Стало відомо, що може знищити цукрові заводи в Україні

0
-1
Стало відомо, що може знищити цукрові заводи в Україні
Ціни на цукор впадуть через скасування 50% ввізного мита, але це вб’є заводи: розцінки будуть, як в ЄС. Дорогий цукор шкодить українським кондитерам, дешевий – виробникам, які масово закривалися через це в минулі роки.

Інформує Агроньюз.

Цукор, ціни на який рекордно зросли, більше не дорожчатиме, а за прогнозами частини експертів, до червня він навіть подешевшає. Це станеться швидше і більш відчутно в разі тимчасового, до 1 вересня, обнулення нині діючого 50% імпортного мита на солодкий продукт, що пропонують зробити в уряді.

Тоді падіння вартості цукру може скласти 25% від нинішнього рівня (за даними Держстату, в березні – 24,4 грн / кг) – до цін на нього в Європі. Як зауважив директор Асоціації постачальників торговельних мереж (АПТС) Олексій Дорошенко, відкриття внутрішнього ринку для іноземної продукції є виправданим кроком і має бути продовжено після вересня. На його думку, раніше доцільний протекціонізм більше таким не є, а цукровиробники вже почали зловживати захистом держави. У такій позиції є і опоненти, які впевнені, що надлишкове ввезення цукру в довгостроковій перспективі призведе до закриття підприємств – аналогічна ситуація вже відбувалася в попередні роки.

У 2020 році урожай цукрових буряків в Україні не видався – скоротилися і засіяні під культуру площі (216 тис. га проти 220 тис. га), і обсяги зборів (9,2 млн т проти 9,8 млн в 2019 році). Низька врожайність цукрових буряків вперше за 5 років збіглася з низьким рівнем цукристості коренеплодів, в свою чергу додає директор Науково-практичного центру бурякоцукрового виробництва (НПЦ БВ) Олександр Коротинський.

Низька цукристість буряка, говорить Олексій Дорошенко, обумовлена ​​несприятливими погодними умовами – в середньому коренеплід важив в 2 рази менше від необхідних 600-700 гр.

“Навіть те, що є на папері, було дуже невисокої якості, в тому числі через великий вміст вологи. Цукор не був сипучим, а грудками, мав нетоварний вигляд”, – пояснює Дорошенко.

Через поєднання негативних факторів, як заявляли в Європейській бізнес асоціації (EBA), при необхідному обсязі в 1,4-1,5 млн тонн цукру (за даними ж Мінекономіки, для задоволення внутрішньої потреби в цукрі його виробництво має скласти мінімум 1, 3 млн тонн), вітчизняні підприємства змогли зробити лише 1,1 млн тонн, що на 22,3% нижче за показники 2019 року.

Як свідчать дані Держстату, станом на лютий запаси цукру на складах виробників склали 459 тис. тонн, при тому, що в минулому році запаси досягали 607 тис. тонн в тих же числах. Таким чином, реальна нестача продукту склала 148 тис. тонн, робили висновок в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).

Експерти вважають, що ці показники не дають підстав говорити про дефіцит цукру на внутрішньому ринку. Проте його роздрібна та оптова вартість з вересня минулого року, коли згідно Держстату вона становила майже 15 грн/кг, постійно зростала. Перший стрибок стався в жовтні (18,3 грн/кг), а вже в грудні цукор подорожчав до 20,9 грн/кг. Продовжився ріст цін і в 2021 році – за підсумками березня середня роздрібна ціна товару склала 24,4 грн/кг.

Оптові ціни на цукор, повідомив Коротинський, досягли на початку березня рівня 22 тис. грн/т, а потім знизилися до 21,5 тис. грн/т і з десятих чисел березня залишаються стабільними. Втім, рівень цін в Україні, посилаються в EBA на дані своїх компаній-членів, вже на 36% вище, ніж в Європейському союзі. За оцінками Олексія Дорошенко, роздрібна ціна цукру в Україні на 20-25% вище, ніж в Європі.

На стрімке подорожчання товару уряд звернув увагу ще в минулому році. Способом протидії явищу в результаті було вибрано надання виробникам білого цукру квот на безмитне ввезення іноземного тростинного цукру-сирцю – більш дешевої, щодо бурякового, сировини, яку Україна зазвичай практично не імпортує через внутрішнього перевиробництва. З лютого Мінекономіки почало розподіл квот між підприємствами – всього в Україні за ним повинні завезти максимум 260 тис. тонн цукру-сирцю, але на даний момент відомство видало ліцензії на ввезення 120 тис. тонн. З них можна виробити близько 115 тис. тонн готового продукту . Перші поставки сировини очікуються в травні.

Однак, на думку Дорошенка, до бажаних результатів дії влади не приведуть.

“У цукроварінні, як і в будь-якій галузі в Україні, ринок контролюють кілька компаній. Тому вони отримали на себе квоти щодо імпорту цукру-сирцю, або, навіть якщо завозили його інші компанії, переробкою теж могли займатися ці ж самі заводи”, – вказує Дорошенко.

Аргументуючи свою позицію він вказує і на скорочення кількість заводів в Україні, а, крім того, на їх нездатність виробляти готовий продукт з тростинного цукру-сирцю. Щоб почати виготовляти білий цукор з тростинної сировини, говорить Олександр Коротинський, підприємствам необхідно модернізувати потужності – останній раз вони використовувалися при виробництві цукру з сирцю більше 10 років тому. Цим, за словами експерта, вже займаються як мінімум два вітчизняних заводу. Однак він же вказує, що замовляють сирець за квотами недостатньо активно – з передбачених 260 тис. тонн “зараз розмова йде про законтрактованих 100 тис. тонн”.

“Раз бізнес не поспішає вибирати квоту, значить – не все так гладко. Тому, можливо, необхідні додаткові стимули для світових трейдерів до завезення і переробки сирцю: зменшити портовий збір, доставку по ж/д транспорту, знизити ціну газу для цукрових заводів”, – запропонував Коротинський.

Ще одна пропозиція, висунута з метою зниження цін, склалася у відкритті внутрішнього ринку для готової іноземної продукції. Зараз безмитно ввозити цукор з ЄС можна тільки в рамках квоти в 40 тис. тонн – з початку року підприємства майже повністю використали її, поставивши в Україну 37 тис. тонн цукру. В інших випадках на ввезення цукру встановлено ​​50% мито.

В EBA вказували, що подальше зростання цін може сильно нашкодити вітчизняним кондитерам, і тому запропонували обнулити ставку до 1 вересня, коли очікується початок виробництва вітчизняного цукру з нового врожаю цукрових буряків.

Дорошенко вважає, що зняття мита може знизити вартість цукру в Україні до європейського рівня – тобто, здешевити продукт на 25%. При цьому він упевнений, що якщо знімати мито, то повертати його не буде сенсу, так як воно “застаріло”.

“Цукор у нас залишився останній галуззю, яка зберегла повну захищеність від зовнішнього ринку. Дійсно, багато років виробництво цукру було проблемною галуззю, але потім туди зайшли інвестиції – тепер вона зміцніла, наростила м’язи, але, як виявилося, цим компанії можуть зловживати, завищуючи ціни “, – вважає директор АПТС Дорошенко.

У той же час урожай цукрових буряків цього року очікується більш високим і якісним, ніж торішній, висловили солідарну позицію експерти. Олексій Дорошенко зазначив, що в цьому році погодні умови виявилися більш сприятливими, так як температура повітря підвищувалася рівномірно, а “дощі не заливали всі поля, як в минулому році”.

Олександр Коротинський також прогнозує більший вихід цукру з 1 га, ніж у минулому році. Але на підставі цього вважає недоцільним скасовувати мито на ввезення білого цукру – “та ще й в такому авральному режимі”.

“Компанії, які закупили цукор-сирець і везуть його до нас на переробку, вклали великі гроші – мінімум $ 15 млн. Поки кораблі пливуть, ціна просяде до 14-15 тис. грн/т, і тоді замість прибутку – знову збитки. Якщо держава планувала скасувати мито на готовий цукор, потрібно було оголошувати про це ще в січні-лютому, а не за місяць до початку переробки цукру-сирцю “, – пояснив Коротинський.

Крім того, директор НПЦ БВ вважає, що мито в принципі є необхідним заходом і застосовується всіма країнами, де виробляється цукор з буряка. Справа в тому, що обсяги виробництва тростинного цукру-сирцю у топ-5 світових лідерів (Бразилія, Індія, Таїланд, Австралія, Мексика) такі, що можуть майже повністю покрити весь світовий попит – тому у вітчизняних компаній не буде шансів виграти конкуренцію у продукції, виробленої з тростинного цукру-сирцю.

“У цьому році у нас планується засіяти 230 тис. га під цукровий буряк (згідно з даними Мінагрополітики – 227 тис. га). За оптимістичним сценарієм ми зробимо 1,46 млн тонн при внутрішній потребі в 1,38 млн тонн – тобто повністю забезпечимо свій ринок і будемо мати близько 80 тис. тонн перехідних залишків. Це не рахуючи, що в Україні можуть ще завезти 260 тис. тонн цукру-сирцю “, – говорить Коротинський.

Але надлишок запасів станом на 1 вересня 2021 року, який може статися в результаті імпорту великих обсягів як сирцю, так і готового цукру, сильно погіршить фінансовий стан вітчизняної цукрової галузі, впевнений Коротинський.

“100-120 тис. тонн іноземного цукру-сирцю повністю покриють дефіцит цукру до початку нового сезону виробництва на вітчизняних цукрових заводах. Якщо це буде більш істотний обсяг, і у нас знову будуть формуватися значні перехідні залишки, то ціни знизяться до 14-15 грн/кг в опті. Як результат – закриються ще 3-4 заводу “, – прогнозує Коротинський.

За його словами, обвал цін в попередні роки стався через перевиробництво цукру, що призвело до закриття заводів. Якщо в 2016 році під цукровий буряк було засіяно 292 тис. га, а в 2017-м – 311 тис. га, то в останні роки – 220-230 тис. га. При цьому ще в 2017 році в Україні працювало 46 заводів. У минулому році – 33. Як би там не було, на заклик EBA тимчасово обнулити мито вже відреагували в Мінекономіки, де 16 квітня опублікували для обговорення відповідний законопроект.

Коротинський, на противагу Дорошенко, дотримується думки, що імпорт цукру-сирцю не знизить ціни на продукт, і максимум забезпечить припинення їх росту – причина цього в тому, що на даний момент закупівельні світові ціни сировини почали рости. При цьому собівартість виробництва готового цукру з тростинної сировини становить 19,5-20,5 грн/кг. Тому і оптова вартість готового цукру збережеться на рівні в 21,5 тис. грн/т до відкриття нового виробничого сезону в перших числах вересня.

Здешевлення вартості цукру, крім зняття митного бар’єру для його ввезення, могла б посприяти фіксація мінімальних і максимальних цін. Такий захід раніше також пропонувався Кабміном, але був розкритикований бізнесом – підприємці, в тому числі і EBA, впевнені, що цінові обмеження призведуть до дефіциту товару.

“Зрозуміло, що розмови про таке рішення справили ефект бомби, що розірвалася, а компанії почали прогнозувати виникнення недоліків цукру. Але у нас немає дефіциту. При цьому ціна все одно захмарно висока, а в звітах компаній-виробників рекордні прибутки”, – вказує Дорошенко.

Згідно з фінансовим звітом компанії “Астарта”, провідного українського виробника цукру, в 2020 році її валовий прибуток збільшився на 33%, склавши € 122 млн. 5 квітня на діяльність “Астарти” і ТОВ “Радехівський цукор” (разом – близько 40% ринку) звернули увагу в Антимонопольному комітеті, заявивши про початок розслідування їх можливої ​​змови.

В АМКУ зазначають, що обидві компанії одними темпами і на один рівень піднімали ціни з вересня минулого року – в середньому вони зросли на 48%. Робили це підприємства, перебуваючи “в різних умовах господарської діяльності”, але підстав для такого підвищення у них не було, впевнені антимопонольщики.

Директор АПТС Дорошенко вважає, що навіть якщо мито на цукор не обнулять, одна заява АМКУ призведе до зниження цін виробників – занадто великий ризик бути оштрафованим на 10% від річного обороту, що “з’їсть” всю виручку цукрозаводів. За його спостереженнями, цукор коштуватиме дешевше вже до червня, коли почнеться період консервації полуниці.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-1

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2021. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».