речі, як телевізор або холодильник. До тих, хто має високий достаток, себе зараховують 7,7% респондентів. При цьому, порівняно з липнем 2019 року ситуація практично не змінилася;

78,3% респондентів при поточному доході відчувають або певні складнощі, або навіть серйозні матеріальні труднощі;

За суб’єктивними відчуттями 47,6% респондентів вважають, що порівняно з літом 2020 року вони / родина зараз живуть гірше. Через рік 20,7% вважають, що через рік вони / родина будуть жити краще, а на погіршення очікують 31,3% респондентів;

Переважна більшість респондентів – 72,6% – погоджуються, що якщо домогосподарство спожило певну кількість комунальних послуг, то домогосподарство має сплатити за них реальну вартість. Але лише 11,1% вважають механізм формування вартості комунальних послуг зрозумілим і прозорим;

З 52,7% у червні до 56,1% зараз стало більше тих, хто не схвалює діяльність Президента В. Зеленського. Водночас, з 34,1% до 29,3% стало менше тих, хто схвалює його діяльність;

43,2% респондентів підтримують проведення дострокових президентських виборів, 48,7% – дострокових парламентських виборів.

Рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України

В Таблиці 1 наведений рейтинг партій, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в кінці липня, і в них брали участь зазначені партії. Крім цього, поточні рейтинги порівнюються з рейтингами станом на 22-29 червня 2021 року. Ситуації, коли різниця в підтримці партії між двома опитуваннями є статистично значущою (тобто не пояснюється похибкою), позначені * і виділені жирним.

Якби вибори відбувалися в кінці липня, до Верховної Ради пройшли б (подолали б 5% прохідний бар’єр) п’ять політичних сил: «Слуга народу», «ОПЗЖ», «Батьківщина», «ЄС», «Сила і честь».

Найбільшу підтримку отримали б партії «Слуга народу», за яку проголосували б 13,7% серед усіх респондентів і 20,6% серед тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором, а також «ОПЗЖ» – відповідно, 11,4% і 18,3%. Формально, різниця в підтримці цих політичних сил – у межах статистичної похибки, тому вони «ділять» з приблизно однаковою підтримкою перше місце.

Далі з приблизно однаковою підтримкою (різниця в межах статистичної похибки) ідуть «Батьківщина», яку підтримали б 10% серед усіх респондентів і 16% серед тих, хто визначився, а також «ЄС» – відповідно, 8,9% і 14,2%. (При цьому, різниця між «Батьківщиною» і «ОПЗЖ» – у межах статистичної похибки.)

Також до парламенту потрапила б партія «Сила і честь» – відповідно, 3,9% і 6,3%. Близька до прохідного бар’єру – «Українська стратегія Гройсмана» (3% і 4,7%). Інші партії мають нижчу підтримку.

Порівняно з червнем рейтинг топ-партій істотно не змінився, тобто всі зафіксовані коливання – у межах статистичної похибки. Статистично значущо змінилася підтримка лише Радикальної партії (серед тих, хто визначився, зниження з 5,7% до 4%), «Свободи» (ріст з 2,2% до 3,6%), «УДАР» (ріст з 1,6% до 2,8%) і «Партії Шарія» (зниження з 3,7% до 2,3%).

Напрямок руху справ в Україні і топ-проблеми

Порівняно з червнем з 64% до 68,7% зросла частка тих, хто вважає, що справи в країні йдуть у неправильному напрямку. Частка тих, хто вважає, що справи йдуть у правильному напрямку, знизилася з 20% до 16,1%.

На Вашу думку, зараз в Україні справи йдуть у правильному чи в неправильному напрямку?



Також під час інтерв’ю респонденту пропонувався перелік проблем і респондента просили обрати топ-3 найбільш важливі проблеми для України. Топ-проблемами для України (серед пропонованого респонденту переліку) є війна на Донбасі (63,9% респондентів зараховують проблему до топ-3, а 27,9% вважають проблемою №1), корупція (відповідно, 56,3% і 24,6%), безробіття (44% і 20,4%) і комунальні тарифи (41,9% і 10,2%)

Як Ви вважаєте, які три проблеми з цього переліку є найголовнішими для України? Оберіть, будь ласка, три проблеми і називайте їх у порядку важливості.



Самооцінка рівня і динаміки добробуту родини

До найбідніших – тих, кому не вистачає грошей навіть на їжу – зараховують себе 14,1% респондентів. Найбільше ж респондентів стверджують, що їхній родині або вистачає грошей лише на їжу і одяг купувати вже важко (таких 43,1%), або достатньо грошей і на одяг, і на їжу та вони можуть дещо відкладати, але цього недостатньо для придбання дорогих речей, як телевізор чи холодильник (таких 32,8%). Ще 7,7% респондентів мають високий або дуже високий достаток – вони можуть дозволити купувати деякі дорогі речі або можуть навіть дозволити собі все, що захочуть.

Якщо порівнювати ситуацію з липнем 2019 року (методом особистих “face-to-face” інтерв’ю було опитано 2000 респондентів у липні 2019 року), тобто до початку пандемії та до формування нового Уряду і парламенту, підконтрольного Президенту В. Зеленському, то ситуація практично не змінилася. Наприклад, у липні 2019 року 13% зараховували себе до найбідніших, зараз – 14,1% (різниця – у межа похибки). При цьому, якщо в липні 2019 року 5,8% зараховували себе до тих, хто має високий / дуже високий достаток, то зараз таких – 7,7% (ріст понад похибку).

Яке з цих тверджень найточніше відповідає фінансовому становищу Вашої родини?



Респондентам також ставилося запитання, як вони оцінюють, наскільки комфортно їм жити при поточному доході. 78,3% респондентів при поточному доході відчувають або певні складнощі, або навіть серйозні матеріальні труднощі. Стверджують, що їм жити цілком комфортно – 3,5%. Ще 16,8% вважають, що на такий дохід просто можна жити.

Яке з цих висловлювань найкраще описує рівень теперішнього доходу Вашої родини?



За суб’єктивними відчуттями 47,6% респондентів вважають, що порівняно з літом 2020 року вони / родина зараз живуть гірше. Ще 38,5% стверджують, що нічого не змінилося, а про покращення говорять 12,5%.

Якщо говорити про очікування на найближчий рік, то простежується відсутність оптимізму – лише 20,7% вважають, що через рік вони / родина будуть жити краще. Ще 22,6% очікують, що нічого не зміниться. Водночас, на погіршення очікують 31,3% респондентів. Крім цього, 25,4% не змогли оцінити, як може через рік змінитися для них ситуація.

Якщо порівнювати з тим, що було 12 місяців тому (улітку 2020 року), зараз Ви / Ваша родина живете краще чи гірше? / А як, на Вашу думку, зміниться ситуація через рік – Ви / Ваша родина будете жити краще чи гірше?



Комунальні тарифи

З одного боку, переважна більшість респондентів – 72,6% – погоджуються, що якщо домогосподарство спожило певну кількість комунальних послуг, то домогосподарство має сплатити за них реальну вартість. Утім, з іншого боку, лише 11,1% погоджуються, що механізм формування комунальних тарифів є прозорим і зрозумілим. Не погоджуються з цим – 83,7%.

Разом з цим, лише 10,7% погоджуються, що можливе підвищення тарифів на окремі комунальні послуги, що зараз обговорюється, обумовлене об’єктивними причинами, а не бажанням нажитися на простих жителях (не погоджуються – 82,5%).

Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з такими твердженнями … ?



Схвалення діяльності Президента В. Зеленського

Рівень схвалення діяльності Президента В. Зеленського знизився порівняно з червнем – з 34,1% до 29,3% стало менше тих, хто схвалює діяльність В. Зеленського. Водночас, з 52,7% до 56,1% стало більше тих, хто не схвалює його діяльність.

Ви, у цілому, схвалюєте чи не схвалюєте діяльність Президента України Володимира Зеленського?



Підтримка проведення дострокових президентських і парламентських виборів

Респонденти скоріше підтримують проведення дострокових парламентських виборів – 48,7% підтримують проти 38,3%, які не підтримують.

Водночас, у випадку дострокових президентських виборів думки розділилися майже порівну – 43,2% підтримують їх проти 46%, які не підтримують.

Ви підтримуєте чи не підтримуєте проведення найближчим часом дострокових виборів … ?



Коментар Антона Грушецького: Аналізуючи отримані результати, зокрема, рейтинги партій на виборах до Верховної Ради, слід враховувати, що, по-перше, опитування проводилося методом особистих (“face-to-face”) інтерв’ю. Ми неодноразово звертали увагу експертної громадськості на те, що метод дослідження впливає на результати. Респонденти, опитані методом особистих інтерв’ю, менш заможні, мають дещо нижчий рівень освіти і дещо менш активні, ніж респонденти, опитані методом телефонних інтерв’ю. Як наслідок, це може впливати на рейтинг окремих політичних сил. При цьому, через відсутність перепису немає надійних даних щодо частки людей з вищою освітою тощо, що дозволило б зрозуміти, який з методів є більш точним. Деякі експерименти в 2019 році показували, що більш точними є опитування методом особистих інтерв’ю, але зараз через пандемію COVID-19 та інші фактори ситуація могла змінитися.

По-друге, за останній період складається ситуація з електоральним домінуванням чотирьох політичних сил: «Слуги народу», «ОПЗЖ», «Батьківщини» і «ЄС». Причому, партії йдуть «щільно», і відрив між ними досить незначний, переважно в межах статистичної похибки. Наприклад, у цьому опитуванні різниця для топ-4 партій між партіями з відносно найбільшою / найменшою підтримкою є всього 3,7% серед усіх респондентів. А це лише трохи перевищує статистичну похибку. Фактично, є чотири політичні гравці з досить близькою підтримкою, чий порядок за результатами опитування може варіюватися залежно від методичних факторів (наприклад, метод опитування) та поточних контекстних умов (наприклад, щойно оприлюднене резонансне розслідування, яке може спочатку мати вплив, але потім ситуація може повернутися до попереднього стану).

По-третє, для аналізу динаміки потрібно враховувати статистичну похибку. Рейтинги всіх топ-партій за результатами поточного опитування фактично не відрізняються від рейтингів партій станом на червень 2021 року, а ті коливання, які можна бачити – залишаються у межах статистичної похибки. В Україні вистачає резонансних подій, які формують певний контекст для респондента і приводять до коливань. Питання лишається у тому: чи ситуація повернеться до певного попереднього стану, чи ми будемо свідками стабілізації навколо нової конфігурації електоральної підтримки топ-політичних сил? Утім, це залежить від подальших дій політичних суб’єктів та ряду зовнішніх обставин..