Сморід у Луцьку: що зливає у міську каналізацію спиртзавод?

1
-1
Сморід у Луцьку: що зливає у міську каналізацію спиртзавод?
У Луцьку журналісти перевірили спиртзавод і побачили, що зливає в міську каналізацію це підприємство.

Про це повідомляє "Перший".

Пам'ятаєте слово «барда»? Мабуть, далеко не кожен може пояснити, що це, але більшість лучан точно переконані: це – те, від чого у місті смердить.

Вперше про барду почули як про відходи від виробництва біоетанолу. Якийсь час її зливали на фільтраційні поля Гнідавського цукрового заводу і в купі з рештою відходів, що збирались тут десятиліттями, утворилось таке собі вбивче «амбре»…

Коли сморід вже не можна було ігнорувати, поля почали знезаражувати, зрештою більшу частину – взагалі засипали. Але сморід продовжує час від часу накривати Луцьк. І часто робить це в несподіваних районах, які віддалені від цукрового заводу.

Чому так відбувається? Швидше за все, через те, що причин смороду у Луцьку – кілька. Проте жодну із них (за винятком біоетанольного заводу) ніхто не досліджує.

В контексті такого «ігнору» цікавим видається факт, що в Луцьку десятиліттями працює інше виробництво, відходами якого теж є барда. І зливають її не на якісь окремі фільтраційні поля, а – просто в міську каналізацію. Абсолютно законно і без жодних претензій з боку міської влади.

Ми перевірили цей завод і побачили на власні очі, що зливається в каналізацію. А ще – розпитали в науковців, бізнесменів, працівників виробництва та інших інсайдерів, чи можуть ці відходи бути причиною смороду у Луцьку.


Ще одна барда. Що це? Чому смердить?

Барда – це відходи виробництва спирту. Залежно від того, що це за спирт і з чого його роблять, є кілька видів барди. У Луцьку є два підприємства з такими відходами: завод із виробництва біоетанолу «БІО ПЕК» – з мелясною бардою і луцький спиртогорілчаний комбінат (зараз офіційна назва – Луцьке МПД ДП «Укрспирт») – із зерновою бардою.

В чому різниця? Пояснює доктор технічних наук, член-кореспондент Української академії технічних наук Віктор Маринченко:

«В зерновій барді містяться рештки зерна, багато білкових речовин і трохи мінеральних. Завдяки великій кількості білка це – цінна кормова добавка для тварин. Колись при спиртзаводах навіть тримали ферми ВРХ. Мелясна барда має більше мінеральних речовин і підходить для підживлення ґрунтів, якщо правильно поливати – це дуже збільшує урожаї».

Зернову барду висушують і використовують як корм для худоби. Мелясну – для підживлення ґрунту
Зернову барду висушують і використовують як корм для худоби. Мелясну – для підживлення ґрунту


Тож барда при правильному «підході» – цінна речовина, з якої при мінімальній обробці можна отримувати гроші. Якщо ж її просто зливати в ставки чи в каналізацію – результати будуть малоприємними. Тут обидва види барди поводяться однаково.

«Є такий показник як хімічне споживання кисню (ХСК). Це – кількість мікроорганізмів в речовині, які споживають кисень. В барді – і зерновій, і мелясній – багато таких органічних речовин, яким потрібен кисень. І якщо барда попадає, наприклад, в ставок, то кисень із ставка споживається, і в воді нічого не лишається. Тоді все живе в такій воді загине і почнеться гниття, відповідно – неприємний запах», – розповів Віктор Маринченко.

«Абсолютно чиста вода» від спиртзаводу

Із проханням показати і розказати, куди дівають барду, ми звернулися на луцький спиртзавод. Тут запевнили, що в каналізацію зливають винятково «чисту воду».

«Донедавна всю барду ми продавали місцевим фермерам на корм худобі. У жовтні минулого року встановили спеціальну установку, яка відбирає із барди вологий концентрат – його ми продаємо за суттєво більшими цінами. А решта – те, що зливаємо в каналізацію – це чиста вода», – переконував заступник керівника Луцького МПД ДП «Укрспирт».

Посадовець погодився показати установку і охоче демонстрував сухі рештки, відібрані від барди. На прохання показати те, що лишається і що зливають у каналізацію – не поспішав. Нібито ніяк не могли дочекатись якогось працівника, який знає, де злив…

Насправді труба виявилась за рогом, в кількох кроках від нас. Ми легко знайшли її самі.

Те, що витікало із труби, виявилось зовсім не схожим на «чисту воду»: рідина – мутного білого кольору і з характерним «квасним» запахом. До речі, схоже пахне і мелясна барда.


Рідина, яку зливають, мало схожа на «чисту воду»
Рідина, яку зливають, мало схожа на «чисту воду»
Із барди відбирають сухі залишки зерна. Їх продають на корм тваринам
Із барди відбирають сухі залишки зерна. Їх продають на корм тваринам
Решту – зливають у каналізацію
Решту – зливають у каналізацію


Чітко дізнатись у представника заводу, скільки саме цієї «чистої води» зливається в каналізацію, теж викликало труднощі. Після численних запитань вдалося з’ясувати орієнтовну цифру: загалом, відходи спиртзаводу – 40 кубів барди на добу. Із неї, запевнив Олег Гушинець, половина – це сухі речовини, після відбору яких залишається уже згадана так звана «чиста вода».

Оскільки представник заводу дуже неохоче називав цифри, плутався і загалом видавався непереконливим, ми вирішили дізнатися інформацію про об’єми виробництва і відходи в інших джерелах. Один із працівників заводу на умовах анонімності погодився розповісти. За його словами, названі Олегом Гушинцем цифри – занижені. Наше джерело запевняє, що продуктивність заводу – 1500 дал спирту/добу, а барди виходить щодня – 150 кубів.

Крім того, на сайті ДП «Укрспирт» є інформація про те, що концентрат вологих речовин у барді становить не половину, як запевняв представник заводу, а лише 35%.

Якщо вірити цій інформації, то в міську каналізацію щодня потрапляє: 150 кубів барди мінус 35% сухих речовин, які відбираються, тобто – 97,5 кубів рідини.

Ця рідина, до речі, офіційно називається не «чистою водою», а концентратом фільтрату барди. Фактично це – та ж сама барда, з якої частково забрали крупні сухі домішки. За повноцінною технологією очистки зернової барди, ця рідина мала б ще додатково упарюватись до сиропу і сушитись. Жодних рідких відходів тоді не лишалося б. Проте на заводі цього не роблять.

Представники спиртзаводу просили звернути увагу на запах зливів: мовляв, він – хлібний і не має нічого спільного зі смородом. Проте на запитання, як ця речовина поводить себе далі, зокрема – на очисних спорудах, Олег Гушинець відповів, що це – уже проблеми водоканалу, як далі очищати ці зливи.



«Маршрут» спиртових відходів
Луцький спиртзавод з паузами та перервами працює уже більше 70 років – із 1946-го. Тут ніколи не було власних відстійників чи фільтраційних полів і відходи завжди зливали в міську каналізацію.

Директор «Луцькводоканалу» Віктор Гуменюк розповів про «маршрут» відходів спиртзаводу:

«Стоки з спиртогорілчаного комбінату течуть на каналізаційно-насосну станцію № 2 (розташована на вул. Набережній, – авт.) і потрапляють туди десь через 40 хвилин. Там перебувають в межах 5-10 хвилин, далі глухим напірним трубопроводом під тиском «летять» на очисні споруди в Липлянах».

Директор водоканалу впевнений: поки відходи в каналізації – вони не можуть давати різких запахів, бо немає великої площі контакту з повітрям, щоб цей запах «виходив».

Проте існує й інша думка. Приміром, головний еколог області Олександр Ткачук каже, що під час профілактичних робіт на каналізаційно-насосних станціях якраз і «випускають» в повітря потоки смороду. Цікаво, що розповідаючи про це минулого року, він наводив приклад саме КНС №2 на Набережній, через яку протікають і відходи зі спиртзаводу.

«Під час профілактичних робіт, раз чи два рази в день, роблять регламентні роботи. Вони відкривають люки, чистять все, і тоді дуже великий, сильний запах йде. Протягом години вони чистять, і там запахи накопичуються, бо це ж процес бродіння», – вважає еколог.

Так зване «грабельне відділення» на КНС №2 (літо 2018 р.)
Так зване «грабельне відділення» на КНС №2 (літо 2018 р.)


Влітку цього року ініціативна група «За чисте повітря» пропонувала міській владі створити інтерактивну «карту смороду», щоб вносити туди інформацію про зони поширення неприємних запахів. Проте владці назвали цю ініціативу «дріб’язковою» і не взяли до уваги. Така карта могла б допомогти порівняти місця, де скаржилися на неприємні запахи, із маршрутами зливу відходів, у тому числі – зі спиртзаводу.

Оскільки такої карти із системними даними немає, візьмемо до уваги останній сплеск неприємного запаху, який у Луцьку зафіксували увечері 19 жовтня (точки смороду занотував активіст Михайло Верпучинський) і порівняємо із «маршрутом», яким протікають відходи зі спиртзаводу.



Є іще один збіг: графік роботи спиртзаводу. Після літнього загострення із запахами, якийсь час у Луцьку не було скарг на сморід. Чергова хвиля почалась на початку жовтня. Саме тоді відновив роботу спиртзавод.

Звісно, навіть цих двох «збігів» мало, щоб стверджувати: причиною смороду був саме спиртзавод. Але названих аргументів більш, ніж достатнього для того, аби міська влада звернула увагу на «іще одну барду», ретельно вивчила ситуацію і чесно пояснила містянам, чому одна барда – великий ворог луцького повітря, а на іншу – навіть не звертають увагу.

«Нерепутаційні» перевірки
Цього року водоканал двічі проводив перевірку стоків на спиртзаводі. Жодних порушень не виявили, запевняє керівник установи Віктор Гуменюк. Тим не менше, показати результати цих перевірок посадовець відмовився. Мовляв, потім на нього можуть подати до суду за розголошення інформації та шкоду іміджу.



З одного боку, директор водоканалу впевнений у якості відходів спиртзаводу, а з іншого – розповідає про те, що загалом усі нечистоти, які потрапляють на очисні споруди, в рази перевищують норми. Тобто виходить, що в місті всі порушують допустимі норми, а спиртзавод – ні?..

Також Віктор Гуменюк підтвердив: показник хімічного споживання кисню (ХСК), про який говорив академік (див. перший розділ цього матеріалу) – дуже важливий для очисних споруд. І великі об’єми органічних відходів можуть «покласти» усю систему очистки каналізації.

«Якщо на очисні споруди зайде якась рідина – сироватка чи інші органічні речовини в певних великих об’ємах, це може призупинити всі очисні споруди. Одним із основних елементів очистки є так звана біологічна очистка, коли працюють спеціальні бактерії. Але 40 кубів, приміром, сироватки чи патоки «покладуть» очисні споруди – бактерії вимруть. Така проблема була і в Хмельницьку, і в інших містах: каналізаційні стоки зовсім не очищалися. Щоб відновити роботу після такого, треба місяць», – розповів Віктор Гуменюк.



Гниє і «жере» електрику
Під час візиту на спиртзавод нам вдалося отримати зразок речовини, яку зливають у каналізацію. Візуальне спостереження показало: за добу у цій «чистій воді» утворився осад, що зайняв третину об’єму. А запах щодня ставав більш кислим та «квасним». Досліджувати, як ця рідина поведеться у каналізаційних стоках – не наважились.
За добу у «чистих стоках» осів осад наполовину
За добу у «чистих стоках» осів осад наполовину


Тепер трохи цифр. Як розповів академік Віктор Маринченко, показник ХСК барди – 150 кг/м3 (при нормі, яка припустима для зливу в каналізацію – 0,5 кг/м3, тобто – перевищений в 300 разів). Після відділення сухих речовин, показник ХСК дещо зменшується, орієнтовно до 130 кг/м3 .

Якщо припустити, що за добу в каналізацію зі спиртзаводу зливають 97,5 кубів концентрату фільтрату барди, то ХСК цих зливів становить: 97,5 м3 х 130 кг/м3 = 12 675 кг/добу.

Максимальне навантаження, на яке розраховані очисні споруди Луцька – 20 000 кг/добу ХСК.

Тобто це – більш, як половина «норми» цілого міста. Разом з іншими виробництвами та побутовими відходами – каналізація отримує подвійне навантаження. А це, як уже згадували, може привести не до очищення відходів, а до їхнього гниття і – смороду. До того ж, для очистки подвійних об’ємів потрібно витратити вдвічі більше електроенергії.

* * *

Описана проблема – лише одна з причин ймовірного смороду, який дошкуляє лучанам. А скільки ще таких прихованих і невивчених зливів є на території міста? Чому один бізнес «кошмарять» і вимагають закрити, а іншим – дозволяють зливати в каналізацію?.. Схоже, що вибіркова «сліпота» чиновників і небажання займатися проблемою ґрунтовно – якраз і є тим, що в цьому місті найбільше «смердить».

Людмила ЯВОРСЬКА
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-1

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Людина,яка працювала пожежником раніше,яка немає жодного розуміння в спиртовій галузі,яка два слова до купи зв'язати не може,якимось дивом стає заступником керівника підприємства...це жах...знаючи про те,що приїдуть журналісти,хоча б почитав би елементарне,складові процесу закваски,варіння,бродіння...ганьба таким керівникам...
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help