Нашестя бобрів на Волині, або Чому бобри стали загрозою для краю

0
-1
Нашестя бобрів на Волині, або Чому бобри стали загрозою для краю
Нещодавно в інформаційному просторі з’явилася інформація, що гідротехнічним спорудам на Волині загрожує нашестя бобрів. Мовляв, через це села в одному з районів області можуть піти під воду. УНІАН дізнавався, наскільки реальною є загроза.

Заяви про шкоду, завдану бобрами, звучать на Волині не вперше і, вочевидь, не востаннє. Наразі мова йде про те, що в одному з районів області через велику кількість цих тварин та їхню активність руйнуються дороги. Ба більше, бобри можуть спровокувати прорив дамб, та й внаслідок будівництва ними заграт рівень води у водоймах різко піднімається.

Все це загрожує затопленням навколишнім селам. Тому місцева влада шукає гроші на зміцнення дамб та будівництво нових гідротехнічних споруд.

За словами Любешівського селищного голови Олега Куха, бобри створюють реальні проблеми: «Кілька тижнів тому обвалилася дамба, яка через пішохідний міст з’єднує селище Любешів із селом Заріка». «Бобри вирили нори в пішохідній ґрунтовій дорозі, яка проходить по дамбі. І тепер всередині дамби провалля на кілька метрів», - додає він.

Якщо ситуацію швидко не виправляти, то, за словами Куха, дорогу буде зруйновано вщент, і тоді селянам доведеться долати зайві 5 км, щоб дістатися з пункту «А» в пункт «Б».

Крім того, селищний голова розповідає, що не лише одна ґрунтова дорога була пошкоджена бобрами. Тварини не гребують знищувати й асфальтове покриття – їхні нори знаходяться під шаром асфальту. Саме так було зруйновано дорогу до села Ветли Любешівського району.

Щоб протистояти діяльності тварин, у людей не так багато інструментів. Найчастіше місцеві мешканці засипають бобрині ходи, але, на жаль, дуже швидко нові нори з’являються на місці старих знову і знову. Раніше здолати навалу бобрів допомагало те, що на цих тварин на Волині полювали упродовж століть.

Міцне хутро, бобровий струмінь-залоза з пахучою речовиною (вважали, що вона мала лікувальні та омолоджувальні властивості), за які платили немалі гроші, а також делікатесне м’ясо, яке охоче споживали місцеві, - були цінним ресурсом. Це призвело до того, що на початку 20 століття звіра на цих територіях майже було винищено.

Реакліматизація, тобто відтворення популяції бобрів у Волинській області, почалася у 60-х роках минулого століття. Тоді в річку Стохід біля села Нові Червища Камінь-Каширського району випустили близько двох десятків особин цих тварин…



На сьогодні у Любешівському районі області здолати бобрів цим способом неможливо, адже це – територія Національного природного парку «Прип’ять-Стохід», в якому полювати заборонено. Однак і в інших районах не спостерігається особливого бажання місцевих встрелити такий «трофей». Так, за словами завідувача центру мисливського господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Сухопора, за останні 6-7 років популяція бобрів у регіоні залишається на одному рівні – приблизно 6 800 голів. І, попри те, що полювання на них не заборонене (окрім території Національного парку), ажіотажу не спостерігається.

Лісівник розповідає, що для полювання на бобра потрібно мати не лише ліцензію на їх відстріл, а й ліміти. «У нас в області є 54 користувачі мисливських господарств різних видів власності. Останніми роками вони не беруть лімітів на відстріл бобрів. Та й взагалі, по-моєму, за всю історію лише раз брали ліміти. А ліцензій взагалі жодного разу», - говорить він. Можливо, це пов’язано з тим, що люди на Волині чомусь вважають: «Вб’єш бобра - не матимеш добра».

Ймовірно, це призводить і до того, що навіть місцеві браконьєри гребують полювати на цих звірів. Таким чином, щоб запобігти трагедії з проривом дамб, людям не лишається нічого іншого, як просто бути пильними і готуватися до можливих катаклізмів заздалегідь.

Так, за словами керівника регіонального офісу водних ресурсів в Волинській області Ростислава Кравчука, загроза підтоплення (особливо у разі повені чи паводку) буде реальною, якщо своєчасно не помітити, де бобри зробили собі «домівку». «Якщо ми цього не помітимо, може розірвати дамбу», - наголошує він.

Однак, за його словами, в очікуванні «високої води», люди, які відповідають за дамби, систематично їх обстежують. Адже мова йде про 360 км дамб (288 з них - на балансі водогосподарських організацій, а найбільше – 115 км - у Любешіському районі). «Якщо десь побачили прорив – реагують», - говорить він. Найчастіше мова йде про те, що прориви «латають» мішками з піском. Кравчук запевняє, що, якщо в якомусь районі своїми силами можуть не впоратись, є й аварійні бригади. «Є тисячу мішків з матеріального резерву області…

Розрахункова потреба – п’ять тисяч штук. А взагалі для області потрібно більше», - говорить він. У свою чергу, заступник директора Шацького Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» Михайло Химин вважає бобрів природними регуляторами гідрорежиму на волинських річках і загрози в них не бачить. Ба більше, заяви про загрозу підтоплення через життєдіяльність тварин він називає маніпуляцією. «Поки людина не втручалася в природу, таких проблем не було.

Наприклад, в 90-х в тому ж Любешівському районі бідкалися, що всихають дерева. А це відбувалося через те, що зникли бобри…», - нагадує він. Що ж стосується можливості підтоплень, то, на його переконання, справа не в бобрах, а в людях. Мовляв, коли тридцять років тому розробляли програми дамбування всієї Прип’яті, в Любешові була створена комісія, яка проводила опитування місцевих мешканців щодо створення дамби біля селища. Однак кілька сімей тоді вперлося, мовляв, навіщо дамба, нам вода не шкодить, ми не даємо згоди на зведення гідротехнічної споруди. Саме тому, за словами Химина, дамбу з боку Любешова не будували…

На його переконання, питання життєдіяльності бобрів у регіоні існувало десятки років. «З того моменту як з’явилися дамби і біля цих дамб водойми, бобри будуть завжди їх експлуатувати. Чому його сьогодні почали його піднімати, я не знаю… Є моменти, але це не значить, що тут катастрофа», - заявив Химин. «Я вважаю, що заяви про підтоплення – це маніпуляція громадською думкою, щоб «вибити» гроші», - підкреслює він. Натомість, Любешівський селищний голова Олег Кух говорить, що ні про які маніпуляції не йдеться.

«Про загрозу і недостатнє фінансування із державного бюджету систематично говорить управління водного господарства (йдеться про підрозділ регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області).

Вони звертаються до нас із клопотаннями, щоб у місцевому бюджеті ми передбачили кошти на утримання гідротехнічних споруд. Але це не зовсім правильно. Не можна все покладати на місцеві бюджети. У нас є всі матеріальні резерви для подолання непередбачуваної ситуації, але свою «роботу» повинна робити і держава»,- говорить селищний голова.

«Щодо бобрів, вважаю, своє слово мають сказати науковці - чи є популяція тварин загрозливою. А щодо дамб – в певний момент вони дуже потрібні. Так, нині, вже років п’ять, низький рівень води. Але це нічого не означає. Гідроспоруди треба підтримувати в нормальному стані. Адже, якщо підніметься велика вода, як років сім-десять тому, а ці гідротехнічні споруди будуть в неналежному стані, то нам буде непереливки», - додає він. Зважаючи на аномальні погодні умови, через які не можна бути впевненими, що Волинь у будь-який момент не заллє дощем і, як наслідок, за ним прийде «велика вода», винуватити у катаклізмах лише бобрів було б вкрай невірно.

Світлана МЕХ
Теги: волинь, бобри, загроза, любешівський район
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-1

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help