«Чекали війни, бо то було спасіння від «червоного терору», – політично репресований волинянин

0
2
«Чекали війни, бо то було спасіння від «червоного терору», – політично репресований волинянин
День пам’яті жертв політичних репресій відзначається щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій.

Волинянин Ростислав Кушнірук народився у селі Княгининок під Луцьком. Тоді воно мало назву "Німецьке". Чоловік каже, що коли розпочалася війна, йому було 9 років, пише "Суспільне".

"Людей такого формату не багато, адже він увібрав у себе незламність українського духу, любов до Батьківщини й наполегливість у збереженні та розбудові національної культури. Після Другої світової війни Ростислав Кушнірук популяризував українську пісню. Цією справою займається донині", - розповіла Суспільному голова ГО "Волинське обласне ветеранське товариство політичних в’язнів і репресованих" Валентина Єгорова.

"Я прокинувся від великих вибухів, розплющив очі, що є таке, дощу немає, хмар немає… війна… бомблять Луцьк і аеродром. Страшенно артилерія б'є, батько скерував нас у мурований льох із сусідами..." - говорить Ростислав Кушнірук.

Чоловік каже, що через два роки від початку війни – долучився до української повстанської армії. Його сім'я зазнала репресій від радянської влади.



"Мій батько, мама, бабуся і дві сестри, які сиділи в тюрмі, рідни брат, який загинув у повстанцях, люди бачили,а де могила – не знаю", - ділиться чоловік.

Коли розпочалася війна, говорить волинянин, - у його селі зраділи.

"Чекали, усі чекали війни. Бо то було спасіння від "червоного терору": що не день , то облави, арешти. А ви б як поступали? Тоді було три дороги: втеча за кордон, підпілля і в тюрму", - пригадує Ростислав Кушнірук.

Сім’ю Ростислав Кушнірука депортували з рідної домівки 1944-го року в Росію на спецпоселення. Через 14 років родину реабілітували. Волинянин розповідає, що повернувшись додому,- продовжив боротьбу. Цього разу силою слова та пісні: у 1989-му створив народну аматорську хорову капелу "Посвіт". Із однодумцями вони виконували народні, стрілецькі, повстанські пісні та тоді ще заборонений Гімн України.


"Коли, навіть, боялися слухати колядки, то "Посвіт" уже співав. Я не оглядався, а мої колеги питали коли мене будуть хапати НКВдисти. Їх давно немає, а я ще клигаю, Богу дякувати. То другий етап моєї боротьби", - розповідає пенсіонер.



У зв'язку з карантином велелюдні заходи з вшанування пам'яті жертв політичних репресій в Луцьку скасовані, лучани, представники різних організацій та відомств ще з п'ятниці приносять квіти до пам’ятного знаку “Жертвам політичних репресій” на Замковій площі, - розповіла голова ГО "Волинське обласне ветеранське товариство політичних в’язнів і репресованих" Валентина Єгорова.



Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
2

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».