Повернення на докарантинні показники в будівництві триватиме мінімум півроку – Ігор Чорнуха

0
0
Повернення на докарантинні показники в будівництві триватиме мінімум півроку – Ігор Чорнуха
Гендиректор ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Ігор Чорнуха понад 15 років успішно розвиває власне підприємство та будівельну галузь Волині. Підприємство, де трудиться понад 700 фахівців різних спеціальностей, відоме не лише в м. Луцьку, де знаходиться головний офіс, але й по всій Волині та в межах України. Якість, комфорт та безумовне виконання взятих на себе зобов'язань – ось ділове реноме ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536», яке працює на благо області, незважаючи на жодні перешкоди вже майже 60 років.

Які ж особливості трудового ритму будівничих у цьому непростому році, котрий із початку весни ознаменувався наступом невідомого раніше ворога – коронавірусу – Ігор Вікторович розповів в інтерв'ю Волинській газеті.

Насамперед зауважимо, що не лише ПрАТ «Луцьксантехморнтаж №536» загалом, але й особисто Віктор та Ігор Чорнухи долучалися до надання благодійної допомоги волинянам у справі придбання найбільш необхідного обладнання та устаткування для протидії інфекційній пандемії. Причому, йдеться не лише про сотні тисяч гривень, перерахованих у Благодійний фонд «Волинь-2014», але й про скоординовану з Волинським обласним об'єднанням організацій роботодавців (голова правління – Петро Пилипюк) роботу з надання іншого сприяння, зокрема, ремонту приміщень Волинського лабораторного центру, де проводять аналізи всіх підозр на коронавірусне захворювання.

Ігор Чорнуха в службовому кабінеті
Ігор Чорнуха в службовому кабінеті


– На початку березня в Україні почалося різке поширення інфекції SARS-Cov-2, котра спричиняє смертоносне захворювання Covid-19. Різні підприємства та організації по-різному призвичаїлися до нових умов роботи, дехто взагалі призупинив ведення бізнесу. А як цей період позначився на роботу ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536»?

– Ми діяли так, як рекомендував Кабінет Міністрів України. Повністю виконували всі урядові рішення. Спочатку запровадили всі можливі заходи безпеки для персоналу, забезпечивши людей захисними та дезинфекційними засобами, провели велику інформаційно-роз'яснювальну роботу, як безпечно поводитися на роботі та в побуті, щоб звести до мінімуму можливість заразитися інфекцією… Словом, зробили все, що можливо. Але коли карантині обмеження стали ще більш жорсткими, то понад місяць підприємство було змушене перейти на режим тимчасового безробіття. Це стосувалося приблизно 90% всього персоналу. Люди через Службу зайнятості отримали компенсацію від держави – це невеликі гроші, їхній розмір прив'язаний до розміру мінімальної зарплатні, але, погодьтеся, це краще, ніж нічого. Решта – працювали, адже будівництво – це по суті своїй безперервний процес, і повністю його зупинити неможливо. З 12 травня ми працюємо на повну потужність. Коли не функціонував громадський транспорт, організували довезення працівників до місця роботи і назад додому власними силами.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Між економікою і здоров’ям людей ми обрали здоров’я», – Ігор Чорнуха про коронавірус, будівництво, ринок житла і… футбол

– Але й зараз пандемічна ситуація далека від оптимальної…

– Так, проблема поширення коронавірусу з порядку денного не знялася, а виникла інша, не менш потужна: економічний спад. Причому він стосується макро- та мікрорівнів економіки країни, фактично всіх установ, підприємств та організацій. І це також викликає велике занепокоєння…

Ігор Чорнуха спільно з виконавчим директором ВОООР і БФ «Волинь-2014» Володимиром Кривовичем передають в обласну клінічну лікарню партію костюмів бактеріологічного захисту
Ігор Чорнуха спільно з виконавчим директором ВОООР і БФ «Волинь-2014» Володимиром Кривовичем передають в обласну клінічну лікарню партію костюмів бактеріологічного захисту


– Статистика говорить, що волинська будівельна галузь, яку ви представляєте, розвивається доволі динамічно. Але певне гальмування також спостерігається. Що треба змінити?

– До честі уряду та парламенту, видно, що певні спроби звести до мінімуму економічні негаразди, пов'язані з пандемією, здійснюються. Але робота проводиться не в повній мірі і якось секторально, немає чіткої загальної системи та узгодженості. Наприклад, на підставі відповідного Закону України підприємства на період поширення коронавірусу у березні-квітні були звільнені від сплати земельного податку, за нерухомість тощо. А потім внесли корективи, і пільговий період обмежили тільки березнем. А що з квітнем? Хіба ж не було карантинних обмежень? Хіба підприємства повноцінно працювали? А в травні ж також ситуація не покращилася! То який бізнес може заробити за один місяць червня стільки, щоб заплатити всі податки за три місяці? Потрібно негайно щось змінюватися, бо економічна криза автоматично з початком роботи підприємств не закінчилася, вона просто розтягнулася в часі і починає накочуватися з більшою силою.

– І як довго це триватиме?

– По суті своїй в економічних прогнозах я обираю песимістичні сценарії. Але мій оптимістичний прогноз – мінімум півроку триватиме повернення на докарантинні показники,а про песимістичний навіть задумуватись не хочу. І це – за умови узгоджених дій органів влади та підприємців. В усякому випадку, цей прогноз напряму стосується будівельної сфери, котру я добре знаю. Попит на нові квартири впав, люди бояться витрачати заощадження, спостерігається повна невідомість щодо майбутнього, далеко не всі почали працювати в повну силу, а багато хто взагалі втратив роботу… Навіть таке потужне джерело доходів для наших громадян, як країни Західної Європи, тільки-тільки починають оговтуватися від пандемії, тому й на «заробітчан» нікому особливо розраховувати не доводиться.

– Який вихід?

– Переконаний, що малі, середні і навіть великі підприємства сьогодні потребують пільгових кредитних ресурсів. Крім цього, потрібно стимулювати роботу через різноманітні державні цільові програми. Наприклад, молодіжне будівництво, забезпечення житлом учасників АТО/ООС, молодих спеціалістів на селі, багатодітних родин тощо… Причому, фактично вся нормативно-правова база для реалізації цих програм є. Немає головного – фінансування. А якби було, то країна вирішила б не тільки проблему стимулювання розвитку будівництва, але й реально допомогла б вирішити житлове питання тим категоріям громадян, які мають на це право. І коли люди змогли б отримати ключі від нової квартири за сприяння держави, повірте, в них і впевненість у завтрашньому дні посилилася б, а довіра до держави – зростала. Також в бюджети різних рівнів повернеться велика частина затрачених коштів у вигляді податків. Також не слід забувати мультиплікативний ефект будівництва, яке стимулює розвиток інших галузей. Крім цього, потенційно в галузі будівництва можна найлегше не те що зберегти , а створювати нові робочі місця!

– Так, здається, штрафи за податки «гуманізували»…

– Наразі існують норми, що підприємство, котре, наприклад, не в повній мірі заплатило податок на доходи фізичних осіб чи єдиний соціальний внесок, не будуть покарані. Але бізнес очікує від держави, що, можливо, вона допоможе покрити ці можливі недоїмки або спише їх? Бо виходить доволі парадоксальна ситуація, про яку вже згадував вище, коли говорив про неузгодженості на рівні різних державних структур: підприємство, наприклад, хоче брати участь у тендері на виконання тих чи інших робіт, подає для цього цілий пакет документів, у тому числі й довідку від податкових органів про відсутність заборгованостей зі сплати обов'язкових податків і зборів, а там червоним «світиться» ця недоїмка! Тому ось ці неузгодженості і дещо змазують позитивну картину від зусиль уряду, парламенту щодо якомога швидшого та безболісного подолання корона вірусної інфекції та економічного спаду. Тим паче, що на узгодженість дій не потрібно витрачати бюджетні кошти: слід лише розуміти глибинні процеси розвитку економіки та скоординувати всі нормативно-правові акти різних відомств.

– Бюрократія змінилася за цей рік?

– По суті – ні. Десь, можливо, навіть стала жорсткішою. Наприклад, у м. Луцьку вже досить давно вирішили запровадити мораторій на житлове будівництво, аж доки не затвердять нового Генерального плану. Вважаю, що це абсолютно не на часі. Держава заявляє про максимально лояльне ставлення до прозорого та законослухняного бізнесу, і в цей час – обмеження?!

– Просто в обласному центрі вже давно хто хоче, де хоче і що хоче зводить. Без будь якого огляду на наявність комунікацій, наприклад…

– Але ж не можна під одну гребінку всіх стригти? Порушників потрібно карати, а законослухняних – підтримувати,тим паче, я не думаю, що відсутні інструменти впливу, відмінні від таких крайніх, як введення мораторію. Тому ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» письмово звернулося до керівництва та депутатського корпусу міськради, щоб вони ще раз повернулися до розгляду цієї проблеми. Сподіваюся, що наші аргументи врахують, а зусилля скерують проти недобросовісних забудовників, які займаються свавіллям, а не до всіх підряд. Це ж парадоксальна ситуація, коли через когось недобропорядного наше підприємство уже майже 8 місяців не може взагалі нічого проєктувати! А процес зведення будівель – він не одномоментний, дуже багато часу проходить від придбання земельної ділянки, виготовлення та затвердження містобудівної документації, проєктування, тому від ідеї до початку безпосередньо будівельних робіт проходить у кращому випадку півтора року. І ми вже втратили половину цього часу…

– Ви активно працюєте у Волинському обласному об'єднанні організацій роботодавців, озвучували багато цікавих ідей…

– Так, я уважно стежу за роботою Федерації роботодавців України, куди входить наше ВОООР на чолі з Петром Пилипюком. ФРУ працює в дуже напруженому ритмі, мало не щодня відбуваються зустрічі та переговори на всіх найвищих державних рівнях. Зараз активно підключився Офіс простих рішень та ідей, який очолив Міхеіл Саакашвілі, активізувалась робота інших потужних громадських об'єднань. Тому переконаний, що найближчим часом всі фундатори Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців пересвідчаться, що це доволі потужна та ефективна структура з прямим виходом на центральний рівень органів влади, яка відстоює не чиїсь індивідуальні, а спільні інтереси. Наразі доволі активно обговорюється, наприклад, цілковите реформування системи державного управління у сфері містобудівної діяльності, і в результаті ми позбавимося надзвичайно важкого, громіздкого та суперечливого старого законодавства і повинні отримати нові, чіткі, прозорі та всім вигідні правила роботи. В цю роботу через формування свого бачення та подачу пропозицій активно включаємось і ми як члени Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців. Вірю, що зміни настануть і в інших галузях, де в кожного – свої специфічні негаразди. Мені дуже подобається, що зараз у середовищі ВОООР працюють люди, які не чекають від інших, а самі напрацьовують пропозиції, котрі через ФРУ будуть реалізовуватися на рівні державних органів.

– Недавно Ви побували на добудові стадіону в м. Ковелі, де за кошти ЄС та місцевого бюджету споруджуєте цілий культурно-спортивний центр. Знаю, що багато уваги приділяєте і ще одному своєму улюбленому дітищу – ФК «Луцьксантехмонтаж №536», який успішно виступає в Чемпіонаті Волині з футболу серед аматорських команд. А як коронавірус позначився на цій сфері?

– Знаєте, моє особисте розуміння надзвичайної ситуації, котра почалася ще на початку березня, таке: всі ці карантинні обмеження, мабуть, були запроваджені для того, щоб центральні та місцеві органи влади мали час адекватно оцінити стан справ та напрацювати ефективний алгоритм життя та роботи в цих особливих умовах. І зараз усім видно: одними заборонами проблему не вирішиш. Зменшення розповсюдження захворюваності в наших реаліях потрібно досягати за рахунок ефективних дій влади, і ні в якому разі не за рахунок жорстких обмежень пересування та праці, що призведе до масового зменшення доходів українців та загрози для багатьох із наших співвітчизників опинитися на порозі бідності. Тоді може настати етап, коли всі підряд будуть усе порушувати та ігнорувати. Щоб не допустити хаосу, треба навчитися ефективно діяти в умовах коронавірусної пандемії, не зупиняючи ритм життя та виробництва. І це, до речі, стосується і футболу. Ну, скажіть, як можна на щось розраховувати, коли один день можна грати, другий день – не можна, то кажуть, що тренуйтеся, а то – вдома сидіть? Тому, вірю, що попри всі негаразди, поволі, життя буде налагоджуватися. Але для цього треба консолідовано всім працювати: і органам влади, і бізнесу, і самим громадянам.

Інтерв'ю вів Володимир ДАНИЛЮК
Фото Романа УСТИМЧУКА

Довідково:

Ігор Чорнуха народився 25 липня 1978 р. у м. Львові. Закінчив Луцьку ЗОШ №7, юридичний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки та Киівський національний економічний університет. Кандидат економічних наук. Трудову діяльність розпочав у 1999 р. на посаді юриста ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536». Згодом працював старшим виконробом, у 2004-2011 рр. очолював ТзОВ «Луцькспецбуд». Із травня 2011 р.-генеральний директор ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536». Обирався депутатом Княгинининської сільради Луцького р-ну і Волинської обласної ради. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за значний внесок у розвиток будівельної галузі.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Studyclerk