«Присипав сліди крові попелом»: обвинувачені у вбивстві Каті Литкіної дали покази

0
0
«Присипав сліди крові попелом»: обвинувачені у вбивстві Каті Литкіної дали покази
Відбувся черговий суд над двома обвинуваченими у вбивстві Каті Литкіної.

Максим Терлецький запевняв, що в усьому винен Назар Статочнюк. Статочнюк не підтвердив і не заперечив версію двоюрідного брата, - повідомляє Радар.

Нагадаємо, Катю Литкіну розшукували по всій Волині після того, як пізно ввечері 1 серпня цього року вона пішла з дому й не повернулася. 11 серпня поблизу шахти № 3 у Нововолинську батько знайшов тіло дівчини.

У вівторок, 19 березня, у ковельському суді давали покази колишні нововолинці Статочнюк (родина вже перебралась до Луцька) і Терлецький (родина мешкає у Словенії).

Двоюрідні брати, які два роки поспіль категорично відкидали причетність до страшного злочину, нарешті визнали: на териконі у ніч проти 2 серпня 2016 року Катя була саме з ними і це було жорстоке вбивство.

У цілковитій тиші суд заслухав покази Терлецького (Статочнюк одразу сказав, що говоритиме лише після брата).

І розповів Терлецький через перекладачку зі словенської таке.

Їхні взаємини з Катериною були гарні, позитивні, він її кохав, вони часто спілкувались. Іноді по скайпу, але зазвичай – Вконтакте.

Коли він із молодшою сестрою приїхав на канікули в Нововолинськ до родичів, Катя з нею бавилась, як і з іншими сусідськими дівчатами.

Того останнього вечора 1 серпня вони домовилися зустрітись, і Катя сама запропонувала йому піти на “наше місце” – терикон. Сама – він її, мовляв, туди не кликав.

Перед цим він справді надсилав їй смс-ки (вона їх збивала й навіть сказала Мирону: “Він задовбав”), але це начебто були просто смайлики.

Терлецький виліз у вікно (родичі сиділи надворі за столом) після 23-ї години.

У кімнаті лишився Статочнюк – сидів за комп’ютером, щось дивився. Був там і рюкзак, із яким Статочнюк невдовзі прийшов на терикон.

Терлецький і Катя сиділи на верхівці терикону – розмовляли, слухали музику. Так минуло хвилин 15-20, а тоді з’явився Статочнюк і різко звелів Терлецькому відійти, бо він хоче з Катею поговорити наодинці.

Катя не хотіла з ним лишатись, але Статочнюк сказав їй: “Ми його наздоженемо”.

Терлецький відійшов уже метрів на тридцять, коли почув звуки падіння й ударів. Криків не чув, криків не було. Він повернувся, побачив, що Катя лежить на боці, руки витягнуті вперед, обличчя у крові.

Статочнюк травою обтер биту від крові, поклав биту в рюкзак і присипав сліди крові попелом із дотлілих багать поблизу.

Потім вони вдвох тричі розгойдали і кинули тіло дівчини під дерево – на спуску з терикону. Статочнюк знайшов і приніс гілляку, прикрив нею тіло Каті, щоб не видно було від стежки.

На питання Терлецького, навіщо він ЦЕ зробив, Статочнюк нервово сказав: “Мовчи!” – й звелів нікому не розповідати. Ще сказав, що поліція її не шукатиме.

Додому Статочнюк повів його зовсім іншою дорогою. Збуджено розмахував руками, увімкнув веселу музику. Розбив телефон Каті (піднімався по нього спеціально, вже коли приховали тіло), викинув сім-карту, а флешку забрав і переставив на свій телефон. Мобільник Каті викинув у траву біля містка над канавою.

У свою кімнату потрапили знову ж таки крізь вікно. Терлецький цілу ніч не міг заснути – мучився від думок і побаченого, а Статочнюк знову сів за комп’ютер.

Уже наступного дня Терлецький (він привіз у Нововолинськ свій ноут) переглянув диски, які Катя того останнього вечора йому подарувала: вітання з днем народження. Були в подарунку й малюнки дівчини: ведмедики, зайчики. Усе це він забрав потім із собою за кордон.

Тоді ж таки видалив своє листування з Катериною.

Почувався він так зле, що не вже міг допомагати у селі дідові на полі. Тому 4 серпня дід повіз їх із сестрою у Словенію.

Терлецький наголосив, що працівниця швейної фабрики (вона була за свідка) не могла того вечора бачити їх утрьох на дорозі до терикону. Їх ніхто взагалі не міг бачити. Вони йшли з дівчиною вдвох, і він був у сірому светрі, який збирався подарувати Каті на її прохання, а свідок описала зовсім інший одяг.

Завершив підсудний свою дуже виважену, ніби завчену напам’ять розповідь так:

– Я сказав те, що мав сказати, але ні на які запитання не відповідатиму.

На самому початку показів Терлецький заявив, що не винен у смерті Каті, але просить вибачення в її батьків за те, що сталось, і готовий частково компенсувати їм моральну й матеріальну шкоду.

На прохання одного з адвокатів Статочнюка – В. Шостака суд оголосив 10-хвилинну перерву, після якої Статочнюк заявив:

– Я не буду ні підтверджувати, ні спростовувати покази брата.

Суддя І. Логвинюк двічі його перепитала: “То ви відмовляєтесь давати покази, вас так треба розуміти?”

Зрештою, він відповів: так, відмовляється.

Під час перерви в майже порожньому залі трапився дуже дивний інцидент, про який розповіла РАДАРУ бабуся Каті Ольга Литкіна.

До залу увійшов другий адвокат Статочнюка – Сергій Полячук, узяв папірець, щось написав, склав і сунув у невеликий отвір прозорої камери, де сидів його клієнт. Записка призначалася саме йому, а не Терлецькому – той сидів на іншому краю лави підсудних.

Статочнюк у цей час розмовляв із матір’ю (представницею його інтересів у суді) й не встиг узяти записку. Натомість жваво відреагував охоронець:

– Що ви робите! Що ви собі дозволяєте! Заберіть негайно. Ви ж адвокат і знаєте: це заборонено. Маєте право тільки розмовляти з клієнтом!

Полячук роздратовано пригрозив йому, що поскаржиться начальнику колонії в Маневичах. Охоронець не злякався: “Будь ласка, приїздіть, зайдете до мене у кабінет, я вам докладно поясню, що саме ви порушили”.

Перепалка тривала майже всю перерву. Записку свою Полячук забрав-таки.

– Невже ви досі не узгодили лінію захисту? За два з половиною роки не узгодили? – спитала адвоката Ольга Литкіна, яка спостерігала цю сцену.

Мама Каті і цього разу не змогла прибути на суд із Польщі, де працює, а батько Каті щодо зізнань Терлецького сказав РАДАРУ: “Це все підла брехня, вони вдвох її вбивали”.

Наступне засідання – у п’ятницю, 22 березня. Будуть дебати сторони обвинувачення і сторони захисту підсудних.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».