Що хоче змінити в Східноєвропейському університеті Анатолій Шваб. ФОТО

5
-17
Що хоче змінити в Східноєвропейському університеті Анатолій Шваб. ФОТО
Його прізвище нечасто зустрінеш у засобах масової інформації. У соціальній мережі «Фейсбук» у нього трошки більше ніж 800 друзів. Історію свого життя розповідає послідовно, чітко, без зайвих зупинок на «лірику». За такою ж концепцією викладачі переказують історію Другої світової війни: по датах, основних тезах, з причинами і наслідками, з прізвищами та іменами. Він обережно, без гострих слів і критики говорить про кандидатів на посаду ректора, а у відповідь на «незручні» запитання наголошує на «морально-етичних нормах».

Перед входом у кабінет декана факультету історії, політології, та національної безпеки, українського науковця, педагога, доктора історичних наук Анатолія Шваба – десятки відомих облич.

У ЗМІ їх називають «віпами», а в університеті «знаними випускниками». Тут і ексголова Волинської облдержадміністрації Володимир Бондар, і народний депутат України Ігор Палиця, і відомий бізнесмен Василь Токарський. Біля світлини ексголови Служби безпеки України Василя ГрицакаІгор Гузь, народний депутат України. Трохи вище бізнесмен, голова спостережної ради ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» Ярослав Галькевич.

У кабінеті пахне бібліотекою. Книжкові полиці тяжіють від десяти томів енциклопедії історії України, декількох частин дослідження Великого голоду в Україні 1932-1933 років. На видному місці – «Українська політична еміграція в Польщі», «Сторінки політичної історії», «Родоводи волинської шляхти» і… диск університетського ансамблю народних інструментів «Джерела».




«МЕНІ 52 РОКИ. МІЙ СКАРБ – МОЯ РОДИНА, ДРУЖИНА І ДВІ ДОЧКИ»
Анатолій Шваб народився у 1967 році в невеликому райцентрі Лугини Житомирської області. У 1984 році вступив на історичний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки, який з відзнакою закінчив у 1991 році. Після другого курсу на два роки призивався в армію. Після закінчення навчання залишився працювати в університеті на посаді асистента.

Студентське життя припало на часи великих змін – перебудову, здобуття незалежності України Революцію на граніті, формування перших студентських братств (жовтень 1990 року – ред.) Тому, на думку Анатолія Георгійовича, його покоління зорієнтоване на загострене почуття справедливості, демократизму, високого запиту очікувань від того, як має бути.

«Тому я вважаю, що в сучасного покоління – в молоді – цього трохи бракує. Для нас це було дуже важливо, ми розуміли: все, що відбувається в країні, залежить від нас, наша позиція завжди мала бути чіткою. Ми ніколи не сприймали жодних форм нещирості, маніпуляції, лукавства. Тобто відкритість, прозорість – це основні принципи, якими я сьогодні керуюся в житті», – розповідає.



Після університету Анатолій Шваб почав працювати асистентом. У 1992 році вступив в аспірантуру при інституті. У 1995-му закінчив, захистив кандидатську дисертацію, повернувся працювати на посаду старшого викладача, потім доцента. З 2000 року – заступник декана. У 2005 році обраний на посаду декана історичного факультету. У 2012 році переобраний вдруге.

«У всьому порадники і критики – моя родина. Дружина чатує, щоб не прийняв бік несправедливості і неправди. Дочки – моє наснаження. Живу і працюю так, щоб вони могли пишатися мною. А в мене немає більшої радості, ніж їх успіхи», – з ніжністю говорить Анатолій Шваб.

НАЙВПЛИВОВІШІ ЛЮДИ – ВИПУСКНИКИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

На запитання, чому історія, Анатолій Шваб, не задумуючись, каже: «Інших варіантів навіть не розглядав». До того ж, за словами декана історичного, ця спеціальність завжди давала багато можливостей.

«Багато ними скористалися. Відомі вам політики, високопосадовці, бізнесмени – випускники історичного факультету. Більшість директорів шкіл, начальників управлінь освіти, більшість голів адміністрацій – це також випускники історичного факультету. Був період, коли в одному скликанні Верховної Ради було п’ять наших випускників. Тут створено дієве середовище для кристалізації здібностей і талантів, яке формувало правильну й адекватну мотивацію», – розповідає Шваб.



ЧОМУ АНАТОЛІЙ ШВАБ ХОЧЕ СТАТИ РЕКТОРОМ УНІВЕРСИТЕТУ
«Сьогодні мені 52. Зрозумійте мене, я повинен! Мені вже не можна покинути і не нести. Так має бути», – каже кандидат на посаду ректора.

Анатолій Шваб переконаний, що за 14 років на посаді декана факультету він «здобув максимально можливий досвід», «пройшов школу, скажімо так: виживання системи вищої освіти, і, зокрема, факультету».

Нині – нова мета: зробити усе, аби університет потрапив у 30% відсотків тих, які залишаться на державному фінансуванні.

За словами Анатолія Шваба, за п’ять років має бути ліквідовано 70% державних вищих навчальних закладів. Залишиться лише 30%. Чи увійде Східноєвропейський університет імені Лесі Українки в число кращих – за нинішніх справ, сумнівається.

«У нас є 24 області. Зважмо на існування великих освітніх центрів у Києві, Харкові, Львові, Одесі, і запитаймо себе: що ми маємо зробити, щоб за п’ять років наш університет залишився серед 30-ти навчальних закладів? Я свідомий того, що держава не може і не повинна фінансувати усіх, хто хоче надавати освітні послуги, але не задається питанням чи добре працює. На ринку освітніх послуг повинні залишитися кращі, щоб сконцентрувати на собі фінансування. Українській державі потрібно допомогти працею і розумінням шляхів вирішення проблем. З такими повідомленнями звертаються до нас сьогодні із міністерських трибун. Повірте, я розумію ці виклики», – міркує Анатолій Шваб.



«Я ЛЮДИНА ВІДКРИТА І ПРЯМА»
Нещодавно ГО «Студентська рада Волині» повідомила, що в опитуванні надали перевагу багаторічному ректору університету Ігорю Коцану, який цьогоріч вже втретє балотується на посаду ректора.

Анатолій Шваб переконаний, що результати, як і саме опитування, зроблені непрофесійно, тому викликають сумніви.

«Я не можу сказати, що результати замовлені, бо завдам образи цій громадській організації. На той час ще не було оголошено, хто є кандидатами – це перше. Друге: там було вказано, що участь у зборах трудового колективу взяло понад 900 осіб. Але у нашій залі вміщається лише 670, а було зазначено, що 10% відсутні, тобто було 600. Тож виникає дилема, якщо із 670-ти осіб, які вміщає зала, 200 були за Ігоря Коцана, то… – це нехороша статистика, або бажане видається за дійсне, або сумнівний і погано поданий піар-хід. Я маю надію, що це не була свідома маніпуляція», – аналізує Анатолій Шваб.



У грудні в СНУ відбудуться вибори деканів. За словами історика, у стінах навчального закладу поширюють інформацію, що всі декани вже «призначені» і ректор «обраний».

«Треба сказати, що останні президентські й парламентські вибори продемонстрували, що пробувати щось прогнозувати в економічно й емоційно нестійкій ситуації, непросто. Мій досвід каже мені, і я відверто це казав Ігореві Коцану, що може трапитися так, що його не оберуть ректором. Це була відкрита розмова і я, маючи свої спостереження ситуації, почувався зобов'язаним сказати йому про це. Я людина прямих і конкретних формулювань», – відверто розповідає Анатолій Георгійович.



ФІЛОЛОГІЯ В ЛНТУ – ЦЕ ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО
В ЛНТУ – технічному виші – останнім часом відкриваються гуманітарні спеціальності: філологія (прикладна лінгвістика), право, туризм, соціальне забезпечення, середня освіта (фізична культура) тощо. «Добре, що істориків там не навчають», – сміється декан факультету СНУ.

Анатолій Шваб вважає це неправильною практикою, адже спеціалізований вищий навчальний заклад, яким і є ЛНТУ, має розвивати спеціальності технічного спрямування – інженерію, автомобільну, будівельну тощо, які, що важливо, дуже затребувані на ринку праці.

«Я переконаний, що їм треба конкурувати не з Волинським національним університетом (Східноєвропейським, – виправляється – ред.), а із Львівською чи Київською політехнікою», – додає кандидат на посаду ректора.



ВОЛИНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (НЕ) МОЖНА ПОВЕРНУТИ
Під час розмови Анатолій Шваб неодноразово називає Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Волинським. Каже, що йому, як і усьому колективу, важко було знайти аргументи, щоб відмовитися від колишнього найменування ВНЗ.

«Основна ідея Ігоря Коцана полягала в тому, щоб знайти нові можливості розвитку університету через залучення фінансування Європейського Союзу. Тоді наш університет став би першим в Україні, через який відбувався би транзит освітніх послуг і наукової діяльності. Задум був хороший. Хтось щось ніби пробував зробити, але «він і нині там». Вочевидь є більш реалістичні шляхи і я їх бачу», – розповідає Анатолій Шваб.



Утім, Ігоря Коцана Анатолій Шваб не критикує.

«У той час ректор аргументовано підходив до справи і ніхто відкрито не виступав проти. Ті, хто тепер наполягають на перейменуванні університету, не висловлювали застережень і не голосували проти. Я закликаю сконцентрувати зусилля (а вони можуть виявитися надзусиллями), передусім фінансові, на створенні того, що сьогодні називають «освітнім середовищем», а тоді зборами трудового колективу вирішимо, як називатиметься наш топ-університет. Можливо повернемо стару назву, а можливо знайдемо якийсь компроміс, наприклад Східноєвропейський волинський національний університет. Тут не корисно поспішати, краще «витиснути» з того, що маємо, більше», – розмірковує кандидат на посаду ректора.

СНУ – НЕ ОКСФОРД, БАЗА «ГАРТ» – НЕ БЕЗПЛАТНА
Цими днями у соціальній мережі опублікували «10 причин для недовіри до Ігоря Коцана і Анатолія Цьося». В одному з пунктів ідеться про те, що база практик «Гарт» на озері Світязь – «це вже не спортивно-оздоровчий табір для студентів та викладачів, а місце відпочинку для грошовитих людей з усієї України».

Таке твердження для Анатолія Шваба дещо спрощене. «Гарт», за його словами, – це найбільша інвестиція університету за останні 14 років, це велике господарство, яке потребує постійного вливання коштів.



«Бюджет університету не покриває видатки на відпочинок працівників і студентів університету. Заходи, які там проводяться, також фінансують організатори й самі учасники, наприклад конференцій. Тут справа ось у чому: нам видно, що «Гарт» може і повинен заробляти гроші, але зароблене повинно використовуватися прозоро і сприяти розвиткові. Наприклад, заробленими грішми можна понизити плату за путівки для викладачів і студентів. Чи можуть путівки бути безкоштовними – не знаю. Якби ми мали бюджет Оксфорда – так. У нас – треба рахувати. Усе залежить від того, які гроші заробляє «Гарт», закритість інформації породжує чутки. Ось чому я невтомно стверджую: децентралізація управління і фінансів покінчить із відчуттям стагнації й безвиході і відкриє шлях для розвитку», - розповідає Анатолій Шваб.

Він переконаний у тому, що університет повинен надавати платні послуги і заробляти гроші, і «Гарт», з цієї точки зору, має стати ефективним вкладання коштів. Отримані надходження, переконаний Шваб, потрібно скерувати насамперед на розвиток університету.

«Розумієте, викладачі і студенти 90-х років у непростій, загрозливій для себе ситуації, боротьбі домоглися передачі приміщень Волинського обкому партії і Політпросвіти університетові (уявіть собі, який матеріальний здобуток!), а у 2000-них ми не спромоглися вікон поміняти. Зайдіть до нас на факультет, померзніть у аудиторіях з нашими студентами, знайдіть комп'ютер, якому менше 10 років, і ви зрозумієте мене. Змінювати потрібно багато чого, а гроші використовувати ефективно», – каже.



ОЦІНКУ ІГОРЮ КОЦАНУ МАЄ ДАТИ КОЛЕКТИВ

Почувши запитання, чи був Ігор Коцан ефективним менеджером, Анатолій Шваб ніяково посміхається. Каже, на такі гострі питання не відповідатиме, бо оцінку мусить дати колектив.

«Вибори – це період критичного переосмислення стану справ, формування розуміння прийнятих рішень, і основне: чому ми сьогодні не задоволені тим, що маємо, і тим, де ми є. Нас за 14 років переконали, що все вирішує ректор і він знає, що кому потрібно. Але це неправда. Працюють факультети і кафедри: прийом студентів, ліцензування, відкриття спеціальностей, їх акредитація (підтвердження якості підготовкиред.), підбір кадрів, створення умов для сталого розвитку – все це відбувається на рівні факультетів і випускових кафедр. А ще сотні людей щоденно докладають зусиль, щоб тримати рівень університету. І я, повірте, не перебільшую», – каже він.



БУТИ ЧИ НЕ БУТИ СТУДЕНТСЬКОМУ МІСТЕЧКУ НА ЛЬВІВСЬКІЙ
У 2010 році Луцька міська рада передала університетові право власності на земельну ділянку на вулиці Львівській, де мало би бути студентське містечко. Анатолій Георгійович каже, що жодні роботи там не почнуться, допоки керівництво ВНЗ не знайде інвестора, гранту. За його словами, студмістечку бути, якщо залучити зовнішні інвестиції, бажано іноземні.

«Було б добре, якби це було на умовах партнерства із серйозними навчальними закладами, які могли б перенести не тільки приміщення, навчально-технічну базу, але й практику освітньої і наукової діяльності…» – переконаний Анатолій Шваб.



ЩО ХОЧЕ ЗМІНИТИ ТА ПОЛІПШИТИ В УНІВЕРСИТЕТІ ІСТОРИК
У середу, 20 листопада, у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбудуться вибори нового ректора. Вибори в університеті – це великі вибори: з дільницями, днем тиші, з бюлетенями, паспортами, зі списком виборців.

За словами Шваба, основний алгоритм успіху, який мав би забезпечити і дати можливість швидко адаптувати університет до нових викликів, – це насамперед увійти в 30% навчальних закладів, які будуть фінансуватися з державного бюджету. І це, переконує декан історичного, амбіційна мета.



Основні тези програми Анатолія Шваба:
– децентралізація управління;
«Якщо за все відповідають кафедри і факультети, то вони повинні автономію в ухваленні рішень».

– фінансова децентралізація;
«Децентралізація управління неможлива без децентралізації фінансів. Кошти на факультети, спеціальності, кафедри повинні надходити співвідносно до їх вкладу в бюджет університету. А також факультети мають право вирішувати, на які потреби скеровуватимуться кошти».

– відмова від економії фонду заробітної плати;
«Відмова від нецільового перерозподілу коштів з одних напрямів і фондів діяльності на інші».



– створення якісного освітнього середовища;
«Нам потрібно запровадити електронну систему управління; створити сучасну навчально-технічну базу, передусім придбати комп'ютери і програми, які забезпечують навчальний процес тощо; створити методичну базу, забезпечивши надходження книг, періодичних видань українських і зарубіжних тощо. Потреби величезні».

– сприяння кадровому росту;
«Цінність університету – його професорсько-викладацький склад. Необхідно працювати над умовами праці, відкриттям нових спеціальностей тощо задля збереження і примноження кадрів».



– хороша корпоративна культура створить атмосферу взаємної відповідальності і працьовитості, і буде гарантією збереження колективу.

***
«Чи маю я інший шлях? Так, я можу працювати на посаді професора, проводити пари, читати книжки… і не покладати на свої плечі такої великої відповідальності. Але не час почуватися втомленим від багаторічного випробовування на виживання. Час діяти!».

Розмовляла Анастасія КАЧИНА («Волинь24»)

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Анатолій Шваб і Бурчак Наталія мають найкращі програми виведення університету з післякоцанівської кризи , повернення йому звання авторитетного вузу і його подальший розвиток. В університеті є багато розумних вчених, але посада ректора їм недоступна з багатьох обєктивних і субєктивних причин. Одна з них і чи не найголовніша - чим довше пропрацював керівник,тим важче його позбутись. Лесин вуз має унікальний шанс, аби за кілька років не деградувати до кінця і не бути скороченим і переведеним в статус ПТУ.
Відповісти
Дуже розумна і грамотна людина.Анатолій Георгійович гідний посади ректора Східноєвропейського університету.
Відповісти
Анатолій дуже розумний, а головне мудрий!! Цікава і сильна програма, аби тільки Цьося і Коцана не вибрали. Досить!
Окрема подяка Анастасії за цікавий і не сухий матеріал. Люблю читати Настю.
Відповісти
Пане Анаталій, прочитав статтю після прямого ефіру з Вами. Вражений, наскільки глобально ви розумієте стан справ університету, як інтелігентно і демократично висловлюєте свою позицію. Пишаюся, що нарешті у нас, як виборців, є можливість віддати голос достойній людині. Дякую!
Відповісти
Врівноважений,порядний,скромний .Вимагає оновлення керівний кадровий персонал університету.
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help