«Москва втратить свою силу, і перемога буде наша, українська», – промова патріарха Філарета у Луцьку. ПОВНИЙ ТЕКСТ

У луцькому соборі почесний патріарх Православної церкви України Філарет очолив богослужіння.

Молебень відбувся в соборі у вівторок, 15 січня, за участю Президента України Петра Порошенка та патріарха Філарета.

Подаємо текст промови патріарха Філарета без змін:

"Багато років ми чекали цього моменту, коли Вселенський Патріарх Варфоломій надасть нам Томос про автокефалію української церкви.
Пройшло більше 25-ти років. На початку мало хто вірив, що ми досягнемло цієї мети, але ми вірили, що так буде, тому що ми стали на вірний шлях, який благословив Бог. Бог благословив, бути Україні незалежною державою!

Мусить бути в цій державі і своя незалежна церква, і ми вірили в це, і досягли. Тепер ми дякуємо Богові за те, що він дарував нам незалежність, але Бог – невидимий, але діє видимо і він створив умови для того, щоб Вселенський патріарх пішов і зважився на цей мужній крок надати нам Томос про автокефалію нашої церкви.
Багато він витерпів, але Бог дав йому силу своєї божественної благодаті.

Але не менше для отримання Томосу нашої автокефалії зробив Петро Олексійович Порошенко. І я це добре знаю, більше, ніж хтось інший.

Багато було моментів, коли ми заходили ніби в глухий кут, але завдяки мудрості Президента, його наполегливості ми вийшли з цієї прірви.

Особливо це відбулося 15 грудня, коли в святій Софії відбувався собор, там були дуже гострі моменти. Але завдяки його мудрості ми вийшли із тяжкого положення.

Дорогі браття і сестри, якби не було Київського патріархату, якби він не виріс до такої великої церкви, якою він став, то б ніякого Томосу не було, бо не було б кому давати.

А сьогодні ми маємо таку церкву, але тепер уже об’єднану з українською автокефальною православною церквою.

Що відбулося об’єднання 15 грудня і він увійде в історію нашої країни, як перемога правди над неправдою.

Ми на соборі обрали предстоятеля митрополита Епіфанія. Я вважаю, що сьогодні предстоятель молодий, але перспективний, тому ми повинні шанувати нового предстоятеля. Сьогодні ми маємо статус митрополії, але наша мета – досягти патріархату. Ми досягнемо цього, обов’язково!

Для цього треба об’єднати все українське православ’я. Чим швидше ми об’єднаємо все українське православ’я в одну єдину українську православну церкву, тим швидше ми отримаємо визнання нашого статусу не митрополії, а патріархату. Але це майбутнє, а поки ми повинні дякувати патріарху Варфоломію і Петру Олексійовичу, і всьому нашому українському народу. Ми будемо молитись на силу Бога, щоб він допоміг нам об’єднати українське православ’я.

Ми обов’язково об’єднаємось. Іншого шляху в українців немає. Сьогодні йде війна на Сході, тому ті брати наші, які поки що не хочуть об’єднуватися з нами, сподіваються на сильну у вас віру.

Але Москва втратить свою силу, і перемога буде наша, українська. А головне – з нами Бог. Чому з нами Бог, а не з ними? А тому, що з нами правда і ми країна не руйнівна.

Згадайте історію, Україна ніколи не завойовувала чужі території, вона стояла за збереження своєї рідної землі, а чужої вона не захоплювала. Україна – вона одна, яка віддала свою ядерну зброю, а була лідером по силі ядерної зброї. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що ми хочемо миру, ми не хочемо воювати, але за свою церкву життя віддамо. Тому і співаємо пісню: "Душу й тіло ми положим за нашу свободу". І це є правда, бо дійсно, наші кращі сини і дочки на Сході віддають своє життя. Скажіть, що дорожче за життя? Немає нічого. Але вони віддають найдорожче. Тому, що вони люблять свою землю, люблять Бога, люблять правду.

Невже Бог не зглянеться на нас, якщо ми ідемо його дорогою – дорогою правди. Обов’язково допоможе нам, бо Бог там, де правда і любов. А де – неправда там Бога не шукайте. Там його нема і ніколи не буде, тому той, хто ходить кривими дорогами, приречений на баласт. Тому ми будемо сподіватися, що отримаємо перемогу на Сході, об’єднаємось і отримаємо у Вселенського патріарха Київського патріархату.

Слава Україні!"