У Луцьку представили проєкт модернізації очисних споруд

0
0
У Луцьку представили проєкт модернізації очисних споруд
У Луцьку представили проєкт модернізації очисних споруд КП «Луцькводоканал», яку проводитимуть із залученням коштів Європейського інвестиційного банку. Жодне місто в Україні не реалізовувало таких масштабних і дороговартісних проектів із реконструкції КОС.

Про це розповідали під час прес-конференції у сервісному центрі «EVODA» у понеділок, 20 липня, пише ІА ВолиньPost.

У плані проекту – не лише реконструкція споруд, але й повна заміна двох місцевих водогонів: Дубнівського та Гнідавського, часткова заміна спецтехніки і купівля обладнання для аналізу стічних вод. Бюджет передбачає 8,5 мільйонів євро.

Роботу над реалізацією проєкту модернізації очисних споруд розпочали ще на початку 2017 року. Впродовж цього часу на комунальному підприємстві «Луцькводоканал» працюють над підготовкою відповідних документів, адже європейські кредитори – дуже вимогливі, особливо, коли це стосується питань екології. Впродовж останнього року до «наших» підключили ще й групу експертів від Європейського інвестиційного банку, які зараз роблять усю документацію. З десяти необхідних документів встигли зробити, тож річний договір, який закінчується вже днями, продовжуватимуть ще для одного з експертів, який повинен підготувати тендерну документацію. Останні два документи планують отримати вже до початку осені. Наразі ж чекають висновок міністерства фінансів на те, що Луцьк спроможний реалізувати проект. У місті налаштовані позитивно і переконують, що передумов для негативного рішення – немає.

«Це вже друга фінансова оцінка, першу подавали у 2017 році і отримали позитивну відповідь. Коефіцієнт покриття боргу має складати більше одиниці, наше підприємство отримало коефіцієнт 1,35. Попередній висновок діяв лише рік, тож зараз подалися знову і чекаємо на відповідь», – зазначив заступник директора КП «Луцькводоканал», керівник групи реалізації проекту Анатолій Марчук. Зазначив, що тендерні торги будуть складними. Вони відбуватимуться за європейським законодавством, яке передбачає два етапи: визначення підрядників, які готові взятися за реалізацію проекту «з нуля» та з гарантією на 30 років обслуговування, і відбір за ціновими категоріями.

Головний інженер КП «Луцькводоканал» Сергій Строк розповів, що каналізаційні очисні споруди у Луцьку будували у три етапи, перший із них стартував у 1973 році із потужністю у 40 тис. м3/добу. Після завершення і введення в експлуатацію третьої фази в 1979 році, загальна проектна потужність становила 120 тис. м3/добу.

В останні декілька років КОС приймає в середньому близько 44-45 тис. м3/добу стічних вод, із максимальним потоком у вологий період близько 75 тис. м3/добу, тобто система помітно «зносилася» і, зважаючи на те, що навантаження тільки збільшується, не встигає виконувати свої функції у повній мірі. Очищена вода з вторинних відстійників направляється до біологічних водойм, з яких скидається в річку Стир. Більша частина КОС, зокрема аеротенки та системи аерації, - фізично зношені, тому потребують реконструкції. Решітки, пісколовки, аеротенки, систему аерації, повітродувки, насоси, труби та металеві частини первинних та вторинних відстійників потребують заміни на нові, сучасні елементи.

«Зараз очисні споруди працюють на межі своїх можливостей, адже, взяти до уваги лише той факт, що кількісний та якісний склад стічних вод із 70-80-х років значно змінився. Йде зовсім інша концентрація стічних вод, вимагає нової системи очистки та нових підходів до виконання екологічних та рибогосподарських вимог. Хто ж там раніше чув про фосфати та нітрати, а сьогодні це відходи з пральних порошків та інших хімічних засобів. Технологія усюди майже однакова. Якщо решітки, які є сьогодні – майже невидимі, то нові мають бути щільністю до трьох міліметрів, тобто ми забиратимемо навіть кісточки помідорні зі сміття, аби вибрати усю можливість бродіння органіки на очисних спорудах», – каже Сергій Строк.

Наразі планують реконструювати лише три основні елементи очисних споруд, що, на думку працівників КП «Луцькводоканад», грають найвагоміші ролі у якості очистки стоків: доочистка, переробка мулу та інші супутні процеси проекту реконструкції.

Перший заступник луцького міського голови Григорій Недопад каже, що проблема в КОС існує і вона надзвичайно важлива, тож вирішувати її потрібно якомога швидше і якомога якісніше.

«Роботи на очисних спорудах вже тривають, щоправда, не у рамках інвестицій Європейського банку, але у межах тих коштів, які витрачає комунальне підприємство та Луцька міська рада, аби покращити ситуацію», – говорить посадовець, зазначає, що будь-який інфраструктурний об’єкт, особливо такий складний, як очисні споруди, із часом зношуються: «У Луцьку їм давно необхідна реконструкція, довгий час це відкладалося, але зараз ми проробили певний об’єм роботи і поступово підходимо до реалізації цілісного проекту», – додає Григорій Недопад.

На заході був також присутній і голова державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Кралюк, який акцентував на тому, що за проблему потрібно братися негайно, бо якщо її не вирішити зараз, то в майбутньому вона «потягне» за собою десятки мільйонів зайвих витрат.

«На сьогодні стан очисних споруд вимагає швидких заходів. Перше питання відразу до біологічних відстійників, бо якщо шлях до них – ще більш-менш, то вже потім виходять усі перевищення гранично-допустимих норм, які фіксували у річці Стир. Ми зі своєї сторони готові на усіх рівнях допомагати», – пообіцяв Олександр Олександрович.

Повідомив, що після проведення замірів лабораторією, визначили, що наразі у річці Стир є підвищений рівень аміаку та надлишок зелених біотіл та перевищення рівня заліза.

«Ця реконструкція – стратегічна інвестиція на десятки років вперед, яка дозволить нашим очисним спорудам безпроблемно працювати і у повній мірі виконувати свої функції, що безперечно покращить екологічну ситуацію», – додає радник луцького міського голови Ігор Поліщук.

У Луцьку планують заробляти мулом із каналізації

Ще одним варіантом прибутку з КОС розглядають мул, але «не той, який стікає із фур разом із водою», а очищений і висушений. Повідомили, що за рік очисні споруди генерують близько 56,4 тис. тонн мулу. Коли вміст вологи в мулі падає до цього рівня, мул можна обробляти, як звичайний поверхневий ґрунт. Середній добовий обсяг сирого мулу, що перекачується на полігони, становить близько 280-350 м3/добу. Відповідно до Свідоцтва лабораторного аналізу мулу Державною установою «Інститут охорони ґрунтів України», мул КП «Луцькводоканал» відповідає вимогам Українського стандарту для використання у якості підготовки ґрунтів або добрива. Станом на сьогодні, підприємство працює над підготовкою документації для реєстрації осаду стічних вод в якості органічного добрива. Цех доосушки мулу передбачає капітальну споруду з обладнанням для видалення вологи з системою приготування та дозування, теплиці ля доосушування мулу та склад готової продукції.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».