На Волині у храмі зцілюються від безпліддя

Село Світязь Шацького району славиться старовинним храмом Петра і Павла, де зберігаються чудотворні ікони. Тут зцілюються від безпліддя, душевних мук і навіть від раку. Після того, як 2002 року сталося диво мироточення, поряд з церквою постав чоловічий монастир, добудовується храм на честь Божої Матері Спорительки хлібів, а також ще один – на честь Преподобного Олексія Чоловіка Божого.

Про це пише Олена Павлюк у газеті Вісник.


Отець Арсеній розповідає, що 1846 року граф Браницький звів у Світязі цер­кву незвичайної архітектури – ротонда з прибудовою вівтаря та притвору. Відтоді храм ніколи не закривався.

Навіть коли сорок років тому помер ста­рий священник, то дев’ять місяців люди самі читали у храмі канони, акафісти, співали псалми.

– Від дерев’яної церкви, яка згоріла від недопаленої свічки, та каплиці, що стояли на місці теперішнього храму, нам дісталася ікона Чудотворця Миколая приблизно XVIII століття, – розповідає отець Арсеній. – Старожили перепові­дають, що під час війни німецькі солда­ти зайшли у наш храм, і одному з них дуже не сподобалася ця ікона. Він вий­няв револьвер і вцілив просто в образ.

Кара Божа не забарилася – у той же вечір між фашистами сталася сутичка, і з револьвера застрілили саме того, хто поглумився над іконою.

Перша підвіска біля цього образа на знак подяки з’явилася від священника, який тут служив на початку століття. Про що він просив, невідомо, але отримав поміч від угодника. Тому подарував священицький срібний хрест часів імператора Павла.

Пізніше були випадки, коли тут бездітним людям Святий Миколай допоміг.

У храмі зберігається ще одна чудотвор­на ікона. Диво сталося 2002 року на свято Воздвиження Хреста Господнього. Коли для поклоніння опустили ікону Почаївської Божої Матері, за склом прихожани побачили кра­пельки мира, які спадали від лиця Божої Матері, Ісуса Христа. Згодом єпархіальна комісія засвідчила це чудо. Тепер мироточивий образ завішений дарунками людей.

– Перше чудо біля цієї столітньої ікони Божої Матері сталося дванадцять років тому, – розповідає отець Арсеній. – Один чоловік з навколишніх сіл допомагав сусідці по господарству. Після того, як вона вгос­тила його обідом, став чути страшні голо­си. Лікарі розводили руками, адже був фізично здоровим. Почувши, що у Світязі замироточила ікона, захотів помолитися тут. Нечисті духи з великою силою крича­ли, що буде дуже погано. А коли приїхав до воріт храму, голоси попередили: «Якщо переступиш поріг, то тут помреш». Поду­мав:

«Якщо помирати, то на святому місці». Ми опустили ікону на поклоніння, почали служити водосвятний молебень. Ви не по­вірите, які були великі страждання цього чоловіка! Він був весь мокрий від поту, від піни стояла калюжа, його кидало. Був та­кий знесилений, що сам не міг йти. До третьої години ночі мучився, а на ранок прокинувся здоровим. Перша підвіска, яка з’явилася біля ікони, – це дарунок цього чоловіка.

Відомо з півсотні випадків, коли біля ікони Божої Матері подружні пари зцілювалися від бездітності. Образ до­поміг і хворим на рак. Жінка з Білорусі тут приймала як ліки миро, свячену воду, проскуру. І коли через декілька тижнів звернулася до лікарів, вони зди­вувалися: «Хто вас лікував?» Той страшний діагноз не підтвердився. Сім років до світязького храму приїздить мешканець Ратного, у якого теж рак – хвороба призупинилася.

Отець Арсеній розповів ще одну не­звичайну історію. Чоловік з Білорусі страждав від алкоголізму, лікувався, та марно. Уві сні йому явився образ Божої Матері «Неупиваєма чаша», він почув го­лос: «Знайди таку ікону і занеси у Світязь-монастир». Сон повторився вдруге. А втретє Божа Мати сказала: «Якщо не ви­конаєш мого прохання, помреш». Чоловік поїхав у Росію і таки знайшов цю ікону. І коли подарував образ світязькому хра­му, то зцілився. Почувши про цей випа­док, люди моляться біля «Неупиваємої чаші», та невідомо, чи було подібне диво.

Щодня у церкві Петра і Павла перед чудотворними іконами служать водосвятний молебень. Богослужіння відвідують і прихожани-туристи. Адже храм побудова­ний на березі Світязя, а Святий Миколай, чудотворна ікона якого тут зберігається, є покровителем подорожуючих і тих, хто пе­ребуває на воді.

Олена ПАВЛЮК