У Луцьку презентували книгу В’ячеслава Хурсенка. ФОТО

0
0
У Луцьку презентували книгу В’ячеслава Хурсенка. ФОТО
Більше сотні лучан завітали на презентацію книги поезій та пісень «Соколята» відомого українського співака В’ячеслава Хурсенка.

Втілив задум такої збірки та мрію найближчої родини співака благодійний фонд «Рідна Волинь» та його очільник Дмитро Глазунов, пише «Таблоїд Волині».

На дійство, яке відбулося у четвер, 6 грудня, з’їхалися друзі, колеги та поціновувачі творчості відомого волинянина з усієї країни.

Презентація розпочалася із нестандартного, народного прочитання найвідомішої пісні митця «Соколята», яку на бандурі виконала Ірина Котлицька.

Після такого урочистого старту ведучий вечора Сергій Скулинець запросив на сцену весь авторський колектив, який працював над тим, аби книга побачила світ.

Керівник проекту «Честь маю» благодійного фонду «Рідна Волинь», в рамках якого видали книгу, Дмитро Глазунов поділився думкою, чому саме зараз так важливо читати ці вірші.

«У книзі є головне – віра, надія, любов. Те, що нам так потрібно! Так важливо поставити ці цінності на противагу тим багатьом речам, які зараз відбуваються. Я пишаюся тим, що мені випала честь видавати цю книгу. В першу чергу хочеться подякувати за величезний вклад сім’ї В’ячеслава Хурсенка та всьому авторському колективу!», – поділився Дмитро Глазунов.

А в передмові до видання керівник благодійного фонду «Рідна Волинь» зазначив, що «у цій збірці пунктиром, як азбука Морзе, зрозуміла лише тим, хто нею послуговується, – кілька віршів сильного громадянського звучання».

«Мені у своїй режисерській діяльності довелося попрацювати зі Славком на різних концертах, фестивалях, інших пісенних імпрезах. І він уже тоді відрізнявся тоді від інших артистів своїм талантом, манерою і своїм іміджем. Я був свідком, коли він із піснею «Соколята» у 1994 році на «Пісенному Вернасажі» став лауреатом. Але найголовніше, що він був не фальшивою зіркою серед колег-артистів, які стояли з ним на сцені, він був порядним і чесним! І дуже важливо, що «Рідна Волинь» повертає нам цю пам’ять про волинян, яких варто вшановувати», – поділився заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький.

Дружина співака і його муза Ольга Хурсенко подякувала усім рідним і близьким по духу, які прийшли розділити цей святковий вечір.

«У мене сьогодні дуже гарна подія! Я 5 років мала мрію видати збірку віршів В’ячеслава, тих віршів, які ніде не публікувалися, і якби він був живий, то, мабуть, не дозволив би друкувати, бо воно лежало десь там далеко. Одного разу я розповіла про цю ідею Дмитрові Глазунову, і він погодився на це. Кажу чесно, не одразу повірила, бо до того багато було різних обіцянок, але Дмитро своєї дотримався. Я дуже вдячна Світлані Політило, яка довго мене терпіла і відчула повністю мій характер. Тому що я собі бачила по-одному, вони по-іншому, але врешті зійшлися. Дякую вам, мої хороші, що прийшли сюди!».

Також дружина розповіла, що спершу хотіли видати лише збірку віршів, але потім задля того, аби вийшло цікавіше, додали ще й спогадів про В’ячеслава його рідних і друзів, а також особливих світлин співака в найближчому колі.

Спогадами про співака і свого друга поділилися ведуча «Українського радіо» Антоніна Мєдвєдєва та Олекандр Бутко, який зняв фільм про В’ячеслава Хурсенка. Тішили цього вечора і музичними подарунками.

Завершила вечір спогадів, віршів та любові до прекрасного донька В’ячеслава Марія Хурсенко, яка намагається знайомити Україну з піснями батька заново та відкривати нове звучання легендарних хітів.

«В роках моїх така велика сила, та долю не затримати нічим…», – епіграфом до книги стали рядки з найвідомішої пісні В’ячеслава. Епіграфом до книги, яку тепер залишається читати і перечитувати прихильникам його творчості.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».